
Три пеньки замість кленів у центрі Сум. Чи можна було врятувати дерева?
У центрі Сум, біля пам’ятника меценату Івану Харитоненку, замість кленів залишилися лише три пеньки. Порожнечу біля монумента містяни помітили одразу. «Ого, навіщо знищили таку красу😕…», «Комусь дрова потрібні були…», — висловлювали своє обурення сум’яни у соціальних мережах.
Згодом міська влада пояснила, що клени були в аварійному стані. Але акт, який має це підтвердити, поки не оприлюднили. Експертка з оцінки стану дерев Ірина Гавриш, якій ми показали фото пеньків, припустила що деякі дерева можна було зберегти.
Розбираємось, коли місто може спиляти дерево без ордера, хто вирішує, що воно аварійне, і як мешканцям перевірити, чи все зробили за правилами.
Пеньки на місці дерев
У Сумах біля пам’ятника Івану Харитоненку на Покровській площі стало порожньо — замість дерев з’явилися три пеньки. А раніше тут росли клени — два ліворуч, якщо стояти до пам’ятника лицем, і ще один — праворуч. Зрізи свіжі, світлі, навколо лежить тирса. В одному пеньку — порожнина заповнена трухлявою деревиною. В іншому — в центрі темна зона, а по краях деревина світла й суцільна.
Містяни одразу відреагували на ситуацію в соціальних мережах. «У Сумах біля пам’ятника Харитоненку, на Петропавлівській, нещодавно зрізали три дерева до того блакитні ялинки. Сьогоднішні фото додаю», написав Андрій Клєцов у Facebook. У своєму дописі він також поставив запитання Департаменту інфраструктури міста та КП «Зеленбуд», зокрема попросив пояснити, в якому стані були ці дерева та чому їх видалили?
Під дописом користувачі обурювалися й припускали, що поблизу пам’ятника готують місце під укриття (стилістику та орфографію авторів збережено).
«Ого, навіщо знищили таку красу😕…»
«Комусь дрова потрібні були…»
«Думаю під укриття готують місце, але можно було б обійтись без варварства над красою міста. Все тому, що не має розуму правильно сформувати роботу. Нагородять біля памʼятника бомжатню 🤦♀️, знищив вид та красу».
15 листопада виконувач обов’язків міського голови Артем Кобзар публічно відреагував на обурення сум’ян.
— Запевняю, ніякого будівництва тут не планується. Хотілося б зазначити, що це були клени, які знаходились в аварійному стані, — сказав у відео він.
Також, за словами Артема Кобзаря, у міськраді мають усі висновки експертів та обіцяють надати фото, які підтверджують аварійний стан дерев.
Як спиляти дерево за правилами
Дерево в місті не можна просто спиляти — для цього є окремий Порядок видалення зелених насаджень. У ньому вказано, що це можна зробити тільки після оцінки комісії та рішення міської ради. Лише в окремих випадках, наприклад, коли дерево аварійне, процедура спрощується.
Спершу його має оглянути комісія. Вона оцінює стан і відновну вартість, тобто суму, яку за зрізання потрібно сплатити в бюджет міста. Усе це фіксують в акті. Комісія складається з представників того, хто просить дозвіл, власника землі, міськради та Держекоінспекції, а за потреби, ще балансоутримувача. Потім виконавчий орган міськради ухвалює рішення, і після оплати видають ордер, тобто дозвіл на видалення.
У Сумах за це відповідає Департамент інфраструктури міста. Він забезпечує роботу постійної комісії з питань обстеження та видалення зелених насаджень і визначає їхню відновну вартість. Самі роботи виконує КП «Зеленбуд».
Для аварійних, сухостійних чи фаутних дерев схема коротша. Видаляти їх має балансоутримувач — для цього не потрібні ні спеціальний ордер, ні сплата відновної вартості. Але акт усе одно складають. У ньому комісія фіксує не лише стан дерева, а й чому воно таким стало. Якщо в комісії не було представників Держекоінспекції, їй протягом трьох днів надсилають копію документа.
У випадку, якщо стан дерев загрожує життю, здоров’ю чи майну, їх можна прибрати негайно — акт складають потім. Окремого обов’язку висадити нові дерева на місці зрізаних Порядком видалення зелених насаджень не передбачено.
Вимоги до утримання зелених насаджень містяться й у Правилах благоустрою Сум. Аварійні дерева видаляє балансоутримувач на підставі акта обстеження, а про будь-які роботи із зеленими насадженнями, зокрема видалення, треба заздалегідь повідомити Інспекцію з благоустрою: де, хто, коли і що робитимуть.
Яке дерево вважають аварійним
Ірина Гавриш працює інспекторкою стану дерев. Вона пояснила, що у місті аварійним є дерево, яке саме або під навантаженням може впасти й пошкодити майно чи травмувати людей.
— Ознаки аварійності такі: значний рóзклад деревини всередині, велике дупло, помітне ззовні, дві скелетні гілки, що розходяться, і багато великих сухих гілок завтовшки понад 10 сантиметрів. — пояснює Ірина.
Але стабільність, наголошує вона, можна визначити тільки обстеживши коріння з усіх боків і хоча б простукавши стовбур.
— За фото, які ви мені надали, важко провести повноцінний аналіз, але дещо побачити можна. Рішення про усунення дерев я вважаю суперечливим. Клену праворуч від пам’ятника років 40–50 і за кроною видно, що він у доброму стані. Я бачу ураження грибами на зрізі, але площа недостатня, щоб вважати дерево нестабільним, — пояснює вона.
Оцінюючи зріз клена праворуч від пам’ятника Ірина каже, що за європейськими стандартами, дерево визнають аварійним, коли функціональна стінка тонша за третину радіуса.
— А тут функціональні дві третини радіуса, тобто розклáд тільки всередині, — каже Ірина. — З таким ним воно могло б прожити ще багато років.
Клен, додає вона, вразливіший за дуб, липу чи платан, але через цінність дерева був сенс просто скоротити крону по периметру. Так зазвичай і роблять.
Дерево, що на фото посередині, за словами Ірини, сильно обрізали ще раніше, бо немає нижніх гілок.
— У такому просторому місці вони мусили бути. Видно великі зрізи. Напевно, ці кругляки з рóзкладом, які ви показали, стосувалися саме його. Ймовірно, якби я його простукала, знайшла б рóзклад усередині, але давати експертну оцінку за фотографією не можу.
Як зберігають дерева замість зрізання
Способів зберегти дерево багато, каже Ірина, — скоротити крону або зафіксувати гілки. Якщо дві товсті скелетні гілки небезпечно сходяться, роблять брейсинг: з’єднують їх спеціальним тросом, і дерево спокійно стоїть далі.
— Методів зберегти дерево дуже багато. Усунути — можна тільки один раз, — підсумовує вона.
Компенсаційне насадження, на її думку, великого дерева не замінить: молодий саджанець роками лише приживається й може навіть не пережити теперішній клімат.
Мешканцям Ірина радить не чекати, а вимагати головний документ — акт обстеження. Без нього, каже, зрізання є порушенням закону. Якщо акту обстеження немає, інспекторка радить телефонувати в поліцію, вона має зупинити роботи. А якщо дерево вже зрізали, документи треба вимагати постфактум.
Місто не може прибрати дерево просто так, лише за ордером, де обов'язково вказана причина. Сам діагноз «аварійне» вона пов'язує з пунктом 9.1.12 Правил догляду за зеленими насадженнями 2006 року: за ним дерево вважають аварійним, якщо в нього рóзкладена серцевина.
— Дізнатися про рóзклад, не підійшовши до дерева, неможливо, хіба що побачили б дупло ззовні, — каже інспекторка.
Проблема ще й у тому, хто саме визначає стан дерев. У місті має працювати спеціальна комісія, а її голова — мати сертифікат інспектора стану дерев. Проте на всю Україну таких фахівців лише близько 30, і в Сумах немає — жодного.
— Зазвичай у комісії просто екологи, працівники, іноді інженер, який часто не знає, як функціонує дерево, і не розуміє його цінності.
16 листопада Цукр надіслав запит до Сумської міської ради. У ньому, зокрема, редакція цікавиться, з якої причини спиляли клени на Покровській площі. Також просить надати копії документів, на основі яких ухвалили це рішення: акт обстеження, рішення виконавчого комітету або ордер, висновок про стан дерев. Щойно отримаємо відповіді, оновимо матеріал.
/p/1/db/6f94f3b2d98361815661308f72b87db1.png)
/p/7/50/ce74d721121b4607302a2ffa84048507.png)






















