«Теплопостачання забезпечене резервним живленням на 33%». Чи готові Суми до складних сценаріїв зими 2026–2027?

Минулої зими Суми жили за графіками відключень, а мешканці деяких будинків залишалися без світла понад дві доби. Разом з електрикою зникало й тепло, бо насоси та автоматика систем опалення без неї не працюють. Цієї зими синоптики обіцяють температуру майже на два градуси вищу за норму. Утім, енергетичні експерти вважають, що ця зима значно не відрізнятиметься від минулої: росіяни й далі битимуть по енергетиці. Чи встигло наше місто підготуватися до складних викликів? Розбираємося, чого Суми мали навчитися після попереднього опалювального сезону та які сценарії в роботі тепло- й електромереж можуть розгортатися в місті.
Цукр уже працює над наступною частиною тексту. Зокрема, ми плануємо з'ясувати, хто відповідальний за забезпечення теплопостачання резервним живленням, рівень якого становить лише 33%, а також чому частина сум'ян залишається без тепла.
Уроки минулої зими
Грудень у Сумах почався з ударів по енергетиці. На початку грудня росіяни атакували енергосистему, через що частина міста й району залишилася без світла. Внаслідок атаки зупинилися й водозабори, тож воду певний час подавали за графіками.
Ці удари були частиною ширшої зміни російської тактики. Минулої зими РФ перейшла до систематичних концентрованих ударів по великих містах, йдеться в дослідженні організації Green Deal Ukraïna. Атаки переважно спрямовували на те, щоб зруйнувати інфраструктуру централізованого теплопостачання.
Низка ударів прийшлися й по теплових, гідроелектростанціях і високовольтних підстанціях, зазначають експерти Green Deal Ukraïna. Особливо страждали ті, що передають електроенергію із заходу на схід або живлять великі міста. Дедалі частіше росіяни атакували й підстанції середньої та низької напруги місцевих обленерго, особливо у районах поблизу лінії фронту. Наслідки цих ударів відчули й сум’яни.
Тривалий час місто жило за графіками погодинних відключень, а після масованих обстрілів НЕК «Укренерго» вводила аварійні вимкнення світла. Тим часом сум’яни обурювалися «нерівномірним» вимкненням — коли одна черга була без світла тривалий час, а іншій його не вимикали. Через це люди виходили мітингувати на вулиці Сум. Тоді мешканці будинків, що страждали найбільше, ділилися, що світла не було понад дві доби.
Ці проблеми в енергетиці підсилило зимове похолодання. Січень 2026 року став найхолоднішим місяцем в Україні за останні 16 років. Тоді як на початку лютого синоптики прогнозували нічні морози до −27°C. За такої температури домівки деяких сум’ян залишалися без опалення. Все тому, що більшість систем теплопостачання не функціонують без електрики: завдяки їй працюють насоси, системи керування, вентилятори й інше обладнання. Тож чи підготувалися Суми заздалегідь до сценарію, який був минулої зими?
Як місто готувалося до опалювального сезону
У Сумах понад тисячу багатоквартирних будинків із централізованим теплопостачанням, близько 300 з індивідуальним поквартирним опаленням та 10 із «даховими» котельнями. Ці та наступні дані Цукр отримав у відповідь на запит від Департаменту інфраструктури міста СМР. Тепло в будинки постачають чотири підприємства: 902 будинки обслуговує «Сумитеплоенерго», 288 — ТОВ «Котельня Північного промислового вузла» (КППВ). По два будинки опалюють котельні КП «Міськводоканал» і Сумського національного аграрного університету.
Тож більшість сумських багатоповерхівок отримують тепло від двох підприємств. Таку залежність від великих централізованих джерел тепла «Економічна правда» називає однією з найбільших вразливостей українських міст: пошкодження великої ТЕЦ чи котельні може залишити без тепла сотні тисяч людей.
До тогорічного опалювального сезону модульні котельні, які мали зменшити залежність міста від Сумської ТЕЦ, поставити не встигли: договори на обладнання підписали лише наприкінці грудня 2025 року. Ці об’єкти «Сумитеплоенерго» пообіцяли добудувати до кінця цього року. Ще влітку керівник підприємства Дмитро Васюнін пообіцяв, що до початку сезону вони матимуть «стовідсоткову альтернативу» постачання тепла, незалежну від ТЕЦ.
Натомість міська влада повідомляла «Суспільному Суми», що станом на жовтень у Сумах збудували додаткові джерела теплової енергії потужністю 46,9 МВт із запланованих 168 МВт.
Окремо Сумська МВА прозвітувала про резервне живлення. За словами начальника МВА Сергія Кривошеєнка, місто має запас у 65 тисяч літрів бензину й дизельного пального та 470 генераторів. За нашими підрахунками, це приблизно 138 літрів на один генератор. Якщо пристрій споживає два літри на годину, цього вистачить на 69 годин безперервної роботи, якщо три літри — на 46. Також цього року Суми отримали 56 генераторів і 18 зарядних станцій від партнерів. Їхню потужність не вказували.
У межах Плану стійкості у 2025 році місто витратило майже 251 мільйон гривень на обладнання й матеріали для захисту критичної інфраструктури. У 2026 році для підготовки до опалювального сезону — 518 мільйонів гривень.
Цими коштами місто компенсувало купівлю резервного живлення для будинків із даховими котельнями, виплатило допомогу власникам квартир з індивідуальним опаленням, відремонтувало пошкоджену критичну інфраструктуру та профінансувало інші потреби. Про це повідомила Сумська МВА у відповідь на запит Цукру.
— Підприємства тепло та водопостачання забезпечені джерелами резервного енергоживлення повною мірою. Триває будівництво об’єктів резервних джерел живлення із сумарною тепловою потужністю 79 МВт та електричною потужністю 34, 2 МВт, — повідомили в Сумській МВА.
Чи вистачить цього для роботи всіх джерел, які постачають тепло? Як повідомили Цукру у відповіді на запит Департамент інфраструктури міста СМР, станом на середину листопада теплопостачання в Сумах забезпечене резервними джерелами живлення на 33%, а водопровідно-каналізаційне господарство — на 93%.
Обстріли, погода чи резервні джерела? Які фактори вплинуть на зиму
Найімовірніше, ця зима в українських містах майже не відрізнятиметься від минулої, вважає експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев. Серед позитивних факторів, які вплинуть на цей період, називає те, що ця зима буде значно теплішою за попередню.
Це підтверджує і Юрій Літвінов — начальник відділу гідрометеорологічних прогнозів та забезпечення Сумського обласного центру з гідрометеорології. За його словами, ця зима має бути теплішою. Середньомісячна температура грудня очікується на 1,9 градуса вищою за кліматичну норму, січня — на 2 градуси, лютого — теж на 1,9 градуса. Аномальних холодів, за цими прогнозами, не очікують, каже Юрій.
— Проте це не означає, що морозів і снігу не буде. Можливі морозні дні й навіть тижні, але з великою ймовірністю сніговий покрив буде нестійким: періоди зі снігом і морозом чергуватимуться з тривалими відлигами та плюсовими температурами. Кожної зими бувають такі хвилі холоду, коли з північних широт до нас приходить арктичне повітря і температури знижуються до 20 градусів і нижче, — пояснює фахівець центру з гідрометеорології.
Серед інших позитивних факторів, які вплинуть на цю зиму — до неї краще підготувалися, ніж рік тому, стверджує енергетичний експерт: більше запасів, резервів і грошових вкладень. За його словами, в українських містах з’явилася чимала кількість нових енергетичних установок.
Також є низка негативних факторів. Наприклад, Міноборони проґавило, що РФ нарощує виробництво реактивних дронів, і відповідно не створило достатньої кількості перехоплювачів для них. Ці дрони росіяни запускають, зокрема, по об’єктах енергетичної інфраструктури. Ще один фактор — цього року ми маємо значно менше засобів для перехоплення балістичних ракет
Геннадій РябцевЕнергетичний експерт
Важливим і водночас негативним фактором, що вплине на перебіг зими, енергетичний експерт називає незабезпеченість критичної інфраструктури автономними джерелами живлення, які б дозволили запускати все під час відключень світла. За словами експерта, цей процес гальмувало те, що органи місцевої влади неспроможні зосередити ресурси на першочергових завданнях.
Які сценарії чекають на Суми
Найскладніше цієї зими, на думку Геннадія Рябцева, буде прифронтовим громадам, зокрема і Сумам. У таких містах найбільш вразливі відкриті розподільні пристрої для електропостачання: їх не можна сховати чи захистити бетонними спорудами. Саме тому росіяни навмисне можуть бити передусім по комутаційному та релейному обладнанню й повітряних лініях. За умов значних руйнувань, світла може не бути тривалий час.
— У Сумах ще додається фактор КАБів, через що у міста може бути дещо гірший сценарій. Більшість керованих авіабомб не збивають, а вони здатні завдавати чималих уражень, зокрема й енергетичним об’єктам, — вважає енергетичний експерт.
Утім, ризики залежать не лише від близькості до фронту, а й від того, як влаштоване саме місто. Що менше населений пункт залежить від зовнішніх джерел енергії, то краще для нього, пояснює експерт. Зокрема, електропостачання Сум залежить від надходження електроенергії з об'єднаної енергосистеми України через магістральні мережі та підстанції. Один із важливих вузлів цієї системи — підстанція «Суми» напругою 330 кВ. Далі електроенергію розподіляють місцевими мережами АТ «Сумиобленерго».
Про ризики такої залежності пишуть і аналітики проєкту Green Deal Ukraїna. Особливо вразливими вони називають райони, які залежать лише від однієї підстанції та/або однієї електростанції чи теплогенерувального об’єкта. Приклад — київська Троєщина з населенням 260 тисяч людей. Район залежить від однієї високовольтної підстанції та ТЕЦ-6. Резервних ліній, якими можна було б подати енергію з інших частин міста, мало, а від них район ще й відділяє Дніпро. Тож Троєщина фактично ізольована.
Що ж до того, як сум’янам оцінити готовність свого міста, Геннадій Рябцев радить не орієнтуватися на заяви посадовців. Якщо високопосадовець каже, що план у нього виконаний на 72%, то, на думку енергетичного експерта, це ні про що не свідчить.
— Заяви про плани стійкості чи закупівлю певної кількості генераторів — це «локшина», яку розвішують на вуха довірливих громадян. В умовах війни ані центральна влада, ані місцеве самоврядування не здатні на 100% гарантувати безперебійне енерго-, тепло- і водопостачання. Тому кожен має розробити для себе алгоритм дій: що робити, коли енергії немає 5, 10 чи 20 годин.
Які уроки українські міста винесли з минулої зими
Спрогнозувати, чи повторить ця зима в Сумах події якогось іншого міста, неможливо: у кожного міста свої мережі, джерела тепла й інтенсивність обстрілів. Але минулої зими кілька можливих сценаріїв уже розгорталися в різних містах України, і на їхньому досвіді видно, що допомагало їх пережити. Ці сценарії описують у своєму аналітичному дослідженні фахівці Green Deal Ukraїna:
Одна зі складних подій минулої зими — удар по великій ТЕЦ, від якої залежить цілий район. Правий берег Києва пережив атаки на великі ТЕЦ значно краще. За оцінкою авторів дослідження, його стійкість забезпечили малі котельні, а також нові когенераційні установки. Частину з них укріпили спеціальними захисними конструкціями: бетонними або підземними спорудами.
Інший розвиток подій — тривалий блекаут. Через атаки на електростанції потужність діючих традиційних електростанцій скоротилася до 10,5–12 ГВт, тоді як пікове навантаження в морози сягало, за оцінками, 18 ГВт. 8 лютого середня тривалість відключень по областях досягла майже 12 годин на добу, причому східні області постраждали значно сильніше.
Запоріжжя стикнулося з такою проблемою на початку січня: увечері 7 січня 2026 року Міністерство енергетики написало про майже повне знеструмлення двох регіонів — Дніпропетровської та Запорізької областей. За даними дослідження Green Deal Ukraїna, допомогли рішення, які місто впровадило заздалегідь. До системи теплопостачання інтегрували 12,5 МВт малих ТЕЦ, тож великі котельні в пікові навантаження працювали повністю автономно.
Ще одна проблема — те, як влаштоване управління комунальними й приватними підприємствами. У більшості міст тепло, воду й електрику забезпечують окремі структури, і кожна шукає резервне живлення самостійно. Аналітики називають таку розрізненість одним із бар’єрів для стійкості. Натомість координація між підприємствами тепла, води й транспорту дозволяє створювати спільні системи резервного живлення й ефективніше використовувати наявні генератори.
Головний урок минулої зими автори дослідження формулюють так: децентралізовані котельні й малі ТЕЦ виявилися стійкішими, ніж великі централізовані станції. Але працює це, лише коли нові джерела поєднані з тепломережами, водоканалом та іншою критичною інфраструктурою. Окремі проєкти з генераторами без скоординованого планування в громаді, за оцінкою аналітиків, дають обмежений ефект.
/p/a/60/cb90aa9cd914ee1f432ac09ad598d60a.png)
/p/7/50/ce74d721121b4607302a2ffa84048507.png)
/p/0/13/bb1aafd709d655379634a9722a3c2130.png)























