Що таке когенерація і чи допоможе вона Сумам узимку

Що таке когенерація і чи допоможе вона Сумам узимку

Замість теплих батарей — термос з окропом, теплий одяг і кілька ковдр. У такий спосіб минулої зими зігрівалися мешканці щонайменше 70 будинків у Сумах. Через тривалі відключення світла температура у деяких квартирах трималася на позначці +9°C. 

Цієї зими область налаштована підготуватися краще, зокрема, завдяки когенерації. Зокрема відомо, що в межах реалізації планів стійкості регіонів 1 жовтня на Сумщині мають встановити одну когенераційну установку. Вона має забезпечити стабільну роботу об'єктів критичної інфраструктури. Що таке КГУ, як вона працює і чи врятує від холодної зими?

Анна Карпенко
Влад Губаньов
Аліна Ольховик
Антон Железнов
Віка Грам
Іван Штирбулов
Долучися до Клубу

Що таке когенерація

Когенераційні установки, або КГУ часто називають міні-ТЕЦ. Уявіть контейнер завбільшки з вантажівку, всередині якого вмонтована система, що працює на одному виді палива й одночасно виробляє електричну й теплову енергію. Завдяки цьому можна опалювати будинки й подавати гарячу воду. Здебільшого КГУ функціонують на природному газі. Тому установки доволі легко під'єднати до об'єктів, де він вже є.

Фото встановленої когенераційна установки на Київщині.
Когенераційна установка на Київщині. Фото: Facebook Руслана Кравченка Фото: Facebook Руслана Кравченка

Як пояснює генеральний менеджер у сфері роботи зі споживачами DiXi Group Євген Магльованний, основу газопоршневої когенераційної установки складає двигун внутрішнього згоряння. Він спалює газ, рухає поршні та приводить у дію генератор для виробництва електроенергії.

«Одночасно тепло, що виділяється, відбирають через теплообмінники для опалення та гарячого водопостачання. Це і є подвійна генерація (тобто когенерація) одночасно і електричної, і теплової енергії», — каже він.

Як працює когенераційна установка: з одного палива отримують електрику і тепло водночас
Схема роботи КГУ. Схема: Clod Схема: Clod

Науковці Вінницького національного університету Дмитро Степанов та Наталія Резиден дослідили ефективність КГУ в системах централізованого теплопостачання. Серед переваг вони, зокрема, визначили:

— диверсифікацію на незалежність  — тобто КГУ дають змогу працювати незалежно від стану енергосистеми міста;
— зменшення навантаження на об'єднану електромережу міста і всієї країни — дозволяє рідше вдаватися до планових та аварійних відключень населення й підприємств;
— посилення енергонезалежності країни.

Однак  автономність КГУ не абсолютна. Установка чутлива до якості газопостачання: «Якщо газу не буде або його тиск знизиться, то когенераційна установка не запуститься», — пояснює Євген Магльованний. Окрім цього є ще одна умова — регулярне обслуговування: «Когенераційні установки потребують постійного моніторингу та сервісного обслуговування, заміни масел, фільтрів та інших регламентних робіт. Якщо це не виконувати, то когенераційна установка може вийти з ладу». 

Контейнерна когенераційна установка з витяжними трубами серед поля
Розподілена генерація. Ілюстративне фото: Укрнафта Ілюстративне фото: Укрнафта

Дешевим це рішення також не назвати: за даними Кабміну, 125 МВт нових когенераційних потужностей, введених в експлуатацію торік, обійшлися приблизно у 210 мільйонів євро прямих інвестицій — це близько 1,68 мільйона євро за 1 МВт. Тому вигідніше встановлювати пристрій не для однієї багатоповерхівки, а на рівень міста чи великого підприємства теплопостачання.

Що вже відомо про план для Сум і області

У грудні 2025-го без опалення в Сумській області залишилися понад 62 тисячі абонентів — це 156,2 тисячі людей. Такі масштаби змушують розглядати когенерацію як можливість підвищити стійкість

На початку квітня 2026 року Урядовий портал повідомляв, що громади мають під'єднати до мережі 75 вже наявних КГУ загальною електричною потужністю майже 100 МВт та тепловою — 107 МВт. На це з державного бюджету виділили 732,5 мільйонів гривень.

«У регіонах є когенераційні установки, які ще не приєднані до мережі. Завдання для областей і громад — ввести їх в експлуатацію і підготувати до використання, щоб забезпечувати взимку тепло і електроенергію для лікарень, шкіл та інших об’єктів критичної інфраструктури», — зазначала колишня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

Газопоршнева когенераційна установка, передана ПРООН за фінансування ЄС, у Запоріжжі
Газопоршнева когенераційа установка у Запоріжжі. Фото: сайт Запорізької міської ради Фото: сайт Запорізької міської ради

Обладнання мало бути введене в експлуатацію до 1 жовтня. До цього часу громадам та ОВА необхідно розробити проєктну документацію, завершити будівельно-монтажні роботи, підготувати майданчики та забезпечити приєднання до мереж.

З офіційної відповіді Сумської міської військової адміністрації Цукр дізнався: на території Сумської громади планують встановити когенераційні установки загальною  потужністю 30.8 МВт. Скільки саме установок увійде до цієї потужності, СМВА не уточнила. В адміністрації також назвали джерела фінансування КГУ — бюджет Сумської міської громади, державний бюджет і кошти благодійних організацій, — але без конкретних сум чи часток за кожним джерелом.

«Об’єкт потужністю 36,6 МВт знищено, генерації на ньому немає»

На запитання, чи допоможуть КГУ пережити холодну пору, частково відповів керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. Коментуючи план енергостійкості Києва Суспільному він сказав, що нові котельні чи когенераційні установки не зможуть повністю замінити централізоване опалення. Таке обладнання доречніше використовувати на об’єктах критичної інфраструктури. 

«Ми вже спостерігали, коли навіть районні котельні були ціллю для російських шахедів. Не тільки велика генерація була атакована, але й мала теж. Напевно, що в цих умовах треба рухатися в сторону мобільних котелень. В принципі, такий план і був, і частково це реалізовується», — зазначив Андріан Прокіп.

14 вересня стало відомо, що на Сумщині росіяни знищили об’єкт генерації, потужністю 36,6 МВт. Про це написала Асоціація субʼєктів розподільної та маневрової генерації. 

«Об’єкт потужністю 36,6 МВт знищено, генерації на ньому немає. Загальна потужність генерації в Сумській області — близько 145 МВт. Один удар забрав приблизно чверть цього обсягу», — зазначила АСРМГ.

Також в асоціації наголосили, що планові показники введення розподіленої генерації для прифронтових областей мають враховувати втрати від обстрілів. Без цього плани й реальний баланс потужностей розходитимуться після кожної атаки.

Які ще альтернативи маємо?

Водночас про альтернативні джерела тепла на початку серпня цього року говорив директор ТОВ «Сумитеплоенерго» Дмитро Васюнін в інтерв’ю Суспільному.

Він переконував: «До опалювального сезону ми будемо мати стовідсоткову альтернативу постачання тепла, альтернативу джерел теплової енергії, яка буде абсолютна, незалежна від ТЕЦ з цією метою, щоб не дай боже в сезон, коли може зупинитися основне джерело, ми мали альтернативу. До опалювального сезону ТОВ „Сумитеплоенерго“ матиме стовідсоткову альтернативу джерел теплової енергії, незалежну від теплоелектроцентралі (ТЕЦ)».

Дмитро Васюнін у котельні розповідає про підготовку Сум до опалювального сезону
Дмитро Васюнін розповідає про підготовку до опалювального сезону. Скриншот з YouTube «Суспільного Суми» Скриншот з YouTube «Суспільного Суми»

Директор «Сумитеплоенерго» також зазначив, що з  листопада 2025 року триває робота з придбання обладнання, а зараз — з його монтажу й розподілення джерел теплової енергії по місту. Підприємство долучилося до будівництва нових об'єктів.

На випадок відключень світла кожне джерело теплової енергії «Сумитеплоенерго» забезпечили альтернативним джерелом електричної енергії. На підприємстві сформували бригаду, яка обслуговує генератори, переконував Васюнін.

Також Сумська МВА повідомляла, що на випадок блекаутів у місті сформували запас пального і генераторів. Комунальні підприємства отримали 65 тисяч літрів пального і 470 генераторів загальною потужністю близько 300 МВт. Додатково заклади охорони здоров’я, соцзахисту й водопостачання отримали 13 сонячних електростанцій, а освітні заклади, медичні установи й підрозділи соцзахисту — 170 зарядних станцій: частина з цих закладів отримала обидва види обладнання. 

Портативний генератор, який використовуватимуть у Сумах на випадок блекаутів.
Генератор, який використовуватимуть у Сумах на випадок блекаутів. Фото: Сумська МВА Фото: Сумська МВА

Чи вистачить цього запасу? Доктор наук з державного управління, директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що показником готовності міста перш за все має бути гарантований час автономної роботи критичних систем.

— Той самий запас може забезпечувати роботу обмеженої кількості пріоритетних об'єктів протягом кількох діб або бути витраченим значно швидше, якщо одночасно залучити значну частину генераторного парку, — пояснює експерт.

Анна Карпенко
Влад Губаньов
Аліна Ольховик
Антон Железнов
Віка Грам
Іван Штирбулов
Долучися до Клубу