Поле, де працює фермер Сергій Івченко, розташоване за 10 кілометрів від російського кордону. Після кожного «виходу» ворожого снаряда чоловік рахує до 17. Якщо пощастить — вибух прогримить десь далі, тоді можна продовжувати роботу. Та, попри небезпеку, Сергій не припиняє працювати. Цукр дізнався, що відбувається з агробізнесом на Сумщині, скільки збитків війна завдає фермерам і чи підтримує їх держава.
Бігати від «виходів»
60-річний Сергій Івченко вже більш ніж 20 років працює фермером, має понад 50 гектарів полів у Краснопільській громаді на Сумщині. Тут він вирощує зернові культури: соняшник, пшеницю, гречку, сою. Від краю його територій до кордону з Росією — усього 10 кілометрів. Та, попри це, Сергій продовжує працювати й вирощувати продукцію. Поля обробляє разом з дружиною, також має одного працівника.
Через війну у квітні цього року його господарство постраждало. Російська керована авіаційна бомба прилетіла поруч зі складом. Фермер розказує, що тоді вибуховою хвилею повибивало всі вікна й двері.
У вересні знову був вибух — і знову не стало вікон, каже Сергій. Тоді внаслідок обстрілу також розбило культиватор, причепи та сіялку. Останню вдалося відновити, зараз на ній можна працювати. У жовтні вікна вибило втретє за рік.
Так, за підрахунками фермера, лише за один обстріл Росія завдала збитків господарству мінімум на 500 тисяч гривень.
Поля обстрілюють, фермери працюють
Війна змусила фермерів Сумщини скоротити площі для обробки землі. До повномасштабного вторгнення вони працювали на полях площею 1,2 мільйона гектарів. Зараз ця територія зменшилася до 1,05 мільйона гектарів, повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак. Тобто 155 тисяч гектарів зараз не обробляють. Аби краще зрозуміти масштаби цієї площі, уявіть 16 міст такого розміру, як Суми.
Площі зменшуються ще й через те, що країна змушена оборонятися. У жовтні в Україні ухвалили законопроєкт, який тимчасово може позбавити права на землю для будівництва фортифікацій, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Але вже зараз на полях Сергія стоять «зуби дракона», тож у нього вже зменшилася територія обробки.
Сумська ОВА повідомляла, що на вересень за останній рік росіяни 92 рази обстріляли сільськогосподарські підприємства області. Внаслідок цього загинуло 11 людей, ще 24 отримали поранення. Також через обстріли сталося 27 пожеж у 26 підприємствах. П’ять разів місцеві жителі підірвалися на мінах — двоє людей загинули, одна отримала поранення.
Сергій Івченко каже, що внаслідок обстрілів пожеж на його території не було.
Як фермерам допомагає держава
Сергій розказує, що минулого року держава видавала аграріям по чотири тисячі гривень за гектар. У серпні цього року цю допомогу поновили, повідомили в Мінагрополітики. Однак господарствам на прикордонні фінансово ще не допомагали, каже Сергій.
Аграрії Сумщини подали понад 400 заявок на державну допомогу. За даними обласної військової адміністрації, на вересень загальна сума цієї підтримки для дрібного бізнесу сягає 140 мільйонів гривень. Перші виплати вже почали видавати. Також є підтримка з держбюджету аграріїв прикордоння. Департамент агропромислового розвитку отримав понад 200 таких заявок на 246 мільйонів гривень.
«Не розуміли, що добре живемо»
Нині в агросекторі бракує спеціалістів, сказав президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі для AgroPolit.com. За його словами, найскладніша ситуація з трактористами, комбайнерами й агрономами. Раніше в цьому сегменті теж було найбільше вакансій, але зараз показник досяг 160 вакансій на одного спеціаліста. Водночас до початку повномасштабної війни ця цифра була 14-16 пропозицій на людину.
За словами Леоніда Козаченка, зараз у сільському господарстві працюють 2,8 мільйона людей. Дефіцит складає три мільйони працівників. З них 70% — це фермери, які працюють на комбайнах, тракторах і вантажних автомобілях.
Попри все це, сумські аграрії цього року виробили вдвічі більше продукції, ніж торік — індекс сільськогосподарської продукції становить 187%, порівняно з 2023 роком.
Фермер Сергій говорить, що дійсно в цій сфері бракує людей, особливо трактористів. У нього був такий спеціаліст, але його мобілізували. Зараз фермер планує брати ще одного працівника на роботу.
Каже, що цієї осені посіяв озиму продукцію на площі 20 гектарів. Хоча, за його словами, інші фермери це не робили.
