Заплатити картою за проїзд у тролейбусі, простежити в застосунку, де маршрутка, записатися на прийом до лікаря в Helsi — це можна зробити в Сумах вже сьогодні. Архітекторка, засновниця студії INAKSHI architects Олена Довгополова, вважає, що Суми поступово стають «розумними», адже використовують цифрові технології для покращення життя своїх мешканців.
Однак місто завжди потребуватиме нових проєктів, а цифрові рішення — вдосконалень. Тому Цукр поговорив з архітекторкою про концепцію «розумного міста», розібрався, як впровадити її в Сумах та які труднощі можуть виникнути в цьому процесі.
Як з’явилася концепція «розумного міста»
Поняття «розумне місто» вперше виникло у час розвитку інформаційних технологій, у 1990-х роках, — зазначає архітекторка Олена Довгополова. Концепція «розумного міста» полягає в тому, щоб зробити простір зручним, мобільним та ефективним для його жителів за допомогою цифрових технологій та збору й аналізу даних.
— Концепцію сформували, зокрема, світові технологічні компанії, які просували дані, інтернет та зв’язок. Деякі з них виявили, що власні технології можна активно просувати під течією «розумних міст», тому часом такі компанії маніпулюють своїми продуктами, а концепцію частіше рекламують, аніж аналізують.
Але «розумні міста» не просто інтегрують технології, а ще аналізують потреби містян, збирають інформацію про них, а потім ухвалюють цифрові рішення, — говорить Олена
Згідно з дослідженням індексу «розумності міста» у 2023 році від IMD Business School, найвищі показники мають Цюрих, Осло, Канберра і Копенгаген. Вони можуть бути прикладом для Сум, говорить архітекторка.
Що робить місто «розумним»?
«Розумні міста» завдяки технологіям покращують доступ до послуг, розвантажують транспортну систему та залучають громадян до їхнього розвитку, зазначає архітекторка. Щоб розуміти концепцію краще, Олена сформулювала критерії, які роблять міста «розумними»:
Цифрова інфраструктура. Мають швидкий інтернет, безплатний Wi-Fi, доступний для містян, а також мережу пристроїв для збору даних;
Збір та аналіз даних. Збирають інформацію із датчиків, цифрових платформ та соцмереж. Ці дані аналізують фахівці й потім створюють проєкти, що покращують різні сфери життя міста. Це, зокрема, відеокамери на центральних вулицях, які допомагають контролювати безпеку;
Інтернет речей. Це наявність у місті спеціальних пристроїв: наприклад, ліхтарів, що автоматично працюють, датчиків довкілля, які вимірюють якість повітря чи інші показники;
Розумне управління. Жителів залучають до громадських ініціатив, спонукають надавати зворотний зв’язок та спільно ухвалювати рішення за допомогою цифрових платформ та застосунків. Прикладом «розумного» управління національного рівня є портал «Дія»;
Ефективний транспорт. У таких містах надають перевагу екологічним транспортним засобам. За проїзд у громадському транспорті можна заплатити карткою чи попередньо купити електронний квиток. Також є спеціальні системи, що відстежують, де рухається автобус, тролейбус чи трамвай у реальному часі та відображають ці дані в застосунку;
Стала енергетика. Використовують відновлювальні джерела енергії та спеціальні мережі, щоб зменшити споживання ресурсів. Це розумні лічильники в будинках для економії, наприклад, води, чи автономні зупинки із сонячними панелями на даху;
Охорона здоров’я та громадська безпека. Використовують технології, щоб зробити медицину доступною, а для швидко реагування поліції чи ДСНС встановлюють системи виклику, наприклад, «екстрену кнопку» чи камери відеоспостереження.
Зупинка з обігрівом та «розумне» паркування
У Сумах вже реалізували кілька проєктів, які відповідають концепції «розумного міста». Зокрема, зазначає Олена, діє програма «Безпечне місто». Так у людних місцях та на перехрестях встановили 154 камери відеоспостереження, щоб контролювати безпеку, а доступ до записів мають лише правоохоронці. Про це йдеться в матеріалі Суспільного.
Олена Довгополова зазначає, що зараз Сумська громада створює базу геоданих для містобудівної документації. Вони містять інформацію та аналіз транспортної, будівельної, критичної, енергетичної інфраструктури та земельних, водних об’єктів міста.
— Ми можемо фіксувати та аналізувати пошкоджені об’єкти, зокрема, внаслідок повномасштабної війни. Можемо фіксувати зовнішню рекламу, торговельні точки чи збирати дані про зелені насадження — це залежить від потреб громади, — говорить Олена.
Також у вересні Сумська міська рада запустила чат-бот «Суми 15-80». У ньому є інформація про роботи комунальних, транспортних і соціальних служб. У чат-боті можна подати звернення до міськради щодо проблем у місті. Проте Олена Довгополова зазначає, що потрібно рухатися далі та втілювати нові проєкти в Сумах, бо без них місто буде незручним.
— Суми поступово стають «розумними», але важливо не зупинятися. Деякі ініціативи потрібно вдосконалювати. Наприклад, є застосунок «Де Маршрутка», в якому можна відстежувати громадський транспорт. Проте в програмі не можна побачити точний час його прибуття чи купити електронний квиток. Як зазначають і самі розробники в описі, застосунок відображає лише частину транспорту з GPS.
Архітекторка розповідає, що в Сумах потрібно покращувати транспортну інфраструктуру, зокрема впровадити систему розумного паркування. Вона відстежуватиме вільні місця на паркінгах за допомогою спеціальних датчиків, а в застосунку показуватиме цю інформацію. Олена додає, що в місті потрібно встановити більше зарядних станцій для електромобілів, а також інтегрувати альтернативний транспорт, зокрема, велосипеди й самокати.
Щоб покращити доступ до громадського транспорту та економити електроенергію, у Сумах можна встановити «розумні» зупинки. Олена зазначає, що вони матимуть електричне табло з розкладом, доступ до безплатного Wi-Fi та можливість зарядити телефон. Такі зупинки вже є у Дніпрі, Луцьку, Києві та інших містах. Зокрема, на зупинках Луцька додатково встановили спеціальні смітники для роздільного сортування та камеру відеоспостереження, а в Дніпрі — кнопку для екстреного виклику поліції та інфрачервоні обігрівачі, щоб грітися в холодну погоду.
— Завдяки концепції «розумного міста» ми можемо покращити якість медичних послуг та зробити Суми більш доступними. Це можуть бути застосунки для запису до лікаря, де можна вказати, зокрема, що людина має інвалідність. Також для зручності потрібно замінити паперові медичні картки електронними. Щоб зробити місто доступним, потрібно встановлювати більше світлофорів, адаптованих для людей із порушеннями слуху й зору. Такі впровадження і рухатимуть нас до «розумності», — додає Олена Довгополова.
Знати особливості міста та враховувати думку сум’ян
Щоб успішно впроваджувати концепцію, потрібно спочатку додати її до стратегії розвитку громади та концепції просторового розвитку Сум, — пояснює архітекторка.
— Стратегія розвитку — це документ, який визначає цілі, пріоритети та заходи щодо розвитку громади. Натомість концепція просторового розвитку — документ, який містить інструменти й детальні пункти, як саме ми реалізовуватимемо плани стратегічного розвитку. Саме концепція «розумного міста» може стати дієвим інструментом для досягнення стратегічних цілей громади.
Під час роботи над цими документами потрібно врахувати культурну та історичну спадщину міста, ландшафтні особливості, освіту, охорону здоров’я, соціальну та економічну сфери. Олена зазначає, що кожне місто унікальне, а щоб зробити його «розумним», спершу варто знати його особливості та запити містян. Відповідальними за розвиток міста будуть і органи місцевого самоврядування, що реалізують стратегію, і сум’яни, які формують запит на зміни.
Робити місто «розумним» треба комплексно. Необхідно мотивувати людей брати участь у розробках, контролювати, як влада реалізовує все, а також залучати локальні бізнеси й профільних спеціалістів
Адаптувати розумне місто до війни
Оскільки зараз Суми живуть в умовах повномасштабної війни, концепцію потрібно підлаштовувати до можливих блекаутів та обстрілів, зазначає Олена.
— Зараз маємо великий ризик залишитися без електроенергії через обстріли. Мета концепції — зробити місто доступним та комфортним, а інтернет — один з інструментів реалізації цього. Тому для розумного міста найнебезпечніше — відсутність живлення, бо тоді воно не функціонуватиме, — говорить Олена.
Щоб місто працювало ефективно в умовах війни, його треба забезпечити альтернативними джерелами енергії, надійними системами захисту даних та безперебійним інтернет-зв’язком, зазначає архітекторка. Зокрема, встановлювати сонячні батареї на зупинках, світлофорах чи ліхтарях, щоб ті працювали за будь-яких умов. Зараз у нашому місті шість світлофорів мають безперебійне живлення, йдеться на сайті Сумської міськради.
Про недоліки концепції
Окрім переваг, концепція «розумного міста» має певні недоліки, зазначає архітекторка:
Зберігання великого об’єму даних. Щоб місто працювало, йому потрібно щодня збирати й зберігати гігабайти інформації, а для цього потрібно чимало серверів. Крім того, інформація про місто та його жителів може «витікати». Щоб цього не сталося, варто додатково захищати дані;
Забруднення екології. Такі міста використовують велику кількість електронних приладів, а утилізовувати їх складно. Деякі прилади взагалі неможливо переробляти;
Цифровий розрив. Щоб «розумне місто» працювало, усі його мешканці мають вміти користуватися технологіями. Проте є люди, яким може бути важко адаптуватися. Щоб розв’язати цей недолік, потрібно навчити цих людей користуватися технологіями.
Попри ці недоліки, концепція «розумного міста» — ефективний і потрібний інструмент. Він покращить якість життя сум’ян, зробить управління містом продуктивним, а Суми — безпечними та комфортними, — додає Олена Довгополова
Щоб краще зрозуміти, як працює концепція, Олена Довгополова радить прочитати книгу Джермен Галеґуа «Розумні міста».
