20 лютого в Сумах відкрилася виставка «43 миттєвості війни», присвячена річниці повномасштабного вторгнення на Сумщині. На фотографіях зображені руйнування, яких зазнала область під час окупації, а також наслідки бомбардувань та обстрілів російськими військовими. Як зазначають ініціаторки виставки з фотостудії «Мальва», головна ідея полягала в збереженні пам'яті про перші дні великої війни на Сумщині.
На сайті Сумської міської ради повідомили, що цей захід відбувся за підтримки ідеї та активної допомоги в організації народних депутатів Михайла Ананченка та Антона Швачко, заступника міського голови Станіслава Полякова, а також начальниці відділу молодіжної політики Тетяни Сахнюк. Пояснюємо, що не так з виставкою, чи було порушення авторських прав у використаних фотографіях та про подальший розвиток ситуації.
Що сталося
20 лютого в молодіжному центрі «Романтика» відбулося відкриття виставки «43 миттєвості війни». На ній представили 43 світлини, що були створені в перші дні деокупації області. Як зазначається на сайті Сумської міської ради, авторками світлин стали Світлана Смірнова та Ольга Вовк із фотостудії «Мальва».
«Ми не змогли стояти осторонь цих подій, взяли камеру і вдвох поїхали на власному авто робити фотографії. Їхали іноді під обстрілами й часто чули вибухи», — говорить Світлана Смірнова в інтерв'ю.
Проте, після ряду публікацій у соціальних мережах, серед користувачів розпочалось обговорення щодо доцільності та етичності підписів під фотографіями. Під деякими містилися написи «Качкам радість», «Віра зігріває», «Горілка, огірок — от злився мужичок» тощо. Окрім цього, користувачі помітили, що деякі світлини не належать авторству Світлани та Ольги. Зокрема, серед них були роботи пресофіцерки 93 бригади «Холодний Яр» та фоторепортаж UNN.
Позиція відділу молодіжної політики
За словами керівниці відділу молодіжної політики Сумської міської ради Тетяни Сахнюк, ініціатором виставки стала сумська фотостудія «Мальва», представники якої звернулися до них за дозволом на використання МЦ «Романтики» як виставкової зали.
«Коли фотостудія звернулася до нас з проханням надати приміщення, ми узгоджували тематику знімків ― зображення руйнувань на щойно деокупованій Сумщині. Нам розповіли, що фотографки їздили на місця руйнувань в Охтирці, Тростянці та в інші міста. Ми намагаємося допомагати сумчанам в їхніх ініціативах та відповідати на подібні прохання», ― говорить Тетяна.
Вона зазначає, що студія не погоджувала з відділом молодіжної політики фотографії та підписи до них, тож зміст виставки Тетяна змогла побачити лише в день відкриття ― 20 лютого.
Що не так із підписами?
Альона Яцина, експресофіцерка Сумської обласної військової адміністрації, говорить, що жартівливі підписи, які використали до воєнних світлин, можуть нашкодити учасникам тих подій. «Уявіть себе на місці мешканця вулиці, де це трапилось, або безпосередньо когось, хто втратив близьку людину під час авіаудару. Життя сотень людей, яких навіть опосередковано стосувалася війна, змінилося. Підписуючи світлину з вирвою від авіабомби «Качкам радість», аби висміяти або спростити саме поняття війни, автори наче намагаються применшити все, що відбувається довкола».
Ми маємо пам’ятати, що зараз триває інформаційний супротив. Будь-який творчий продукт має проходити погодження та рецензування хоча б з військовими, або військовою адміністрацією. Це важливо, бо зараз саме той час, коли деякі світлини можуть більше нашкодити, аніж допомогти, тож такі виставки треба робити вкрай обережно.
З приводу жартівливих підписів – чорний гумор рятує психіку як військових, так і журналістів, фотографів, чи людей, які опинилися в зоні бойових дій. Тож гумор доречний, але всьому своє місце і час. Це геть недоречно під такими світлинами
Зазвичай, на всіх творчих подіях існує попередній перегляд, куди запрошують фахівців та експертів, які можуть вказати на помилки чи неточності. Звісно, люди можуть помилятись, але для того, аби не поширювати різні фейли серед великої аудиторії, має бути передпоказ.
«Я вважаю, що організовувати подібні виставки мають люди, які знаються на тонкощах військової кореспонденції. Аудиторія, яка дивитиметься на світлини, зроблені не учасниками цих подій, може почуватись ошуканою або ж обуреною, бо реальність, яку вони пережили, спаплюжили та неправильно подали», – додає Альона Яцина.
Людям, які хочуть зробити та організувати подібні заходи, Альона Яцина радить робити колаборації з експертами. Коли людина має ідею, але не має для цього компетенцій, то шукає колег, які володіють цими навичками. Тобто ролі організаторів розподілені між людьми, які розбираються у цій справі.
Альона додає, що аби зробити творчий продукт з воєнною тематикою, чи то виставка, чи фільм, потрібно шукати воєнних кореспондентів та співпрацювати з ними. Знайти людей, які фіксували та були дотичними до цих подій, не так складно. Головне, аби це в результаті було якісно та не нашкодило нашій країні.
Відповідальність за порушення авторського права
Спеціаліст з інтелектуальної власності Артур Лі вказує, що використання знімків чужого авторства, обрізання вотермарок та додавання власних логотипів на чужі твори є плагіатом, крадіжкою інтелектуальної власності.
У 2023 році Президент підписав новий закон про захист авторського права. Він передбачає, що суд має визначити для порушника відшкодувати моральну шкоду та збитки від комерційної діяльності, стягнення компенсації у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для суб’єкта авторських прав. У разі умисного порушення — потрійна сума винагороди.
Артур зазначає, що є кілька шляхів вирішення подібних конфліктних ситуацій. Автор оригінальних світлин може звернутися до порушника з пропозицією мирного врегулювання конфлікту: вимагати публікації, що це не їхні фотографії, встановити їм розмір компенсації, яку ті мають виплатити за це порушення. Проте, якщо порушник відмовляється від «мирного сценарію» та не компенсує шкоду впродовж заявленого часу, то автор може позиватися до суду. У цій ситуації багато залежить від умов та деталей.
«Те, що міська рада не погоджувала контент, що був представлений на фотовиставці, ніяк не впливає на її причетність до порушення авторських прав. Якщо фотостудії було надано майданчик, де вони використовували чужу інтелектуальну власність у незаконний спосіб, то вони опосередковано сприяли цьому порушенню. Автори світлин у своєму позові можуть зробити їх учасниками процесу», — зазначає Артур Лі.
Закон не розрізняє комерційну та не комерційну вигоду в питаннях порушення авторських прав. Адже порушники в будь-якому разі отримують опосередковану вигоду — реноме, коштом якого вони будуть надалі збагачуватись. Їх некомерційна діяльність опосередковано є цілком комерційною. За старим законом, під час підготовки до подібного заходу, коли немає відомостей про автора світлин, необхідно звернутися по дозвіл до організації колективного управління. Лише після згоди та надання дозволу на публікацію своїх світлин, ініціатори виставки можуть їх представляти.
Фотостудія перепросила за порушення авторських прав
Ініціаторки виставки, Ольга Вовк та Світлана Смірнова розповідають, що не хотіли образити глядачів підписами до зображень руйнувань на Сумщині. За їхніми словами, першочергово вони планували або не додавати написи, або вказати назви міст, де було зроблено знімки. Проте в день відкриття до них звернулася людина, ім'я якої Ольга та Світлана відмовилися називати, з проханням створити назви для кожного виставленого знімку. Тому за 15 хвилин до відкриття вони намагалися вигадати підписи, які не травмували б психіку дітей та інших відвідувачів виставки.
«Ми не планували робити жодних написів. А потім, перед відкриттям, нам сказали, що так не можна і треба терміново придумати підписи. Ми знали, що там будуть діти, тому не хотіли писати про трупи та вибухи, тож вирішили в такий спосіб згладити для них цю інформацію», — зазначають фотографки.
Щодо авторства всіх фотографій, працівниці студії визнали, що не всі знімки робили вони. Деякі світлини отримали від знайомих, частину зробили самостійно, а решту завантажили з інтернету. Для маркування полотен друкарня додала логотип фотостудії «Мальва» на кожну роботу, навіть на ті, що не належали авторству студії.
«Ми давно хотіли створити подібну виставку, бо мали багато матеріалу з наших поїздок. Проте довго не могли знайти приміщення. За місяць до відкриття виставки робітники Сумської міської ради приходили до нас фотографуватися та запропонували зробити спільний проєкт. Ми показали їм близько 100 знімків, вони швидко їх проглянули та відклали це питання на майбутнє. На прем'єрі фільму «Суми. Ми дали їм під дих» зустріли Ольгу Гордус, яка виявила бажання допомогти нам знайти місце для розміщення. Пізніше вона повідомила, що ми зможемо провести виставку в молодіжному центрі «Романтика». Треба було лише написати заяву до відділу молодіжної політики», — розповідає Світлана Смірнова.
Світлана та Ольга виклали на своїх сторінках публічне спростування щодо деяких фотографій, а також, під час нашого інтерв'ю, заявили про бажання вибачитися перед авторами оригінальних світлин. Ті підписи, які викликали невдоволення серед користувачів соціальних мереж, фотографині обіцяли прибрати.
