Цими вихідними на фасаді Свято-Воскресенського собору — культурній пам’ятці національного значення — встановили «барельєф» із зображенням Герасима Кондратьєва. Ініціатором ідеї виступив колишній військовий, який разом із побратимом стали меценатами для нової скульптури, а спільнота вірян собору їх підтримала. Сумський архітектор називає стиль бюста «гіперреалізмом на межі з кітчем», а також додає: для її встановлення, ймовірно, варто отримати погодження від Мінкульту. Розповідаємо, хто працював над проєктом нової пам’ятки, чи мають для розміщення дозвіл і чому «Сумам не вистачає робіт в інших архітектурних стилях».
Для цього тексту ми поговорили з:
- Володимиром Лавриком — колишнім військовим, який ініціював створення «барельєфа»;
- Олегом Кривцовим — колишнім головним архітектором області, викладачем Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури;
- Архієпископом Сумським й Охтирським Мефодієм, який опікується собором.
А ще ми відправили запит до Мінкульту, щоб перевірити слова спікерів, і отримавши відповідь зрозуміли, що вам варто спершу прочитати її:
Що відповів Мінкульт (оновлено)
У відповідь на запит на інформацію Міністерство культури та стратегічних інформацій України повідомило Цукру: до їхньої компетенції належить погодження проєктів, які планують змінити чи розмістити на об’єктах культурної спадщини. Нагадаємо, що дзвіниця Воскресенської церкви, де встановили бюст Кондратьєва, є таким об’єктом.
— До цих повноважень належить погодження програм та проєктів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках національного значення… В історичних ареалах населених місць, а також програм і проєктів, реалізація яких може позначитися на об’єктах культурної спадщини, — йдеться у листі.
Водночас представники Свято-Воскресенського собору надіслали до Мінкульту лист з проханням надати дозвіл на проведення робіт на фасаді дзвіниці. Цей лист датований 17 жовтням, цього ж дня на пам’ятці архітектури ініціатори вже розмістили табличку та бронзовий бюст. Станом на 29 жовтня лист досі розглядають фахівці Мінкульту, без фактичної відповіді.
Як виникла ідея прикрасити фасад собору
Ініціатором створення барельєфа став Володимир Лаврик — сум’янин, колишній командир 143-ї окремої піхотної бригади, який в січні цього року звільнився зі служби. Кілька років тому він довідався: Свято-Воскресенський собор збудували на замовлення й за кошти Герасима Кондратьєва, на території також зберігаються його останки, а от пам’ятника чи постаменту на честь цього полковника досі немає. Володимир вирішив виправити це і звернувся до архієпископа Сумського й Охтирського ПЦУ Мефодія.
— Мефодій підтримав ідею, тож я разом зі своїм побратимом Юрієм Сіренком у 2023 році вирішили стати меценатами — виділити разом однакову суму для виготовлення й встановлення барельєфа. Кошти ми взяли із грошового забезпечення, яке нам надавали за військову службу. Проте детальну суму не називатиму, — розповідає Володимир.
Спершу військовий звернувся до скульптора Артура Гармидера, який раніше працював над пам’ятником воїну АТО в Сумах. Митець виготовив зліпок майбутнього бюсту Герасиму Кондратьєву. Щоб встановити нову пам’ятку треба було також звернутися до місцевих архітекторів. Владика Мефодій порекомендував меценату Володимиру сконтактувати з Володимиром Биковим, колишнім головним архітектором Сумщини.
— Архітектор показав інший проєкт майбутнього пам’ятника, який планували встановити в наступні роки. Цей варіант сподобався мені більше, був серйознішим і знаковішим. Тому бюст вирішили створити на його основі. Далі всією розробкою й документами займався Биков. Зліпок майбутнього бюсту зробили з достовірного портрета Кондратьєва. Окремо виготовили дошку з написом-уривком з літопису.
За три місяці скульптор Ельданіз Гурбанов виготовив «барельєф». Раніше митець також створив роботу Дама з парасолькою та пам’ятник Михайлу Лушпі. Бюст Кондратьєва він виготовляв за кордоном. Володимир Лаврик пояснює, що перевезти її було складно, адже бронзова робота важить близько 70 кілограмів. Минулої п’ятниці й суботи (17-18 жовтня) роботу встановили на фасаді Свято-Воскресенського собору. Раніше Цукр розповідав детальнішу історію цієї святині.
Що думає про ситуацію архієпископ Мефодій
У спільноті вірян ідея створити пам’ятник Герасиму Кондратьєву вже назрівала давно, пояснює архієпископ Сумський й Охтирський ПЦУ Мефодій. Бо окрім іншої інфраструктури, полководець розбудовував у місті святині. Кондратьєв звів і Воскресенський храм-фортецю, яка раніше слугувала ще й оборонною спорудою.
— До церкви звернулися військові з бажанням увіковічнити пам’ять полководця, звісно це благородна справа, тому ми підтримали ідею. Хлопці пішли до архітектора Володимира Бикова. Усі вирішили зупинитися на варіанті з бюстом, а не пам’ятником. Адже для другого варіанту треба пройти довгі процедури, конкурс, витрачати великі суми з бюджету. Військові ж хотіли, аби погруддя стояло вже сьогодні, тож втілили ідею власним коштом. Вийшло, як на мене, вдало, — розповідає архієпископ.
Після встановлення «барельєфа» виникли певні складнощі, розповідає Мефодій. Виявилося, щоб розмістити бюст, потрібно було пройти певну процедуру узгодження. Через це вийшла суперечка, із деталями встановлення почала розбиратися поліція. За словами архієпископа, після цього вони надіслали документи про споруду до Мінкульту, а також управління архітектури та культури Сумської ОВА. Мефодій додає: «Я б не хотів детально про це говорити, адже ситуація неприємна. Бо в час війни розбиратися в такому це пусті справи. Навпаки, треба підтримувати те, що роблять добре».
— Звісно, треба робити добре, але дотримуючись правил. Собор — пам’ятка національного значення, тож для будь-якої зміни у ній, як-от втручання у фасад, потрібне погодження. Перед тим як встановити бюст, ви отримали на це дозвіл від Мінкульту? — запитую у Мефодія.
— Тут не йдеться про перебудову будівлі, ми просто причепили невеличку дощечку й барельєф. Зміни фасаду тут ніякої немає. Стара табличка пошкодилася і стала вугільного кольору, коли минулого місяця собор атакував російський дрон, — відповідає архієпископ.
— Але ж бюст і табличку прикріпили до стіни собору, тож це і є втручання у фасад, — уточнюю.
— Ну то прикріплена, то кому вона заважає? На табличці написана фраза з літопису, то правда й наша історія. Це не впливає на пам’ятку, а навпаки дає розуміння нашої історії. Ніколи не будьмо формальними людьми, адже так нічого хорошого не збудуємо, — підсумовує архієпископ.
«Це пам’ятка національного значення, треба погодження»
Колишній головний архітектор області, викладач Сумського фахового коледжу будівництва та архітектури Олег Кривцов вважає, що такі ініціативи, як встановлення пам’ятників, меморіальних дошок, рельєфів, барельєфів зараз є передчасними. А поспіх призводить до емоційних і не достатньо обґрунтованих рішень. Постать Кондратьєва архітектор вважає неоднозначною, адже деякі історики припускають, що полководець в ті часи «прислужувався російському царю». Тому перед розміщенням бюста чи будь-чого іншого на фасаді собору не завадило б дізнатися думки громадськості.
— Після того, як історики дадуть свою кваліфіковану оцінку постаті, можна розпочинати процес увіковічення пам’яті й розглядати його форми, види й місце розташування. Для спорудження таких монументів на історичному соборі існує гарний інструмент — «Творчий конкурс». У ньому беруть участь всі охочі митці, а переможців визначає незаангажоване журі до складу якого входять кваліфіковані архітектори, художники, скульптори. Якщо ж цей конкурс не проводять, то виникають запитання: чому обрали саме таку ідею та саме таких архітектора й скульптора? — пояснює Олег.
Архітектор вважає, що останніми роками в Сумах закріпилася тенденція створювати пам’ятники у стилі «гіперреалізму на межі з кітчем», новий бюст Герасиму Кондратьєву, на його думку, теж має такий стиль. У роботах цього архітектурного й мистецького напрямку переважає фотографічна точність і схожість з реальністю. На думку Олега Кривцова, бюст на фасаді собору виконаний на низькому естетичному рівні
— У мистецтві існують інші форми й засоби передачі почуттів, станів, ідей, настроїв, із застосуванням різних матеріалів, форм, освітлення, абстракцій тощо. Але чомусь сум’яни не можуть розраховувати на те, що сучасне мистецтво «завітає» й на вулиці нашого міста, — розповідає архітектор.
Олег Кривцов додає, що називати «барельєфом» новий об’єкт не зовсім правильно. Автор пояснює, що барельєф — це рельєфна скульптура, пов’язана з площиною тла, з невеликим виступом, який не перевищує половини об’єму скульптури. Тобто голова Герасима Кондратьєва не мала б виглядати з тла більше ніж на половину, так його вух не мало б бути видно. Тож нова скульптура — це бюст, приставлений до стіни, вважає архітектор.
Дзвіниця Воскресенського собору 1906 року має статус пам’ятки архітектури національного значення, а вся споруда занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За словами архітектора, відповідно до законодавства за такими пам’ятками має наглядати й зберігати їхній автентичний вигляд Міністерство культури та стратегічних комунікацій. Також Мінкульт має надавати дозвіл на проведення будь-яких робіт зі спорудою.
Ми спробували взяти коментар у Володимира Бикова — архітектора, який дотичний до встановлення бюста. Чоловік відписав, що хворіє, тож не зможе контактувати з будь-ким протягом тижня. Водночас на пропозицію телефонної розмови, а згодом і на дзвінки не відповів. Також Цукр планує написати запит до Міністерства культури й дізнатися, чи надав цей орган дозвіл на встановлення нового барельєфу чи бюста. Тож пізніше доповнимо текст оновлено інформацією.
