Підземна шафа-тунель, подруги й два іграшкові слоники. У сумському театрі покажуть прем’єру «Життєвий цикл зірки»

7 листопада о 16:00 у Сумському національному театрі імені Михайла Щепкіна відбудеться прем’єра вистави «Життєвий цикл зірки» за п’єсою драматургині Алі Вітербі. Її покажуть у просторі «Штольня», квитки можна купити тут. Це вистава про дружбу, спогади й час, який нестримно мчить уперед. Цукр поговорив із режисеркою Анною Камшею про героїнь «Життєвого циклу зірки», підземну шафу-тунель і те, чому дійство ставлять саме в «Штольні».
Подорож у спогади через шафу-тунель
Головна героїня вистави — літня жінка Анна. Свідомість занурює її у власний світ, до дитячої мрії — підземної шафи-тунелю. У цьому просторі Анна знову зустрічає найдорожчу людину свого життя — загиблу подругу Лілі. Разом вони повертаються до подій, які назавжди їх поєднали.
— Ця вистава не відбувається тут і зараз — у ній відтворюються минулі події, які героїня проживає по-новому. Тому, коли мені запропонували «Штольню» для роботи над виставою, я вирішила, що це найкращий варіант, бо вона вже схожа на тунель. Додати сюди шафу — і виходить простір під землею, на якому тримається вся вистава, — пояснює Анна Камша.
За словами режисерки, у виставі поєднуються, здається, несумісні речі: дитяча мрія, усе рожеве — і поруч труби та обдерті стіни. Та попри це, каже Анна, післясмак буде приємним.
— Кожен зробить для себе свої висновки. Хтось, можливо, перед виставою посвариться з другом, а після неї подзвонить і скаже: «Ні, давай миритися». Бо час — така швидкоплинна річ. А хтось подумає: «Ну й правильно, що посварилися. Не буду витрачати на цю людину час, бо вона для мене не така близька, як Лілі для Анни», — каже режисерка.
Лілі, Анна і Час у «Життєвому циклі зірки»
У виставі дві головні героїні. Центральна — Анна. Саме в її свідомості відбувається все дійство.
— У цьому світі вже немає нікого, з ким вона виросла й була близькою, а пам’ять починає її підводити. Тож вона створює собі бульбашку й існує в ній, — говорить режисерка.
Анна одержима зірками й космосом. Вона кар’єристка: обираючи між сім’єю та роботою, віддає перевагу роботі. Згодом Анна вчиться поєднувати ці речі.
Лілі — найкраща подруга Анни, ніжна й терпляча. Символ їхньої дружби — двоє однакових іграшкових слоників.
— Лілі всі захоплюються, вона не підлаштовується під оточення й завжди лишається поруч із тією, кого обрала. Кар’єра її не цікавить: вона хоче сім’ю й спокійне життя у своєму місті з хлопцем, з яким зустрічається ще зі школи. У Лілі не було мами, тож Анна стала для неї найближчою людиною, — пояснює режисерка.
Ще одна дійова особа вистави — Час. Він стає провідником в історії Анни та Лілі. Підступно прискорюючи події, Час наближає героїню до фіналу її життя.
— Він керує усім сюжетом і простором, переносить нас із події в подію. Десь щось прискорює, десь сповільнює й акцентує на тих моментах, які глядач має побачити. Це казка для дорослих, але не дитяча історія, хоч і в мрійливій формі. Вона для тих, хто сумує за дитинством, за дружбою. Вистава буде весела й цікава, — каже режисерка.
Окрім Анни, Лілі й Часу, у виставі є хор, що втілює всіх інших людей зі спогадів головної героїні. За словами режисерки, тільки Лілі в пам’яті Анни лишилася цілісною.
Виставу створюють за підтримки американського театрального центру
Виставу «Життєвий цикл зірки» створюють за програмою CITD/LINKAGES: Ukraine. Її запустив американський Центр міжнародного розвитку театру (CITD). Він протягом 35 років налагоджує зв’язки між театральними діячами США та їхніми колегами з усього світу, розповідає генеральний директор і художній керівник театру Дмитро Некрасов.
З Україною CITD почав співпрацювати у 2022 році. Відтоді він організував понад 900 заходів у різних країнах на підтримку українського театру. Програму LINKAGES: Ukraine розробили разом із драматургом Дмитром Терновим і харківським «Театром на Жуках». Цей театр започаткував ініціативу «Театральні вікна: Україна–США», щоб обмінюватися сучасною драматургією та підтримувати театри в прифронтових містах. Загалом CITD об’єднує українських та американських митців через переклади, читання, постановки, дискусії та подорожі.
Чому Цукр про це пише
Попри обстріли Сум, театр і далі готує прем’єри й запрошує режисерів з інших міст. Анна Камша — з Черкас, живе в Києві й до Сум приїхала вперше, щоб поставити цю виставу. Серед робіт режисерки — вистави «Екстравагантність», «Будка ч. 27» та низка перформативних читок. Анна каже, що наше місто її здивувало: тут усе близько, акуратно й по-домашньому, скрізь лавки, а люди гуляють на променадах. Суми нагадують їй Черкаси. Такий погляд збоку показує, яким місто бачать ті, хто опиняється в ньому вперше.
/p/d/1a/3036788f3752baecb8a6ca93735c01ad.png)












