«Ще одна зима — і вона розвалиться». Хто ремонтує сумську Альтанку і скільки це коштує?

Альтанку ремонтують за благодійні чи бюджетні кошти?

Фінансувати ремонтні роботи взялася благодійна організація — фонд Дениса Парамонова. Про це йдеться на сайті Сумської міськради. До пошуку цих благодійників наприкінці червня долучився Дмитро Хандурін — сумський депутат і керівник сумського осередку ГО «Захист Держави». За його словами, аварійний стан Альтанки вже давно турбує сум’ян. Тож він написав депутатський запит до виконувача обов'язків міського голови Сум й начальника МВА, аби порушити питання відновлення пам’ятки.

— Тоді я зустрівся із сумськими істориками й архітекторами, які переконували: Альтанка в аварійному стані, треба її лагодити, а не фарбувати черговий раз. Водночас такий ремонт — це не пріоритет міського бюджету сьогодні, тому вирішили пошукати донорів. Цим, зокрема, займалася наша ГО «Захист держави». На наш запит відгукнувся Благодійний фонд Дениса Парамонова, — говорить Дмитро.

Фонд реалізує благодійні проєкти в соціальній, культурній, освітній та медичній сферах. Для ремонту Альтанки ця організація виділила майже мільйон гривень, пояснює Дмитро Хандурін. У цю вартість входять: протиаварійні роботи із фундаментом, цоколем і технічним підпіллям споруди. На першому етапі планують захистити Альтанку від зволоження й подальшого руйнування, а також усунути пошкодження.

Клуб Цукру: підтримуй незалежну журналістику
та підсилюй Суми щомісяця

Долучися до Клубу

— Щоб розпочати роботи, фахівці спершу провели оцінку стану Альтанки — визнали її аварійною. Через відсутність гідроізоляції в підніжжі та постійний полив клумби поруч, фундамент почав провалюватися всередину. Стан був настільки критичним, що споруда могла обвалитися будь-якої миті — навіть коли всередині перебували люди. Експерти дивувалися, як пам’ятка досі стоїть?! Решта конструкцій теж потребує ремонту, хоча їхній стан не такий аварійний, — каже депутат міської ради.

Дмитро переконує, що благодійники займаються протиаварійними роботами, а не реставрацією. Жодних коштів з бюджету не залучають. Усі роботи триватимуть до кінця осені.

— Хтось із сум’ян негативно реагує на ці роботи, хтось пропонує закласти Альтанку мішками з піском. Можна зробити, але проблеми це не вирішить — фундамент і далі просідатиме через відсутність гідроізоляції. Тоді як повна реставрація потребує більше часу, коштів і людських ресурсів, частину протиаварійних робіт можна провести за місяць, — стверджує Хандурін.

Що показали документи

Поточні роботи на Альтанці й справді фінансують благодійники. Це підтверджує договір підряду, який Цукр отримав у відповідь на запит від Департаменту інфраструктури міста. Фонд Дениса Парамонова оплачує всі роботи, підрядником є Микола Плотніков. За даними порталу You Control, цей ФОП зареєстрований в Сумському районі й має відповідні КВЕДи для будівельних робіт.

Договір між департаментом інфраструктури, підрядником і фондом уклали 10 вересня. Загальна вартість робіт, яку фінансують благодійники, — 968 398 гривень. Водночас у договорі зазначено, що ціна динамічна, тобто її можна переглядати додатковими угодами. Роботи мають завершити до 30 листопада 2026 року, а договір діє до 31 грудня.

Роботи, які проведуть на Альтанці, називають так: «протиаварійні роботи та ремонт (реставраційний) цокольно-підземної частини» пам’ятки місцевого значення (охоронний № 383-См). Сюди входять тимчасова огорожа, розкопування ґрунту, гідроізоляція фундаменту, ремонт і фарбування цоколю, облаштування нових бетонних сходів і підлог. У підвалі встановлюють несучу металоконструкцію, влаштовують залізобетонний пояс і ремонтують металеві двері.

У відповіді на запит Цукру департамент надіслав ще один документ — дозвіл від Управління містобудування та архітектури Сумської ОДА для проведення робіт на Альтанці. Це означає, що дозвіл від охоронного органу підрядник отримав.

Альтанка на Покровській має статус пам’ятки архітектури

Юрій Ніколаєнко, який до травня 2026 року працював головним архітектором у Сумській міськраді, досліджував питання реставрації Альтанки. На його думку, ремонтувати цю споруду потрібно, бо вона є одним із символів міста. До того ж Альтанка на Покровській площі має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Що відомо про Альтанку

Альтанку збудували між 1900–1905 роками за проєктом Матвія Щавельова — креслярa земської управи. Це відкрита дерев’яна споруда діаметром шість і заввишки 10 метрів, що стоїть у сквері імені Харитоненка.

Наприкінці 19 століття альтанки в Сумах були в моді: їх ставили біля адміністративних будівель, у приватних садибах, зокрема навпроти нинішнього художнього музею та в саду Олександрівської гімназії, але вціліла, схоже, лише споруда в центрі Сум.

Декор Альтанки краєзнавці пов’язують зі стилем «ропет», для якого характерний акцент на декоративних деталях. Популярні історії про те, що Альтанку звели на місці пошуків нафти, що в її орнаменті «закодовано» трипільські й релігійні символи чи що її збудували без жодного цвяха, краєзнавці вважають маловірогідними або не підтверджують.

— У місті й досі тривають дискусії про символ сумської громади. Наприклад, герб Сум із трьома сумками, так само як історію про виникнення міста, називають імперським наративом. Часто говорять про те, що символ міста із трьома сумками треба переосмислювати. Як на мене, таким новим символом може стати сумська Альтанка. З цієї причини зокрема її потрібно зберегти, — роздумує Юрій.

У Сумах певний час існувало кілька альтанок, адже вони характерні для регіону, особливо для північної частини Сумщини. Водночас саме Альтанка на Покровській площі в центрі міста є символом, до того ж саме вона збереглася до наших днів, пояснює Юрій.

Хоч Альтанка збереглася донині, її стан архітектор називає поганим: по дереву розповсюдився грибок, покрівля поступово руйнується, відпали частинки даху й шпилю після російського удару по податковій у центрі міста.

Previous slideNext slide

— Навіть неозброєним оком видно, що половина елементів неоригінальні, їх «приліпили», аби забити якусь діру. Профілі, штапики: один такий, інший не такий. Видно, що ремонтували нашвидкуруч. З нею треба щось робити, бо ще одна зима — і Альтанка може розвалитися.

Якось Альтанку вже хотіли реставрувати

Як пояснює архітектор, рятувати споруду можна різними способами: поточний ремонт, капітальний, реконструкція чи реставрація. На думку Юрія, найкращий з них — реставрація. Це відновлення історичної споруди зі збереженням її автентичного вигляду. 

Іноді цей процес передбачає, що об’єкт повністю розбирають — перебирають кожну цеглину чи дерев’яну дошку, пояснює Юрій. Якщо ці елементи пошкоджені, їх замінюють новими, максимально наближеними до оригіналу за матеріалом і характеристиками. Ще кілька років тому сумську Альтанку планували саме реставрувати.

Ще у жовтні 2021 року міська влада розпочала цей процес. Тоді її стан пам'ятки визнали незадовільним і розробили проєкт та кошторис повної реставрації. Департамент інфраструктури міста оголосив тендер для пошуку компанії, яка займеться цими роботами. Тоді виграло приватне підприємство «Рембудсервіс „Комфорт-П“». Вартість усіх робіт з реставрації у 2021 році попередньо склала майже 5,8 мільйона гривень.

Юрій Ніколаєнко додає, що роботи так і не почали. Однією із причин могло стати те, що за кілька місяців розпочалася повномасштабна війна. Нині на Альтанці проводять протиаварійні роботи, а не повноцінну реставрацію. Мета таких робіт — усунути аварійний стан споруди та запобігти подальшому руйнуванню. Для протиаварійних робіт законодавство передбачає окрему процедуру, яка може вимагати менше погоджень і дозвільних документів, ніж повноцінна реставрація. Водночас конкретний перелік необхідних документів залежить від статусу пам’ятки та виду робіт.

— Починати ремонт саме з фундаменту — слушне рішення, адже на ньому тримається вся конструкція. Це краще, аніж покривати Альтанку черговим шаром фарби, як робили раніше, — говорить Юрій Ніколаєнко.

Чи на часі ремонт Альтанки?

У коментарях під публікаціями про ремонт Альтанки думки сум’ян розділилися. «Зараз не на часі, краще захистити небо, щоб КАБи не долітали», «Не розумію, що ви робите… Краще побудувати більше укриттів… Подумати про захист людей!», «Пропоную взимку щоб Кобзар жив в Альтанці, а ми у нього вдома» — писали сум’яни під дописами посадовців.

Водночас траплялися й протилежні коментарі: «Культурна спадщина — це те, що об’єднує нас і визначає як націю. Правильно, що знаходяться донорські кошти на відновлення архітектурних символів Сум».

На думку Юрія Ніколаєнка, ремонтувати альтанку потрібно. До того ж міську владу до цього зобов’язує законодавство про охорону культурної спадщини: підтримувати пам’ятку в належному стані й не допускати руйнування.

Previous slideNext slide

— Різні експерти в місті сперечаються, на часі ремонт чи повна реставрація — чи ні. Але визначати це мають не чиновники, вирішальним є саме запит сум’ян. Пересічний мешканець з району, де майже щомісяця вилітають вікна від вибухів, скаже: «Яка Альтанка, дайте військовим ППО». Тож людей треба запитувати, визначати думку суспільства, — вважає Юрій.

Крім того, у договорі, який ми отримали у відповідь на запит, зазначено, що оплата будівельних робіт — це благодійна допомога, яку фонд надає безповоротно й безоплатно. Відносини між фондом і департаментом інфраструктури регулює Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Гроші не надходять до міського бюджету: фонд платить підрядникові напряму. Тож міська рада не могла вирішити витратити ці кошти, скажімо, на укриття чи інші потреби громади, пояснює депутат Дмитро Хандурін.