О 9:18 ранку літнього дня, коли люди їхали на роботу, гуляли вулицею, поки не так спекотно, росіяни обстріляли місто з РСЗВ з касетною частиною. Влучили одразу по кількох частинах Сум: на вулиці Металургів, Ремісничій та Горовій. На проспекті Шевченка уламки касетних частин влучили в автівки, що зупинилися на червоне світло світлофора. Ми побували на цьому місці й розповідаємо, як тут все виглядало за кілька годин після удару.
«Маршрутка стояла за 20 метрів від вибуху»
Початок проспекту Шевченка перекрили, сюди пускають тільки людей, які мешкають неподалік. Це місце завжди було «живим»: тут їздили автівки й громадський транспорт, працювали заклади, магазини й кіоски з кавою, тротуарами гуляли люди, часто — батьки з дітьми, адже неподалік парк «Казка». Сьогодні проспект понівечений.
Частину дороги обгородили стрічкою. На мосту, що біля дитячого парку, стоїть маршрутка № 55. На лобовому склі — наскрізна дірка від уламка. Поруч із маршруткою на бордюрі сидить водій в чорній кепці. Його права рука перемотана бинтом. У момент удару він зупинив маршрутку на червоне світло
— Я їхав у бік вокзалу, віз людей. Зупинився на перехресті перед світлофором. Раптом переді мною на відстані 20 метрів щось прилетіло. Увесь удар прийшовся на автівки, які стояли попереду. Кілька уламків залетіло у маршрутку: крізь лобове скло, в металевий корпус й радіатор. Рідина з охолоджувальної системи потекла на дорогу, — розповідає чоловік.
Одразу після вибуху водій відчинив двері авто, щоб випустити пасажирів. За його словами, усі вони залишилися цілими. Лише його руку поранило склом.
— Все так миттєво відбувалося, що я навіть не побачив, що саме прилетіло, куди влучило. Випустив пасажирів, якось розвернувся і від’їхав звідти на кількасот метрів. Повз мене проходила дівчинка, яка вчиться на медика, вона забинтувала руку. Поки чекаю на слідчо-оперативну групу, щоб подивилися на пошкодження.
Подушки безпеки, заплямовані кров’ю
На проспекті зараз дуже тихо, найгучніше тут скрипить скло: під ногами, коли ступаєш на нього, і під віниками людей, які його змітають. На межі огороджувальної стрічки стоять містяни, дивляться на епіцентр удару — перехрестя проспекту Шевченка й вулиці Новомістенської.
Тут зупинилися п’ять автівок, їх понівечило касетною частиною російської РСЗВ. Деякі капоти відкриті, їх пробило маленькими уламками. Від удару дві машини загорілися, пожежу ліквідували рятувальники. Відчувається запах мастила й плавленого пластику. Через спеку він посилюється, повітря стає сухим.
У чорній легковій автівці від удару спрацювали подушки безпеки. Їхній білий колір заплямувався червоною кров’ю. Поруч із машиною на асфальті лежить тіло чоловіка, накрите рятувальною ковдрою. Його права рука понівечена уламком.
Проспектом бігає собака. Не звертаючи уваги, він ступає на дрібне скло. Мабуть, через це накульгує на одну лапу. Собака зупиняється за кілька метрів від автівок, поруч із невеликим вагончиком з назвою Love Kava. Вдумливо дивиться на чоловіка, який виходить звідти. Його звати Павло, вже понад рік він готує каву на проспекті Шевченка.
— На момент удару я тут працював, мив посуд в умивальнику. Коли все трапилося, сиропи й печиво полетіли на підлогу, вікно розбилося і скло з нього посипалося. Звідти залетів уламок, пройшов крізь шафу і вилетів десь. Він маленький, але стільки дірок зробив, мене дивом не зачепив, — розповідає Павло, тримаючи в руці маленький шматок металу.
Люди зі скляними очима
Обабіч проспекту стоять два житлові будинки, на першому поверсі яких сьогодні працювали магазини «Єва», «Продуктова лавка», «Камуфляж», «Зоодім» і «Світ чаю». Усі працівники вийшли на вулицю прибирати наслідки удару. Поруч із «Євою» п’ятеро людей підмітають скло, що вилетіло з вікон. Вони мають втомлений і виснажений вигляд, їхні очі, ніби скляні.
— Коли почули вибухи, одразу всі працівники магазину спустилися в підвал, він у нас всередині приміщення. Як вирішили вийти звідти, побачили загрозу повторного удару і знов сховалися. Коли вже опинилася на вулиці, тут стояло багато автівок швидкої допомоги й поліції. У нашому магазині всі залишилися цілі, тільки вікна вибило, — розповідає Катерина, керівниця «Єви» на проспекті Шевченка.
З іншого боку будинків на проспекті зі своїх домівок повиходили люди. Працівниці магазину вживаного одягу сидять навприсядки. Кілька жінок тримають в руках цигарки й мовчки дивляться одна на одну. Поруч із під’їздами сидять люди, обговорюють, де були, коли все трапилося. Алеєю біжить жінка в яскраво-червоній в’язаній кофті без рукавів і спідниці такого ж кольору.
— Мій будинок тут неподалік. Коли все затряслося, то злякалася, зрозуміла, що десь поруч прилетіло. Спершу мені подзвонила донька, запитала: «Мамо, ти жива?». Я з нею поговорила і пішла до своєї 90-річної сусідки, щоб подивитися, чи вона порядку. Моя квартира ціла, а от на третьому поверсі в людей вікна тріснули від вибухової хвилі, — швидко промовляє жінка в червоному й біжить далі.
***
На вечір 3 червня стало відомо про чотирьох загиблих і 25 постраждалих, серед яких троє дітей. Уламки пошкодили 15 багатоквартирних будинків і міську лікарню. Щоб допомогти постраждалим, зібрати кошти на їхнє лікування чи відновлення житла, сум’яни відкрили допоміжні банки (цей список ми будемо доповнювати):
- Збір для 17-річного Богдана Гарети, який постраждав від обстрілу РСЗВ. У момент удару він їхав складати екзамен, йдеться в описі банки;
- Збір для родини Крикун, де батько Сергій і донька Марія отримали поранення, зараз перебувають в лікарні. Збір на реабілітацію Марії Крикун. Номер картки матері родини — 4323347381099016;
- Збір для чоловіка й жінки сім’ї Мірошніченко, які постраждали внаслідок удару. За інформацією їхніх знайомих, які опублікували збір, у жінки перебита артерія, а в чоловіка пробиті легені. За цим лінком можна зробити переказ через «Приват24».
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
