Росія окупувала чотири села на Сумщині й намагається просуватися далі вглиб області. Президент каже про накопичення ворожих військ біля кордону, а експерти — про можливі загрози для Сум. Ми зібрали інформацію без вирваних із контексту речень, а також запитали фахівця, як він оцінює нинішню ситуацію.
Як розвивався російський наступ на прикордоння Сумщини
Про спроби росіян наступати на Сумщині почали говорити наприкінці зими. 28 лютого керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко писав, що ворог намагається атакувати не колонами техніки, а піхотними групами вздовж лінії кордону. Того ж дня аналітичний проєкт DeepState додав село Юнаківської громади до «сірої зони» — території, що не контролюється повністю жодною зі сторін.
У березні ця зона розширювалася й на початку квітня до неї внесли село Басівка також Юнаківської громади. 6 травня видання «BBC Україна» писало, що росіяни могли просунутися на глибину до дев'яти кілометрів на ділянці фронту довжиною близько 30 кілометрів. 26 травня голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров офіційно підтвердив, що ворог контролює чотири населені пункти — Новеньке й Басівку Юнаківської громади та Веселівку й Журавку Хотінської громади.
— Жителів цих сіл давно евакуювали, тож загрози для цивільного населення тут немає. Противник продовжує спроби просування, щоб створити так звану «буферну зони». Бойові дії тривають на околицях села Водолаги та поблизу Володимирівки, Біловодів, Костянтинівки й Кіндратівки Хотінської громади, а також на околицях Локні Юнаківської громади, — повідомив Григоров.
На мапах Генерального штабу ЗСУ, який щодня публікує зведення про ситуацію на фронтах, досі не показано окупацію сіл на Сумщині. А за даними DeepState на 30 травня росіяни контролюють 93 км² території області. Ще майже 73 км² в районі Юнаківки — у «сірій зоні».
Ввечері 29 травня аналітики DeepState написали, що ворог націлився на Хотінь, а також Юнаківку. До останнього села росіяни вже наблизилися впритул і пробують проводити штурмові дії.
— Юнаківка має багато будинків, де ворог зможе ховатися, накопичуватися і закріплятися. Якщо росіянам вдасться зайняти це село і навколишні висоти, то є загроза застосування FPV-дронів по Сумах, — написали в DeepState, аналітичному проєкті, який відстежує зміни на лінії фронту.
28 травня президент Володимир Зеленський сказав, що на Сумському напрямку росіяни накопичили понад 50 тисяч військових. За його словами, найсильніші російські війська сьогодні знаходяться на Курському напрямку — як для виштовхування українських військ, так і для підготовки наступальних дій на Сумщину, щоби створити «буферну зону» в 10 кілометрів вглиб України.
29 травня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив інформацію про накопичення російських сил.
— Ворог має достатньо сил на цьому напрямку, щоб здійснювати певні дії щодо нашого кордону, аби створити спробу атаки по території України, — казав Демченко. Однак із цих слів поширювали фразу «Росія накопичила достатньо сил для спроби наступу на Сумщині», яка сприймається більш критично окремо.
Ще 22 травня видання «Радіо Свобода» писало про заяву Путіна щодо створення «буферної зони» вздовж кордону з Україною. Днями раніше Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області, під час якої голова Глушковського району Павло Золотарьов попросив створити буферну зону в Сумській області. На запитання Путіна про глибину такої зони Золотарьов заявив, що Росія повинна захопити «принаймні Суми», натякнувши, що Росія має бути «більшою».
Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), Путін організував цю зустріч, ймовірно, щоб виправдати поновлення планів Росії захопити місто Суми й незаконно анексувати Сумську область, додавали в «Радіо Свобода».
Ввечері 29 травня голова Сумської ОВА Олег Григоров написав, що оперативна обстановка залишається складною, але контрольованою.
— Активні бойові дії тривають на окремих ділянках кордону, зокрема поблизу населених пунктів Хотінської та Юнаківської громад. Противник діє малими групами, намагається проникати в прикордонні села та закріпитися, — повідомив Григоров.
За його словами, ситуація на лінії зіткнення постійно змінюється — десь ініціатива за українськими силами, десь противник проявляє активність, однак Сили оборони тримають стрій.
Окуповані села — зруйновані обстрілами
Після деокупації Сумщини навесні 2022-го росіяни систематично атакували прикордоння області мінометами, ствольною артилерією, дронами та іншою зброєю. Також були спроби проникнення диверсійно-розвідувальних груп, але тоді не йшлося про повноцінне захоплення територій.
Про те, чому це змінилося і як зараз можна оцінити ситуацію на Сумщині ми поговорили з Павлом Нарожним, військовим експертом і співзасновником благодійної організації «Реактивна Пошта», який родом із Сум. Він пояснює, що нинішнє загострення треба розглядати в глобальному контексті війни.
— Варто розуміти, що Путін хоче захопити всю Україну, а не тільки Сумську, Харківську чи Луганську й Донецьку області. Зараз починається весняно-літня військова кампанія. У цей час найдовший світловий день, гарна погода без дощів і снігу, тому ворог робитиме спроби атакувати. Рік тому ця кампанія почалася 14 травня з наступу на Харківщині й закінчилася наприкінці жовтня, — говорить Павло Нарожний.
Фахівець аналізує, де саме росіяни можуть наступати цього року. Павло Нарожний звертає увагу на дані щоденних зведень Генштабу, які показують інтенсивність боїв на різних ділянках фронту.
— Наразі найбільш активно не на Сумщині, а біля Покровська й Торецька на Донеччині. Щодня повідомляють десь про 100-120 боєзіткнень, з них приблизно 70 відбувається саме на цих ділянках фронту. Решта — на інших напрямках. Однак, на Сумщині ситуація дійсно розігрівається й кожного дня стає все більш гарячою, — каже Павло.
Чотири окуповані села ще раніше зруйновали обстрілами, у них немає капітальних споруд, стверджує експерт. Він пояснює різницю між формальним контролем території та можливістю реально її використовувати для військових цілей.
— У цих селах не можна поставити танк — його знищать. Не можна розмістити тисячу людей особового складу — їх знищать. Зараз у лісосмузі в долині річки вони накопичуються й роблять спроби просуватися в бік Юнаківки. Дуже важливо утримати це село, — говорить Павло Нарожний.
Плацдарм на Курщині прикриває Юнаківку
Можлива окупація Юнаківки — це більш серйозна загроза для цієї ділянки фронту. Село може стати опорним пунктом для подальших атак росіян. Та поки про окупацію Юнаківки не йдеться, каже Павло.
— Юнаківка — це вже велике село, де багато будинків, у яких можна закріпитися. Але наш плацдарм на Курщині тримається. Без його знищення росіянам пройти далі на Юнаківку й Суми практично нереально. Тому зараз їхній задум — знищити плацдарм і робити так звану буферну зону, — вважає експерт.
Павло має на увазі території у Курській області Росії, які контролюють українські військові. За даними моніторингового проєкту DeepState 30 травня цей плацдарм займає майже 18 км², ще 21 км² — знаходиться в «сірій зоні».
Території, які контролюють українські Сили оборони, суттєво зменшилися після контратаки росіян взимку 2025-го. 28 лютого DeepState позначив село Новеньке як «сіру зону». Ці успіхи ворога по суті ще тоді перерізали дорогу Суми-Суджа, каже Павло Нарожний. Однак деякі експерти називають цей шлях однієї з цілей російського просування і зараз.
— Від Новенького до траси — сім кілометрів. Це означає, що можна поставити міномет і бити по трасі, розбити асфальт, і нічого по ній не проїде. Наші військові вже не використовують її для логістики. Тому нинішній плацдарм напряму не залежить від цієї дороги, — вважає експерт.
Одна з можливих загроз через просування росіян для Сум — постійні артилерійські обстріли. Павло Нарожний аналізує, наскільки реальні ці побоювання зараз.
— Про це говорити дуже-дуже рано. Артилерія ніколи не стріляє з передньої лінії. Якщо фронт проходить по Юнаківці, це не означає, що хтось поставить там гармату і почне стріляти. Битимуть мінімум за 10 кілометрів від лінії фронту, а то й більше, — пояснює експерт.
На відстань 30 кілометрів можуть бити, до прикладу, гармата «Піон» чи РСЗВ «Ураган». Утім ці машини великі і їх легко помітити, каже Павло. Через це дістати на максимальну відстань їм буде складно. Експерт вважає, що росіяни поки не зможуть системно знищувати місто артилерією, хоч він і не виключає обстрілів. Також він прокоментував загрозу FPV-дронів.
— FPV — штука неприємна. Але знищувати місто й інфраструктуру ними неможливо. Артилерійський снаряд несе 10 кілограмів вибухівки, а FPV — максимум півтора. Це геть інший масштаб, — каже Павло.
Як рельєф Сумщини може вплинути на просування ворога
Ліси, яри та пагорби Сумщини також можуть стати серйозною перешкодою для російського наступу. Павло наводить приклади з інших ділянок фронту, де подібна місцевість ускладнювала просування ворога.
— За Юнаківкою — один великий ліс з кількома населеними пунктами. Згадаймо Серебрянське лісництво на Луганщині. Ворог не може пройти його вже понад два роки. Оборона в лісі має плюси й мінуси. Наприклад, можна сховати свої системи і їх буде складно знайти, втім ворог може робити те саме. Але досвід показує, що просування в лісі доволі повільне, — каже Павло Нарожний.
В оцінках аналітики також кажуть, що росіяни прагнуть захопити висоти в районі Юнаківки. Павло пояснює, як змінилася роль панівних висот у сучасній війні порівняно з 2014 роком.
— Висоти не такі важливі зараз для розвідки. У 2014-му треба було захопити, наприклад, Савур-Могилу на Донеччині, бо наглядач із неї міг бачити на десятки кілометрів. Зараз фронт покритий розвідувальними дронами, вся інформація передається на стрімах у реальному часі, — пояснює Павло.
Проте для оборони висоти досі важливі. Ворогу, який наступає, треба йти в гору, техніка може загрузнути, піхота повільно просуватиметься під вогнем. А половина Сумщини — це яри й пагорби, додає експерт.
За різними оцінками, Росія зосередила на Сумському напрямку 50-60 тисяч військових, але Павло радить не сприймати дані буквально. Важливо усвідомлювати, що ці сили розподілені по всьому кордону, а не зосереджені в одній точці для штурму конкретного населеного пункту.
Врешті Павло Нарожний дає стриману, але не песимістичну оцінку поточних подій на Сумщині. Він каже, що ситуація важка, але Сумщина — прикордонна область і деколи військовим доводиться відходити, щоб тримати оборону.
— Я не бачу кардинально нових загроз. Ми не можемо тримати оборону просто по лінії кордону. Зараз нашим Силам оборони треба докласти зусиль, щоб зупинити цей наступ, щоб ворог не зміг просунутися далі, — каже Павло.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
