Уже з кінця квітня сумські комунальники почали косити траву у скверах, парках, на узбіччях міста. Уже в травні деякі ділянки засохли й пожовтіли, ніби їх випалило сонце у 40-градусну спеку. Чим шкодить традиційна стрижка трави ледь не до землі, які альтернативи існують і що можна запровадити в Сумах — розібрався Цукр.
Як і за скільки косять траву в Сумах
У Сумах немає спеціальних правил, як саме треба косити траву в місті. Єдине, що визначають правила благоустрою — це те, що траву варто косити, коли вона вища за 10 сантиметрів. Як наслідок комунальники нерідко стрижуть газони до землі, і в спеку ці території стають схожими на сінокоси.
Скільки коштують ці послуги? Косіння трави Сумська міськрада окремо не замовляє. Воно входить до загального договору про послуги з благоустрою населеного пункту. У 2025 році комунальне підприємство «Зеленбуд» виконує ці роботи за понад 32,5 мільйона гривень.
Утім у договорі пишуть ціну й за окремі послуги. У документі вказана загальна площа зеленої зони, за яку відповідає «Зеленбуд» — це 68,2 гектара або 682 тисяч квадратних метрів. Усі Суми, до прикладу, займають понад 9,5 тисяч гектарів.
За цінами в договорі, покосити траву тримером (мотокосою) коштуватиме місту майже 1,34 мільйона гривень за рік, газонокосаркою «Вікінг» — майже 300 тисяч, а трактором Т-25 — понад 48,5 тисяч гривень. Повний перелік можна знайти на сторінках 6-11 договору. Наприкінці документу є планова калькуляція косіння — деталізоване пояснення, як формується ціна на послугу.
Залежно від рельєфу в Сумах косять траву різними інструментами: рівні ділянки — газонокосарками, місцевість із пагорбами — ручними мотокосами, пояснює Марина Даренська, очільниця управління благоустрою Сумської міськради.
Яка шкода від традиційного косіння трави
Традиційний підхід до косіння, коли траву стрижуть майже до землі, не враховує різноманіття міських зелених зон. Анна Гузенко, фахівчиня з адаптації громад до зміни клімату ГО «Екоклуб», пояснює, що треба по-різному косити різні ділянки.
— За правилами утримання зелених насаджень, скошування — основний метод догляду за газонами. Але воно повинно відповідати типу і призначенню газонів. Одну трав'яну суміш можна косити, коли вона виростає до 10 сантиметрів, а інша може не пережити цього, — пояснює фахівчиня.
Анна Гузенко розповідає, що в містах зараз формуються теплові острови — зони з підвищеною температурою, бо бракує зелених насаджень.
— Якщо ми будемо підтримувати зелені зони в якісному стані, не підрізаючи їх під нуль, вони зберігатимуть вологу біля поверхні, знижуючи її температуру. Це поліпшить міський мікроклімат, тому що теплових островів стане менше, — говорить експертка.
Минулого літа Цукр вимірював температуру поверхонь у центрі Сум. Плитка й асфальт нагрівалися до 50°C. А от на клумбі з квітами в затінку ми фіксували вдвічі меншу температуру — 25°C.
Невибіркове косіння також негативно впливає на біорізноманіття міста, адже руйнує середовище в якому живуть комахи-запилювачі, дрібні ссавці та птахи.
— У кожному трав'яному покриві є своє біорізноманіття, яке допомагає утримувати цю екосистему. Суцільне косіння руйнує їхнє середовище, екосистема деградує, а згодом гине. Залишаючи частину площі нескошеною або застосовуючи біоценотичне косіння (найбільш ощадливе), ми підтримуємо популяції цих видів і створюємо екологічні коридори, якими дрібні тварини можуть безпечно пересуватися, — розповідає Анна Гузенко.
Про наслідки знищення міського біорізноманіття минулого року писав український біолог та еколог Володимир Борейко. Він пояснював, що через косіння трави й гламуризацію парків у Києві практично повністю зникли горобці. Без цих птахів шкідники можуть знищити парки й сади в місті.
— Немає горобців і це значить справжнє роздолля для каштанової молі, яка знищує дерева й кущі. Саме через неї на листі з'являються руді плями. Те, що творить «Київзеленбуд» і ЖЕКи за допомогою сінокосіння — це справжній екоцид, — писав фахівець.
Пташенята горобців, які тільки вчаться літати, годуються комахами, які майже зникли через надмірне косіння. До того ж через гламуризацію київських парків вирубують старі дуплисті дерева, і птахам ніде гніздитися.
Чим замінити косіння — польові луки в місті
Альтернативою традиційному косінню може стати створення міських лук — ділянок із різнотрав'ям, які потребують мінімального догляду.
— Міські луки або лучне різнотрав'я — це трав'яний покрив, який складається з лучних рослин замість стандартного газону. Він потребує менше догляду, а отже економить ресурси й кошти. Міська лука більше схожа на природний біоценоз, краще утримує дощову воду, завдяки чому охолоджує повітря, зменшує запиленість і підтримує комах-запилювачів та інших мешканців, — розповідає Анна Гузенко.
Медіа «Тексти» писало, що склад різнотрав’я залежить від розташування територій, звичних для неї рослин, характеристик ґрунту. На вибір насіння впливатиме, у якій частині країни його сіятимуть.
— Типовими для міст можуть бути маки, королиця (ромашка), льон, волошки, шавлія. Підбором різнотрав’я має займатися експертне коло, щоб серед рослин було якнайменше алергенів, а також більше тих, що відлякують кліщів завдяки ефірним оліям. Є спеціальні насіннєві суміші, які затримують більше шкідливих викидів і допомагають боротися зі смогом через велику кількість ворсинок на пагонах ― у Польщі їх називають «smogowka» і висаджують вздовж автошляхів, — писали «Тексти».
Проте не всі зелені зони варто перетворювати на міські луки. Не можна залишити все місто без косіння, адже є ділянки з різним призначенням, пояснює Анна Гузенко.
— Декоративно-спортивні газони, де люди граються, влаштовують пікніки, треба косити регулярно. Є декоративні газони, які гарно квітнуть, захисні — біля промислових територій. А є зовсім дикі ділянки, наприклад, у парках, які можна обробляти за допомогою біоценотичного косіння (з максимальним збереженням) або взагалі залишати недоторканими, — пояснює фахівчиня з адаптації громад до зміни клімату.
Як краще косити траву? Анна Гузенко радить зменшувати інтенсивність, тобто не проходити по одній ділянці багато разів, коли взагалі не залишається трави.
— Особливо в період посухи, спеки, коли рослинам важко, не варто добивати їх. Якщо обмежимо косіння окремих ділянок і збільшимо мінімальну висоту скошування, ми вже зможемо позитивно вплинути на стан трав'яного покриву, загалом на біорізноманіття, — рекомендує експертка.
Також екологиня переконана — косити траву варто за потреби, враховуючи прогноз погоди та вологості ґрунтів, а не тому, що є гроші в бюджеті.
— Ідеальне регулювання косіння трави починається з визначення типів зелених зон і розробки відповідних стандартів. Обмежене косіння зменшує використання енергії та коштів з бюджету громади, адже потребує менше ресурсів. Також зменшується шумове забруднення від газонокосарок, яке негативно впливає на людей, — говорить Анна Гузенко.
Ми поговорили з одним із працівників сумського «Зеленбуду», який косив траву в місті. Він пояснив, що на тракторах і газонокосарках, яким косять траву в Сумах, можна змінювати висоту скошування. А от мотокоси важче контролювати, тому «можна й землю вхопити». На пропозиції лишати вищу траву працівник відповідає так.
— Якщо високо скосити, через два дні знову косити треба. Але сенс лише верхівки позбивати? Завтра скажуть знов коси, а роботи багато. Інструкцій особливих немає, кажуть скосити, щоб не було.
Ми попросили Анну Гузенко оцінити за фото «Зеленбуду», як косять траву в Сумах. Фахівчиня каже, що важко визначити комплексно, які проблеми з трав'яним покривом. Але вона помічає «проблему більшості міст і громад».
— Скошують без визначення призначення ділянки, а просто тому, що дали наказ і треба скошувати. На деяких ділянках видно траву, яка вже вигоріла, бо поруч жодного деревця, але її косять. У Рівному теж є ділянки, де можна сказати косили просто ґрунт. З хорошого — на одній фотографії я помітила, що ділянку розділили за призначенням. Де огорожа й дерева — лишили вищий покрив, а біля дороги — дуже низький, — пояснює експертка.
Як українські міста по-новому доглядають траву
У кількох українських містах уже почали по-новому доглядати за міськими зеленими зонами. Їхній досвід показує, що прогресивні ідеї реальні в наших умовах.
У Києві з 2023 року триває експеримент з відмовою від косіння трави на окремих ділянках. На 2024 рік у місті визначили 65 локацій на 149 гектарах, де не косять траву.
У липні 2024 року через аномальну спеку столиця тимчасово призупиняла косіння трави на всіх комунальних територіях. Департамент захисту довкілля КМДА пояснював, що це захистить працівників від теплового удару, збереже газони від пошкоджень, утримуватиме вологу в землі.
На початку серпня 2024-го за результатами опитування в додатку «Київ Цифровий», у якому взяли участь понад 40 тисяч киян, 66% висловилися за збільшення ділянок без скошування трави.
У Вінниці луки почали висаджувати у 2022 році. Засіяли роздільну смугу вздовж трамвайних колій довжиною близько 800 метрів. Для цього використали суміш польського виробництва з десятками однорічних і багаторічних рослин: маком, волошкою, космеєю, деревієм, льоном та іншими.
У Рівному теж впроваджують нові підходи озеленення. Анна Гузенко працює саме в цьому місті й розповідає про їхній досвід.
— У Рівному є кілька експериментальних лук, деяким уже по кілька років, інші створили у 2023-2024 роках. Наша громадська організація проводила зустрічі з рівненським «Зелентрестом», де пояснювали, чому це важливо і як міські луки впливають на мікроклімат міста. Ми організували круглий стіл з представниками комунального підприємства та експертами, — розповідає фахівчиня.
Вона додає, що часто проблема — в комунікації з комунальними службами.
— Треба вмовити підприємство, яке доглядає за зеленими зонами міста, випадково не косити ваші луки. Були випадки, коли ставили табличку «Будь ласка, не косіть», але приїжджали комунальники й косили. Їм дали наказ і вони його виконали, тому треба домовлятися з владою, — говорить Анна Гузенко.
У Львові створили луки на чотирьох ділянках: у Меморіалі пам'яті Героїв Небесної сотні, у Парку пам'яті, на території скверу в Сихівському районі та у просторі «Розсадник».
У 2025 році Полтава анонсувала комплексні зміни в озелененні. Замість звичайних газонів планують створити міські луки, а також висадити стійкі до спеки рослини — лаванду, ехінацею, шавлію та декоративні трави. Полтавці вважають, що це допоможе економити воду й забезпечить безперервне цвітіння протягом сезону.
У Сумах немає експериментальних ділянок з новими підходами до догляду за зеленими зонами.
— Ми опрацьовували це питання ще до воєнного стану, а після до цього не поверталися, — пояснила Марина Даренська, очільниця відділу благоустрою СМР.
Як сум'янам покращити зелені зони міста
Якщо ви хочете, щоб у Сумах з'явилися міські луки та екологічний підхід до косіння трави, є кілька опцій.
— Звернутися до місцевої влади. Напишіть звернення до управління благоустрою або департаменту інфраструктури Сумської міської ради з пропозицією створити експериментальні ділянки з міськими луками. Посилайтеся на успішний досвід інших українських міст.
— Переконати ОСББ та керуючі компанії. Щоб переконати управителів будинків чи місцевих посадовців, показуйте приклади міст, де це вже працює, радить Анна Гузенко. Слід пояснити, що рішення вигідне — йде менше витрат на пальне, косіння, персонал. За кілька років ділянка доглядатиме за собою сама, додає експертка.
— Створити петицію. Жителі деяких міст України створюють петиції, аби змінити підхід до косіння трави. Свої пропозиції описували люди з Луцька, Кропивницького, Києва. Автори мають різні аргументи: нераціональні витрати коштів із бюджету, екологічні проблеми чи неестетичний вигляд. Важливо повно й детально описати своє бачення та пропозиції змін.
Детальніше про косіння трав’яного покриву, яке заощаджуватиме бюджетні кошти, зберігатиме біорізноманіття та підвищуватиме комфорт містян, можна дізнатися в посібнику «Як косити трав'яний покрив у містах: рекомендації та практичний досвід» від ГО «Екоклуб».
Сумський «Зеленбуд» останніми місяцями активний в соціальних мережах. Комунальники знімають відео про свою роботу, пояснюють, чому варто любити й доглядати своє місто. Днями «Зеленбуд» показав, як відновив зелену зону на Харківській, де незаконно паркувалися автівки, висадив алею сакур у пам’ять про загиблих захисників. Це свідчить, що вони відкриті до прогресивних рішень.
Тож за правильного підходу взаємодія з комунальниками може бути ефективною. Підприємство у своїх постах пише, що активно шукає нових людей у команду. Можливо, ви або ваші знайомі відгукнуться на цю пропозицію і втілите прогресивні ідеї, зокрема, й для покращення зелених зон Сум.
