У Сумах вже понад 27 років працює громадська дитяча організація «Романтик». До початку повномасштабного вторгнення тут вчили дітей основам екології та як дбати про довкілля. Зараз заняття не проводять, проте організація продовжує просвітницьку діяльність серед містян та маленькими кроками покращує довкілля Сум.

Цукр поспілкувався із засновницею організації та громадською активісткою Тетяною Булат, щоб дізнатися навіщо у місті ставити будиночки для комах, чому не варто прибирати очерет у річці Сумка та як «Романтики» рятують сумські газони.

Річка, що стала заручницею бетону

Колись річку Сумка називали Сума, а її річище було завширшки від адміністративних будівель на площі Незалежності до ресторану «Кристал». Тоді річка мала 12 приток та була повноводною.

Понад 20 років організація «Романтик» займається моніторингом Сумки. Тетяна Булат жартує, що вони вже «привласнили» річку та називає її своєю. Для цього учасники організації проходять за течією від витоку до гирла, роблять помітки та фотографують зміни. Висновок від Тетяни невтішний ― річка у поганому стані та поступово помирає. Усі зібрані дані надсилають науковцю Роману Бабко, що займається дослідженням малих річок.

Активістка розповідає, що занепаду річки сприяло багато факторів. Спершу у 1960 роках на річищі створили Косівщинське водосховище, яке зараз відоме серед містян як «Сумське море». Його планували використовувати для потреб заводу «Сумихімпром». Під час будівництва тоді також затопили хутір Велика Косівщина.

У 1970-х роках за керівництва першого секретаря міськкому Михайла Лушпи змінили річище Сумки. У центрі міста між мостом вулиці Британської та проспекту Шевченка русло випрямили та «закували» у бетон. Тетяна стверджує, що це справжній екологічний злочин.

― Варто розуміти, що річка ― це не територія від берега до берега. Це великий комплекс, що складається з підземних вод, рослин та тварин, що мешкають поблизу, ― ділиться Тетяна.

Вона додає, що найчастіше розташовані на рівнинах річки утворюють меандри ― вигини, які дозволяють течії набирати швидкість. Без цього річка гірше очищується та швидко замулюється.

― Зараз спостерігаємо, як річка намагається «врятуватися». Мул, очерет та інші рослини створюють нові береги та острівці у тих місцях, де це потрібно течії. Люди не розуміють, що це природне явище та намагаються це «виправити».

Кілька років тому на річці влаштували акцію «Коса is coming», коли під пісні викошували очерет на воді. Проте вони не порадилися з екологами щодо цього і за кілька годин нашкодили екосистемі річки ― знищили нові береги та житло тварин, які там мешкають, ― розповідає Тетяна.

За словами екологині, на Сумці оселилися черепахи, ондатри, качки та занесені до Червоної книги птахи. Назви тварин Тетяна не називає свідомо, щоб не приваблювати увагу мисливців. Часто туди запливають бобри з Псла, щоб відпочити та поїсти.

Упродовж багатьох років місцева влада чистить русло за бюджетні кошти. За словами екологині, такі дії не відновлять Сумку, адже це лише видимість допомоги. Потрібно застосовувати комплексний підхід та розв'язувати глобальні проблеми, що привели водойму до такого стану.

З 12 приток Сумки зараз залишилося лише чотири. Інші були зруйновані через рибні господарства, розкопані річища, дамби та незаконний видобуток піску. Тетяна вважає, що врятувати річку може збільшення спуску води з Косівщинського водосховища, адже зараз дамби затримують воду, велика її кількість випаровується, а до річки потрапляють малі обсяги.

― Річка Псел, що впадає у Дніпро, теж поступово міліє. На це вплинула безконтрольна експлуатація її приток, адже вони не встигають відновлюватись. Якщо зменшити кількість рибних господарств та більше відкрити шлюзи на водосховищі, то побачимо, як спершу вода змиє зайвий мул та сміття, а після ― рівень води нормалізується, ― зазначає екологиня.

Щоб привернути увагу до цієї проблеми, «Романтик» організовує лекції та акції. Там екологи розповідають про Сумку. Також створили листівки для дітей із зображенням річки, аби заохотити їх любити природу та місто.

Навіщо комахам будинки у місті

Ще один із проєктів організації ― створення будиночків для комах у місті. Тетяна розповідає, що вперше їх почали активно будувати у Великій Британії, коли там фіксували масову загибель бджіл. Будиночки створили, щоб комахам було простіше зимувати та розмножуватися. Згодом цей тренд поширився на решту Європи.

На Сумщині такі будиночки першими почали робити у селі Вакалівщина студенти-біологи та їхні викладачі. Проте, за словами Тетяни, найбільше вони актуальні саме у місті, адже тут комахам найскладніше знайти притулок на зиму через велику кількість асфальту, плитки та ерозію ґрунту, у якому вони риють нірки у звичайних умовах.

Фото: Віолетта Чайковська

― Ми маємо турбуватися про комах, адже відбираємо територію, де ті можуть жити. До того ж, вони приносять багато користі. Наприклад, є одинокі бджоли, вони малесенькі, проте запилюють більше рослин та дають значно більше меду, ніж звичайна домашня бджола. Ефективність запилення одинокою бджолою можна порівняти з 120 медоносними бджолами, ― розповідає Тетяна.

Від матеріалів, з яких виготовляють будиночок, залежить вид комах, які туди заселятимуться. Наприклад, бджоли селяться у просвердлених колодах, цеглі з дірочками та складених разом бамбукових паличках, а одинокі оси ― люблять рити нірки у піску.

― На станції юннатів ми робили маленькі будиночки з очерету й вати та підвішували їх на кущі. Вони були не дуже зручні для проживання, бо вітер їх розгойдував, проте ми спостерігали як одинокі бджоли все одно заселялися в них. Зараз виготовляємо домівки з дерева та з різним наповненням, щоб дати притулок більшій кількості корисних комах, ― розповідає Тетяна.

За її словами, найбільша проблема ― розміщення будиночків посеред міста. Адже треба постійно спостерігати за тим, щоб їх не зруйнували містяни. Вона додає, що такі будиночки може зробити кожен, адже інтернет переповнений гайдами та описами.

Що більше у місті житиме корисних комах, то краще виглядатимуть наші парки, клумби та газони, адже саме вони «доглядають» за рослинами

У Сумах мають рости наші дерева

Тетяна розповідає, що одна зі значних проблем у місті, з якою працює організація ― неосвіченість містян. Інколи, здавалося б, гарні ініціативи можуть нашкодити природі. Наприклад, сумський осередок «Пласту» проводив акцію з висадки дерев. Вони обрали червоний дуб, але цей вид родом з Північної Америки може нашкодити місцевим рослинам.

― Окрім дендропарків, у нас мають рости виключно місцеві дерева. Червоний дуб ― це чужинець та вважається інвазійним видом. Так, він дуже красивий, але як це часто трапляється з іноземними деревами, він агресивний під час росту та може витісняти місцеві рослини, ― додає Тетяна.

За її словами, інвазійні рослини швидко ростуть, краще розмножуються та негативно впливають на довкілля. Червоний дуб, наприклад, має листя, що погано розкладається у нашому кліматі, тож воно роками збирається під деревами та не дає проростати траві, а його коріння підвищує кислотність ґрунту.

Головною проблемою таких рослин активістка вважає не включеність їх у загальну екосистему. Адже вони витісняють місцеві види, які гарно співіснують з іншими рослинами та тваринами, але самі не включаються у ці процеси.

― Ми намагаємося проводити бесіди з тими, хто дотичний до природи у місті. Навіть якісь дрібні проблеми важливі, бо завжди тягнуть за собою глобальні. Доводиться спілкуватися й з робітниками, що скошують траву на наших вулицях, адже ті шкодять місту, ― додає Тетяна.

За словами Тетяни, за більшістю газонів у Сумах доглядають неправильно. Використовують тримери, що призначені для вирівнювання трави біля узбіч та дерев, але не для повноцінного косіння газонів. Такий інструмент вириває рослини з коренем та пошкоджує їх.

― Це виглядає дрібницею, але погляньте навколо ― скрізь видніються залисини між травою, а земля покрита тріщинами. Вже з'явилася ерозія ґрунту, тож тут буде складно виростити щось ще.

Найсумніше те, що більшість територій у місті не можна стригти взагалі. Адже створювати газони варто тільки зі спеціальної трави, яка в Сумах є тільки на Театральній площі. В інших місцях ми бачимо мішанину з трав, кожна з яких потребує свого догляду, ― ділиться активістка.

Тетяна розповідає, що у деяких містах України вже проводять експерименти та впроваджують екологічні рішення щодо догляду за парковими зонами. Там не обрізають дерева під «олівець», а газони засіюють сумішшю трав та квітів, які не стрижуть. За її словами, це гарно впливає не тільки на зовнішній вигляд вулиць, але і на якість повітря та ґрунту.

― Більшість дерев і трав у нашому місті вже дуже хворі через неправильний догляд, тож без комплексного підходу та екологічної стратегії розвитку міста ми втратимо найбільшу цінність для кожної людини ― природу, ― підсумовує Тетяна.

«Романтикам» вже 27 років

Тетяна заснувала дитячу громадську організацію у 1995 році. Тоді жінка працювала на державній станції Юннатів, проте прагнула зробити для дітей щось цікавіше, ніж їм пропонувала офіційна навчальна програма. Спочатку це були спілкування з дітьми, пізніше ― справжні експедиції, щоб побачити рідкісних тварин та птахів, як-от чорного лелеку у Середино-Буді.

За словами Тетяни, для організації все почалося з повідомлення про можливе закриття Журавлиного заказника поблизу Низів. Ті, хто просував знищення заказника, стверджували, що сірі журавлі не селяться на цих територіях. Тоді Тетяна спільно з дітьми поїхали на пошуки птахів. Вони знайшли місця гніздування, задокументували «танці» журавлів та з цими доказами пішли до суду.

― Ми перемогли, зберегли заказник і дітей дуже надихнуло те, що ми досягли цього під час складного судового процесу. Після цього й вирішила створити для них організацію. Хотіла навчити дітей бачити та помічати природу навколо, адже екологія це не аплікація з першоцвітами, інформаційний плакат чи «суботник», як їм розповідали у школі. Це про дослідження того, що нас оточує та любов до природи, ― ділиться Тетяна.

Діти, які навчалися у мене, не стали біологами або екологами, проте вони залишаються назавжди закоханими у природу, ― говорить жінка

Також при організації створили Зелений ліцей, у якому діти від другого класу до останнього курсу університету проходили навчання з екології за авторськими програмами.

― Ми коротко вчили теорію, а потім переходили до дослідження та польових робіт. У той час досліджували береги річок та комах, рослини й тварин, які там знаходяться. Влітку сплавлялися річками Сумщини та вивчали їхню екосистему, ― додає Тетяна.

photo_2023-06-22_14-47-16

З початком повномасштабного вторгнення діяльність «Романтика» дещо змінилася. Більшість учнів Тетяни евакуювалися з міста, а доброчинці, що спонсорували оренду приміщення для занять, більше не могли підтримувати організацію фінансово. Тоді Тетяна вступила до Територіальної оборони та почала працювати різальницею ― виготовляла кікімори та маскувальні сітки.

― Ми продовжуємо збиратися у різних куточках міста з тими дітьми, що залишилися. Можемо довго сидіти в кафе та вивчати щось для них цікаве. Інколи втілюємо маленькі проєкти. Наприклад, робили бомбочки з глини та насіння квітів, які розкидали по місту для покращення вигляду узбіч та «газонів». Але я ніколи не пробачу росіянам те, що вони забрали у нас можливість відвідувати Вакалівщину, куди ми виїжджали в експедиції щовесни, ― розповідає Тетяна.

Цього року у межах міжнародної програми учасники організації отримали станцію для аналізу чистоти повітря. Зараз вчаться використовувати обладнання та збирають інформацію, як обстріли прикордонних територій впливають на забрудненість.

ION-6

― Ще одна така станція стоїть у Білопіллі. Там значно частіше, аніж у Сумах відбуваються обстріли, тож зараз вивчаємо, як конкретний удар може вплинути на чистоту повітря. Вже помічала тенденцію, коли показники зашкалювали після обстрілів, але треба ще довести, що причина у цьому, ― підсумовує Тетяна.

Авторка: Владислава Гусєва
Редактор: Олексій Туча

Вас може зацiкавити

🔥 На кордоні з Сумщиною знищили два російські танки
Знищили за допомогою дронів
🚶‍♂️ Послухати джаз, зіграти у квіз або намалювати картину: куди сходити на вихідних
Івенти коштують до 500 гривень
📰 Постер сум’янина Антона Фірсіка надрукували в німецькому журналі Slanted
Журнал можна купити за 1140 гривень
🖼 Фотозони, виставки, майстер-класи: куди сходити на «Ночі музеїв 2024»
Івенти для дітей і дорослих
🚎 Тролейбус людських історій. Куди зранку їдуть сум’яни старшого віку
«Нам у Сумах добре, якби не война, взагалі прекрасно жилося б»
🎬 Сум’янин Дмитро Никифоров спродюсував фільм «Ми були рекрутами» про Третю штурмову
Третя штурмова сама запропонувала зняти фільм

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: