Бачили на вулицях стовбури дерев без жодної гілки й теж хотіли дізнатися, чи все правильно зробили комунальники? Днями ми помітили, як комунальники обрізали всі гілки на тополях по вулиці Серпневій у Сумах. Пізніше «Зеленбуд» писав, що це «стимулює здоровий ріст і продовжує життєвий цикл». Якими можуть бути наслідки такого обрізання і як впливати на шкідливу вирубку дерев — пояснюємо далі.
Омолодження, що вбиває
Обрізання дерев на Серпневій комунальники назвали «омолоджувальною обрізкою», яка нібито стимулює здоровий ріст і продовжує життєвий цикл рослин. За правилами «омолоджувати» можна лише дерева, які добре витримують підстригання та обрізання, вершина яких почала всихати й пагони перестали рости, пояснювала Держекоінспекція Південно-Західного округу. У таких випадках обрізають частину крони, щоб дерево оновилося.
Таке обрізання часто плутають, як кажуть екологи, з «варварським кронуванням» до стовбура, коли зрізають 30-50% гілок. Після цього дерево, щоб врятуватися, випускає безліч водяних пагонів, які не можуть стати гілками. Люди думають, що дерево «відросло», а воно помирає. Після кронування дерево живе два-п’ять років, хоча могло б прожити ще 100-200 років, писали в Держекоінспекції.
Максим Макуха, фахівець, що доглядає за деревами в Полтаві, прокоментував для Цукру обрізання дерев на Серпневій. Він каже, що за Європейськими стандартами догляду за деревами не можна обрізати стільки гілок за один раз. Дозволено прибирати лише 10-20% крони, щоби дерево не втратило листкової маси. Фахівець каже, що це не омолодження, а інвалідизація дерев.
— Комунальники хочуть зробити, як на їхню думку краще: убезпечити людей і зберегти дерева. Але з тополями складна ситуація, бо вони загалом живуть 50-70 років, а багато з них висадили в українських містах якраз після Другої світової війни. Тож по-хорошому, їх варто видаляти й садити нові дерева, але це коштує дорого. Таку обрізку, як на фото, ймовірно, робили на запит мешканців. На якийсь час це знизить загрозу падіння гілок, але за приблизно три роки дерево догниє і впаде, — каже Максим Макуха.
У 2023 році в Києві взагалі заборонили омолоджувальне обрізання дерев. Через пеньки зверху обрізаного дерева у стовбурі накопичується волога. Кронування призводить до того, що дерево починає гнити та перетворюється на трубу, пусту всередині, пояснював Максим Макуха.
— Дерево харчується через листя під час фотосинтезу. Коли його обрізають на стовпчик, без гілок і листя, воно втрачає джерело харчування. Потім дерево випускає багато маленьких зелених гілочок, щоб хоч якось отримувати енергію від сонця. Ці пагони з часом товстішають і навантажують прогнилий ослаблений стовбур. Так дерево знову стає аварійним. Кронування — це варварство, спосіб повільно убити дерево, — переконаний Максим.
Чи згодні з такою думкою і чому обрізали саме так — у сумському «Зеленбуді» відмовилися коментувати телефоном. Ми надіслали запитання письмово й оновимо цей матеріал, щойно отримаємо відповіді. Також ми звернулися до Держекоінспекції в Сумській області з проханням оцінити дії комунальників.
Оновлено 10 січня:
У «Зеленбуді» пояснили, що їхні представники не входять до складу комісії, яка обстежує дерева, тому не ухвалюють рішень, а лиш виконують замовлення департаменту інфраструктури Сумської міськради.
До відповіді додали акт обстеження зелених насаджень на Серпневій. У ньому причиною обстеження вказаний санітарний догляд за деревами. Загалом за цим документом «помірно обрізали» гілки на шести липах, а 15 тополь «омолодили на 1/3 висоти при діаметрі зрізу до 30 сантиметрів».
Замість розповісти про переваги й недоліки обрізання дерев, у «Зеленбуді» вирішили, що це буде «оціночним судженням», яке не міститиме «фактичних даних». Відповідь на запитання: «Чи проходили ваші працівники навчання…» також формальна: «Обов’язку проходити навчання з обрізання дерев чинним законодавством не вставлено».
Про кількість омолоджених і видалених дерев у Сумах за останні 10 років, зокрема, й 2024 теж відповіли, що така звітність не встановлена законодавством і на підприємстві не ведеться. Скільки висадили ж відомо — 11 саджанців протягом 2024 року.
Пояснюючи, що таке омолоджувальне обрізання, «Зеленбуд» і Держекоінспекція в Сумській області надіслали майже однакові частини наказу міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №105 від 10.04.2006 року.
Зокрема, вказують, що «омолоджувати можна шляхом спилювання стовбурів дерев (серед переліку й тополі) до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево». Певно слід переглянути правила 2006 року, коли в них стверджують, що з пенька можна сформувати дерево.
Екоактивісти стверджують, що омолодження дерев у будь-яку пору року, крім весни, є незаконними. У Сумах дерева обрізали в середині грудня. У «Зеленбуді» відповіли, що «в районах із м'якою зимою, де температура не опускається нижче 10 градусів, допускають осіннє формування після листопаду» — відповідно до того ж наказу №105 від 2006 року.
Для чого взагалі обрізати дерева і яка від них користь
Дерева жили мільйон років до нас і якось справлялися без обрізань, говорить Олександра Сладкова, керівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.
— Обрізка потрібна людям, щоб співіснувати з деревами. Дерева роблять величезну послугу нам, що взагалі ростуть у місті, де їм дуже складно. Вони утворюють тінь, зменшують температуру повітря як кондиціонер, збирають пил, зменшують шум. Тому наше завдання — прибирати лише ті гілки, які вступають у конфлікт з оточенням. При цьому пам’ятати, що дерево після нашого втручання має залишитися максимально здоровим.
Олександра додавала, що в містах зрізають дорослі дуби, тополі чи липи, щоб гілки гіпотетично не пошкодили машини на паркуванні, замість того, щоб зробити якісну обрізку, за потреби фіксацію крони чи взагалі перенести паркування. На її думку, це свідчить про споживчі пріоритети, які орієнтовані на те, щоб максимально спростити життя собі тут і зараз, не заглядаючи в майбутнє.
У Держекоінспекції додавали, що дерева також корисні місту, бо поглинають і утримують дощову воду, знижуючи навантаження на систему водовідведення. Також зелені насадження додають краси та естетики до міського пейзажу, а ще поліпшують психологічний стан жителів.
Треба знати, як обрізати
Одна з причин «варварського» обрізання дерев в Україні — брак людей і ресурсів. Часто працівники комунальних підприємств не мають достатньо знань про фізіологію дерев. Також далеко не завжди є якісні інструменти, а робота комунальників — низькооплачувана.
Людмила Білодід, засновниця ландшафтного бюро, говорила, що іноді люди, які обрізають дерева, базово не знають, як поводитися з садовим інструментом.
— Професійний інструмент коштує дорого. Усі різальні інструменти треба дезінфікувати після кожної обрізки, щоб не переносити захворювання. Леза повинні бути гострими, оскільки від якості зрізу залежить, як швидко загоїться «рана». Якщо обрізувачі працюють тупими пилками або секатором, якщо змучили деревину, обдерли кору, то з’являються ворота для інфекції та гниття.
Володимир Ветроградський, фахівець, який доглядає зелені насадження, пояснював, що в Україні немає профільних навчань з догляду за міськими зеленими насадженнями.
— Рішенням може бути набір нового молодого персоналу, який буде займатися суто доглядом за зеленими насадженнями й для цього будуть створені всі умови. Або залучення підприємців з відповідним досвідом на договірній основі, які будуть діяти в межах технічного завдання. Кваліфікована обрізка — це та, якої майже непомітно, — стверджує Володимир Ветроградський.
Інструкція, аби дізнатися, чи обрізання законне
Якщо ви підозрюєте, що дерева обрізають або видаляють незаконно, можна скористатися інструкцією громадських організацій «ЕкоДніпро» та «Озеленення Кропивницький», яку публікувала «Рубрика».
Ви можете попросити у працівників дозвіл на проведення робіт. Дерева у містах утримують за кошти з наших податків, тому ми маємо право побачити необхідну документацію. Переконайтеся, чи дані у формі правильні: дата, назва вулиці, кількість дерев, вид робіт тощо.
Фотографуйте та знімайте на відео. Ці матеріали допоможуть проаналізувати ситуацію потім і зрозуміти, до кого звертатися з питаннями. Викликайте поліцію, якщо робітники відмовилися надавати дозвіл.
Якщо дозволу на роботи немає, викличте екологічну інспекцію міста. Інспектори екоінспекції на місці складуть протокол про відшкодування завданих місту збитків. Гаряча лінія в Сумській області: 0542-77-10-12.
Якщо дерева вже обрізали й пошкодили, громадські організації радять звертатися до інспекції з благоустрою міста (зразок заяви) чи екологічної інспекції (зразок). У Сумах благоустроєм опікується управління департаменту інспекційної роботи — їм можна написати на цю пошту: incp@smr.gov.ua. Електронна пошта сумської Держекоінспекції: sumy@dei.gov.ua. Повна інструкція громадських організацій «ЕкоДніпро» та «Озеленення Кропивницький» — за цим посиланням.
