Цукр поспілкувався з Сергієм Шевченком і дізнався про вплив заводів на місто, підпалів на озері Чеха та роль людей у формуванні навколишнього середовища.
Чи загрожує Сумам пилова буря, як у Києві
Почнемо з того, що науковці досі розбираються з цим питанням, та все ж маємо кілька очевидних причин. Перш за все, пилова буря зумовлена специфічними кліматичними умовами цьогорічної зими, серед яких низька кількість опадів та висохла трава. І звичайно, недбале ставлення до довкілля з боку населення.
Наші неприємні звички підпалювати навесні сухостій також зіграло рокову роль. Коли проблема була помічена, то уряд не звернувся за допомогою вчасно. Вони тривалий час вважали, що можна власними силами загасити пожежі. Як бачите, не вийшло. На мою думку, якби залучили ЄС, то вони б запропонували допомогу та варіанти вирішення проблеми. Тоді, можливо, ми б обійшлися меншими втратами.
Перевагою у цій ситуації є те, що радіоактивний фон практично не підвищився.
Пилові бурі у Києві. Фото: The Village Україна
Коли говорити про те, чи загрожує Сумам така ж проблема, то враховуймо наступні чинники. Серед них роза вітрів, що характеризує в кліматології та метеорології режим вітру.
На щастя, наша роза вітрів не сприяє розповсюдженню проблеми на територію Сум.
Ми маємо північно-західні вітри, які несуть на Житомир і Київ, а отже йдуть повз нас. Зміняться вони чи ні — невідомо. Але до прикладу, якщо вони зміняться з суботи, то ми отримаємо типові західні вітри. Та будемо сподіватися, що до цього часу ліквідують останні пожежі та нас це омине. Хоча за збігом обставин та кліматичних вітрів, могло б дістати й до цієї території.
Локальні загрози: заводи
Коли з ситуацією в Києві більш-менш зрозуміло, то не варто забувати про те, що безпосередньо впливає на довкілля Сум. Наше місто налічує кілька заводів, функціонування яких не проходить безслідно. Візьмімо до прикладу «Сумихімпром». Важливо зазначити, що завод трофейний, адже був привезений після Другої світової війни з Німеччини. Ще 30-40 років тому там були встановлені контактні апарати, які до того ж пропускали шкідливі речовини. Згодом це виправили та замінили на більш сучасний цех і зараз місто не має такої загрози, як раніше. Наразі існують викиди, коли з труб вилітають пил та частково аміак.
І викиди аміаку справді бентежать: ось тоді потрібно тікати якомога далі. Це небезпечні речі, які обпарюють дихальні шляхи тощо. У такому випадку осідають Василівка, Токарі, якщо вітер дує в їхньому напрямку. Але там дуже потужне насадження дерев, яке стає захисним бар'єром. Тому я вважаю, що небезпека від заводу перебільшена.
«Сумихімпром». Фото: Радіо Свобода
З позитивних моментів зазначу, що коли встановлювали завод, то обрали вдале розташування за п'ять кілометрів від міста і врахували розу вітрів, тож майже все проходить повз Суми. І варто зазначити, що завод має лабораторію, яка ретельно слідкує за цими речами. Дані ведуться по роках, місяцях, тижнях. Можна сказати, що їхня робота поставлена на доброму рівні. Інша справа з приводу самих технологій, вони не безвідходні. Бажаємо чи не бажаємо, відходи все одно вилітають. І коли місто все ж зачіпає, особливі неприємності відчувають на собі жителі дев'ятого та десятого мікрорайонів.
У наслідок забудов багатоповерхівок утворилася аеротруба, і коли йдуть вітри з південного сходу на Токарі та Велику Чернеччину, шлейф затягається в цю трубу і накриває мікрорайони викидами.
Місцеві одразу це розуміють, адже в повітрі відчувається запах суперфосфатів та апатитів. Та це не означає, що потрібно тікати якомога далі та надягати протигаз. Звісно, запах нелегкий, кислуватий навіть. Само собою неприємно, коли в оселі такий шлейф, тож за бажання можна зачинити квартирки вікон.
Насправді наше місто Суми мало страждає від цього заводу. Просто людей більше лякає слово «хімічний» і вони заздалегідь вважають, наче все, що пов'язане із заводом страшне. Нам потрібно боятися інших речей, серед яких теплові електростанції. Вони можуть використовувати вугілля та газ. Коли газ більш безпечний, то вугілля ні, бо воно має небезпечну сіру. Як тільки-но вони використовують його, нам кришка, будемо так казати. По-перше, одразу накриває сажею проспект ім. Шевченка. Таких фільтруючих засобів, як на «Хімпромі», що утилізують сірку — немає. Ось чого варто побоюватися.
Масові паління
Під час поїздки на природу, мабуть, помічали кострище. Залишки після нього ще тривалий час не заростають. Все пропалюється і на такому місці довго нічого не може рости. Лише з роками, якщо не чіпати те місце, воно може відновитися. Навіть коли зібралися розводити багаття, то важливо враховувати вітер і температурні показники, а також через необачність можуть загинути плодові дерева та інші рослини. З точки зору нашої господарської справи, це небезпечно. Адже можемо отримати матеріальні збитки та проблеми зі здоров'ям через чадний газ.
Коли говорити про паління сухостою, то врахуймо, що зола, яка залишається, використовується як мінеральне добриво. Таким чином, майбутній врожай який буде на цій ділянці — підсилюється. Ми розуміємо, що коли люди палять на власних ділянках, це на їхній совісті. Але варто знати, що поряд знаходяться інші люди, які дихають забрудненим повітрям. Тим паче, в Україні є заборони подібних заходів на законодавчому рівні. Краще все ж обирати компостування, а не паління.
Озеро Чеха. Фото: Андрій Клецов
Не менш важливе питання — ситуація з підпалами сухостою на озері Чеха. Насправді, його потрібно ще взимку зрізати, відвозити або ж компостувати. Місцевій владі можна рекомендувати і такі варіанти розвитку. Тим паче, у нас є полігон, де компостуються ці речі та використовують у якості компосту. Такі заходи найоптимальніші навіть для самих людей, адже є населення, що вразливе до задимлення. Дехто має патології дихальних шляхів, астму тощо.
Ділянка на озері Чеха, що примикає до Харківської рятує озеро.
Звісно, у нас є радикальні люди, яким не подобається та територія і вони пропонують викорчувати зелень. Та ми повинні чітко знати, що це біоплато (прим. ред. екологічний метод очищення стічних вод), яке тримає озеро в нормальному стані. Хоч там і 18 метрів глибина, але ця ділянка поки що утримує більш-менш чисту воду. Якщо її прибрати, то отримаємо клоаку.
Як себе захистити
Відповідь проста: треба просто не бути на цьому місці. Як тільки з'являється можливість, необхідно виїздити за місто і більше часу проводити поза його межами. Люди, які не мають такої нагоди знаходяться в зоні ризику. Тому коли з'являються проблеми зі здоров'ям, ці чинники можуть вплинути негативно.
Ще можна порекомендувати уникання людних місць, наприклад, зупинок. Адже там велика щільність автівок, що також виробляють шкідливі речовини. Та не варто забувати про власну відповідальність, це стосується розпалювання вогнищ, паління сухостою та шкоді сміття. Коли ми залишаємо за собою все, що пов'язане з поліетиленом, то відбуваються страшні речі. Навіть коли пройтися вздовж берега Псла, помітимо, як все оголилося — рослинності немає. Це небезпека мікропластику. Частина цього пластику розчиняється і йде у воду. Виходить, що мешканці користуються водою в якій є фітрати. Розумієте, коли одна ланка гине, вона одразу тягне за собою іншу. Важливо перевиховувати наших людей, аби вони ставилися до навколишнього середовища як до власного житла.
Населення звикло наводити лад у своїх домівках, але після виходу на вулицю про довкілля забувають.
Як перевірити стан повітря
Аби власноруч перевірити якість повітря у Сумах, Цукр радить додаток AirVisual (Google Play, Apple Store). За його допомогою можна дізнатися про забруднення повітря не лише у своєму місті, а й в інших населених пунктах також.
Головна світлина: Сумська міська рада
