Коли хочеться смачного, часто спогади ведуть до бабусиної кухні. Адже саме бабусі роками зберігають родинні рецепти, за якими потім готують діти та онуки. Ми запитали в них, які страви асоціюються із затишком та домом. Розповідаємо, як приготувати кекси нашвидкуруч, про найкращу начинку для вареників, 30-річний рецепт «шарлотки» та про чай бабусі Леонтини.
«Варіть вареники, бо не люблю пареники!»
У Людмили Шевченко-Завгородньої, родом з Конотопу, є онук Славко, якому чотири роки. Жінка говорить, що довго не готувала вареники, а коли стала бабусею, повернулася до цієї страви.
— Найбільше онучок Славко цінує мої вареники з м’ясом — вони поживні й смачні, — каже Людмила.
Бабуся розповідає, що вареники — страва, родом з її дитинства. Вона знає, що дехто полюбляє готувати їх на пару, але її дідусь казав: «Варіть мені вареники, не люблю пареники!». Тож відтоді Людмила подає страву тільки вареною.
Для тіста вона використовує воду, борошно і сіль. Спершу у велику миску насипає 500 грамів борошна, додає чайну ложку солі та перемішує. Далі Людмила поступово вливає 250 мілілітрів теплої води. Цю консистенцію постійно перемішує, аби не з’явилися грудочки. Тісто жінка вимішує дерев’яною чи силіконовою лопаткою, а потім викладає на стіл, присипаний борошном. Місить його доти, поки не стане еластичним та однорідним. Зазвичай це займає до семи хвилин.
Готове тісто Людмила залишає «відпочити» на 20–30 хвилин, накривши рушником або харчовою плівкою. Так воно стане м’якішим, і розкачувати буде легше.
Вареники Людмила готує з куркою або нежирною свининою і цибулею. Головне у страві — саме начинка, каже жінка. Щоб приготувати її, ріже й смажить велику цибулину до золотистої скоринки. Потім додає 400 грамів подрібненого м’яса. Все разом тушкує на середньому вогні 10-15 хвилин. Далі солить і до смаку додає чорного меленого перцю. Перед ліпкою Людмила обов’язково студить начинку.
— Коли все підготувала, запрошую рідних за стіл разом ліпити вареники, — згадує Людмила.
Рецепт кексів від моєї бабусі
Моя бабуся Лариса любить, коли ми з братом приходимо до неї в гості. Проте, вона не завжди встигає приготувати смаколики для нас, тож переймається цим.
— Коли ви, онучки, ось-ось завітаєте, я дістаю рецепт кексів «Неочікуваний гість». Їх можна приготувати за 30-40 хвилин, — каже бабуся.
Нещодавно бабуся Лариса запросила мене в гості, щоб показати, як готувати ці кекси. Для тіста вона бере: пачку маргарину, 250 грамів цукру, пів чайної ложки ваніліну, 250 грамів кефіру, бажано 2,5% жирності, три курячих яйця, чайну ложку соди, столову ложку оцту та 750 грамів борошна.
Маргарин Лариса розтоплює на водяній бані, але можна й у мікрохвильовці. Тісто замішує поступово, додаючи кожен інгредієнт у вказаній послідовності.
— Коли вимісила тісто, беру металеві або силіконові формочки для кексів, змазую їх вершковим маслом і присипаю манною крупою. Так кекси буде легше виймати з форми, коли спечуться, — радить Лариса.
Заливши тісто у форми, вона ставить його на пів години випікатися в духовку, розігріту до 180 градусів.
— Готові кекси присипаю цукровою пудрою або поливаю розтопленим шоколадом, аби додати «солодинку». Онукам найбільше смакує саме шоколадна глазур, — каже Лариса.
Родинний рецепт «шарлотки», якому вже 30 років
Сум’янка й учасниця Клубу Цукру Анна Ольшанська ділиться, що в їхній сім’ї є рецепт яблучної «шарлотки», за яким гвони готують вже близько 30 років.
— Рецепт з’явився у родині, коли мама вийшла заміж. На весілля їй подарували кулінарний блокнот, в який вона поступово записувала рецепти. Як готувати цю сімейну «шарлотку» я знаю з восьми років, адже рецепт легкий, — каже Анна.
Для пирога мама Анни збиває три курячих яйця зі склянкою цукру. Якщо ж ви хочете менш солодкий пиріг, краще взяти пів склянки. Далі жінка додає чайну ложку кориці, склянку борошна і близько трьох грамів розпушувача для тіста.
Мама Анни чистить яблука, нарізає їх скибками або кубиками та викладає у форму, застелену пергаментом.
— Якщо яблука різати кубиками, пиріг вийде м’якшим, і фрукти будуть розподілені рівномірно по товщині тіста. Яблука, нарізані скибками, під час запікання опиняться на дні пирога, — говорить Анна.
Після того, як жінка виклала яблука — заливає тісто у форму і випікає в духовці при 180-200 градусах близько 30 хвилин. Готовність пирога перевіряє шпажкою.
«Смак чаю нагадує розмови з бабусею»
Сум’янка та учасниця Клубу Цукру Юлія Типтюк каже, що їхній родинний рецепт — це запашний чайний збір, колись записаний її бабусею Леонтиною. У їхній сім'ї це справжня традиція — здається, що смак чаю нагадує розмови із бабусею.
— Я ніколи не куштувала нічого схожого на цей чай. Він чудово смакує як з лимоном і цукром, так і з медом. За цим чаєм ми говорили про студентство бабусі, її молодість. Також про мої життєві моменти, якими я з нею ділилася, — згадує Юлія.
Для чаю Леонтина збирає листя меліси або м’яти до яких додає інші рослини. У своєму рецепті вона пише, що смак меліси додасть м’якості, а м’яти — різкості і яскравості. Також додає листя малини, чорної смородини, ожини, полуниці, суниці, а ще пелюстки троянди й цвіт акації. Бабуся Леонтина радить онучці не збирати листя та цвіт там, де поряд хімічно обробляли інші рослини.
— Якщо якихось інгредієнтів не вистачає, то без них можна обійтись. Я завжди обов’язково беру мелісу і малину, все інше листя — за можливості. Також бажано брати листя смородини, бо воно дуже ароматне, — пише в рецепті жінка.
Леонтина відправляла фото рецепта онуці Юлії, коли та була за кордоном.
— Я боялася, що більше не побачу й не обійму найріднішу людину. Проте і зараз шукаю час та сили попити цього чаю у компанії бабусі, — каже Юлія.
