«CHUV щось чув»: сумські артисти взяли паузу?

Це колонка, формат у якому автор може писати суб’єктивні думки, а редакція — не погоджуватися з ними. Ви також діліться, що думаєте про огляд дідугана, він дуже чекає на фідбек у соціальних мережах Цукру!

Українська музика

Hippocampi — якщо ти вже квітнеш

Чудовий саундтрек до хай і дуже поступового, але таки занурення у холод та морок неминучої зими. І чудовий він саме тим, що ненав’язливо нагадує своїм теплим звуком: це не назавжди.

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

Клуб Цукру: підтримуй незалежну журналістику
та підсилюй Суми щомісяця

Долучися до Клубу

Zlypni — Серденько

Молодий франківський гурт продовжує тішити мене цікавою музикою. Якщо попередній сингл Svit широкими мазками змальовував глобальний хаос, то цього разу маємо меланхолійні роздуми про конфлікт у межах лише однієї людини.

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

Dagadana — Płynę nad chmurami

Філігранна робота досвідчених музикантів «не закликає боротися з плином життя, а натомість пропонує спостерігати за ним, знаходити в ньому радість і приймати мить такою, якою вона є». Гаразд, якось спробую. Але чомусь є відчуття, що це буде досить важко, враховуючи всі обставини.

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

provulok, Anna Petrash — звір

Спільний мініальбом кримського пост-шуґейзера та паризької поп-співачки видався мені спробою одружити два несумісні музичні світи. На цьому весіллі молодята щасливо всміхаються, а їхні друзі та родичі волають «гірко». Тому мені якось і незручно зауважувати, що воно не робе, адже я тут просто випадковий сусідський дід у пошуках халявної випивки.

Однак, на трагічно святковому столі знайшлася їстівна страва і для мене: пісня «звір» є найцікавішим номером іпішки, і саме тому її й почують, мабуть, лише читачі мого дайджесту, бо навіть виконавці робили ставку не на неї.

Слухайте мініальбом «з love тобі» у Spotify, Apple Music тощо.

Vyka — wer sagt, dass ich muss

Гарно зроблений та дуже приємний поп-рок. Із задоволенням прослухав кілька разів, хоча ні слова не зрозумів. А може у цьому і полягає секрет успіху?

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

Saltfalls — We are going to Jupiter

Молодий берлінсько-калуський гурт випустив дебютний альбом, наповнений мрійливими постпанк-руханками. Музика нехитра, але зроблена з душею, як то кажуть. На диво, заспівано все українською і без головної вади багатьох представників жанру — огидного вокалу.

Слухайте альбом Homage у Spotify, Apple Music тощо.

Aureol — Час / Chas

Тепла звукова замальовка на основі типових роздумів людини, що стрімко старіє.

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

Walst — Waiting for you

Звісно, це далеко не Mazzy Star, але щось незрозуміло чаруюче у цій монотонній колисковій все ж таки присутнє.

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

The Unsleeping, flóra erős, Vøvk та багато іншої нової української музики шукайте у моєму плейлісті на Spotify та YouTube Music.

Закордонна музика

Avi Kaplan — A Dream

Медитативна композиція від колишнього учасника акапельної групи Pentatonix, наприкінці якої ви можете почути досить рідкісне у поп-музиці явище — обертоновий спів.

Слухайте пісню у Spotify, Apple Music тощо.

Remi Wolf — Champagne

Минулий альбом Ремі мені дуже сподобався, новий ще треба розслухати. Пропоную приєднатися до мене у цьому занятті, якщо вас не дратує її досить специфічний тембр, звісно.

Слухайте альбом Mud у Spotify, Apple Music тощо.

Charlie Winston — Two Faced

Автор давнього хіточка Like a Hobo оновив кількома новими композиціями торішній альбом, який я чомусь пропустив повз вуха. Гаразд, переконав, це дійсно непоганий привід таки послухати майже годину оспівування непростого кохання. 

Слухайте альбом Love Isn't Easy… But It's Worth It у Spotify, Apple Music тощо.

The Mars Volta, Daniele Luppi, Sarah Julia та багато інших закордонних новинок шукайте у моєму плейлісті на Spotify та YouTube Music.

Особисті рекомендації

Спочатку подивіться живе виконання моєї улюбленої пісні Ґіла Скотта-Герона, а потім обов’язково послухайте студійну версію. До речі, свого часу не зразу зрозумів, що вона про ядерну катастрофу, яку намагалися приховати від громадськості, але, мабуть, серцем відчув до болю знайомий сюжет.

Рекомендації поважного гостя

Минулого понеділка я не допетрав у чому саме полягає заявлена «нова ера» гурту LATEXFAUNA, тому сьогодні один з його учасників прийшов до мене в гості, щоб все пояснити та заодно нарекомендувати гарної музики. Залишаю його пряму мову без змін.

Я Олександр Булюк — бас гітарист гурту Latexfauna. Колись грав в сумському гурті Етсетера, свого часу поїхав в Київ здобути музичну освіту, там і залишився. До речі як раз після здобуття освіти я сильно розлюбив музику і грати, і слухати. Але кілька років тому почав знову повертатися до себе, так би мовити.

Для бадьорого ранку люблю послухати гурт Kublai Khan TX і їх альбом «Exhibition Of Prowess». Це чистий тестостерон запакований у 23 хвилини єбашилова, можливо чуваки самі розуміють, що більше такої музики слухати ні в кого не вистачить уваги. Зручно, тому що приблизно стільки тривають мої ранкові тренування. 

У рок-музиці ціную щирість, мелодії, і самоіронію, якщо гурт або людина сприймає себе занадто серйозно — вона мені нецікава. Тому один з моїх улюблених гуртів — Queens of the Stone Age. Минулого тижня відкрив для себе, що альбом «Lullabies To Paralyze» слухав рівно до половини. Тому зараз із задоволенням слухаю кожного дня іншу половину. 

В продовження теми Desert Rockʼу, також зайшов дуже альбом Kyuss «Blues form the Red Sun». Це гурт який взяв спадщину Black Sabbath, довершив і закріпив в поняття «стоунер рок». Я люблю цей стиль, але на жаль в ньому дуже легко звучати як копія Kyuss. Бо рамки стилю дуже вузькі, а отже «виживає» тільки той хто виходить за ці обмеження, наприклад як це роблять ті самі Queens of the Stone Age. 

Посумувати люблю під альбом Emma Ruth Rundle «Market for death». Подобається все що робить ця артистка. Для мене це якась інтимна лірика, щоденник людини, яка переживає дуже непрості емоції на самоті. Хоча якщо чесно, я не знаю про що вона співає, бо в 98% випадках не звертаю уваги на тексти в піснях. 

Недавно класно завтикав під альбом Foals «Life is Dub». Вони одні з моїх улюблених гуртів теж. Люблю слухати їхні дабові версії пісень, або джеми з репетиції. Вони мають цікавий підхід до написання пісень, трохи схожий на те що ми робимо в Latexfauna. 

Не можу не згадати альбом «Midnight Boom» гурту The Kills, він був ключовим для мене свого часу, не тільки музично, але й загалом стилістично, візуально. Люблю коли гурт формує навколо себе естетичний і візуальний світ. 

Загалом мій улюблений гурт — фіни HIM, можу слухати все що вони випускали, і буду вважати це геніальним, бо я фанат. Але останні роки дуже подобається слухати їх альбом «Venus Doom» — він доволі «музикантський», тому що пацани дозволили собі тут і інструментальні частини, і вставки дум-металові, і довжелезні композиції — яскравий приклад коли робиш щось, що сам любиш. 

Живий виступ який мене вразив останнім часом це L'Impératrice — ARTE Concert. Вони настільки смачні, що можна хліб мастити кожним звуком і кожним кадром цього виступу. 

І раджу дочекатися нового альбому Latexfauna, він буде називатися Astro-Punk. Звичайно ми не панк гурт в класичному розумінню, але в підході до багатьох речей — візуальному ряді, текстах, тому як записуємо і створюємо пісні — це часто саме панк.

Фінальне кряхтіння дідугана

Минулий тиждень був досить бідненьким на цікаву музику, навіть перевірені часом гурти нічим мене особливо не потішили. Але звукових смаколиків таки вдалося наскребти, і сподіваюся, що вам щось із цього також припаде до душі. До зустрічі наступного понеділка!