Влада переклала встановлення укриттів на підприємців? Як працюватиме бізнес під час тривог у Сумах після постанови 1092?
/48x48/filters:focal(0.48,0.33):format(webp)/p/6/c9/bf23e2da48495ca397e2a08a3a096c96.webp)
/1449x805/filters:format(webp)/p/1/00/f3ddc272d5f610e78e39c5a3823b0001.webp)
«Чому на п’ятому році повномасштабної війни в прикордонному місті відповідальність за облаштування укриттів перекладають на малий бізнес?» — запитує власниця сумського ресторану «Шнобель» Юлія Євенко.
З початку вересня в Україні діє постанова Кабміну № 1092. У ній вказано, якщо в приміщенні бізнесу немає укриття чи «безпечного простору», працювати під час повітряної тривоги не можна. На те, щоб його облаштувати, уряд дав перехідний період — спершу до 4 грудня 2026 року, згодом термін відсунули ще на три місяці. У Сумах, де тривога лунає майже постійно, це напряму вплине на роботу десятків кафе, магазинів, салонів і майстерень.
Ми поговорили із сумськими підприємцями і юристами про те, що насправді змінює ця постанова, скільки може коштувати одне укриття для бізнесу й чому, на їхню думку, постанову варто не доопрацювати, а скасувати.
Що вимагає постанова 1092?
У документі постанови № 1092 описані норми роботи бізнесу передусім під час жовтого рівня тривоги — це загроза дронів, яка в Сумах є постійною. Підприємство може працювати за такого типу тривоги, якщо має захисну споруду, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів, розташоване в приміщені подвійного призначення або має облаштований безпечний простір. Правила, зокрема, діють і для закладів сумських підприємців: кав’ярень, магазинів, салонів тощо.
— Якщо таких умов немає, постанова передбачила перехідний період тривалістю три місяці — до 4 грудня 2026 року. До цього часу підприємство може працювати за погодженням із трудовим колективом, але має підготувати належне рішення для захисту людей, — пояснює Діна Дрижакова — адвокатка й керівниця юридичної компанії Prima Leader Group.
Окремої норми, яка б описувала порядок роботи кав’ярень і магазинів під час червоного рівня, документ не містить. Однак робити з цього висновок, що під час червоного рівня бізнес може спокійно продовжувати обслуговувати відвідувачів, було б юридично та практично неправильно, зазначає адвокатка. Як пояснюють фахівці ДСНС, за червоного рівня люди мають пройти в укриття. Тому відсутність у постанові окремої заборони роботи під час червоного рівня не можна тлумачити як дозвіл ігнорувати сигнал повітряної тривоги, каже Діна Дрижакова.
Бізнес і тривоги: що змінила постанова 1092
Постанова Кабміну від 4 вересня 2026 · станом на 11 листопада
Обидва сигнали — сирена «Увага всім» і голосом назва рівня. Відбій — лише голосом, без сирени.
Чи може кав’ярня, магазин або салон працювати під час жовтого рівня
Або укриття поруч
Найбільша відстань до чужого укриття, яким може користуватися бізнес
Треба письмова згода балансоутримувача укриття і вільні місця в ньому. Радіуси — з роз’яснення ДСНС.
Не бомбосховище, а найзахищеніше місце в будівлі
Безпечний простір облаштовують у приміщенні, яке вже є
Табличка на вході · 100 × 60 см
Одна з трьох — обов’язкова для кожного закладу
Ще треба визначити порядок дій персоналу під час тривоги. Відвідувачі залишаються в закладі на власний розсуд.
Окремого штрафу чи автоматичного закриття постанова не передбачає. Але якщо працівники постраждають, роботодавцю можуть висунути вимоги про відшкодування.
Окремої норми справді немає, але за червоного рівня, за ДСНС, люди мають іти в укриття.
Уряд наприкінці жовтня лише анонсував пом’якшення. 4 березня 2027 року — дата звіту військових адміністрацій, а не новий дедлайн.
Можна облаштувати безпечний простір у наявній будівлі або домовитися про укриття поруч.
Пояснення — адвокатка Діна Дрижакова (Prima Leader Group) і ДСНС.
«Я читаю її 25-й раз і не розумію, що міняти»
Керівник сумської бізнес-асоціації 4Business Богдан Мосунов разом з колегами вже обговорював постанову з міською владою й координаційною радою підприємництва.
— Влада хоче, щоб ми придумали замість неї рішення. Перекладає відповідальність на плечі підприємництва, бізнесу. Хочуть, щоб ми написали рекомендації, як змінити постанову. Але я читаю її вже 25-й раз і все одно не розумію, що там змінювати. Там хібаповністю скасувати й напрацьовувати нові рішення, бо те, що вони написали — просто не виконають в зазначені терміни. За п’ять років влада не забезпечила укриттям громади. А бізнес повинен зробити це за кілька місяців — каже Богдан Мосунов.
Друге питання, яке обговорювали сумські підприємці, — гроші. Коли бізнес питає, де брати укриття, йому називають підрядників, як RGM Group, у яких цінник починається від 800 тисяч гривень і доходить до півтора мільйона, каже керівник бізнес-асоціації. За його словами, навіть ті, хто готовий платити, впруться в іншу стіну. Виробників укриттів на всіх не вистачить, адже у місті вже черга лише на встановлення укриттів від місцевої влади.
На думку Богдана Мосунова, бізнес сам має вирішувати, як адаптуватися до небезпечних умов. Зокрема він наводить приклад одного з учасників асоціації, компанії, яка переїхала з проспекту Перемоги в центр, бо працівники відмовилися ходити на роботу у район міста, де часті обстріли.
«Клієнтам спокійніше бути в просторі, що має хоча б якусь „безпечну“ складову»
Сумський бренд одягу Rozmova два роки тому переїхав з промзони міста у приміщення на цокольному поверсі на центральній вулиці Сум. Для такого рішення саме безпека стала одним з вирішальних аргументів, каже співзасновник бренду Роман Ващенко.
Приміщення розташоване майже під землею, усі стіни несучі, товщиною щонайменше 30 сантиметрів. Ми вважаємо це безпечним простором.
Коли лунає тривога, особливо через КАБи, до них у шоурум заходять перечекати загрозу люди з вулиці, а працівники відходять углиб приміщення за дві глухі стіни. Клієнтам, переконаний Роман, спокійніше бути в просторі, яке має хоча б якусь «безпечну» складову.
Зараз шоурум Rozmova у Сумах планує витрати ще близько 30 тисяч гривень на бронеплівку для вікон. Як каже Роман, таку суму бізнес може витратити самостійно. Чогось іншого вони не планують, бо, на його думку, вимоги постанови доволі загальні.
У ресторані «Шнобель» теж мають план, який напрацювали задовго до постанови — під час червоного рівня тривоги гостей переводять у банкетну залу за товстими стінами, для персоналу це обов’язок.
— Ми вибудували свій порядок дій не тому, що з’явилася постанова. У Сумах щодня розумієш, що таке небезпека, — каже власниця Юлія Євенко.
Але порахувати бюджет на виконання вимог вона не береться — бо не розуміє, що саме вимагають. Зокрема, продовжує підприємиця, у постанові не вказано, чи достатньо буде дообладнати наявне приміщення, чи ставити на вулиці власне бомбосховище і робити для цього відповідний паспорт та дозвіл.
Замість вимоги припинити роботу, якщо немає укриття, Юлія пропонує запровадити механізми податкових кредитів, грантів, співфінансування, єдиного вікна для консультацій або спільного укриття на кілька сусідніх закладів.
Малий бізнес не може одночасно замінити собою і роботодавця, і платника податків, і державну систему цивільного захисту.
Яким має бути безпечне місце
Постанова не вимагає, щоб кожен магазин або кав’ярня перетворили підвал на повноцінне бомбосховище. Вона передбачає можливість облаштувати безпечний простір в уже наявній будівлі. Як пояснює адвокатка Діна Дрижакова, такий простір — це не просто приміщення, яке підприємець суб’єктивно вважає найбільш захищеним.
— Підприємцю не варто самостійно визначати безпечне місце лише за принципом «у нас є внутрішня кімната без вікон». Потрібно враховувати методичні рекомендації ДСНС та технічні розрахунки. Зокрема, надзвичайники пояснили: зазвичай це вже наявне приміщення всередині будівлі, відокремлене від зовнішнього простору не менш ніж двома стінами. Також важливі матеріал і товщина конструкцій, розташування приміщення, його геометрія, наявність вікон та інші характеристики, — пояснює фахівчиня.
Окремий варіант для малого бізнесу — користуватися укриттям, розташованим неподалік. У роз’ясненні ДСНС зазначили орієнтовні радіуси доступності: до 300 метрів для територій із багатоповерховою забудовою від чотирьох поверхів і до 500 метрів для забудови меншої поверховості.
— Просто знайти укриття на карті недостатньо. Підприємству потрібно з’ясувати його фактичну місткість, кількість людей, які вже мають ним користуватися, та отримати згоду балансоутримувача на розміщення своїх працівників і відвідувачів. Для цього достатньо офіційного листування: бізнес повідомляє орієнтовну кількість людей, з’ясовує наявність вільних місць і отримує згоду на користування укриттям, — додає адвокатка.
Чи закриють заклад без укриття 5 грудня
Що стосується санкцій, то постанова не встановлює окремого штрафу за відсутність безпечного простору і не передбачає автоматичного припинення роботи кав’ярні чи магазину після 4 грудня, пояснює адвокатка.
— Якщо ж через недбалість роботодавця працівники постраждають, можливі також цивільноправові вимоги про відшкодування шкоди, а за наявності відповідних ознак — і кримінально-правова оцінка дій відповідальних осіб. Сам факт відсутності укриття автоматично не означає вчинення кримінального правопорушення: необхідно встановлювати конкретні порушення, наслідки та причинний зв’язок.
Фахівці ДСНС пояснили, що наразі влада не визначила орган, який наглядатиме, контролюватиме чи обстежуватиме такі безпечні простори. Вони не належать до фонду захисних споруд цивільного захисту, тому ДСНС не має повноважень перевіряти їх облаштування як окремих об’єктів.
Що буде далі з сумським бізнесом
За словами Богдана Мосунова, асоціація 4Business зверталася до державної регуляторної служби. Там відповіли, що постанова мала проходити процедуру регуляторної політики — з консультаціями й оцінкою впливу на бізнес. Натомість її ухвалили в терміновому порядку, пославшись на безпекову ситуацію.
Богдан також каже, що, за висновком Мін’юсту, проєкт постанови визнали таким, що не відповідає вимогам нормопроєктувальної техніки, а саму норму про зупинку роботи бізнесу під час жовтого рівня тривоги — незаконною.
Наприкінці жовтня Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що уряд планує пом’якшити умови застосування постанови. Серед пропозицій — продовження перехідного періоду для облаштування укриттів або безпечних просторів і можливість використовувати укриття за межами підприємства.
— Окремої умови, що право на відтермінування матимуть виключно ті, хто підтвердить початок облаштування укриття, в урядовому повідомленні немає. Проте станом на 11 листопада йдеться про анонсовані пропозиції та підготовку змін, а не про чинне продовження тримісячного строку. Уряд також повідомив, що до 4 березня 2027 року військові адміністрації мають зібрати інформацію про виконання підприємствами вимог безпеки. Але цю дату не можна автоматично вважати новим строком, до якого кожен бізнес має право працювати без укриття, — пояснює адвокатка Діна Дрижакова.
Тому до офіційного внесення змін до постанови підприємцям варто орієнтуватися на чинну редакцію документа, а не на публічні заяви про майбутні правила. Для малого бізнесу в Сумах це особливо важливо, каже адвокатка. Підприємці мають розуміти, що уряд визнав практичні труднощі виконання вимог, але сам факт такого визнання не звільняє від чинних обов’язків.
/1317x878/filters:format(webp)/p/8/1e/f4c7ab20fd18d0490e660653fd6701e8.webp "Під час дощів мешканці будинку ставлять на горищі миски, щоб вода стікала в них")
/960x640/filters:focal(0.52,0.33):format(webp)/p/0/30/3baba55b6725858cdfa7c5dd3ae44300.webp)
/1089x726/filters:format(webp)/p/8/62/9abb718e81e608058fde768130f7c628.webp)
/888x592/filters:format(webp)/p/8/46/900e869a87e64140d7c2800626c84468.webp)
/1089x726/filters:format(webp)/p/a/95/11399a2a1fa107e27a54ca3cc145495a.webp)