Як з тобою говорять у ЦНАПі й чи є трап у тролейбусі. Жителів Сумщини запрошують оцінити безбар’єрність громад

На Сумщині запустили опитування щодо рівня безбар’єрності громад. Жителів просять поділитися своїм досвідом за шістьома напрямами: фізична, інформаційна, суспільна та громадська, цифрова, освітня, економічна безбар’єрність. Пройти опитування можна в Google-формі за посиланням. Про це Цукру розповіли в Управлінні містобудування та архітектури Сумської ОДА.
Навіщо на Сумщині проводять опитування про безбар’єрність
Опитування проводить Управління містобудування та архітектури Сумської ОДА у межах плану заходів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Мета — з’ясувати, наскільки доступне середовище для людей, і виявити основні проблеми й потреби за шістьма напрямами безбар’єрності: фізичним, суспільним і громадянським, економічним, освітнім, цифровим та інформаційним.
Результати врахують під час стратегічного планування заходів. Також їх збережуть, щоб відстежувати зміни й порівнювати з майбутніми опитуваннями, розповіли в управлінні.
В опитуванні є відкриті запитання, де можна описати свій досвід, і такі, де достатньо поставити оцінку від одного до п’яти або відповісти «так» чи «ні». Заповнити Google-форму можна тут.
Як жителі громад оцінили безбар’єрність минулої зими
Минулої зими на Сумщині вже проводили опитування щодо рівня доступності. Тоді учасники опитування найнижче оцінили економічну безбар’єрність, а найвище — освітню.
Респонденти відмітили, що найменш доступна категорія в напрямі фізичної безбар'єрності — транспорт. Більшість учасників також вважають, що доступність укриттів потребує серйозної модернізації, а доступність адмінбудівель оцінили як середню. Понад 60% людей оцінили вуличну навігацію на один або два бали з п’яти, тоді як систему оповіщення понад 40% респондентів оцінили на чотири або п’ять балів.
Майже половина учасників опитування знали про стратегічні документи громади, які враховують принципи безбар’єрності. Майже 80% відповіли, що в громаді є простори для згуртованості й підтримки, як-от центри життєстійкості, ветеранські простори чи хаби при бібліотеках. Водночас 64,7% людей вважали, що таких просторів потрібно більше.
Майже три чверті учасників відповіли, що працівники місцевої влади й надавачі послуг проходили тренінги з етики спілкування та безбар’єрності. Спілкування з ними опитані найчастіше оцінювали на три бали з п’яти, ще 35,3% поставили чотири.
Більшість людей не отримували інформації про гранти чи іншу допомогу для бізнесу в громаді й не користувалися ними. Укриттями в закладах освіти громади користувалися 44,1% учасників опитування, і значна частина з них назвала ці укриття бар'єрними. Майже 80% опитаних не користувалися заходами психологічної підтримки в закладах освіти громади або не знали про них.
Чому Цукр про це пише
У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності пояснюють безбар'єрність як суспільну норму, за якої кожну людину поважають незалежно від походження, статі, віку чи фізичних особливостей, а влада, бізнес і громада враховують інтереси всіх груп. Створення безбар’єрного простору в Україні передбачає національна стратегія, яку Кабмін схвалив у квітні 2021 року.
Опитування — нагода для жителів Сумщини розповісти, наскільки їм доступні громадські простори, адмінбудівлі, укриття, транспорт, заклади освіти, адміністративні й цифрові послуги та як до них ставляться.
/p/d/1a/3036788f3752baecb8a6ca93735c01ad.png)














