13 березня російські війська зруйнували міст у Миропіллі, який сполучав громаду із Сумами. Через погіршення безпекової ситуації сільська рада закликала мешканців евакуюватися резервними шляхами. Журналісти «Української правди» записали репортаж про роботу поліцейського спецпідрозділу «Білі Янголи», який допомагає населенню з виїздом із Миропілля.
«Яке красиве село… Було»
Проїжджаючи порожніми вулицями уздовж розбомблених парканів Миколаївської церкви, журналістка «Української правди» Ольга Кириленко говорить, яке село гарне. Автомобіль спецпідрозділу зупиняється біля житлового будинку. Поруч двоє селян. Один із них заводить у двір працівницю поліції. Інший вітає «вже як рідних» поліцейських і відходить від камер журналістів.
«Це вже втретє до бабусі ми заїжджаємо. Слава Богу, погодилася», — каже поліцейський. На фоні розмов про постійні атаки КАБами та FPV-дронами 91-річна бабуся збирає свої речі. Перед тим як покинути свій дім жінка хреститься перед іконами в кутку кімнати й турбується про лампаду. Зрештою, зі словами «вона сама потухне» під руки її виводять поліцейські через поріг рідної хати. Разом із сусідкою її саджають у машину.
Місцевий житель повідомив, що на цій вулиці є ще двоє охочих евакуюватися. «Білі янголи» прямують назад до будинків поблизу церкви. Однак евакуацію переривають ворожі дрони. Місцева жінка розгублено стоїть біля будинку та намагається пояснити, що зараз її сім’я виїхати не може. «Вони будуть їхати після обіду. Чоловіка немає, не встигли зібратися. Їх там три людини буде», — пояснює ситуацію поліцейська Альона.
Дорогою журналістка запитує у співробітниці «Білих янголів», як давно в Миропіллі стало так небезпечно. Вона відповідає, що десь приблизно два тижні тому почастішали обстріли. Через це, продовжує поліцейська, люди стали більше виїжджати.
На виїзді з Миропілля репортерка бере коментар в евакуйованої жінки. Вона розповідає, що не могла вийти на зв’язок з рідними майже два дні. Унаслідок активних обстрілів у селі зникли світло та вода.
— Наталочко, ми з дідом їдемо. «Білі Янголи» до сільської ради нас довезуть, — каже рідним жінка, якій вдалося виїхати з громади.
Евакуювали з російським паспортом
Місцевих везуть у Суми, де далі з ними працюють співробітники Миропільської сільської ради. Евакуйованих поселять до родичів або в місцях компактного проживання для внутрішньо переміщених осіб.
Під час процесу оформлення журналісти продовжують розмову з жительками Миропілля. Одна з них, не знаючи, з чого розпочати свою оповідь, каже, що жила в Білгороді й незадовго до початку повномасштабного вторгнення повернулася в Миропілля, звідки родом. Тут вона доглядала за сімейною хатою.
— Попервах ще можна було жити. Але останнім часом, рік, а то й більше, вже все… Оце із сусідами з тієї ж вулиці однією купкою терпіли, — каже жінка.
На запитання журналістки про те, чому вона не виїжджала, її сусідка відповіла:
— Дуже важко кидати своє. Якби ви знали, що це таке. Ви весь час прожили в місті? Ви б покинули свою квартиру? А ви питаєте мене за будинок, який мій чоловік збудував власними руками, а я сама штукатурила…, — сказала сусідка.
Переглянути репортаж «Української правди» повністю можна нижче.
Чому Цукр про це пише
Евакуація та безпекова ситуація в Миропільській громаді має важливе значення для жителів Сумщини. Розповідаючи такі історії на всеукраїнському рівні, медіа привертає більше уваги громадськості до проблем і можливих загроз на прикордонні.
