Громадянська мережа «ОПОРА» презентувала результати моніторингу 11 громад щодо питання можливості проведення в них виборів. Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема деокуповані, у зоні бойових дій, прикордонні й тилові. У Сумській області обрали Великописарівську. Далі розказуємо про результати дослідження.
Як проводили дослідження та які громади обрали
Аналіз провели в громадах Сумської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Херсонської, Чернігівської, Харківської, Миколаївської, Одеської, Полтавської та Житомирської областей. Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів.
Зараз законодавство забороняє проводити вибори й референдуми. Проте за умови припинення воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки з позитивними показниками пройшли б три з 11 громад.
Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією, зокрема Великописарівська, демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом показують тилові громади: Олевська, Південнівська і Кременчуцька. Водночас навіть на територіях, де ведуться бойові дії, громади продовжують функціонувати й забезпечувати населення базовими послугами.
Що показало дослідження
Ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. У Великописарівській громаді остання охоплює менш як 70% населення.
Перешкодою також стала заборона на проведення мирних зібрань (у п’яти громадах), руйнування виборчої інфраструктури (у чотирьох) й обмежений потенціал набору членів ДВК (у п’ятьох).
У деокупованих і прифронтових громадах фіксують скорочення кількості мешканців — відтік становить 50–75% від довоєнної кількості. Зокрема, у Великописарівській громаді — 31%.
У восьми громадах частково зруйновані виборчі дільниці, найбільше — у зоні бойових дій і на деокупованих територіях. У Нікопольській, Ізюмській, Великописарівській і Первомайській громадах понад 50% приміщень ДВК зруйновано або пошкоджено. У Нікополі й Великій Писарівці ситуацію погіршує застосування FPV-дронів проти цивільних і регулярні обстріли.
У більшості громад час доїзду швидкої медичної допомоги перебуває в межах норм мирного часу — близько 20 хвилин. Виняток — Великописарівська громада з показником у 49 хвилин.
На окремих територіях, що розташовані в зоні бойових дій, час прибуття ДСНС залежить від поточної безпекової ситуації та може суттєво коливатися. Наприклад, саме така ситуація у Великописарівській громаді.
Аналітики пишуть, що жодна з 11 громад не залишилася без доступу до правосуддя: суди продовжують роботу та вживають всіх можливих заходів для забезпечення права громадян на судовий захист. Однак у трьох громадах (Краматорськ, Ізюм, Велика Писарівка) територіальну підсудність передали до судів з інших областей, що погіршило доступність правосуддя для мешканців.
Чому Цукр про це пише
Зараз законодавство забороняє проводити вибори під час воєнного стану. Але аналітики вже кілька років досліджують, де і за яких умов можливе політичне перезавантаження після війни, і продовжать цю роботу у 2026 році. Для Великописарівської громади дослідження показало критичні проблеми: постійні обстріли, зруйновані виборчі дільниці, відтік населення й обмежений доступ до медичної допомоги. Це реальність прикордонних громад Сумщини, яка визначатиме, як швидко вони зможуть повернутися до повноцінного демократичного життя після перемоги.
