Власник сумської «Кав’ярні митецтв» Дмитро Горда прокинувся посеред ночі без причини — і не міг знову заснути. За годину по місту вдарили КАБи. Невдовзі йому зателефонували з охоронної фірми: «У кав’ярні вибиті вікна». Більше нічого не уточнили. Зранку Дмитро побачив, що шість із восьми вітражних вікон розбиті, двері зірвано. Останнім часом чимало сумських бізнесів зазнали пошкоджень і руйнувань від російських керованих авіабомб і безпілотників. Під ударом опинилися кав’ярні, магазини, творчі студії, виробництва. Цукр поговорив з сумськими підприємцями про те, скільки збитків нарахували, як відновлюються, і що планують робити далі.
Для «Кав’ярні мистецтв» за добу зібрали 25 000
У ніч на 17 липня від російських авіабомб постраждала і «Кав’ярня мистецтв». Дмитро Горда, власник закладу, був удома.
— Чомусь прокинувся близько другої ночі й не міг заснути, — згадує він. — Орієнтовно о третій годині пролунав вибух. Спочатку ми разом із сім’єю пішли ховатися. Трохи пізніше зателефонували з пульту охорони та повідомили, що на території вибиті вікна, більше нічого не уточнювали. Вже зранку я приїхав до кав’ярні.
— Шість із восьми великих вітражних вікон були розбиті, зірвано вхідні та задні двері. Проте побачене виявилося не таким жахливим, як малювала уява., — розповідає Дмитро.
Подібний досвід у власника вже був. Рік тому він замінював вікна у цій кав’ярні, тому знав, що сума не буде захмарною. За словами Дмитра, ще тоді власник приміщення, і балансоутримувач — департамент фінансів — відмовилися покривати витрати на заміну вікон. Тоді він і зрозумів: покладатися варто лише на себе.
— G.gallery, не просто кав’ярня — це також соціальний проєкт. За весь час роботи кав’ярні понад 20 художників безкоштовно виставляли тут свої мистецькі об’єкти. Це означає додаткові витрати — часто більші, ніж заклад може собі дозволити. — ділиться Дмитро.
Тому він одразу відкрив збір на своїй сторінці та сторінці дружини в Instagram, назвавши суму, потрібну на ремонт — 25 000 гривень. Люди зібрали її за добу. У той самий день, поки прибирали 14 квадратних метрів побитого скла, у галереї вже варили каву.
— Та, на жаль, відвідувачі тепер здебільшого оминають це місце — так само як і інші точки в місті, куди вже влучало Забиті ОСБ-плитами вікна могли б ще більше напружувати людей, нагадуючи про удар. Тому якнайшвидше стараюся замінити їх скломю Зараз треба жити! І якщо в рідних Сумах, то краще не з ОСБ-вікнами, — каже Дмитро.
Сьогодні заклад працює у звичному режимі.
У Espresso Room закликають задонатити на ЗСУ або просто зайти до них у гості
У ту ж ніч постраждав заклад Espresso Room на Соборній. Аліна Яценко — співвласниця кав’ярні — була вдома з чоловіком Дмитром, коли пролунали вибухи. КАБи впали вночі, заклад тоді не працював.
— Кав’ярня обладнана системою охорони та відеоспостереження. Вона спрацювала, коли пролунали вибухи неподалік, — згадує Аліна.
— На місце ми вирушили як тільки минула загроза повторних ударів. Дорогою думали лише про те, що найцінніше — наші люди — зараз удома і з ними все гаразд. — каже Аліна. — Біля кав’ярні перетнулися з екстреними службами. Побачили потрощені вікна та двері. Вся вулиця була всипана пилом і залишками фасадів.
Оговтавшись від побаченого, подружжя взялося наводити лад не тільки в закладі, а й на вулиці. Разом з власниками й працівниками інших закладі прибирали скло, підтримували одне одного. Завдяки такій взаємодії впоралися швидко. Устигли навіть зварити фільтр-кави, щоб почастувати нею тих, хто був поряд, і вже вранці чекали на працівників.
Збитки виявилися відносно незначними, тож власники розраховують на власні сили. А всіх, хто того ж дня пропонував допомогу, Аліна й Дмитро мотивували задонатити на ЗСУ або просто зайти в гості. У той же день кав’ярня запрацювала у звичному режимі.
«Матрац Центр» відновив роботу вже наступного дня після обстрілу
Вранці 19 липня росіяни атакували Ковпаківський район Сум сімома керованими авіабомбами. Владислав Нестеренко, власник «Матрац Центру», у цей момент якраз збирався на роботу, коли надійшло повідомлення — спрацювала сигналізація. Чоловік відкрив застосунок і переглянув записи з камер відеоспостереження. Так і дізнався, що сталося.
— Дорогою туди в голові лунала тільки одна думка, що русня п*дар*си. Більше нічого. — розповідає Владислав.
Коли приїхав на місце, то побачив, що бізнес, який він будував 15 років, сильно постраждав. У приміщенні вибило більшість вікон, обсипалася стеля, обвалилися частини настінних конструкцій, повністю зникло електропостачання. За підрахунками Владислава, тільки збитки від пошкодження приміщення склали 750–800 тисяч гривень.
— Впоратися з наслідками російської атаки допомагають друзі — прибирають, ремонтують, закривають вікна. А ще просто підтримують морально. — каже Владислав.
Магазин відновив роботу вже наступного дня. Та на момент розмови світла досі немає. Попри труднощі, Владислав і далі планує працювати в Сумах, каже, вірить у Збройні сили України.
Вокальній студії SoloWay допомагають відновитися батьки вихованців
21 липня російський безпілотник влучив у житловий будинок у Зарічному районі. У цоколі цього будинку працює вокальна студія SoloWay. Її власниця Марина Велітченко в момент удару була вдома неподалік.
— За дві години до «прильоту» я приходила поливати квіти, у нас їх було дуже багато в студії. Пізніше дізналася, що цілими залишилося тільки два вазони, — каже Марина.
За десять хвилин по тому, як відбувся обстріл, вона вже була на місці, але всередину дістатися не змогла — вхід завалило. Встигла побачити вирвані вхідні двері й жодного цілого вікна в студії.
— Які там думки — просто холод усередині від того, що це знову відбувається з нами. Минулого року ми вже переїздили через «приліт» біля попереднього простору — знайшли цокольне приміщення, хотіли зробити максимально безпечне місце для занять. Виявляється, зараз у нашому місті немає безпечних місць, — розповідає Марина.
Коли рятувальники закінчили розбирати завали, власниця змогла оцінити масштаби руйнувань: вибухова хвиля вирвала всі двері й вікна, пошкодила мікрофони й синтезатор. Шматки гіпсокартону завалили коридор.
Марина каже, що займатися в приміщенні зараз нереально. Тому батьки вихованців допомагають забивати вікна та прибирати — разом вивезли близько п’ятдесяти мішків сміття.
— Дехто з батьків зізнався, що їх у місті нічого не тримає, крім студії, де займаються діти. Бо для них це не просто хобі — це ще друзі, коло однодумців. І якщо не буде SoloWay, їх теж уже ніщо тут не триматиме. Після цих слів я зрозуміла: поки наші сім’ї тримаються за цю соломинку, ми будемо тут, відновимося і працюватимемо. Заради дітей. — каже Марина.
У виробництві «ДоброЇж» планують відкрити кафе
Виробництво «ДоброЇж» за короткий період пережило два влучання. Перший — 22 червня. Тоді директор Костянтин Гетта був за містом. Йому подзвонили з виробництва: там були прибиральниця з сином. На щастя, вони встигли забігти в коридор і не постраждали.
— Наступного дня я приїхав. Внутрішньо раніше готувався, що туди колись щось прилетить. Це було лише питання часу, — розповідає Костянтин.
Виробництво довгий час рятував густий ряд дерев перед панорамними вікнами. Але влучило збоку: вибило всі вікна, зрушило стіну між кімнатами. Впав кондиціонер, прорвало батареї, залило підлогу. У кількох місцях обвалилася стеля.
— Загалом ми в сорочці народилися. Те, що обвалилось, — це вже ремонт, а оскільки приміщення орендоване, власники можуть подати на часткову компенсацію, — каже Костянтин.
Це влучання стало сигналом переїжджати: локація стояла на околиці Сум, а такі місця й раніше потрапляли під удари. Дівчата з команди сказали прямо — попрацюють максимум тиждень, бо більше рідні не пустять, переповідає Костянтин. Тож він виклав звернення в Instagram — і знайомі підприємці, друзі, навіть незнайомі люди задонатили, щоб можна було переїхати й відновити виробництво. Невдовзі «ДоброЇж» перевезли на нову локацію до центру міста.
Але дісталося і туди — у ніч на 17 липня вже поруч з новим приміщенням влучили КАБи. Цього разу наслідки були не такі масштабні: «двері трохи покорчило, у тамбурі місцями порвало пластиковий дах».
— Живучи в цих обставинах, просто розумієш — безпечних місць немає. Прилетіти може куди завгодно. Але переїжджати чи вивозити бізнес ми не плануємо, поки продовжуємо тут працювати, — каже Костянтин.
На новому місці вже є план того, як воно виглядатиме у майбутньому: зона виробництва, поруч в тому ж приміщенні — кафе і магазин. У кафе хочуть представити не тільки продукцію ДоброЇж, а й інших виробників Сум.
Найбільше Костянтина турбує доля дітей — їх у нього двоє. Звичні маршрути — на тренування чи на вокзал — усе частіше перетинаються з місцями влучань, тож відпускати їх самих стає страшно. Через це Костянтин останнім часом у роздумах: хочеться бути поруч з дітьми, але й лишати їх удома цілими днями — теж не варіант. Тому подумує виїхати з ними на якийсь час, а виробництво планує вести дистанційно.
«Епіцентр К» підтримає працівників, які втратили робочі місця
Від російських атак страждають не тільки локальні бізнеси. Росіяни цілеспрямовано руйнують і всеукраїнські мережі.
Так, увечері 20 липня внаслідок атаки дроном спалахнула пожежа у найбільшому у Сумах торговому відділі «Епіцентру». Загасити одразу не вийшло: через надзвичайно високий рівень небезпеки та повторні удари. А коли рятувальник все ж прибули на місце й почали працювати, окупанти вдарили ще раз — безпосередньо по локації, де перебували працівники ДСНС. Вогонь тим часом охопив усі відділи торгового центру, частина будівлі обвалилася. Це вже дев’ятий знищений торговий центр мережі «Епіцентр» в Україні від початку повномасштабного вторгнення.
У «Епіцентр К» подякували рятувальникам, які, ризикуючи життям під загрозою повторних атак, продовжували виконувати свій обов’язок. Також у компанії запевнили, що підтримають працівників, які втратили робочі місця, і якнайшвидше подолають наслідки атаки.
Але для сум’ян це не просто магазин чи місце роботи. Ось, що вони писали у ніч пожежі.
Звісно, це не весь перелік бізнесів, що постраждали від російських влучань. Чимало власників не готові говорити про це, побоюючись повторних атак. Утім всі вони потребують підтримки. Тож зайдіть до кав’ярні, купіть снек сумського виробника, задонадьте на відновлення тим, хто цього потребує. Зараз ми як ніколи потрібні одне одному.
