Учні організовують акції протестів, а колектив збирається звертатися до міжнародних європейських фундацій за юридичною допомогою. Такі події супроводжують створення 33 ліцею в Сумах.
Об’єднання гімназії №1 і 12 школи триває з грудня 2023 року. На сьогодні міськрада вже затвердила комунальний ліцей №33 і призначила директорку.
За якими критеріями обирали претендентів на посаду, як на створення ліцею реагує сторона гімназії та чи вдасться зберегти молодшу ланку — розповідаємо спільно з сайтом Нова українська школа. Також ділимося думками експерта шведсько-українського проєкту Підтримка децентралізації в Україні Олега Фасолі стосовно ситуації навколо трансформації закладів освіти в Сумах.
Як обирали директора ліцею
Комунальний ліцей №33 зареєстрували 7 травня 2024 року, а 22 квітня депутати Сумської міськради проголосували за його створення. Директоркою ліцею призначили Ірину Губську, яка була керівницею школи №12. Це вказали у Єдиному держреєстрі юридичних осіб.
У лютому 2024 року, за інформацією YouControl, Ірину Губську визнали винною у скоєнні правопорушення, повʼязаного з корупцією. Інформацію про цю справу також опублікували на сайті Зарічного районного суду. У рішенні причиною звинувачення вказали те, що в серпні 2023 року на сесії міськради під час голосування про передачу приміщень гімназії №1 школі №12, директорка школи №12 і депутатка СМР, маючи приватний інтерес як керівниця закладу, на користь якого приймається рішення, взяла участь у розгляді цього питання та ухваленні рішення. Вона не визнала своєї провини й подала апеляцію. Зараз рішення першої інстанції про звинувачення в корупції не скасовано та знаходиться на апеляційному розгляді.
Редакція Цукру зверталася до Ірини Губської, щоб дізнатися про її призначення, як планують розв’язувати питання з молодшою ланкою і про плани щодо функціонування ліцею. Проте відповіді на запит не отримали. Ми готові опублікувати позицію Ірини й оновити цей текст, щойно отримаємо відповідь.
У доповідній записці до СМВА від голови робочої групи з реорганізації закладів Олени Фролкової є алгоритм дій, за яким мали об’єднати заклади.
Робочі групи створювали, щоб під час реорганізації підтримувати комунікацію з батьками та педагогами, а також юристами, міським і обласним департаментами освіти й іншими необхідними структурами за потреби. В алгоритмі вказали, що призначення керівника нового навчального закладу в умовах воєнного стану відбувається без проведення конкурсу на посаду.
— Якщо серед претендентів на посаду була не одна особа, то в будь-який спосіб проводять відбір. Головне, щоб обранець не був пов’язаний з адміністрацією одного чи іншого навчального закладу. Це, передусім — морально-етична цінність, — говорить директорка гімназії №1, Лариса Симоненко.
Батьки та педагоги гімназії стверджують, що зверталися за роз’ясненнями до в.о. міського голови Артема Кобзаря щодо призначення директора ліцею, однак відповіді не отримали.
Профільний заступник Артема Кобзаря, Станіслав Поляков каже, що кандидатів на посаду директора розглядали за вимогами, які передбачені в Законі про повну загальну середню освіту.
— Серед двох офіційних кандидатів ми обирали за чинниками, що відповідають закону, — говорить Станіслав.
За словами Лариси Симоненко, директорки гімназії, на зустрічах зі Станіславом Поляковим та керівницею Департаменту освіти Вікторією Гробовою проговорили, що на посаду директора обиратимуть третю особу, яка не є директором гімназії чи школи. Представникам гімназії відповіли, що директора ліцею будуть призначати відповідно до чинного законодавства. 17 травня гімназія зустрілася з очільником МВА Олексієм Дрозденком і мама одного з учнів гімназії поцікавилася, за якими критеріями проводили відбір на посаду директора ліцею.
— Дрозденко запитав: «Між ким і ким?». Прізвища кандидатів не оголошували, тож ми знаємо лише кандидата, який подавався від нашого закладу. Наскільки мені відомо, на посаду директора подавалися й претенденти з інших закладів освіти, однак офіційної інформації про це немає, — говорить директорка гімназії.
Станіслав Поляков говорить, що не проводив співбесіди як заступник. Можливо, інші претенденти надсилали резюме й зустрічалися з Олексієм Дрозденком чи Артемом Кобзарем, проте по факту є дві заяви.
Зі слів профільного заступника, при відборі на посаду директора звертали увагу на релевантний досвід роботи у сфері освіти та на керівній посаді. Він зауважує, що людина, яка має більше досвіду роботи на керівній посаді, зможе розібратися в освітніх процесах.
— Ірина Губська працювала директоркою школи з 2004 року. Світлана Клименко — з 2022 року працювала вчителькою хімії у гімназії, до цього — була викладачем-методистом у фаховому медичному коледжі.
Якщо порівняти ці кандидатури, то засновник — Сумська міська рада, можливо, спирався на стаж роботи та фахову освіту претендентів. Призначення директоркою Ірини Губської — правильний вибір, тому що у нас обмежені терміни й 1 вересня ліцей вже має повністю функціонувати, — вважає Станіслав Поляков.
Як діє гімназія
Сторона гімназії була проти ліквідації їхнього навчального закладу, тож за захистом прав і свобод представники закладу зверталися до Офісу президента, Міносвіти та Верховної Ради. У листі від ОП представникам гімназії повідомили, що питання, з яким вони зверталися, переадресували до Сумської обласної військової адміністрації, оскільки воно лежить в межах її компетенції.
— Відстоювання прав у судовому порядку потребує значних коштів, тому будемо звертатися і до міжнародних європейських фундацій за безплатною юридичною допомогою, — говорить Лариса Симоненко.
Директорка гімназії повідомила, що батьки й вчителі гімназії неодноразово зверталися усно й письмово до міської влади з питанням, які є підґрунтя для ліквідації їхнього навчального закладу? За словами Лариси Симоненко, конкретної відповіді вони не отримали. Представники міськради пояснили, що ліквідація двох закладів потрібна для організації навчального процесу.
Батьки й педагоги гімназії приходили на погоджувальні ради щодо ліквідації гімназії та створення ліцею, чим радники Олексія Дрозденка були збентежені, як говорить Лариса Симоненко.
— Батьки та педагоги зверталися до них письмово, але відповідей не отримували. Тож прийшли особисто роз’яснити, чому варто скасувати проєкт рішення про ліквідацію навчального закладу. Якщо хочете створити так званий ліцей №33, який за статутом нічого спільного з реформою освіти не має, — створюйте, але нас не приєднуйте, — говорить Лариса Симоненко.
За словами Станіслава Полякова, до міськради надходила петиція від батьківського колективу гімназії проти реформації їхнього навчального закладу.
— 33 ліцей утвориться тільки тоді, коли обидва навчальних заклади припинять своє існування юридично. Якщо ми їх не ліквідуємо, то першого вересня ніхто не прийде навчатися, — пояснює Станіслав Поляков.
Тим часом учні гімназії організовують акції протесту і виступають проти ліквідації їхнього навчального закладу, залучаючи також і колишніх випускників, зокрема записали відеопротест та влаштували скорботну ходу. Остання подія викликала в суспільстві бурхливі обговорення. Учасники ходи пройшлися центральними вулицями міста з труною й поклали квіти біля пам’ятника Івану Харитоненку. Організатори перформансу пояснювали, що зробили це на знак поховання довіри до влади.
Молодша ланка поки залишається в ліцеї
На початку процесу реорганізації навчальних закладів виникла суперечка в питанні початкової ланки. Школа №12 і представники СМВА вважають, що розпускати молодшу ланку неприпустимо, бо це порушує права дітей. Гімназія ж говорить, що збереження початкової ланки у школі ускладнює формування ліцею: збільшується навантаження на педагогів, навчальні приміщення будуть переповнені, а також можуть виникнути проблеми з харчуванням у їдальні та з перебуванням у сховищі.
Олена Фролкова у службовій записці до Олексія Дрозденка написала, що за рішенням засновника, ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти. Також вказала, що робоча група вважає розпуск молодшої ланки неприпустимим, бо це порушує права дітей.
— Ми зустрічалися з начальником військової адміністрації. Перше питання, яке порушили — створення ліцею з початковою ланкою суперечить ідеї реформи середньої профільної освіти. Через це наші міжнародні партнери переймаються щодо можливої втрати спільних напрацювань у міжнародних проєктах, — говорить Лариса Симоненко.
На обговореннях спільно з міською владою представникам гімназії відповіли, що їхня освітня програма збережеться і щоб вони орієнтувалися на проєкти рішень. Станіслав Поляков говорить, що питання поступового виведення молодшої ланки обговорюється, але на процес об’єднання школи і гімназії це ніяк не впливає.
— Наша мета — максимально зберегти усіх дітей та педагогів. Все робиться за алгоритмом, тож не варто панікувати, — говорить профільний заступник.
Окреме приміщення для гімназії
Попри рішення СМР про ліквідацію навчального закладу, керівники гімназії хотіли зберегти заклад, тож зверталися до міської влади, щоб їм надали окреме приміщення. Директорка пропонувала переглянути навчальні приміщення, які не мають попиту, або де одна школа знаходиться близько до іншої. Також представники гімназії ведуть перемовини й укладають меморандуми із закладами вищої освіти.
Представники міськради говорять, що надати гімназії окреме приміщення та відремонтувати його вартує значних коштів.
— Вищі навчальні заклади й самі можуть створити ліцей на базі свого навчального закладу і знати, що в ньому будуть навчатися їхні майбутні абітурієнти. На мою думку, якщо ми будемо чекати меморандуми або домовленості між гімназією й університетами, то просто будемо тягнути час, — говорить Станіслав Поляков, профільний заступник Артема Кобзаря.
Активістка батьківського колективу гімназії №1 Ольга Глущенко говорить, що після перших батьківських зборів вже в ліцеї, поглянула на ситуацію під іншим кутом.
— На зборах ми проговорили, що для учнів і педагогів все залишиться без змін, тому моя дитина залишається в ліцеї, — каже вона.
Ольга говорить, що батьки все одно контролюватимуть й спостерігатимуть за ситуацією, але зараз вони задоволені умовами, які є.
Радниця Артема Кобзаря з внутрішніх комунікацій Ірина Дяденко говорить, що були зустрічі як з батьківським колективом, так і з педагогічним. На сьогодні питання з працевлаштуванням викладачів двох закладів і формуванням класів вирішили.
— Всі охочі учні залишаються в ліцеї, а також зберегли педагогічний колектив. Тож зараз ці питання вирішені й ми можемо рухатися далі, — говорить Ірина.
Пошук же нового приміщення для керівництва гімназії стоїть під питанням, бо більшість учнів і педагогів написали заяви про перехід до ліцею №33.
Думка експерта
За роз’ясненнями Цукр звернувся до незалежної сторони — експерта Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні», кандидата педагогічних наук, доцента Житомирського державного університету ім. Івана Франка Олега Фасолі.
За його керівництва розпочали реформування освітньої галузі Хмельниччини відповідно до сучасних запитів суспільства, а також Олег один з авторів сучасного посібника з питань ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах «Нова школа у нових громадах».
Він звернув увагу, що поминальна хода на честь ліквідації гімназії відбулася тому, що Сумська міська рада доступно не прояснила дітям та батькам переваги створеного ліцею.
Експерт пояснює, що законодавство про освіту говорить, що мережу закладів освіти формує засновник — Сумська міська рада.
— Засновник може ставити умови до закладів освіти, дещо жорсткіші у порівнянні із законодавством. У Сумської міської ради немає зобов’язань утворювати ліцей із структурним підрозділом гімназії чи початкової школи, — говорить Олег Фасоля.
Залишити молодшу ланку, як виняток, можна, якщо це сільська місцевість, де школи розташовані далеко одна від одної. Транспортна інфраструктура міста дозволяє старшим школярам без проблем діставатися до навчального закладу.
— Немає підстав для того, щоб засновники в обласних центрах робили такі виключення, — зазначає експерт.
За його словами, рішення із залишенням молодшої ланки може бути юридично вивіреним, однак з погляду організації освітнього процесу — не аргументованим.
Таке реформування освітньої ланки Сум, на думку Олега, пов’язане з тим, що засновник повністю не розібрався у змінах, які мають бути у системі загальної середньої освіти. Європейський освітній простір показує, що старша школа у всіх країнах Європи відокремлена.
— Основні причини, чому вона має бути відокремленою — інший освітній процес, він відрізняється від базової школи. Якщо ми зберігаємо базову школу, то методика навчання залишається та сама, — говорить експерт.
Також старші діти потребують інших умов навчання: санітарних кімнат, зон активного та пасивного відпочинку. Для організації профільного навчання у старшій школі заклади потребують іншої матеріально-технічної бази, яка вимагає значних фінансових ресурсів.
— Якщо такі заклади як ліцей створювати з базовими школами й гімназіями, то з’явиться необхідність колосально багато вкладати у всі заклади освіти, — розповідає Олег Фасоля.
Експерт говорить, що відокремлення старшої школи дозволить її укрупнити, створити гарну матеріально-технічну базу. Також укрупнення закладів освіти призведе до того, що збільшиться кількість учнів, і заклади освіти зможуть забезпечити вільний вибір профільних предметів.
