«Звуки скрипки й віолончелі, картини в галереї сповільнюють військових і звільняють від думок», — говорить музикант й інструктор з тактичної медицини, який прийшов у «АртДворик» на вулиці Воскресенській. Цього вересня у дворику відбувся День відкритих воріт. Там грали живу музику Leli Art Group, продавали картини художників на артбазарі, декламували вірші та проводили екскурсії музеями. Які експонати показували в «Sovok-крінж», чому квіти на картинах сумського художника не завжди — про щастя, що говорять про «АртДворик» відвідувачі — розповідаємо в репортажі.

Артбазар та екскурсія «Причалом Одіссея»

У «АртДворику» на вулиці Воскресенській грає спокійна музика, а люди розставляють мольберти, на яких незабаром розмістять картини для продажу. Внутрішній дворик огороджений цегляними стінами. На них — картини різного кольору і форми, з підписами й без. На території є галерея-кав’ярня, музей, артукриття та інші мистецькі локації. Сьогодні тут багато сум’ян, адже у «АртДворик» — День відкритих воріт.

Десь дев’ятеро людей заходять у «Причал Одіссея». Засновник музею Сергій Гуцан водить їх кімнатами зі старовинними експонатами, власними колекціями, зокрема, монет. Сергій розповідає відвідувачам історію Воскресенської вулиці, показує знахідки звідти: козацькі люльки, бритви, афіші 1907 року. У залах музею сум’яни розглядають старі фотоапарати, світлини, телефони та кролевецькі рушники.

У глибині дворика є галерея BureauArt. Біля її входу зробили імпровізовану виставку — на мольберти поставили триптих «Корови» сумського художника Олександра Заступа та роботу київського митця Владислава Шерешевського «Красива сукня». Ці картини митців та колекціонерів продають сьогодні на артбазарі. Дівчина в довгій фіолетовій сукні та кінчиками волосся схожого кольору пропонує відвідувачам напої: каву по-турецьки чи зварену на піску, холодні кавові чи фруктові напої. Сьогодні «АртДворик» продав сум’янам п’ять картин.

DSC01469
Картина харківської художниці продається на артбазарі

Жива музика про «Відбитки війни»

Ближче до вечора в «АртДворику» зібралося удвічі більше людей. Просто вулиці поставили стільці, облаштували імпровізовану сцену з інструментами та мікрофонами. Все це підготували для виступу Leli Art Group. Три учасниці гурту почали грати власні композиції на електронному фортепіано, скрипці та віолончелі.

— Я написала перший альбом у 2019 році, а сьогодні всі пісні з нього сприймаю драматично й мінорно. Зазвичай, називаю композицію тональністю, в якій її виконую. Проте з наступною так не склалося. Вона отримала назву «Відбитки війни», — говорить до слухачів піаністка Leli Art Group Єлизавета Левченко.

Коли вона грала музику, здавалося, вдивлялася глядачам в очі. Жінка в першому ряду склала руки разом і затамувала подих, щойно почула музику.

DSC01375 1
Жінка у синій сукні слухає музику

Виконавши композицію, піаністка розповідає, що її сумні пісні — протилежність її в житті. Серед глядачів вирізнявся сивочолий дідусь із поморщеним носом. Володимир Якович тримав аркуш паперу і рукою виводив на ньому чорні лінії. Лише наприкінці я розгледіла що там — портрети трьох виконавиць Leli Art Group.


«Військових мистецтво сповільнює і звільняє від думок»

Виконавиці грають одну з останніх композицій — «Відбитки війни». Це пісня про всіх українців, у життя яких втрутилася повномасштабна війна. У цей момент у дворик зайшов чоловік у військовій формі. Виявилося, він керує рок-гуртом «Злий Фельдшер», в якому до 2022 року виступав із концертами. Сьогодні чоловік — військовий інструктор з тактичної медицини.

До виступу додав би звуки барабанів, але насправді й без них задоволений музикою. Вже два роки я не чув звуки скрипки й віолончелі. Думаю, військових така музика і власне мистецтво може сповільнити, звільнити від зайвих думок і зцілити
Музикант та інструктор з такмеду Євген Титаренко
DSC01425
Сум'яни слухають виступ Leli Art Group

Невдовзі інструменти та імпровізовану сцену прибрали. Залишили лише мікрофон, біля якого на колісному кріслі зупинився Василь Клименко — сумський художник, письменник та перекладач. У «АртДворику» митець декламував власні вірші. Поезії розповідали: людина може себе прийняти й швидко зцілитися, або ж робити це довго і страждати. Поет ділився зі сцени, що такий шлях проходять по-різному, інколи він не залежить від бажання людини. Двоє жінок у першому ряду слухали вірші й сиділи непорушно. Коли кожна поезія добігала кінця, у них наче відбирало руки — аплодувати вони, здавалося, не могли.

Поет і художник Василь Клименко декламує власні вірші

У цей час у галереї Bureau Art експонувалася виставка графіки Василя Клименка «Квіти промовляють». Усі картини ніби мали щось спільне — квітка, змальована чорною ручкою, виростала на фоні абстрактних, кольорових символів.

— Квіти також можуть означати сум, біль, відчай, промовляти про різне. Мої картини — спроба позбавити їх субʼєктивного забарвлення. Якщо квіти й здатні символізувати щось у людському житті, то це зміна, перехід до іншого стану, — розповів пізніше Василь Клименко.

Артукриття із залишками радянщини

Ліворуч від сцени просто неба стоїть будівля з відчиненими дверима. Спершу, здається, що там нічого немає. Зійшовши по сходинках униз, бачу дивну заміну вхідного килимка: пам’ятна вивіска зі старої будівлі «Збудовано на честь 50-річчя Великого Жовтня». На «Килимок» щоразу ступають відвідувачі, наче зневажають радянську систему. Саме цьому й присвячений музей «Sovok-крінж», який одночасно є артукриттям. Тут можна дивитися на абсурдність радянської системи, адже в просторі зібрані речі, які нагадують про «совок» і життя в ньому. Одразу в очі мені впадають кілька портретів «героїв» радянського режиму, які наче зневажливо дивляться на відвідувачів, балалайка, старі газети й фотографії піонерів і радянських людей, червоні зірки й матрьошки.

— Цей простір створений, щоб показати абсурдність радянської системи, у якій ми жили довгий час. Приміщення 30 років було занедбане, а минулого літа ми разом зі студентами почали його відновлювати: відкопували радянські експонати, банки з консервацією, розчищали від будівельного й іншого сміття, — говорить краєзнавець, засновник «Sovok-крінж» Сергій Гуцан.

Найбільший експонат музею наче дивиться на тебе всюди — це велика картина «Хор ветеранів», на якій зображені діячі радянських партій та колишні військові радянської армії. Її намалював у 90-х роках художник Дмитро Чуднов.

— Зараз ми придумали картині нову назву — «данто ад». У «Божественній комедії» цей вираз означав грішників із постійно роззявленими ротами. Радянські ветерани тут теж так зображені, — пояснює Сергій Гуцан.

Піднявшись з артукриття, де образи радянської системи наче тиснуть на тебе, люди повертаються в «АртДворик». Тут грає музика, відвідувачі п’ють каву, заварену на піску, говорять про мистецтво і придбані на артбазарі картини. Піднявшись із підвалу, наче опиняєшся у справжньому світі. Його не треба героїзувати чи возвеличувати, адже тут і без цього затишно і спокійно. До кінця вечора люди розглядають «АртДворик» і його відвідувачів, слухають музику рок-стріт виконавців.

DSC01388 1
Відвідувачки Дня відкритих воріт

Вас може зацiкавити

7642j7 c16x9x50px50p 9a44b3b23166c81cbffb8281523a7f98
🚌 На Сумщині триває евакуація: в області є 400 місць для родин із прикордоння
В області працюють евакуаційні маршрутки та вагон у потягу
sichovyj.spivec 1728034053185
🎧 Андеграунд вуличної музики Сум. Як Микита Лебідь відтворює забутий звук колісної ліри
Захопився лірою після перегляду «Голосу країни»
photo 2024 10 04 12 01 47
🖼 У Лондоні відкрилася виставка картин сумських дітей
На виставці показали 35 картин дітей
photo 2024 10 04 16 25 45
🫡 Цукр і Фонд «Суми» зібрали мільйон гривень для ЗСУ
Збір на потреби п'яти підрозділів
DSC09507
💣 У вересні росіяни 45 разів обстріляли Сумську громаду
Є 13 загиблих і 63 поранених
Знімок екрана 2024 10 03 123917
🔤 Сумський дизайнер створив шрифт для оновленого сайту «Віледж»
Новий шрифт видання використовує в логотипі, заголовках і цитатах