«Сферичні панорами – це побічний продукт мого бізнесу». Так сумчанин Сергій Майборода описує своє захоплення 360° знімками. Цукр розпитував навіщо він цим займається, як це працює і що спонукає його створювати нові панорами.
Навчався, щоб стати більш конкурентним
Я займаюся 3D-графікою та 3D-технологіями, працюю з програмами тривимірної графіки. Перші експерименти зі сферичними панорамами почалися у 2008-му році, коли я усвідомив, що мої роботи просто не дотягують до закордонних. Однією з головних задач у моїй справі є розміщення об’єктів у реальних ситуаціях та умовах – з усіма деталями та нюансами.
Мої закордонні колеги вже тоді використовували технології HDR-панорами для освічування тривимірної сцени. Це дозволяло презентувати свій проєкт в умовах реальної місцевості, що виглядає гармонійно та реалістично. Уявіть собі, що потрібно зобразити автомобіль на місцевості.
Перший спосіб – це фотомонтаж, але самі розумієте, одразу випливає багато недоліків та великий обсяг роботи. Другий спосіб – створюється тривимірна модель автомобіля, і тут головна проблема – бліки, рефлекси, відображення та напівтіні повинні збігатися з тією ситуацією в якій знаходиться об’єкт. Тобто якщо на місцевості є, скажімо, парасольки – вони повинні відбиватися на корпусі автомобіля. Для цього і робиться панорама, яка «натягується на шар», всередину шару поміщається об’єкт, відповідно всі точки за допомогою алгоритмів проєктуються на нього і відбувається генерація потрібних відображень, бліків тощо.
Що таке HDR?
Коли ми фотографуємо в звичайному режимі, 8 біт машинної пам’яті витрачається на описання яскравості пікселя (частинки фото). Це дає 255 рівнів градації яскравості. Реальні сцени містять набагато більше – це так званий динамічний діапазон. Тобто рівень яскравості найтемнішого об’єкту потребує більшої пам’яті для описання, в чому і допомагає технологія High Dynamic Range Imaging (HDRI або HDR).
Художники працюють інакше – у них є спеціальні прийоми, вони використовують локальні контрасти, тому на картині можуть витягнути потрібну сюжетну сцену. А фотоапарат або пересвічує світлі об’єкти, або сильно затемнює темніші, не даючи змогу передати справжнє освітлення. Тому фотографам часто доводиться ловити «правильне» світло.
На заході розробили таку методику – збільшили число біт, аби захопити весь динамічний діапазон. Його збільшили вже до 32 біт, а інколи навіть до 64 біт на один піксель для опису перепадів рівня яскравості. Фактично під час такої зйомки відбувається не фотографування, а фіксація ситуації. На моніторі це не відображається, а зберігається у вигляді масиву даних, але завантаживши масив даних в програму тривимірної графіки, ми можемо не лише створити відображення цієї панорами, але й згенерувати потрібне освітлення в кожній частині зображення.
Програма може прорахувати те, що я ніколи би не зміг зробити, бо я не художник. Хоча і не всі художники вміють із цим працювати.
По суті, зробивши захоплення ситуації на місці, потім вдома у спокійній обстановці я можу зробити так званий tone mapping, який дозволяє витягнути і перетворити 32-бітне зображення в 8-бітне, аби зберегти і небо, і темні частини фото. Тому якщо я знімаю інтер’єр (наприклад, храми), можу вимкнути основне світло взагалі, і в мене не буде на фотографіях ніяких провалів та засвітів. Буде видно і те, що знаходиться за вікном, але не буде білої плями.
Раптово зрозумів, що вже рік роблю тільки панорами
З 2010 року в мене була свого роду перерва, у той час я працював над проблемою використання ЧПК-станків (російською – ЧПУ) у столярному виробництві, а у 2015 повернувся і розпочав працювати на закордонний ринок. Почав робити тривимірні моделі, паралельно продовжував консультувати по ЧПК-станкам, по деревообробці, а потім на якомусь етапі почав робити панорами для себе.
За кордоном дуже великий ринок нерухомості, наші люди просто не уявляють ці масштаби. У них мікрорайонами здаються забудовані частини міста, по 100-200 будинків, будуються з нуля.
І людині, яка переїжджає, наприклад, з іншого штату, дуже важко їхати сюди, щоб подивитися на територію. Тому вони роблять віртуальні екскурсії, в тому числі інтер’єру будинків. Але камери вони купили, фотографії роблять, та зібрати в панораму не можуть – так я допоміг двом-трьом клієнтам, а з часом спіймав себе на думці, що вже близько року роблю тільки панорами.
Фотографування робиться на звичайний фотоапарат – зараз у мене фабрична італійська панорамна голівка для зйомки, а раніше була саморобна, нічого складного там немає. Перші панорами я робив ще на мильницю Canon, головна задача була – все це правильно потім зібрати.
Суми фотографую для себе
З набуттям досвіду я вирішив зробити ще один сайт, окрім тих, на яких презентувалися мої портфоліо з попередніми працями, і на цьому сайті я вже почав розміщувати готові панорами, які робив раніше.
Треба було щось показувати клієнтам, але не всі роботи можна було публікувати. Тоді я почав шукати якісь простори, де може не бути людей, і так я почав фотографувати храми – там і простір, і цікавий інтер’єр, складні в плані освітлення, до того ж мені просто було отримати дозвіл на першу зйомку собору, бо я сам ходжу до церкви.
Згодом я почав виїжджати в інші місця, шукати щось цікаве у місті або неподалеку – в Могриці, Битиці або просто фотографував захід сонця на фоні якихось полів, і таким чином почав і досі продовжую збирати свої роботи.
В середньому на обробку однієї панорами я витрачаю два-три дні, це достатньо багато часу. Тому й обираю найцікавіші та значущі об’єкти.
Музей А.П. Чехова в Сумах
Хочеться бути корисним
Я не один раз намагався попрацювати з представниками міста, багато хто на словах бачив у цьому перспективні проєкти, ми обговорювали можливу співпрацю, але щоразу виникали якісь проблеми, а в деяких ініціативах з’являлися неочікувані конкуренти. До прикладу, колись ми планували з архітектором Олександром Антонцем зробити серію панорам із краєзнавчого музею. Я вже навіть зробив фото, але оскільки процес був не швидким і я писав про цю роботу публічно, цю ініціативу перехопили та інші люди зробили менш якісні панорами, але з багатьох музеїв.
Мені це не цікаво, оскільки там часто низька якість робіт, ніякої художньої складової там немає
Зараз я усім охочим у Сумах пропоную свою допомогу, готовий безкоштовно, за наявності вільного часу, робити панорами, які в тому числі допоможуть мені поповнити свою базу робіт.
Підземний перехід в центрі міста
Більше панорам та контакти Сергія Майбороди можна знайти на сайті HDRmarket.com
