«Каштани» — це серія рейв-вечірок, які організовують сумські хлопці, що живуть у Києві. Першу подію вдалось організувати ще до локдауну, а остання, вже четверта вечірка, відбулась у вересні цього року. Зазвичай на таких заходах грає електронна музика, мінімум світла та максимум звуку. Як такі події організовують в Сумах, що потрібно робити на рейві та як на це реагують люди, Цукру розповів Валерій Вармур — співорганізаторів «Каштанів».
Перші вечірки проводили «для своїх»
У «Каштанів» доволі цікава історія. У нас є компанія людей, які переїхали із Сум до Києва, і це тусовка, яку поєднують різні стилі музики. Частина компанії — це люди, яким подобалася трансова музика, і вони в студентські роки організовували різноманітні вечірки. Ще одна частина компанії «Улій» організовувала електронні та треш-івенти. Це було років дванадцять тому, але у майбутньому стик саме цих команд дав поштовх до створення «Каштанів».
Коли мені було 20, я тусувався з компанією «Hard Times». Це був андеграундний проєкт, який ми проводили в приміщенні «Літньої естради». У народі її називали «Пещера», а ми «17 поверхом», і проводили там максимально хардові вечірки. Тоді я думав, що організація подібних заходів буде моєю основною діяльністю, але чим старше ставав, тим більше розумів, що в Сумах на цьому сильно не заробиш, і це більше хобі та розваги.
Потім усі подорослішали, більша частина компанії переїхала до Києва, з'явилася робота, але внутрішнє електронне ядро давало про себе знати. Першу вечірку ми з друзями організовували саме в Києві, і називалася вона тоді «Сумські каштани». Ми взяли в оренду нескромне місце, яке знаходилося неподалік клубу Closer — епіцентру рейв-революції.
Поруч із ним орендували фотостудію та провели нашу першу вечірку електронної музики
Назву «Сумські каштани» вигадували довго. Згодом зійшлися на тому, що символом Києва є каштани, а сумські — бо сумчани, які переїхали до Києва. Потім згадали, що є ще торт із такою назвою, з яким усі ходять в гості. Згодом прибрали приставку сумські, тож залишилися лише «Каштани».
Перша вечірка, яку провели в Києві, була локальною тусовкою, бо на неї прийшли одні сумчани. Ми вирішили продовжити з організацією «Каштанів», бо людей приходило чимало, адже ми обрали класну локацію, і в нас непогано виходило грати електроніку.
Згодом я почав помічати тенденцію, що на наші вечірки в Києві ходять одні сумчани, тож подумав: «Чому б не провести такий захід у рідному місті?». Та і попит на це був. Дуже здивувався, коли дізнався, що нічого подібного в Сумах не організовують.
Нашу сумську рейв-вечірку провели позаминулого літа, ще до локдауну, і вона пройшла на «Зеленому театрі»
Тоді прийшло близько 300 людей, і загалом було дуже класно. Вирішили, що раз у сезон можна приїжджати та робити щось від душі. Звісно, що наше внутрішнє ядро давало про себе знати, тому грали електронщину. Андеграундна електроніка — вона не для всіх, і може звучати нетривіально чи експериментально. Головне в музиці, мабуть, не стиль, а чи подобається вона тобі взагалі. Якщо ми зібрали в Сумах чимало людей, яким така музика заходить, то варто продовжувати.
Більше плейлистів від резидентів «Каштанів» слухайте на Spotify
Потужний звук і мінімум світла
Взагалі рейв — це масовий захід з електронною музикою. У класичному розумінні все зароджувалося у Британії та Берліні в кінці 80-х. У Німеччині, наприклад, з'явилося багато закинутих індустріальних приміщень, і молодь, якій подобалась електроніка, захоплювала ці будівлі. Потім вони десь брали звук, і проводили масові події, які почали називати рейвами.
Те саме було в Британії. Там взагалі подібні заходи знаходилися під забороною, тож вечірки проводили в полях і закинутих приміщеннях. Були навіть якісь секретні флаєри, якими прихильників сповіщали про місце проведення. Усе це набирало обертів, що несло за собою цілу субкультуру.
Рейв — це, зазвичай, про андеграундну електроніку
На таких вечірках обов’язково має бути якийсь потужний звук, від якого моментами некомфортно, якщо ти до цього не звик. Один з атрибутів таких двіжух — якась закинута або стара будівля, що мала індустріальну чи культурну цінність, а ще невелика кількість світла. Також, як частина рейверської романтики, на території можуть стояти бочки, де палитимуть багаття.
Правил на рейв-вечірках фактично не існує. Хоча в Берліні є ціла каста людей, які у п'ятницю беруть рюкзак, приходять на рейв, тусуються, і повертаються додому у неділю ввечері. У рюкзак кладуть змінний одяг, дезодоранти, бо в деяких клубах можна прийняти душ. Однією з відмінностей за кордоном є те, що там не сильно поважають твій особистий простір на танцювальному майданчику. В Україні з цим інакше — здебільшого люди танцюють на відстані, а не тісненько.
Шкіряні плащі, як додатковий атрибут
Часом ми проводимо стилізовані вечірки й стараємося прив’язати «Каштани» до кінотематики. Як мінімум, бо я люблю кіно, а як максимум — привчаємо та показуємо людям, що до заходів слід готуватися навіть відвідувачам. Класно, коли люди знаходять якісь вінтажні окуляри, плащі, шкіряний одяг, і приходять танцювати. Це виглядає цікаво, запам’ятовується, а головне — передає атмосферу, яку ти хотів створити. Через тематичні заходи можна привчати людей до рейверської тусовки.
Ми проводили стилізовану вечірку по фільмам «Блейд» та «Матриця», бо це фантастика, а електроніка — це неодмінний атрибут фантастичних фільмів
Але у Сумах потрібно робити великі паузи між такими заходами, це я зрозумів ще у 19 років, коли проводив вечірки у «Фортуні» та «Ельдорадо». Якщо робиш дві вечірки в місяць, то на другу мало людей приходить. А ще нам важко туди-сюди їздити, тож для такого формату проводити «Каштан» раз у сезон — оптимально.
Класне та автентичне приміщення
Ми анонсуємо вечірки зазвичай за місяць. За тиждень починається підготовка приміщення, робляться декорації, але сама ідея з’являється задовго до івенту. За два дні ми командою приїжджаємо з Києва, прибираємо місце та збираємо бар.
Коли приходимо на «Літню естраду», то ніби щоразу дороблюємо ремонт у приміщенні: щось купуємо, щось намагаємося підлатати. Приміщення живе на ентузіазмі хлопців, які займаються «Зеленим театром», і на тому, що ми періодично проводимо там «Каштани». Саме місце класне та автентичне, тож закриваємо очі на всі труднощі та його аварійний стан. Наприклад, у приміщенні проблемна каналізація, а взимку тут тече дах, і його треба постійно чистити.
Ще одна складність в організації — це безпека рейв-вечірки. Важко знайти охоронців, які будуть зацікавлені, аби захід був безпечним абсолютно для всіх, і щоб самовираження було важливішим за все інше. Ми повідомляємо охорону, що під час конфліктних ситуацій, вони мають максимально ввічливо попросити людину покинути територію.
«Каштани» — це не лише про створення вечірки з голосною електронікою, де всі танцюють. Для мене це ще й про місце безпеки, самовираження та свободи, де людина може повністю насолодитися музикою, яка їй подобається
Я не схвалюю, якщо люди молодші 21 року, п'ють алкоголь на наших вечірках. Перш за все, якщо гостю на вигляд менше за 18, то ми завжди питаємо документи на барі. Але до самої присутності молоді такого віку ставлюся нормально. Я зацікавлений в тому, аби приходила різна аудиторія та дивилася на те, як буває і як може бути.
Заходи проводимо майже в нуль
Усього в Сумах ми провели чотири вечірки. Сумчани прекрасно реагують — говорять, що це цікаво та класно, і просять ще. Основний склад організаторів — це я, Діма Барабас, Діма Лексус, Нікіта Шипілов та Андрій Шульгін. Усі ми живемо в Києві. Також є діджеї, які живуть у Сумах, це наша стара компанія, з якими ми тусувалися і робили вечірки. А ще нам дуже допомагають хлопці із «Зеленого театру».
З «Каштанів» практично нічого не заробляємо і проводимо заходи майже в нуль. Це більше робиться для розвитку сумської субкультури рейву. У нас жодна подія не пройшла з величезним заробітком, тому це точно історія не про гроші. Були якісь вечірки в плюс, але ми із самого початку не закладаємо комерційну складову, скільки треба заробити на вході чи барі. У нас є бюджет витрат, і від цього ми формуємо ціну вхідного квитка.
Для мене поняття рейву — це не про масовий захід, а скоріше про дух свободи, самовираження, об’єднання людей та обмін вібраціями
Це про те, що в одному місці збираються різні цікаві особистості: хтось незвичайно одягнений, хтось креативно мислить, і вони можуть познайомитися між собою. У майбутньому хочеться, щоб ця історія спонукала людей до створення нових ініціатив із культурною цінністю.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
