Спальний район у Сумах. Ресторан «Сусіди». Біля вивіски закладу висить подовжувач. Мешканець будинку, розташованого поруч, під’єднався до елекричної мережі ресторану, щоб доробити ремонт у своїй квартирі. Власники по-сусідськи пішли на зустріч, поки в чоловіка немає світла. Ресторан «Сусіди» з’явився на 12-му мікрорайоні понад рік тому. Його відкрили Павло й Поліна Герасименки. До того вони дев’ять років жили в Києві. Повномасштабну війну зустріли за кордоном, але все одно вирішили повернутися в рідні Суми. Тепер тут розвивають сімейний бізнес. Цукр поговорив з подружжям про те, як започаткували власну справу в прифронтовому місті, що допомагає створювати сусідську атмосферу, та як навколо ресторану виросла спільнота.

Дев’ять років Київ, рік Іспанія — і все одно Суми

Поліна й Павло із Сум, хоча познайомилися в Києві. Переїхали туди у 2013 році: він — працювати, вона — вчитися в університеті. У столиці пробували відкривати заклади, але не виходило. Також мали онлайн-магазин з аксесуарами для кальяну. У Києві жили майже до 2022 року.

Перед великою війною, наприкінці 2021-го, поїхали в Домінікану. У цій поїздці Поліна вже була вагітна. Квитки назад у подружжя були на 24 лютого 2022 року. Але почалося повномасштабне вторгнення — і Поліна з Павлом поїхали в Іспанію до друзів. Там дівчина й народила доньку Олівію. За кордоном прожили рік, а у 2023-му Герасименки вирішили повернутися в Суми.

— Дах їхав, хотілось скрізь на стелю повзти, тому що не вистачало наших людей, спілкування, розвитку. А Суми — рідні, завжди були домашніми, — говорить Павло.

До того ж після народження донечки в Поліни розпочалася післяпологова депресія. Маленька майже не спала вночі, ділиться жінка. Тому вирішили поїхати саме в Суми, бо тут батьки, які могли б підтримати. 

— Ми розуміли, що їдемо у війну, що тут обстріли, що якщо Паша заїде в країну, то найближчим часом не виїде. Але ми жодного разу не пожалкували, що повернулися, — каже Поліна.

Спальний район, їжа, усе поряд — як у сусідів

Невдовзі, попри всі ризики, подружжя наважилися відкрити заклад. «Сусіди» — таку назву Павлу підказала його сестра. Відштовхувалися від концепції: спальний район, сніданки цілий день, кава, піца — усе поряд. Як у сусідів. Цю саму ідею продовжує й логотип — кілька людських силуетів поруч.

— Це ресторан сніданків. Коли в нас ще не було дитини, ми зазвичай пізно прокидалися — любили поспати. Для нас вийти о 13:00 поснідати було нормою. Тому й вирішили відкрили свій заклад сніданків із сімейною атмосферою, — пояснює Павло.

Місце обирали не самі. Приміщення на вулиці Збройних Сил України запропонували знайомі знайомих. Довго не вагалися — практично одразу орендували простір. Спочатку думали відкривати пекарню, оскільки в батьків уже був подібний досвід. 

— А потім ми зрозуміли, що поруч і так є пекарня. Тож вирішили, що потрібен заклад з повноцінною кухнею, де можна готувати салати й піцу. Так і з‘явився наш ресторан зі своєю «фішкою», де сніданки подають цілий день, — пригадує Павло.

Концепцію будували на київському досвіді. Надихалися всіма закладами столиці: кондитерською HONEY, пекарнею «Завертайло», ресторанами Milk Bar і Good Girl. 

— Зазвичай люди, які відкривають кав’ярні, кафе чи ресторани, працювали колись баристами, кухарями. Ми — ні. Ми просто любимо смачно поїсти, — говорить Поліна.

Тому кликали тих, хто з цим уже працював. Розібратися з кавою допоміг київський шеф-бариста з мережі спешелті кав’ярень ONE LOVE coffee. Тепер мають професійну лінійку посуду для кави. А меню розробляли із запрошеним шеф-кухарем.

Бюджет у подружжя був обмежений, тож на чомусь доводилося економити. Дизайнерами були всі потроху. Для відкриття їм знадобилося 60 000 доларів. Частково допомогли батьки.

Будівництво закладу стартувало у 2024 році, воно тривало пів року. У той час саме почалася Курська операція, у Сумах посилилися обстріли. Через це подружжя затягнуло з відкриттям закладу, каже Поліна. Однак продовжували працювати над інтер’єром.

У лютому 2025 року ресторан відкрився. У плюс «Сусіди» вийшли на четвертий місяць роботи, а окупилися вже за рік і два місяці.

Ходімо в гості до «Сусідів»

До закладу заходять люди «по-сусідськи» — частину гостей тут знають. На стіні є фото персоналу з постійними відвідувачами. Серед них — багато військових. Тут же й патчі різних підрозділів, які працюють чи працювали на Сумщині.

Так само «по-сусідськи» тут приймають і тварин. На вході в заклад стоїть мисочка з водою. Сюди частина відвідувачів приходить із собачками й котиками. У «Сусідах» вони теж гості, тому сидять поруч із господарями на кріслах і диванах. Для подружжя було принципово бути pet-friendly.

— Я не розумію, коли людей не пускають у заклад із собаками. Це мій друг, член родини, — каже Павло.

Надихнув на це, зокрема, досвід Нідерландів — в їхніх закладах тварини — це норма. Після кожного такого візиту персонал «Сусідів» витирає і миє все, де побував котик чи песик. Самі власники теж мають двох котів: Кілю і Тіму.

Вбиральня в ресторані відкрита для всіх охочих, а не лише для відвідувачів. Планували облаштувати ще дитячу зону, однак не вдалося знайти для цього місце. Тому поки для дітей пропонують лише розмальовки.

Зараз щомісяця в закладі щось змінюється, зокрема, Поліна постійно замовляє новий посуд. У новорічний сезон — червоний в ялинках. Зараз — з квітами й фруктами. У тому числі може купувати посуд в «Аврорі» чи Sinsay. Подружжя каже, що часто люди приходять до них за інстаграмним вайбом. Саме тому вони звертають увагу на такі дрібнички в інтер’єрі.

Також часто оновлюють меню, вигадують нові страви й напої. Дивляться й на статистику продажів. Не ходові позиції заміняють на актуальніші. Однак є й такі, що рідко замовляють, але Павло з Поліною принципово їх залишають, бо це класика. Так, наприклад, відбувається зі стейком.

Мрій багато, але людей мало, і приміщення не дозволяє

За рік роботи «Сусідів» подружжя стикалося з різними складнощами. Основна — дефіцит кадрів. Вакансія, яка раніше закривалася за місяць, зараз закривається за три, розказує Павло.

— Я нещодавно проходив навчання, і мені пропонували свої послуги рекрутери. Підприємці зараз готові платити за те, щоб персонал шукав окремий спеціаліст. Щоб рекрутер знайшов людину на звичайну вакансію, наприклад, офіціанта — йому треба заплатити 700 євро. Якщо менеджера середньої ланки — близько 2 000. Якщо топ-менеджера — приблизно 5 000. Люди — це все. Без них ти не можеш займатися стратегією нормально. У тебе весь фокус уваги зосереджується на дрібницях, — пояснює Павло.

Зараз сама Поліна працює шеф-кухарем. Паралельно може брати на себе й інші завдання в закладі. Тож вони шукають нового кухаря.

Попри все, переконують підприємці, вони намагаються розвивати корпоративну культуру. Бувають випадки, коли люди звільняються, діляться вони, але все одно повертаються. 

— Ми як власники закладу намагаємося не «ламати» персонал. Іноді можемо поступитися частиною сервісу, але щоб зберегти їхній комфорт. Це дуже важливо, бо людина приходить на роботу і віддає свою енергію. Ми намагаємося тримати цей баланс, — говорить Павло.

Ще одна складність для подружжя у веденні цього бізнесу — невелике приміщення. Через це немає можливості розмістити більше гостей. Тож власники влітку ставлять додаткові столики на вулиці, також видають замовлення на виніс. 

— У нас ніби є можливість для того, щоб багато всього робити, зокрема проводити івенти. Але коли людей нікуди саджати, ти не можеш зробити це на повну, — каже Павло.

Також є фінансові труднощі. За останній місяць подружжю надійшли великі рахунки за комунальні послуги в «Сусідах». Власники кажуть, що заклади, що в 10 разів більші, ніж їхній ресторан, мають приблизно такі ж суми. Тож зараз намагаються розібратися з цією проблемою.

Щоб не залежати від відключень світла, подружжя одразу купило генератор за 500 000 гривень. Він покриває повністю весь заклад. Коли треба було, дозволяли приходити сусідам заряджатися. Сюди ж у будь-який час можна прийти попрацювати з ноутбуком.

Поліна говорить, що буває так складно, що хочеться все кинути. Ця весна для неї стала особливо тяжкою — одночасно навалилося кілька проблем: одна працівниця звільнилася, інша — руку зламала, за комуналку прийшла велика сума.

— Але потрібно просто продовжувати. Я кілька місяців тому навіть татуювання зробила з такими словами, щоб додатково мотивувати себе, — каже Поліна.

Колаби з бізнесами й збори: як «Сусіди» формують спільноту

З кінця весни 2025 року в заклад почало приходити більше відвідувачів. За понад рік роботи «Сусідів» навколо почала формуватися спільнота. На думку Павла, у Сумах важливо розвивати малий і середній бізнес, оскільки це об’єднує та підтримує людей. Саме це намагаються робити й «Сусіди».

— За цей рік ми виросли, стали більш впевненими, уже знаємо, що ми можемо, чого хочемо. Постійно працюємо над собою. Стали більш досвідченими. Уже розуміємо, що нам підходить, а що ні, — розказує Павло.

Заклад має постійних клієнтів з 12-го мікрорайону та інших частин міста, які спеціально сюди приїжджають. Окрім цього, власники роблять різні колаборації з іншими бізнесами й організаціями.

Зокрема, вони співпрацюють з біговим клубом DobroRun. Початкова й кінцева точка бігунів — «Сусіди», де вони можуть випити напій і з’їсти десерт. Час від часу в закладі проводять івенти. Серед останніх — лекція про вибухонебезпечні предмети та бранч із сирниками й матча-церемонією.

«Сусіди» постійно допомагають ЗСУ: поширюють збори й готують напої, виторг з яких іде для військових. Долучалися й до акції «Година Війську». Одній військовослужбовці «Сусіди» так полюбилися, що вона відсвяткувала тут своє весілля. А ще подарувала власникам картину з логотипом закладу і його коронною стравою — борщем. Зараз її підрозділ перевели із Сумщини на інший напрямок. А картина прикрашає залу ресторану «Сусіди».

free handshake icon 3312 thumb
Завдяки тобі місцеві бізнеси отримують голос і підтримку
До Клубу Цукру

Вас може зацiкавити

Водій їздить на гідроциклі на річці Псел
Гідроцикли на Пслі: «купив і катайся» проти «ми ледь не перевернулися». Чи є кому контролювати їхній рух у Сумах 
На початку червня тренер зупинив групу гідроциклістів і запропонував: «Виходьте на міст, будемо говорити».
Майстерклас для дітей у прифронтових громадах
Стирають вікові бар’єри й упередження. На Сумщині старші майстрині вчать дітей в’язати та робити свічки
Руйнують generational gap свічками й макраме
Молодь у Сумах
На Сумщині запрацювало Управління національно-патріотичного виховання та молодіжної політики. Чим воно займатиметься?
Нове управління у Сумах
Хореотерапевтка Тетяна Повалій
Раніше — модерн, а тепер — терапія рухом. Як сумська хореографка під час війни ледь не покинула танці й повернула собі сенс у роботі
Говоримо з чи не єдиною хореотерапевткою, яка системно розвиває цей метод арттерапії на Сумщині.
Сумський гурт «НІДЕ»
Працювали на треком майже два роки. Сумський гурт «НІДЕ» випустив пісню «Вбивство на Городоцькій»
«НІДЕ» випустили новий трек
20983
Ринок нових авто в Україні: що показують попит, ціни та наявність
На українському ринку нових автомобілів у 2026 році можна відмітити структуру попиту. Зацікавленість зміщується у бік кросоверів та гібридів. Додатково зростає частка китайських брендів. Разом з цим змінюються критерії вибору. Покупці дедалі частіше звертають увагу на наявність сервісу, прозорість походження авто, терміни постачання. Рекламний матеріал Додати Цукр як бажане джерело в Google Які бренди утримують […]