fbpx

Перейти на українську мову: історії сумчан

У мене часто буває дисонанс, коли потрапляю в села за 40 км від Одеси, а там чиста українська мова, коли приходиш в гості до російськомовних друзів, а дідусі і бабусі у них україномовні. Постає питання, чи дійсно російська мова така природна для нас? Навіть для тих, для кого вона перша мова в житті. Сьогодні багато людей переходять на українську з різних причин: війна, патріотизм, життєва позиція.

А які історії у сумчан? Редакція ЦУКРу теж розказала про свій перехід на українську.

Мене постійно питали:  «Что с тобой случилось?»

52679045_1297584650407333_1742478969405440000_n

Марина Носаченко, координаторка ГО Центр UA у Сумській області

Я почала розмовляти українською мовою досить давно, приблизно 8 років тому. Перші мої спроби були в старшій школі, але тоді вони не увінчались успіхом, бо школа була російськомовна. Зокрема, вчителі української мови після уроку переходили на російську, що мене обурювало.

На постійній основі я почала спілкуватись українською на третьому курсі. Все змінилось після подорожей до україномовних регіонів до Полтавщини та Західної України. Тоді я зрозуміла, що Сумами Україна не закінчується і уже починаючи з Полтави люди говорять українською мовою. І я вирішила для себе, що перейду на українську. Мотивацією був патріотизм та повага до своєї країни,  крім того я дуже люблю мови.

Спочатку це було досить важко, бо я сама помічала, що я інша. Тоді в Сумах, менше розмовляли українською, ніж зараз. Тому було важко попросити зупинку, не завжди навіть зупиняли. Часто почувалась невпевнено, бо помічала на собі погляди. Мене постійно питали:  «Что с тобой случилось?».

Але потім я до цього звикла, тим паче, коли з’являються україномовні друзі, стає легше. Зараз вже зовсім не помічаю різниці, лише коли мене питають чи я не з Тернополя до прикладу.

Поради для тих, хто вирішив спробувати перейти на українську:

  • Створити навколо себе максимальне україномовне оточення: читати книги, дивитись фільми, радіо.
  • Знайти когось, з ким можна практикувати мову, можливо не з Сум, а з інших регіонів України.

«До початку війни ставився до української мови погано»

 

52883867_2211434455543346_2832697361694720000_n

Кирило Бурлака, голова правління ГО «Молодіжне об'єднання Екстрим стайл»

Перейшов на українську, тому що почалася війна. Вирішили, що якщо держава може зникнути, то мова, яка є головним носієм культури, буде з тобою.

До війни ставився до української мови погано, думав, що вона для тупих селян. Останньою краплею стало відвідування форуму, де ми зустріли велику кількість освічених людей з передовим мисленням, які говорили українською.

Вирішили перейти разом з дружиною, саме це сильно допомогло. Спочатку, було важко, знайомі та батьки з нас сміялися, бо ми робили багато помилок. Помиляюся і зараз, але вже набагато менше. Думаю українською, слава Богу, зараз вже багато цікавої інформації можна знайти українською. Ми українці і ми маємо говорити українською. Зараз більше помилок роблю, коли з кимось говорю російською.

«Українці, будь ласка, говоріть українською мовою з іноземцями»

В пошуках україномовних сумчан ми потрапили в СумДУ, у групу студентів з Йорданії, які вже 1,5 року розмовляють українською. І як не дивно, мріють, аби всі в Сумах говорили українською, бо російську і суржик не розуміють. До слова, українську освоїли за  5 місяців.

DSC_0971
DSC_0968

 

Анас Матар

Безумовно, ми хочемо всі люди розмовляли з нами українською мовою, бо ми не дуже добре розуміємо російську мову. Іноді ми можемо розуміти, але говорити ми не можемо. Є такі люди, які взагалі не можуть розмовляти на український, то ми переходимо з ними на суржик.

Багато людей в Україні дивуються, що ми говоримо на їх рідній мові, а вони ні.

Для мене особисто було новим і важким було «натхнення».

 

 

 

Ахмад Ал Дроубі

Я не розумію чому українці кажуть, що їм важко вивчити українську. Чому важко? Це їхня рідна мова, я просто в шоці, серйозно! Якщо я не розумію арабську, то який «арабський»?

DSC_0962
photo_2019-03-21_16-55-33

 

 

Абед Ал-рахман

Улюблене слово в український мові кохання! Для тих хто хоче вивчити мову, їм легко і зручно це зробити, а для тих, хто не хоче, то їм важко. Мені би хотілось сказати українцям, будь ласка, говоріть українською мовою з нами!

Слово ЦУКРу,  у нас в редакції двоє людей перейшли на українську.

«В 2012 році перехід на українську ще не був мейнстрімом»

 

14729329_10211096739283933_7219890161335665632_n

Дмитро Тіщенко,  ЦУКР

Перша історія переходу на українську, сталась, коли у студентському самоврядуванні, ми хотіли організувати україномовну мафію. І тоді зрозуміли, що щоб вести її більш-менш якісно і не використовувати русизмів, варто перейти на українську на якийсь час. Ми, троє ведучих, почали говорити українською, зустрічаючись в університеті, це був 2011 рік.

А друга ситуація була, коли ми з командою хотіли очолити самоврядування університету. Проти нас ішов хлопець, який приймав сторону політичної партії, яка була при владі і російська мова ідентифікувала його погляди.

Це був своєрідний максималізм, щоб на дебатах відрізнятися один від одного своїми поглядами, а мене вже тоді не влаштовували рішення, які часто приймалися владою. І я вирішив виступати українською, а для цього треба було поговорити українською тривалий час.

Я завжди згадую слова друга, Романа Атаманюка, який у цей час мені говорив:

«Спробуй поговорити українською місяць, а потім не зможеш говорити російською, ти почнеш нею думати».

Мені знадобилося не місяць, а місяці три. В голові була російська мова, суржик, тому було важко. Та починаєш звикати до того, що ти україномовний, коли з’являються нові знайомі, які уже не сприймають тебе російськомовним.

«Для початку у мене було два україномовні дні: вівторок і четвер»

IMG_3688

Катерина Барило, пишу для вас цей матеріал

Я перейшла на українську  10 років тому, цього року святкуватиму ювілей 🙂

Одного дня до мене прийшло розуміння, що живу в Україні, за національністю я українка, а мова...чомусь російська. Зрозуміла для себе, що це результат політики русифікації. Було важко, досить велика кількість людей просто не прийняли це рішення і перестали зі мною спілкуватись.

Для початку у мене було два україномовні дні: вівторок і четвер. Через декілька місяців я прокинулась і зрозуміла, що можу думати українською, з того часу я україномовна. Є люди, яким пощастило бути україномовними з народження, та вони не завжди розуміють цінність і силу української.

Я рада, що українська мій свідомий вибір.

То що ж ми бачимо навколо? Всюди оголошення про курси польської, німецької, англійської...китайської. А де українська? Курси безкоштовної української відкривають з пафосом і церемоніалом, а чи так має бути? Варто задуматись, а поки надихаємо вас власним прикладом... говорити українською 😉