Без державної підтримки й під землею. Міжнародне видання The Urban Activist розповіло про сумський театр «Нянькіни»

Як працює театр «Нянькіни» у Сумах

Як пише The Urban Activist, у Сумах два основні державні театри — академічний імені Щепкіна й театр для дітей та юнацтва. Вони фінансуються з бюджету, на відміну від «Нянькіних». Володимир пояснює виданню, що театр — це ще й бізнес, і бюджет їхнього закладу зараз тримається переважно на продажі квитків.

Ще одна проблема, за словами Володимира, — після повномасштабного вторгнення з міста виїхала частина людей, зокрема середній клас, який міг собі дозволити ходити до театру. Попри це театр продовжує працювати й зараз має статус офіційного укриття. Оскільки «Нянькіни» грають під землею, сюди почали приїжджати й гастрольні коміки та музиканти.

Окрім театру, родина Нянькіних веде акторські заняття для дітей і театр для людей з інвалідністю «Ми є». Володимир називає все це «всесвітом театру» — спільнотою людей, які підтримують одне одного.

«Вистави для дітей без війни»

Лише близько 10% вистав «Нянькіни» ставлять для дорослих, решта — для дітей. Більшість п’єс засновані на особистому досвіді акторів, і останнім часом театр, за словами Володимира, дедалі більше працює з комедією.

Для дорослих театр усе ж говорить про важкі речі й біль, через який проходять люди. А от у дитячих виставах війну принципово не згадують. Володимир каже виданню, що вся війна залишається за стінами будівлі, а завдяки п'єсі діти мають годину безпеки, бо театр розташований в укритті.

— Ми рятуємо себе, свій розум і розум людей, які приходять до цього театру, — пояснює Володимир The Urban Activist.

Зараз Володимир працює над комедійною моновиставою про свою еміграцію до Канади у 2015 році. Там він ненадовго став розводити морських коників, хоча майже нічого про них не знав. Назва вистави обіграє слова «коник» і «комік». За словами Володимира, у виставі він пояснює глядачам, чому все ж вирішив залишитися в Україні, і саме в Сумах.

Задум вистави з’явився під час відпочинку біля моря на Одещині. Туди Володимир із сином поїхали завдяки гранту програми Culture Helps Solidarity Європейського культурного фонду, яка допомагає українським митцям відновити сили.