Виходжують совенят, які залишилися без батьків. Як лісівники на Сумщині рятують птахів, які постраждали через війну

Вилікувати сову і випустити її на волю

Ігор Козловський пояснює «Суспільному», що війна лякає сов навіть у глибині лісу. Птахи злітають з гнізд, пташенята випадають із розтрощених лігвищ або заплутуються в сітках. Особливо багато сов приносять до лісництва останні п’ять років. Цього року тут виходжували сичиків, сірих і вухатих сов, яких згодом випустили.

Previous slideNext slide

Тишка, Гришка й Лахмача лісівники знайшли в лісі ледь живими, а імена совенятам дали місцеві діти. Їх планували випустити за кілька місяців, але птахи звикли до людей і залишилися в лісництві. Тепер з ними знайомлять відвідувачів дендропарку.

Нових совенят лісівники підселяють до цих сов: побачивши знайомий силует, малі пташенята швидко заспокоюються. Їх годують черв’яками, комахами й бурозубками. Дорослих сов учать полювати на живих мишей, а коли птаха впорається, її невдовзі відпускають. За словами лісничого, якщо затриматися, сова звикне до людей і перестане полювати сама.

Також уже чотири роки поспіль лісівники розвішують у лісництві будиночки для сов, зараз їх близько трьох десятків. Сови охоче в них селяться. В одному з будиночків в урочищі Образ помітили сипуху — рідкісну для Сумщини сову.

Перната «Чуйка» або як сови реагують на дрони

За спостереженнями Ігоря Козловського, сови відчувають небезпеку в небі. Приблизно за 10 хвилин до того, як над лісом пролітають ворожі дрони чи «Шахеди», птахи починають нервувати й ховаються по кутках вольєра.

Лісничий також розповів «Суспільному» про особливості сов. Їхня шия має 14 хребців, удвічі більше, ніж у людини, а вуха розташовані несиметрично, що допомагає точно визначити, де здобич. Самки в сов більші за самців, а літають ці птахи безшумно завдяки особливому пір’ю на кінчиках крил.