Лісівник Станіслав Кривогуз із села Гаї, що на Роменщині, близько чотирьох років гравіює сокири. А ще він реставрує й колекціонує старовинну зброю. Чоловік створив уже близько 150 художніх сокир. Над кожною він працює від тижня до місяця — це залежить від якості металу й складності малюнку. Про майстра в сюжеті розповіло «Суспільне Суми», а ми переказуємо в новині.
Робить томагавки й шиє чохли для сокир
Станіслав каже, що гравійовані сокири можуть бути функціональними й гарними водночас. Відполіровану заготовку він зафарбовує й наносить на неї малюнок. Для цього використовує різні інструменти, зокрема шила й голки.
Чоловік робить сокири скандинавської тематики, а ще томагавки — індіанської. Каже, вони функціональні, але більше як сувеніри. Станіслав оздоблює й старі сокири, але працює не з усіма радянськими — використовує вироби лише чотирьох-п’яти заводів тих часів. Їх чоловік знаходить на базарі й у пунктах прийому металобрухту, іноді отримує від знайомих. Також майстер шиє чохли для сокир і робить обтяжку руків’я.
Крім гравіювання на металевих сокирах, Станіслав також реставрує й колекціонує старовинну зброю. Зокрема, у нього є піка — різновид списа — часів Київської Русі й сокири Козацької доби та 19 століття. А ще він раніше займався різьбленням по дереву.
Облаштували зону відпочинку в Бабенківщині
Станіслав — майстер лісу в Сумському надлісництві ДП «Ліси України». Разом із колегами вони зробили рекреаційну зону, де нині відпочивають люди.
— Ми облаштували її на території лісничого саду, якому понад 120 років. Його виростив ще до революції заможний чоловік, на прізвище Бабенко. Стояв будинок, дуби росли. Потім прийшла революція, пролетаріати, виселили чоловіка. Згодом сюди заселили працівників лісового господарства. Будинок був на дві сім’ї, зокрема й дідусь мій жив. Будинок зруйнувався, а дерева залишилися. Тож це місце й назвали Бабенківщиною за прізвищем того заможного чоловіка, — розповідає чоловік.
Чому Цукр про це пише
На Сумщині живуть майстри, які відроджують ремесла й види мистецтва, якими займалися люди нашої області століття й більше тому. До прикладу, сум’янин Олександр Федорченко займається ручним ткацтвом і створює сучасні гобелени, а Андрій Халєєв виготовляє дерев’яні шпильки для волосся. Усі ці люди зберігають звичаї попередніх поколінь. Шпильки, гобелени й сокири набувають нових історичних і культурних сенсів — і саме так створюється народне мистецтво.
