Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС1, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

  1. БРІКС — це міжнародна організація великих країн із середнім рівнем доходу, економіка яких на момент створення БРІКСу швидко розвивалася. До угруповання входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. ↩︎

Вас може зацiкавити

1
🚙 5 міфів про автоцивілку, в які досі вірять деякі водії
Автоцивілка існує вже десятки років, і здається, що кожен водій чудово розуміє, для чого вона потрібна. Але практика страхових компаній і реальні ситуації на дорогах показують, що деякі досвідчені автомобілісти продовжують вірити у міфи щодо цього виду страхування. Частина водіїв переконана, що обов’язкова автостраховка може покрити буквально все, інші — що найважливіше знайти найдешевший варіант, […]
тролейбус вночі
🚎 Автономний хід, скорочені маршрути й додаткові автобуси. Як сумські тролейбуси працюють під час відключень світла
У зв'язку з відключеннями електроенергії в місті, частина тролейбусів КП «Електроавтотранс» зупиняються посеред дороги або продовжують свій хід на вбудованому акумуляторі. Цукр поспілкувався з представниками підприємства про те, як довго сумські тролейбуси можуть працювати без світла і скільки транспортних засобів обладнали автономним ходом. Як тролейбуси працюють без світла У пресслужбі КП «Електроавтотранс» нам повідомили, що […]
kotyk z iialynkoiiu
🎄 Поринути в Різдво крізь сторінки. Зібрали різдвяні книги й радимо, як читати їх атмосферно
Уявіть. Передвечір Різдва. У кімнаті тепло й тихо — чути лише легке потріскування дерев'яного ґніту свічки. Повітря сповнене ароматів випічки з прянощами, свіжого цитрусу й сосни. Чим зайнятися в такій атмосфері? Мабуть, поринути у захопливий зимовий сюжет? Разом з учасниками Клубу ми створили добірку книг, що додають у свято нових барв. А також додали треків […]
Підлітки в Сумах постраждали біля підїзду
😡 «Довели чоловіка, а з ними по-іншому й не можна». Чому люди виправдовують стрілка по підлітках у Сумах?
Днями в Сумах чоловік поцілив з рушниці по компанії підлітків. Більшість отримали поранення й потрапили в лікарню. Прокуратура говорить, що свій вчинок він пояснює так: «Вони бігали. Я цілив по березі, щоб налякати». Водночас місцеві мешканці будинку говорять, що підлітки ніби-то порушували громадський порядок, а дехто з них виправдовує вчинок підозрюваного. Люди ж у соцмережах […]
Програма для жінок з розмінування
👱‍♀️ Навчитися знешкоджувати боєприпаси та боротися зі стресом. На Сумщині стартує програма She Demines
На Сумщині запускають безплатну програму підтримки жінок She Demines. Вона для тих, хто хоче спробувати себе в гуманітарному розмінуванні й інших безпекових і відновлювальних службах. А ще — впорядкувати фінанси й планування, навчитися боротися зі стресом і відновити впевненість у собі. Про старт програми She Demines повідомили в Сумській обласній службі зайнятості. Навчитися знешкоджувати снаряди […]
путівник зимовими звичаями від Витоки
❄️ Карачун, павуки й інші традиційні оздоби — вийшов путівник зимовими звичаями від Zagoriy Foundation
Zagoriy Foundation оновили свій ілюстрований путівник українськими традиціями «Витоки. Зимовий цикл». Його присвятили зимовим святам і традиціям, що їх супроводжують. В оновленій редакції додали текстів про Карачун, святвечірню їжу, різдвяний декор і солом’яні вироби. Розповідаємо, що ще цікавого можна знайти у путівнику від Zagoriy Foundation і де з ним можна ознайомитися. Гайд Кози-Маланки й різдвяні обрядові хліби […]