Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС1, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

  1. БРІКС — це міжнародна організація великих країн із середнім рівнем доходу, економіка яких на момент створення БРІКСу швидко розвивалася. До угруповання входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. ↩︎

Вас може зацiкавити

photo 2025 04 25 16 28 03
🌺 Студії з флористики, квіткові майстерні та магазини. Де в Сумах придбати півонії, ранункулюс чи гіперикум
Весною ще більше хочеться дивитися, як все розквітає навколо, і забрати частинку цієї краси додому, чи порадувати нею близьких. Для цього можна придбати свіжі квіти в сумських магазинах, студіях та майстернях. Букети вартують від 400 гривень, та одна-три будь-яких квітки коштуватимуть ще дешевше. Зібрали в добірці місця, де це можна зробити. Розповідаємо, які екзотичні рослини […]
2 21
🌸 Рожевий квіт притягує сум’ян — показуємо сакури біля СНАУ, собору та іншу красу
Ідеш собі вулицею і раптом уже тягнешся носом до свіжого буйного квіту. У всіх же так було? Кожного сезону любиш місто по-своєму, але навесні новонароджене зелене листя й різнобарвні квіти не можуть бути непоміченими. Вулиці Сум і соцмережі його жителів наповнили сакури біля аграрного університету й Спасо-Преображенського собору. Цукр долучився до рожевого шаленства й зробив […]
photo 2025 04 25 17 50 02
🏢 На Сумщині є 122 вулиці, які необхідно перейменувати
«Деколонізація. Україна» зробили мапу з кількістю вулиць, які потрібно перейменувати у рамках декомунізації та деколонізації. На Сумщині таких найменувань 122. Розказуємо, які саме вулиці в обласному центрі. Що в Сумах треба перейменувати Загалом у Сумській області нарахували 122 вулиці, які підпадають під закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та […]
UFW FW 25 26 JULIYA KROS catwalk credits Andriy Sokolov 39.jpg
👗 Бренд одягу сум’янки Juliya Kros став партнером премії «Топ-100 жінок України»
Бренд одягу Juliya Kros, який створила сум'янка Юлія Перекрьостова, став партнером премії «Топ-100 жінок України». Її проводить медіапроєкт «Сила Впливу». Церемонія відбудеться 20 червня. Про це повідомили на сторінці проєкту в Instagram. Бренд сум'янки в партнерстві з українською премією Цього року медіапроєкт «Сила Впливу» представляє список 100 жінок, які змінили обличчя України в політиці, бізнесі, […]
ESH 9
📚 В Україні створили реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів. Скільки їх на Сумщині
22 квітня в Україні запрацював Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій. Загалом у реєстрі зараз 8 585 зареєстрованих, а в Сумській області — 117. Видавці на Сумщині та в Україні На інтерактивній мапі можна побачити кількість тих, хто видає, виготовляє та розповсюджує видавничу продукцію. […]
photo 2025 04 25 12 04 34
🪖 «Я тебе туди не посилав» та інші перешкоди, які долають ветерани Сум на шляху до цивільного життя
«Роботодавці будуть конкурувати за ветеранів»