Доктор економічних наук і професор Сумського державного університету Олексій Пластун знаходить наукові видання на окупованих Росією територіях, які використовують український ISSN — Міжнародний стандартний номер серіальних видань. Російські науковці роблять це для того, щоб підвищити престиж матеріалів і отримувати гроші за них. Про це Олексій розповів «Суспільному».

Професор атакує країну-агресора в науці

Олексій Пластун, коли його запитують, чим він займається в науці, відповідає: разом із колегою атакує країну-агресора.

Він зробив скриншоти понад 30 кримських журналів, які мають російську реєстрацію, але на сайті Міжнародного центру ISSN ідентифікуються як українські. Номер ISSN присвоюють періодичним виданням, щоб їх можна було легше ідентифікувати, особливо в бібліотеках, базах даних чи під час посилань у наукових працях.

— Є багато донецьких видань, які не мають ISSN, бо донецькі газети не цікаві навіть донеччанам. Але якщо ти претендуєш на щось, навіть на умовний БРІКС1, тобі треба ISSN, бо це частина міжнародного простору, — пояснює Олексій Пластун.

Він розказав, що так званий Кримський федеральний університет (Таврійський національний університет імені В. Вернадського) видає 25 журналів. А таких закладів у Криму 20. Переважно в них друкуються псевдовчені, каже Олексій. Такі журнали не можуть вийти на бази індексування типу Google Scholar чи Index Copernicus, але вони є в Російському індексі наукового цитування.

— Навіщо друкуватися у журналі? Щоб довести свою наукову компетенцію й апробацію: рев’ювери прочитали статтю, видали рекомендацію. Якщо свідомий журнал опублікував її, значить, це нормальний матеріал. Це в нормальному світі так працює. А у світі російської науки це працює так: нам для захисту треба п’ять публікацій у журналах, що схвалила російська вища атестаційна комісія. Підійде будь-яка «мурзілка»: заплатили дві тисячі рублів, опублікували будь-який набір літер і отримали «галочку». Тобто карго-культ: відтворюємо те, що роблять інші, не розуміючи, для чого це нам. Але це бізнес. Журнал отримує ISSN, може працювати плюс-мінус повноцінно й отримувати гроші, — пояснює професор.

Боротися з російським шахрайством у науці

Олексій говорить, що журнали, які він перевіряв, на лютий 2024 року мали український ISSN. Він написав лист до Національного центру ISSN в Україні. Там йому відповіли через кілька тижнів, що будуть розбиратися із ситуацією.

З березня 2021 року Національний центр ISSN в Україні присвоїв близько 700 українським виданням. Керівниця центру Ірина Погореловська запевняє: журналам на тимчасово окупованих територіях номер видавав не український центр, а міжнародний, який працює з 1976 року у Парижі.

Проте Погореловська не знає, на основі яких документів їм видавали ISSN. Каже, що процедури відкликання номера немає. Але, за її словами, Книжкова палата разом із Міжнародним центром намагаються знайти вирішення проблеми та вже напрацювали один з алгоритмів.

  1. БРІКС — це міжнародна організація великих країн із середнім рівнем доходу, економіка яких на момент створення БРІКСу швидко розвивалася. До угруповання входять Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. ↩︎

Вас може зацiкавити

Знімок екрана 2024 10 03 123917
🔤 Сумський дизайнер створив шрифт для оновленого сайту «Віледж»
Новий шрифт видання використовує в логотипі, заголовках і цитатах
гол
💨 У Сумах знову задимлене повітря: як це впливає на здоров’я та як захиститися
Це сталося через загоряння сухої трави
Насліди обстрілів
💣 23 загиблих, 138 поранених, 5442 вибухи — показуємо на мапах, як росіяни обстрілювали Сумщину у вересні
Лише в Сумах — 76 постраждалих
ea468bcd286a2dde
👨‍💼 У Сумах обрали нового голову обласної ради
2 жовтня депутати проголосували за звільнення Віктора Федорченка
842736 731578 1287x836
📚 Українців закликають збирати книжки для бібліотек Сумщини
Участь можуть взяти організації або заклади
01102024
🇺🇦 У СумДУ з’явилася Алея слави полеглих воїнів
Алею присвятили полеглим воїнам 155 батальйону та ТРО «Баси»