«Жовта стрічка» — це рух опору, що діє на тимчасово окупованих територіях України: Херсонщині, Донбасі, Криму та інших частинах держави. Його учасники не використовують зброї, але й без неї успішно проводять акції на підтримку нашої країни та надихають співгромадян та іноземців. Речник руху Ярослав Божко приїхав до Сум і розповів Цукру про організацію опору без гвинтівок і вбивств.

Боротися з ізоляцією людей

Спершу «Жовта стрічка» організовувала мітинги та сприяла масовим акціям протесту. На початку літа на тимчасово окупованих територіях півдня і сходу посилився контррозвідувальний режим з боку Росії. Через це проводити такі заходи стало небезпечно — росіяни влаштовували стрілянину, вистежували та арештовували учасників.

— Близько 30 наших активістів потрапляли під арешт, ще певна кількість може бути вбитою або зниклою безвісти. На жаль, ми не маємо повної інформації, тому що на окупованих територіях Російська федерація, вчиняючи злочини, не веде статистику, або знищує документи.

Паралельно із цим Росія постійно погрожує українцям та залякує їх, проводячи фільтраційні заходи. Ярослав каже, що окупанти вже не збираються переконувати нас любити чужу державу. В умовах війни вони намагаються затиснути українців в маленькі соціальні групи та показати, що наші ідеї та цінності нічого не варті. Мовляв, кожен із жителів окупованих територій існує окремо і для виживання має перейти на російський бік. 

— Ми боремося з ізоляцією людей, бо саме це — основна причина колаборації на окупованих територіях, а не любов до Росії. Залишившись наодинці, людина може втратити ідею любові до України через недостатню психологічну стійкість. Усвідомлюючи себе як слабку, вона ламається і йде на співпрацю з окупантами, щоб побороти тривогу від факту окупації. Щоб цього уникнути, їй потрібно мати оточення проукраїнських людей, які нехай і не виходять на вулицю, але існують.

Опір без гвинтівок

— Ми хочемо давати людям відчуття потрібності без участі зброї. Існують партизанські організації, які успішно виконують збройний опір, відбираючи до загонів лише учасників, які опанували засоби та мають бойовий дух. Туди беруть найкращих, бо арешт кількох партизанів може призвести до провалу цілої групи з 10-15 людей.

Ідея нашого руху базується на тому, що всі люди важливі, корисні й можуть акціями допомогти Україні

Людям на окупованих територіях потрібен ефективний шлях боротьби, який не вимагатиме багатьох компромісів із їхньою реальністю, адже ми не можемо просити їх закопатися в землянку із гвинтівкою. Для багатьох там немає методу бути корисним, а рух «Жовта стрічка» дозволяє залишитися з Україною, виконуючи дії із символічним змістом. Так хочемо зберегти людей, адже після деокупації вони будуть потрібні державі, — пояснює ідею руху Ярослав.

Не говорити з незнайомцями

Кожен член організації сам відповідає за власну безпеку, а координатори лише надають методичні рекомендації. Хоч «Жовта стрічка» — повністю цивільний рух опору, деякі його учасники попередньо консультувалися з безпековцями, працівниками охоронних агентств і колишніми співробітниками силових структур. 

— Радимо учасникам ніколи публічно не виявляти ворожості до російських окупантів із незнайомцями. Багато людей, які входять до руху — емоційні та щирі. Але один із методів російських спецслужб — виявляти опір за допомогою розмов. У робочий колектив або іншу спільноту направляють людину, яка спілкується провокативно з іншими. Вона виявляє члена руху, пише донос, учасника опору арештовують, а агент використовує цей метод уже в іншій компанії. Це дозволяє російському офіцерові ФСБ отримати швидкий результат та закрити звіт наприкінці місяця, — роз'яснює методи спецслужб речник руху.

— Завдання для акцій люди отримують через бота в телеграмі. Це безпечно, оскільки таке повідомлення ніяк не допоможе співробітнику ФСБ виявити учасника руху опору. Але якщо він зможе відстежити розмову з вашого акаунту, де ви домовляєтеся про реалізацію завдання — це проблема. Тому радимо не спілкуватися в телеграмі, оскільки російська контррозвідка навчилась отримувати дані з нього, Вконтакте, Viber і WhatsApp. Безпечніше користуватися застосунками Signal або Threema, які мають високий рівень захисту.

Організаційні завдання виконують люди, які потрапили до руху завдяки іншим учасникам. Це теж безпечно, оскільки найчастіше знайомого долучають до власної групи. І якщо він виявиться зрадником, то завалиться ваша ланка і не постраждають інші, — ділиться подробицями структури руху речник.

Методи опору та види меседжів формуються на підконтрольній Україні території в умовних координаційних центрах, куди здебільшого входять жителі окупованих територій, які виїхали. Ярослав додає, що вони також вимірюють ефективність кампаній у різних містах і визначають, що привертає увагу росіян.

Маємо постійно демонструвати присутність. Якщо вночі в центрі міста намалювали тризуб, а зранку росіяни його зафарбували — це чудово, адже вони помітили його

— Безумовно, працівники ФСБ намагалися потрапити до нашого руху. Адже коли стоїть задача «разгромить», то її рішення — «будем внедряться». Але сенс у тому, що «внедряться» немає куди.

Люди, які з нами борються, мислять по-військовому. Вони уявляють вертикаль зі штабом і командуванням, а це не так — тут немає вразливих сегментів, які існують в централізованих структурах

В акціях «Жовтої стрічки» бере участь близько 3 тисяч людей, більшість із яких ми ніколи не бачили. У цьому сенс стійкості — немає хребта, який тримає організацію. Якщо щось трапиться із координаторами, все продовжить працювати автономно. 

Валюта, якою платять учасникам руху

Одна з акцій, яку проводила «Жовта стрічка» — онлайн-мітинг на підтримку жителів Херсону, організований у червні. Українців закликали доєднатися до сторінки в інстаграмі, яка за тиждень зібрала понад 36 тисяч підписників і стільки ж коментарів із текстом «Херсон — це Україна!». Українські фахівці піар-агенцій допомогли «просунути» мітинг і таким чином висвітлити інформацію про окупацію та рух опору для зовнішнього світу.

Ярослав називає одним із завдань «Жовтої стрічки» — розповідати про окуповані території, оскільки світ спраглий до цих даних. Цю місію він кличе валютою, якою організація віддячує мешканцям окупованих територій за їхній ризик життям.

— Людям там потрібна не тільки електроенергія, хліб та свобода, а й увага. Розуміння, що про них пам’ятає не лише уповноважений із прав людини по області, а й інші українці. Жителям на підконтрольній території легше жити, знаючи про незламність інших людей, які постійно вчиняють подвиги, не беручи до рук зброю. До того ж найбільший наш ворог — не Росія, а внутрішні сумніви. Щоб боротись із ними, ми маємо постійно отримувати позитивну інформацію. Є купа речей, які постійно відбуваються та про які варто знати, щоб наша робота була ефективною.

Тим часом за кордоном медіа також цікавляться рухом опору, а історії про нього знаходять емоційний відгук у жителів Заходу. Тому за допомогою онлайн-мітингів «Жовта стрічка» ділиться цією інформацією з іноземцями. 

Західний світ, попри наявність демократії, перебуває у внутрішній кризі власних цінностей та віри в себе. Там людям потрібна гарантія, що свобода та гідність справді існують. Як сказала нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук: «Лише в Україні зараз продукується демократія», та інші речі, що надихають людей.

Євшан-зілля для окупованих територій

Тим часом інформацію для жителів окупованих регіонів «Жовта стрічка» доносить аналоговими засобами — газетами. У серпні 2022 року рух видав пілотний випуск «Голосу Партизана», а вже за кілька днів його сторінки «ходили» Кримом. Перший тираж газети склав 1200 примірників. Ярослав зазначає, що люди досі читають друковані ЗМІ попри уявлення про світ технологій.

— Виданнями руху опору цікавляться, тому що на окупованих територіях існує інформаційний вакуум. Там люди не знають або знають частково про події на підконтрольній Україні території.

Здебільшого в газетах розміщена інформація, розрахована на широкий загал — про наступ української армії, майбутню перемогу ЗСУ, особливо емоційні текстові звернення Володимира Зеленського

Це той контент, який більшість людей на окупованих територіях не можуть побачити через глушіння українських цифрових каналів.

— Під час такого глушіння паперові методи працюють відмінно, як і намальовані на воротах тризуби чи пов’язані на деревах жовті стрічки. Це відмінний вид спілкування з людьми, бо вони самі шукають, де б вчепитися за Україну. Знаєте поему «Євшан-Зілля» Миколи Вороного? Син хана у дитинстві потрапив до чужинців, а пізніше відчув запах зілля зі степу й усвідомив, що він — людина з іншої культури. У ньому прокинулася Батьківщина. От і ми шукаємо євшан-зілля для людей з окупованих територій.

Російська Федерація паралельно веде часто архаїчну інформаційну роботу, як-то 5-хвилинки ненависті для вчителів у школах, але це «крапає» на мізки. На окупованих територіях вона має розв’язані руки: може завісити борди, керувати телеканалами, роздавати шоколадки з літерою Z. Можливості руху опору обмежені, тому потрібні креативні засоби, — підсумовує представник «Жовтої стрічки».

Частка України присутня в кожній складовій

Наостанок ми запитали Ярослава, наскільки важче організувати рух опору на територіях Донбасу та Криму, адже ці регіони чи їхні частини знаходяться в окупації понад 8 років. Утім, за словами речника, там досі залишаються люди, які пам’ятають про Батьківщину.

— На нещодавно окупованих територіях одразу з’явився величезний потік людей, які самоорганізувалися навесні та влітку. Тим часом на Донбасі, наприклад, люди залякані не лише війною, а й масовою примусовою мобілізацією. У містах на кшталт Маріуполя досі існують гуманітарні проблеми. Там складніше організовувати рух опору, але навіть у цих регіонах знаходяться люди, прихильні до України.

Навесні 2022 року до організації долучилися жителі Криму

За словами речника, вони чекали шансу на перемогу України, тому на початку повномасштабного вторгнення почали активніше демонструвати належність до Батьківщини. Російські ЗМІ повідомляли про акції від українськомовних людей — це один із виявів присутності України, хоча «Жовта стрічка» не причетна до цього.

— У кожному місті не потрібна підпільна організація, щоб ця присутність існувала та самовідтворювалася через 8 і більше років окупації. Глибоко в українцях сидить ідея антикрихкості, коли з маленької території мигцем усе поновлюється. Протягом років Галичина належала Австрійській імперії, Наддніпрянська Україна — російській, але в один момент ці регіони змогли зібратися до купи. Справа у відсутності вертикальної структури — частка України присутня в кожній її складовій. Ми випрацювали цю навичку за допомогою самоорганізації, уникаючи тиску від держави та існуючи паралельно з окупаційною владою.

Тому, якщо в Сімферополі, Севастополі чи Керчі ще живе кілька українців, вони зможуть заново відтворити там Україну. А росіяни продовжуватимуть бити по формальним структурам, думаючи, що вирвуть хребет закриттям останньої українськомовної книгарні. Але хребет не в цьому. Він у нашому національному характерові. 

Вас може зацiкавити

🎙 Про бригаду «Азов» і розвал СРСР: «комік+історик» записали нові подкасти
Гордон записав 12 інтерв’ю з Кравчуком
🎤 Tribuna Park повертається: чого чекати в новому сезоні
Виступатимуть Laud, Parfeniuk, Насіров і Байдак
🏛 Як пройшла «Ніч музеїв» — показуємо фото
Лицарі, міми та живі скульптури
🧑‍💼 Хто працює радником голови Сумської ОВА — дослідження «Антикорупційного штабу» (Оновлено)
Голова ОВА має 8 штатних радників
🔥 На кордоні з Сумщиною знищили два російські танки
Знищили за допомогою дронів
🚶‍♂️ Послухати джаз, зіграти у квіз або намалювати картину: куди сходити на вихідних
Івенти коштують до 500 гривень

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: