«Вікіпедія» й досі може бути першим джерелом інформації про Суми для людей, які хочуть щось дізнатися про наше місто. Саме цей сайт Google одразу показує під час пошуку. У 2020 році ми вже розповідали, якими Суми показує «Вікіпедія». За цей час статтю значно оновили й розширили. Звичайно, з'явилася нова інформація про російсько-українську війну, Студентську революцію на траві та зміни назви жителів міста.
Чи бувають тут помилки? Звісно! Адже заповнювати й редагувати статті може хто завгодно. Але «Вікіпедія» все одно формує образ міста. Тож згадаймо, як про Суми писали п'ять років тому та що змінилося за цей час.
Скільки жителів Сум, як їх називають і як вони говорять
На початку сторінки про Суми «Вікіпедія» розказує загальні факти про місто. Тут можете послухати, як правильно звучить назва й помилуватися гербом і прапором. Пишуть, що на 2022 рік населення міста було близько 256 474 людей. Однак цьогоріч нараховується 268 409 сум’ян. Чому так? З одного боку, імовірно, через війну, близькість до кордону і Курську операцію виїхало багато людей. А з іншого — сюди переїхало багато переселенців із прикордоння.
Приїжджий, який ніколи не був у Сумах і читає «Вікіпедію», дізнається, що це «місто обласного значення в північно-східній частині України, на Слобожанщині», яке розташоване на берегах Псла. Таке географічне розташування одразу створює образ прирічкового населеного пункту з багатою природою навколо.
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою Сум. «Вікіпедія» посилається на опитування соціологічної групи «Рейтинг» у 2017 році й пише, що державною вдома розмовляли 19% населення, російською — 11%, обома однаково — 69%. Та з 2022 року в місті можна було спостерігати збільшення україномовних людей.
Тут також пишуть про етнікон — назву жителів міста. У 18 столітті їх називали сумцями, у 19 — сум'янами. А популярну форму — сумчани — почали вживати в часи СРСР.
У 2004 році Інститут української мови при Академії наук України повідомив, що правильною формою має бути «сум'яни». Цієї ж думки дотримувалися Олександр Пономарів та Ірина Фаріон. А от професор Іван Ющук стверджував, що форму «сумчани» утворили від річки Сумка, за якою назвали місто, а слово «сум'яни» штучно створили за моделлю «харків'ян» і не є літературним.
Оновлений статут Сумської громади в жовтні 2024 року затвердив «сум'яни» як єдиний правильний етнікон, пише «Вікіпедія». Однак і досі серед населення тривають дискусії щодо цього. Зокрема, у коментарях під текстами Цукру, де ми пишемо «сум’яни».
Назва від річки, сумок і слова «сумувати»
Інформація про заснування Сум у «Вікіпедії» залишилася без змін. Так само описані три версії походження назви міста: від річок Сума (Сумка) та Сумка (Стрілка), знахідки трьох мисливських сумок із золотими монетами та від дієслова «сумувати».
Також у «Вікіпедії» йдеться про те, що Суми при заснуванні у 1652 році називали Суминою слободою, а після реорганізації в 1656-му назва змінилася на Сумин. Протягом 1650-1660-х років літера «н» поступово зникла, і місто отримало сучасну назву.
Стаття також розповідає про символічний пам'ятний знак «Сумка», який відкрили в травні 2008 року в центрі. Такі деталі підкажуть зацікавленому читачу, що це місто з цікавою історією та своїми традиціями. Хай навіть історики можуть посперечатися щодо походження назви Сум.
Читачі, які ніколи не бачили наше місто, особливо звернуть увагу на Альтанку. У статті її чітко визначили як «архітектурний символ». Для туриста, який планує відвідати Суми, це може стати першою точкою на мапі. Також тут розповідають і про інші візитівки: Спасо-Преображенський і Троїцький собори, Воскресенську й Іллінську церкви.
Клімат і екологія міста
У «Вікіпедії» є окремий розділ про географію Сум, клімат, температуру, опади, екологію. Зокрема, пишуть, що місто поділено на два адміністративних райони — Ковпаківський і Зарічний. Але варто сказати, що скоро цей поділ можуть прибрати — у квітні міська рада оголосила про громадські обговорення щодо цього питання.
В екологічному розділі згадують про вплив ПАТ «Сумихімпром» на ґрунти через повітряні викиди, які розсіюються у вигляді «кислотних опадів». Джерелом цієї інформації позначають наукову роботу за 2012 рік. Але яка ситуація зараз з екологією, невідомо. За п'ять років у статті з'явилась інформація про майбутній продаж «Сумихімпрому» — у 2025 році його виставили на аукціон, який відбудеться 11 червня.
«Вікіпедія» розказує й про об'єкти природно-заповідного фонду. Це група екзотичних дерев, дуби на вулицях Олександра Аніщенка, Герасима Кондратьєва, Сергія Табали, Петропавлівській, липові насадження й багатовікові дуби біля озера Чеха.
Ще в місті є ботанічний сад СумДПУ імені Антона Макаренка, Юннатівський, дендропарк. Також у статті розказують про парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Басівський, будинок-музей Антона Чехова, Веретенівський та імені Асмолова.
Боротьба за Суми
За останні роки у статті з’явилися окремі частини про боротьбу за Суми. Зокрема, детально описують, як під час радянсько-української війни 1917-1921 років місто кілька разів переходило з рук у руки. 6 березня 1918 року Суми стали земським центром Слобожанщини за тодішнім адміністративно-територіальним поділом УНР, пише «Вікіпедія».
У статті йдеться про те, що під час першої радянсько-української війни більшовики захопили місто. Отримавши підтримку Німеччини, 1 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми й Охтирку та вийшли до умовного кордону.
Після приходу до влади Павла Скоропадського й утворення Української Держави, Суми за новим адміністративним поділом увійшли до Харківської губернії. У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська.
У статті показують Суми як місто зі складною історією, особливо в період Української революції 1917-1921 років. Однак не згадують про те, як ці події відображаються в сучасній культурній пам'яті міста, чи є в Сумах пам'ятники або меморіали, присвячені тим подіям.
Ще у «Вікіпедії» за п'ять років з'явилася згадка про місто під час радянської окупації у Другій світовій війні: «Радянські війська відійшли із Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову зайняли радянські війська». У попередньому варіанті за 2020 рік цієї інформації не було.
Сучасний образ прифронтового міста
Найбільшою новою частиною статті став розділ про сучасну російсько-українську війну. Він детально описує події, пов'язані з повномасштабним вторгненням Росії у 2022 році. Для людини, яка знайомиться з містом через «Вікіпедію», цей розділ показує Суми як прифронтове місто.
У статті розповідають, що 24 лютого 2022 року близько 7:00 російські війська підійшли до міста з північно-східного напрямку, дорогою від Юнаківки. Після цього почалися бої за Суми. На сторінці розказують детальну хронологію того дня — від перших вибухів до нічних боїв. Описують, як російські війська намагалися захопити місто, а українські захисники стримували їхній натиск.
Ще тут наводять цитату російського пропагандиста Сергія Міхєєва, який 2 червня 2023 року в ефірі запропонував «повністю знищити прикордонні українські території» і перетворити Суми на «мертву зону».
У статті також згадали про обстріл 13 квітня цього року, коли Росія завдала ракетного удару по центру міста. Внаслідок атаки загинули 34 людини, зокрема дві дитини, ще 117 отримали поранення, з них 15 дітей, пише «Вікіпедія». Однак, як повідомляла міська рада, загиблих було 35, а поранених — 127.
Звісно, це не найлегший розділ не лише у «Вікіпедії», але й загалом в історії нашого міста. Тепер для читача, що не навідувався до Сум раніше, наша громада може мати вигляд небезпечної прифронтової території, навіть попри те, що місто продовжує жити, радіти, працювати.
Незалежні Суми
Інформацію про життя Сум у роки незалежності України також значно розширили. Якщо п'ять років тому розділ про цей період був мінімальним, то зараз він містить багато важливих деталей.
У статті написали про Студентську революцію на траві у травні 2004 року. Тоді кілька десятків студентів із викладачами й батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора та начальника обласної міліції. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, а ці події «стали предтечею Помаранчевої революції».
Також розказали про розширення території Сум — 15 вересня 2015 року Верховна Рада збільшила площу міста на 753,58 га за рахунок земель Піщанської й Червоненської сільрад і Сумської міської ради.
Якщо говорити про культуру, за п'ять років змінився статус Сумського обласного театру драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна — тепер він «національний». Також у новій версії «Вікіпедії» з'явилась інформація про ліквідацію Сумського фарфорового заводу у 2013 році й уточнення щодо заводу «СЕЛМІ», який не працює і визнали банкрутом.
Особливо помітні зміни відбулися в списку радіостанцій. Якщо п'ять років тому в ефірі було «Русское Радио Україна», то тепер на цій частоті мовить «Радіо Байрактар». Також з'явилася військова радіостанція «Армія FM», що показує реалії воєнного часу.
Окремо з’явився розділ про кулінарію. Тепер можна дізнатися про такі страви як печеня по-сумськи, борщ на буряковому квасі, бараболя-маківниця, шпундра, капуста по-сумськи й автентичний сир «Сумка» у відповідній формі. Однак, якщо переходити за посиланнями на джерела, то видно, що ці страви в більшості стосуються не самих Сум, а області.
Як іноземці бачать Суми через «Вікіпедію»
Також ми проглянули англомовну версію статті «Вікіпедії» про Суми. Це важливо, оскільки зараз через ситуацію на кордоні з Курщиною та Бєлгородщиною увага іноземців сильніше прикута до нашого міста. Зокрема й журналістів, які приїжджають сюди. Ця стаття створює для іноземців дещо інший образ міста, ніж українська. Тут його показують як «місто на північному сході України», яке є «23 за величиною в країні» — деталь, яка відсутня в українській версії. Особливий акцент роблять на козацькому походженні Сум.
Стаття набагато детальніше розповідає про Другу світову війну, особливо про Голокост у місті. Згадують, що в лютому 1942 року тут убили близько тисячі євреїв. Однак показовою відмінністю є висвітлення періоду СРСР. Якщо в українській статті цей час описують як «радянська окупація України», то англомовна версія взагалі не згадує про це.
В цій версії є інформація про повномасштабне вторгнення, але значно менше. Є короткі згадки про напад російських військ і їхній відступ у квітні. Водночас у статті пишуть про ракетний удар 13 квітня цього року, внаслідок якого нібито загинуло 36 людей. Насправді загиблих було 35.
Для іноземної аудиторії Суми представлені як спортивне місто, адже у статті згадують про хокейний клуб «Сумчанка», тоді як в українській версії цього немає.
Така різниця у висвітленні ключових подій, особливо щодо історичних періодів, створює різні образи міста для українських та іноземних читачів «Вікіпедії». Для українців Суми показують як місто з трагічним радянським минулим і сильним спротивом російській агресії, тоді як для іноземної аудиторії це показали значно стриманіше.
У цілому «Вікіпедія» пропонує достатньо різнобічні Суми — місто з багатою історією, складним сьогоденням, певними економічними проблемами, але водночас із розвиненою культурою й цікавими традиціями. Проте, як і будь-яке джерело інформації, що можуть редагувати різні люди, стаття не завжди дає збалансовану картину і може мати застарілі чи неточні дані. Тому щоб отримувати повне уявлення про місто, варто звертатися до різних джерел, зокрема до локальних медіа й безпосереднього досвіду сум’ян.
