Якщо шукати інформацію про Суми, оминаючи новини, то перший сайт, який зможе розповісти про місто – Вікіпедія. Ми спробували зрозуміти, що дізнається про наше місто людина, яка ніколи в ньому не була, перейшовши за першим посиланням.
Місто на Пслі
Ознайомивши читача із символікою Сум і фотографією колись Української академії банківської справи на головній, Вікі розкаже про місто на Слобожанщині, що лежить на берегах річки Псел. Вже звична для нас назва річки може викликати бажання дізнатись про неї більше у людини, яка жодного разу про неї не чула. Перейшовши за посиланням можна буде дізнатися про кілька версій походження назви: від давнього кабардино-черкеського перекладу слова «вода» до версії з назвою тварини.
Далі – інформація про райони, населення в 263 тисячі осіб (хотілось би вірити), рік заснування тощо.
Річки, мисливські сумки або почуття переселенців
На сторінці пропонується три версії назви міста. Відома багатьом легенда про річки Сума (тепер Сумка) і Сумка (тепер Стрілка), не менш популярна версія про знайдені три мисливські сумки, а також версія, яку не хотілося би визнавати офіційно, це від дієслова «сумувати», яке виникало у переселенців, що опинилися далеко від рідних земель.
Битва під Берестечком – початок історії Сум
У 1651 році українські козаки зазнали поразки у битві під Берестечком. Після цього Богдан Хмельницький наказав людям переселятися з правобережжя на Полтавщину та прикордонні з Росією землі (тепер Слобожанщину), які перед тим були практично не заселені. Тоді протягом десятиріччя також були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та багато інших поселень.
Ще перед початком битви під Берестечком було створено новий полк, козаки якого, швидше за все, після переселення на Лівобережну Україну і заснували Суми 1652 року.
У 1655 році царським указом у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом з цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.
Вже за рік було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці.
Фабрики, заводи та базари
Інформація в цьому розділі неактуальна вже більше десяти років. Деякі підприємства з переліку припинили свою діяльність, функціонуючими лишилися одиниці: чавуноливарний завод «Центроліт», лікеро-горілчаний завод, виробники фарби «Полисан» (схоже, додані до списку не так давно).
В розділі Базари можна зустріти ТЦ «Євробазар», Центральний ринок, ринки на 9-му мікрорайоні та СКД.
Дороги, залізниця та аеропорт
На сторінці зазначені найменування автомобільних доріг, згадується залізничний вокзал, два автовокзали і аеропорт. Всі вони розташовані фактично в межах міста, зазначається на сайті.
Якщо про дороги та залізницю нам переважно все відомо, то читаючи про аеропорт можемо дізнатися, що він був заснований у 1978 році, а в документах Міністерства інфраструктури України до 2023 року присутні плани з ремонту злітно-посадкопої смуги та реконстукції аеровокзального комплексу «аеропорта Суми».
Що ще цікавого розкаже Вікі?
У наступних розділах сторінка Вікіпедії введе в оману неактуальною інформацією про деякі «працюючі» клуби, молодіжний центр «Романтика», стадіон «Авангард» тощо. У тексті також згадуються два парки: «Казка» та парк імені Івана Кожедуба, які сумчани інколи звуть дитячим та дорослим відповідно.
В українській версії в розділі Особистості можна дізнатися про архітекторів, мовознавців, режисерів, банкірів, журналістів та тренерів із Сум. Також згадується, що в місті проживали зокрема український класик Олександр Олесь та російські класики Антон Чехов і Олександр Купрін.
Останнім реченням перед блоком Міста-побратими згадані цукрозаводчик-меценат Іван Харитоненко разом із сином Павлом.
Серед відомих особистостей у російській версії згадані 12 героїв Радянського союзу, кавалер ордену Трудової слави та один лауреат державної премії. До речі, лише у російській версії в розділі Міста-побратими згадані Бєлгород, Курськ та Сєвєродвінськ, з якими партнерські угоди були розірвані через агресію Росії.
І не менш цікава англійська версія, тільки там англомовний читач зможе дізнатися про сумських біатлоністок Віту та Валентину Семеренко, клуб з хокею на траві «Сумчанка», третього президента України Віктора Ющенка і репера Богдана Титомира, доказів народження якого в Сумах досі не знайшли.
Тож варто бути готовими до того, що гості міста колись попросять показати ті самі легедарні річки, розповісти про сумки та зводити в клуб, якого може не бути. В наших руках розповісти більше актуальної та цікавої інформації друзям та знайомим.
Фото зі сторінки Вікіпедії
