70% сум’ян під час перепису 1897 року назвали рідною українську мову. Через 20 років це допомогло місту стати частиною соборної УНР, а ще за століття — встояти проти російського вторгнення. Разом із кандидатом філософських наук, істориком та краєзнавцем В’ячеславом Артюхом розповідаємо, як сум’яни боролися за право бути частиною єдиної України, а також допомагали відновити соборність.

Суми — частина Української Народної Республіки

Суми на початку 20 століття невелике повітове містечко, яке входило до Харківської губернії у складі Російської імперії. Після Першої світової війни й непорозумінь між різними класами людей, імперія вибухнула. У 1917 році події Лютневої революції поширилися і на Суми, говорить В’ячеслав Артюх. Сум’яни й українці в інших регіонах відчули — це шанс розв’язати національне питання.

— У ті часи в Сумах відбувалися демонстрації й маніфести, на які збиралися і чоловіки, і жінки: робітники, молодь, учні старших класів гімназії. Люди почали вимагати автономії України у складі Російської імперії, про самостійність поки не йшлося, — пояснює кандидат філософських наук.

Демонстрація в Сумах, липень 1917
Демонстрація в Сумах у липені 1917. Фото: Сумський історичний портал

На тлі масових протестів проти колишнього царського режиму 17 березня 1917 року створили Українську Центральну Раду, її називали революційним парламентом. Цей орган почав захоплювати владу у тих губерніях, де переважало українське населення. В’ячеслав Артюх пояснює, що тоді українськість визначали, зазвичай, за мовою: єдина руська мова і «нарєчія», як-от великоруське, малоруське, білоруське. Саме українців у ті часи визначала малоруська говірка.

— Щоб визначити, які губернії мають увійти до влади Центральної Ради, користувалися даними всеросійського єдиного перепису 1897 року. У Сумах 70% людей обрали малоросійську, тобто українську мову, рідною. Так Суми увійшли до УНР, Української Народної Республіки. Проголосили її у четвертому Універсалі Центральної Ради.

село Андріївка, 1917 рік, фото із Сумського історичного порталу
Мешканці села Андріївка на Сумщині зібралися на мітинг за вільну Україну в 1917 році. Фото: Сумський історичний портал

9 квітня 1917 року виникає сумська «Просвіта»

УНР потрібні були писемні, освічені громадяни. Цю проблему розв’язали просвіти — громадські організації, які проводили позашкільну освіту громадського населення. Перший прототип просвіт створювали на Галичині із 1868 року. А от на українських землях, що входили до складу Російської імперії, активно просвіти виникали із 1917 року.

Їх створювали чи не в кожному селі й місті на Сумщині, тож загальна кількість була близько 100 організацій. Сумську просвіту створили 9 квітня 1917 року. Спершу очолив просвітянський осередок Василь Покровський.

— Сумська «Просвіта» пропонувала назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка. Їхня команда сприяла тому, щоб у місті відкрили курси з українознавства та української мови для державних службовців, вчителів та всіх охочих. «Просвіта» ставила спектаклі й п’єси, проводила літературні вечори, опікувалася українським хором.

фото часників сумської просвіти
На фото — учасники сумської «Просвіти». Фото: з архіву Сумського історичного порталу

У 1918 році учасники сумської організації сприяли, щоб у Сумах, Нижній Сироватці і Юнаківці відрилися гімназії. Проте коли більшовики захопили владу в місті на початку січня 1919 року, «Просвіта» припинила діяльність. Але на тому український рух не зупинився. У Сумах і в 1920-х роках існували українські клуби й гуртки.

Створили символи держави

Люди, які народилися на Сумщині, створювали сучасні символи української держави. Художник-графік, ілюстратор Георгій Нарбут дебютував у Глухівській гімназії. Нарбут був дотичним до створення першого вищого навчального закладу УНР у 1917 році — заснування Української академії мистецтв. Того ж року чоловік став професором графіки, а згодом ректором академії.

Митець розробляв проєкти поштових марок, акцизних паперів і грошей. Нарбут брав участь у створенні українського герба. Проте офіційно гербом УНР визнали Тризуб Володимира Великого, який нині — малий Державний Герб України, його ескіз розробив Василь Кричевський. Це український художник, архітектор і графік, який народився в селі Ворожбі під Лебедином.

kolazh Suspilne Kultura
Василь Кричевський створив символ УНР. Колаж: Суспільне Культура

Примарна українізація

Коли радянська армія остаточно захопила владу в Сумах, у 1920-1930 роках проводить політику українізації. Таким чином влада хотіла послабити прагнення людей до національної свободи й незалежности, та вкорінити більшовицький режим, пояснює В’ячеслав Артюх. Часом це робили радикально: в одній із газет того часу йшлося, що «11 чиновників звільнили через незнання української мови».

Та вже у 1930-х роках сум’ян із проукраїнською позицією радянська влада починає репресувати. Їх звинувачували у надмірних прагненнях до українськости, незалежности й заарештовували, зокрема, і колишніх просвітян, каже В’ячеслав Артюх. Після репресій 1937 і 1938 років рух українського спротиву в Сумах значно послабився, пояснює історик.

«Тихі» протести у 60-70-ті

Попри панування радянської влади у Сумах завжди залишалися люди із проукраїнською позицією, хоч тепер говорили про неї «тихіше». Викладач німецької в Сумському педагогічному університеті Юрій Царик об’єднував навколо себе таких людей, розповідає В’ячеслав Артюх.

З 1960 по 1966 рік у його квартирі на вулиці Данила Галицького, 50 (раніше звалася Комсомольською) збиралися українські літератори та інтелектуали. Серед них — випускники Львівського університету журналіст Микола Данько та краєзнавець Геннадій Петров, а також сумський поет Анатолій Семенюта й журналіст Віктор Баранкін.

— На цих зустрічах обговорювали літературу, мистецтво, журналістику, читали вірші, зокрема патріотичні, обмінювалися думками, як «свідомі українці». У 1966 році в Сумах 28-річного Юрія Царика та 29-річного Анатолія Семенюту радянська влада засудила, фальшиво звинувативши у «триманні дому розпусти». Першого ув’язнили на рік, другого — на вісім місяців, — розповідає В’ячеслав Артюх.

Просував українство і журналіст, краєзнавець, дисидент Григорій Хвостенко, уродженець села Ульянівка на Білопільщині. На початку 70-х він брав участь у підпільної організації «Український національно-визвольний фронт» у Львові.

Разом з однодумцями він випускав самвидавний журнал «Поступ», де критикував російський шовінізм, виступав за незалежну Україну. Після арешту в 1973 році його відрахували з університету та відправили на примусове психіатричне лікування, розповідає історик.

Сумська молодь на шляху до незалежности

2 жовтня 1990 року група студентів розмістила свої намети на Площі Жовтневої революції. Молодь вимагала розпустити Верховну Раду та провести чесні вибори, відставки голови Ради Міністрів України Масола, націоналізації майна й відмови від нового Союзного договору. Щоб ці вимоги виконали студенти йшли на жорстокі поступки: цілодобово ночували в наметах і спеціально голодували.

революція на граніті, архів сумського ітсоричного порталу
Сум’яни на демонстрації в Києві у жовтні 1990 року. Фото: архів Сумського ітсоричного порталу

До студентського спротиву долучилися й сум’яни. До Києва поїхали члени Спілки Незалежної Української Молоді «Сумщина» Олег Медуниця та Іван Бортник, де брали участь у протесті. Згодом до хлопців приєдналися інші активісти. Коли протест у Києві мав незабаром завершитися, активісти повернулися до Сум і вже в місті підтримували Революцію на граніті. А 17 жовтня 1990 року Верховна Рада частково задовольнила вимоги молоді.

21 січня 1990 року українці створили «живий ланцюг» від Києва до Львова та Івано-Франківська, як символ єднання. Тоді в акції взяли участь до трьох мільйонів українців. Відтоді «Ланцюг єдності» став своєрідною традицією на державних святкуваннях у вже незалежній Україні.

24 серпня 1991 року Верховна Рада тогочасної УРСР переважною більшістю голосів ухвалила Акт про проголошення незалежности України. Це стало результатом кількасотрічного прагнення українців, зокрема й сум’ян, жити у своїй державі.

Боротьба за демократичну країну

У квітні 2004 року Кучма підписав наказ про об’єднання трьох сумських університетів в один — СНУ — Сумський національний університет. Зробити це хотіли недемократичним методом, віддавши владу над закладом «вигідному» ректору. 

Щоб не допустити об’єднання, сумські студенти розпочали протест, розгорнувши наметове містечко у сквері Шевченка. Попри тиск, залякування та переслідування, студенти боролися п’ять місяців. 1 серпня вони вирушили пішки на Київ, а вже 10 серпня 2004 року Кучма скасував указ про створення СНУ.

Uchasnyky studentskoi revoliutsii Kyiv 2004. Foto Suspilne Sumy
Учасники студентської революції на демонстрації в Києві. Фото: Суспільне Суми

Майже через десять років Суми знов долучилися до боротьби за демократичну й вільну Україну. Йдеться про Революцію Гідності — масовий громадянський протест, що тривав з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. 

22 листопада 2013 року у Сумах розпочалися протестні акції на підтримку Євромайдану. Сум’яни критикували дії Януковича, стояли зі стягами України та ЄС. 1 грудня на площі Незалежності в Сумах зібралися містяни, які підтримували протести в столиці. Вони вимагали відставки Азарова, Януковича та покарання силовиків, причетних до побиття та вбивства мітингувальників.

photo 2025 01 22 13 03 56
Сум’яни 1 грудня 2013 року виступають на підтримку Революції гідності. Фото з відкритих джерел

Боремося за соборність і сьогодні

Боротьба за незалежність і соборність України триває й досі, а до неї щоразу долучаються і сум’яни. Після лютого 2022 року місто вистояло ціною життів військових і цивільних, відбило наступ росіян і до сьогодні тримає оборону.

Ми відчуваємо соборність, коли віддаємо шану загиблим щоранку о 9:00, донатимо на збори волонтерів й всіляко підтримуємо військо. Люди, які залишаються на територіях, окупованих росіянами з 2014 року, — частина нашої цілісності. Лише після їхнього повернення ми відчуємо всю силу соборности.

Сьогодні ви можете вивчати Суми, аналізувати події з минулого міста та робити його кращим. Для цього долучайтеся до Клубу Цукру, спільноти проактивних сум’ян. Так ви підтримаєте роботу незалежного медіа і зробите власний внесок у хороше майбутнє Сум.
фото ані
Анна Шпурік
Журналістка Цукру

Вас може зацiкавити

зображення 2025 02 10 114210232
🍸 У Києві організують благодійну вечірку на підтримку Цукру
12 лютого о 18:00 співзасновник Цукру Дмитро Тіщенко стане за барну стійку київського Squat17b на вулиці Терещенківська, 17Б. Він готуватиме коктейлі, натхненні Сумами, а половину прибутку від продажу заклад передасть на підтримку медіа. Коктейлі, мерч та сумський двіж Цієї середи на гостей чекають донатні коктейлі та мерч Цукру, весь прибуток від продажу якого піде на […]
зображення 2025 02 10 140103436
🎙️ Письменник Владислав Івченко записав історію воєнних Сум для проєкту «Міста сили»
Вітер на блокпості, звуки ворожої колони, пісня прапорів і дитячий сміх у напівпорожньому місті — ці звуки рідних Сум у 2022-2024 роках записав сумський письменник Владислав Івченко. Про це пише «Радіо Культура». Повністю есей можна послухати за посиланням. Звуки війни У своєму есеї Владислав Івченко розповів, як для нього почалося повномасштабне вторгнення. Про перші повідомлення […]
pexels karolina grabowska 4218979 (1)
📚 На Сумщині бібліотекарки читають книжки телефоном для людей з порушеннями зору
У Центральній міській бібліотеці Шостки працівниці в будні читають книжки телефоном для людей з порушеннями зору. Роблять це у рамках проєкту «Почути світ, щоб бачити життя» від DOCU/CLUB. Про це написали «Читомо». Як це працює Читання відбуваються з понеділка по п’ятницю о 14:30 у форматі телефонної конференції. Цим займаються чотири бібліотекарки — Анжеліка Пенкіна, Валентина […]
зображення 2025 02 10 110215737
🏭 На Сумщині працюють три індустріальні парки. Розповідаємо, які можливості вони відкривають
В Україні зареєстровано понад 100 індустріальних парків, три з них розташовані на Сумщині. Про це йдеться у досліджені UA War Infographics. Що таке індустріальний парк Індустріальний парк — це спеціальна територія з інфраструктурою для масового залучення підприємств, що працюють найчастіше в промисловості та суміжних індустріях. Компанії в таких парках отримують доступ до необхідної інфраструктури: доріг, […]
зображення 2025 02 09 235126951
🚨 Російський «шахед» атакував автостоянку в житловому кварталі Сум (оновлено)
9 лютого російський безпілотник влучив в автомобільну стоянку в житловому кварталі Сум. Про це повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар. Оновлено: ДСНС повідомили, що внаслідок атаки пошкоджено 15 машин та три багатоквартирних будинки. Постраждалих немає. Наслідки атаки Внаслідок атаки постраждало щонайменше 10 автомобілів, повідомив Артем Кобзар. У навколишніх багатоповерхівках вибиті вікна та розбиті автівки. На […]
зображення 2025 02 08 103453729
⚡️ Російський безпілотник влучив у приватний будинок у Сумах
Уночі 8 лютого внаслідок атаки російського безпілотника в Сумах загорівся приватний будинок. Про це повідомила Сумська ОВА. Що відомо «Шахед» влучив у житловий будинок на території обласного центру. Через влучання сталася пожежа та значні руйнування споруди. На місці працювали рятувальники ДСНС, які локалізували пожежу та частково розібрали завали. В.о. міського голови Артем Кобзар повідомив, що […]