Куди піти на прогулянку? Що подивитися? Де поїсти? Ці запитання є базою для кожного, хто прибуває в незнайоме місто. Добре, коли відповіді на них зібрані в одному тексті. Тому для гостей, які нещодавно приїхали в Суми, ми створили гайд, що допоможе відчути атмосферу нашого міста. У добірці є інформація про архітектурні пам’ятки, культурні простори, місця відпочинку на природі й усередмісті. Наприкінці тексту радимо, де придбати сумські сувеніри і що почитати про місто над Пслом.
Наше місто — козацьке
За легендою, колись давно на березі річки Псел козаки знайшли три мисливські сумки із золотом. Знахідку показали своєму отаману, який вирішив заснувати на ці гроші місто й назвати його Суми. Ця легенда прижилася аж настільки, що ті сумки зобразили на гербі нашого міста. Насправді все було трохи складніше.
Отож, Суми у 1655 році й справді заснували козаки-переселенці на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим. На ці землі вони прийшли з селища Ставище, що на Київщині. Найімовірніше, свої домівки вони покинули вимушено.
26 червня 1655 року від московського царя козаки отримали дозвіл оселитися на території сучасних Сум. Припускаємо, що вас може здивувати формулювання «козаки отримали дозвіл від московського царя». Річ у тім, що до Північної війни, тобто до 1708 року й до рішення гетьмана Івана Мазепи підтримати шведську армію, усі українські козаки воювали на боці Московії.
Але повернемося до заснування. Козаки-переселенці почали зводити обронну фортецю, яка мала охороняти територію Слобідської України від набігів татар. Бастіон будували на совість — кілька разів ворог брав Суми в облогу, але зайти в місто йому не вдавалося. Згодом, у першій половині 18 століття, місто стало столицею Слобожанщини, а вихідці з Сум — засновниками інших міст. Наприклад, Суджі в Курській області.
Цукрова доба
Якщо запитати сум’ян, хто саме вклав найбільше сил у розвиток Сум, то найімовірніше вони скажуть: «Іван Харитоненко». Він був меценатом і цукрозаводчиком. У середині 19 століття Харитоненко звів у Сумах рафінадний завод, який згодом увійшов у п‘ятірку найбільших в Україні. Пізніше він утворив цукровий синдикат і очолив його. Монополія об’єднала понад 90% всіх цукрових підприємств Російської імперії.
Те, який вигляд має історична частина міста, зокрема заслуга родини Харитоненків. Чимало з будівель, зведених їхніми коштами, розташовані на вулиці Троїцькій. Найперша — це садиба Харитоненків, красу якої, зараз на жаль, не вдасться оцінити повною мірою. Адже ця пам’ятка з 2003 року на реставрації. Якщо пройдете трохи далі, побачите будівлю Класичної гімназії, яку сум’яни іноді називають сумським Гоґвортсом, а також помилуєтеся однією з найвідоміших споруд міста — Троїцьким собором.
Місто спротиву
У радянські часи Сумам вдалося зберегти українську ідентичність. Уже в 90-ті роки сум’яни прибрали з Покровської площі пам’ятник Леніну, а замість нього поставили Івана Харитоненка.
Суми називають містом-передвісником Помаранчевої революції, адже у 2004 році тут проходили студентські протести. Молодь боролася проти об’єднання трьох університетів міста в один — Сумський національний університет. Попри те, що студентів труїли невідомими речовинами й тримали у відділках міліції, їм вдалося завадити об’єднанню. Ті події увійшли в історію під назвою Революція на траві.
Велика війна в Сумах
Уміння протистояти ворогам Суми продемонстрували й під час повномасштабної війни. Наше місто відстояла територіальна оборона. Захисники зупиняли танки та артилерійські установки, нищили бензовози, брали в полон росіян. Тероборону навіть почали жартома називати локальним НАТО. Своїми діями сумським захисникам вдалося зупинити просування ворога до Києва. У той час інші жителі міста активно волонтерили: допомагали облаштовувати блокпости, годували оборонців, робили коктейлі Молотова, збирали кошти на автівки й військову амуніцію, комплектували аптечки.
Нині наше місто знову під ударом росіян. Його атакують ракетами, КАБами й безпілотниками. Проте Суми сміливі й стійкі, ніби незламна фортеця, що покликана зупиняти ворогів. Тому в місті відкриваються нові заклади харчування, працюють музеї й галереї, відбуваються культурні події. Далі — розкажемо вам про все це детальніше. Почнімо з сумської архітектури.
Свято-Воскресенський кафедральний собор
Це єдина будівля 17 століття, яка збереглася в Сумах. Собор збудували коштом першого сумського полковника Герасима Кондратьєва. Того самого, який зі своїми побратимами-переселенцями заснував Суми. Храм зведений за українською традицією — він трикамерний і трибаневий. Зверніть увагу на стіни споруди — вони масивні. Очевидно створені, щоб тримати ворожі штурми.
Поблизу Воскресенського собору стоїть кам’яниця, яку побудували на початку 18 століття. Щоправда, пишуть на сайті міської ради, її неодноразово перебудовували, тож про її вік нагадують лише окремі архітектурні деталі в підвалі та на горищі.
Адреса: площа Незалежності, 19
Обласна універсальна наукова бібліотека
Бібліотеку почали будувати у 1982 році. Проєкт чотириповерхової будівлі зі скла і бетону розробив сумський архітектор Юрій Кобиляков. Нова бібліотека відкрилася 20 квітня 1986 року. Всередині будівлю прикрашає вовняний гобелен «Дерево знань», розміром шість на одинадцять метрів. Його спеціально для книгозбірні виготовили майстри Решетилівської фабрики художніх виробів Полтавської області. Керував процесом килимар і митець Леонід Товстуха.
Адреса: вулиця Героїв Сумщини, 10
Садиба Суханових-Сумовських
Цей мініпалац — колишня садиба сумського підприємця й мецената Миколи Суханова. Він побудований у стилі неокласицизму з елементами бароко. Архітектурний ансамбль із трьох будівель спорудили у 1895 році. Майстри оздобили садибу напівколонами, пілястрами, гірляндами й віньєтками.
Згодом садиба опинилася у власності родини Сумовських. Голова сім’ї Іоакім Адольфович був співзасновником АТ зі спорудження приватної Бєлгород-Сумської залізниці й одним із трьох директорів правління.
Зараз в будівлі розташовано Інститут прикладної фізики Національної академії наук України. Всередину вас, ймовірно, не пустять, але роздивитися красу мініпалацу ззовні цілком можливо.
Адреса: вулиця Петропавлівська, 58
Петропавлівське центральне кладовище
Це місце недаремно називають музеєм просто неба. Тут і справді є безліч цікавих об‘єктів, що хвилюють фантазію. Наприклад, на цвинтарі розміщено піраміду, заввишки вісім метрів. Ніхто не знає хто саме і коли її побудував. Деякі дослідники припускають, що це була усипальниця для двох осіб зі статної сім’ї, які мали зв’язок із Єгиптом.
У центрі кладовища розташована Петропавлівська церква, побудована у 1851 році в стилі класицизму. Поруч із нею поховані члени родини Харитоненків. Їхні могили прикрашають скульптури з білого мармуру, створені французьким скульптором Арістидом Круазі. Твори цього митця зберігаються в Луврі. Неподалік також розміщена могила сумського мецената і промисловця — купця Дмитра Суханова. Краєзнавці гадають, що автором пам’ятника є скульптор Марк Антокольський.
У 2014 році біля центрального входу на цвинтар почали ховати загиблих на війні в зоні АТО/ООС. Згодом місце перетворилося на Алею Слави.
Адреса: вулиця Сумської артбригади
Троїцький собор
Це одна із найвідоміших споруд міста Суми. На початку 20 століття син цукрозаводчика Івана Харитоненка Павло вирішив розширити приміщення старої церкви, яка вже не могла вмістити усіх парафіян. Невдовзі поблизу він заклав Троїцький собор за проєктом сумського архітектора Карла Шольца. Споруда мала нагадувати Ісаакіївський собор у Санкт-Петербурзі.
Будівництво тривало з 1901 до 1914 року. Меценат собору Павло Харитоненко так і не побачив його освячення. До цієї події він не дожив. Архітектура споруди поєднує елементи різних стилів. По периметру храму йде карниз класичного стилю, у стилі бароко зведені каплиці. Є оздоблення у формі рослинних орнаментів.
Адреса: вулиця Троїцька, 24а
Куди піти на прогулянку
У Сумах безліч затишних місць: є чимало водойм, парки й лісові масиви. Локації для відпочинку можна знайти як у середмісті, так і на околицях. Наприклад, обідню перерву можна провести, гуляючи Театральною площею чи набережною Псла в міському парку. Вечір пропонуємо провести на березі озера Чеха або в кампусі Сумського Національного аграрного університету.
Сквер Інституту бізнесу СумДУ
Локація невелика, але доглянута. Сюди часто навідуються молодята, щоб зробити гарні фотографії. Ви зможете відпочити серед зелених газонів та різних видів рослин. Сквер обладнано зручними лавами й альтанками, є фонтан. За порядком слідкує охоронець.
Адреса: вулиця Герасима Кондратьєва, 18
Графік роботи: з 9:00 до 17:00, крім суботи й неділі
Парк відпочинку імені Кожедуба
Локація розташована в серці Сум. Зі сходу й півдня парк омиває Псел, тому це місце так люблять у літню спеку сум’яни. Тут можна прогулятися набережною або скупатись у річці. У парку є дитячі та спортивні майданчики, працюють атракціони, зокрема колесо огляду. Приємний затінок утворюють дерева й кущі, яких тут налічують понад 30 видів.
👣 Парк можна знайти на мапі
Кампус Аграрного університету
Кампус розташований на території Сумського національного аграрного університету. Тут росте безліч декоративних, плодових дерев, кущів і квітів. Гуляти кампусом приємно, адже стежки облаштовані у формі зелених лабіринтів. На вході до навчального закладу встановлено стенд зі схемою території університету.
Дізнатись, які рослини ростуть у кампусі й де саме вони розташовані, допоможе ще один інформаційний щит. Загальна площа локації — 36.5 гектарів. Крім навчальних корпусів та лабораторій, тут є два спортивні майданчики та навчальні полігони для вирощування культурних рослин.
Адреса: вулиця Герасима Кондратьєва, 160
Озеро Чеха
Це улюблене озеро сум’ян. У народі його називають «Чешка». Воно лежить у Зарічному районі Сум, має площу 32 гектари. Навколо водойми облаштована пішохідна та велосипедна доріжка, є спортивні майданчики, тенісні корти, а також альтанки, де можна приготувати страви на вогнищі. На озері Чеха чимало птахів. До слова, це одна з небагатьох сумських водойм, де пернаті гніздяться й виводять потомство. Рекомендуємо побувати на Чешці під час заходу сонця.
Басівський парк
Якщо бажаєте прогулятися лісовими стежками, вирушайте до Басівського парку. Це тихе місце закохує в себе з першого погляду ще й тому, що поблизу тече річка Псел. У 19 столітті цей парк був частиною заміського маєтку графині Параскеви Штеричевої.
Тут зберігся її палац, можна роздивитися залишки фонтану та доріжок, вимощених колись цеглою. Зараз садибний комплекс належить медичному інституту Сумського державного університету. У вересні 2013 року тут відкрили санаторій-профілакторій цього закладу освіти.
Sunset Beach на Блакитних озерах
Блакитні озера — це штучна водойма. Її створили в 60-х роках минулого століття на правому березі річки Псел. У 2023 році тут облаштували комфортне місце для відпочинку. Завезли пісок, очистили берегову лінію, посадили дерева, встановили роздягальні, облаштували дитячий майданчик і волейбольне поле. Поряд із берегом є кілька мангалів, які можна вільно використовувати, також є стоянка для автомобілів. До речі, вода в Блакитних озерах і справді блакитна.
👣 Знайти локацію можна на мапі під назвою «Піщаний пляж на Блакитних озерах».
Мистецький квартал
У туристичних путівниках ви не знайдете цієї назви, бо вона неофіційна. Ба більше — з’явилася нещодавно, буквально в квітні цього року. Квартал утворився в той момент, коли Сумська міська рада перейменувала провулок Пляжний на провулок Давида Бурлюка, який був відомим художником і засновником футуризму.
Так з’явилася територія, де поєдналися вулиці, названі на честь митців: Миколи Мурашка Гната Хоткевича, Никанора Онацького, Оскара Гансена та вже згаданого нами Давида Бурлюка. Поруч із кварталом розташовані обласні музеї — художній та краєзнавчий, а також Сумський національний академічний театр імені Щепкіна.
👣 Де шукати Мистецький квартал: поблизу універсальної наукової бібліотеки, між Обласним краєзнавчим музеєм, що на вулиці Герасима Кондратьєва, 2 і Молодіжним центром «Романтика», який розташовано на вулиці Героїв Сумщини, 3. Щоправда, на мапі вулиця Бурлюка досі називається «провулок Пляжний».
Культурні майданчики в Сумах
Велика війна пробудила в сум’ян не лише ген воїна. Як тільки росіян вигнали за межі області, активні містяни взялися розвивати локальну культуру. Під час повномасштабного вторгнення вони відкривали приватні музеї й галереї, створювали творчі простори, запрошували в Суми стендаперів, музикантів, лекторів і архітекторів, організовували фестивалі. Усе це сум’яни робили й роблять заради того, щоб кожен мав сили жити й боротися далі.
«Дворик на Кузнечній»
Наприкінці лютого 2022 року, коли Суми були оточені російськими військами, «Дворик на Кузнечній» був волонтерським складом. Всюди стояли ящики з пляшками й ганчірками. Тут змішували коктейлі Молотова. Коли росіяни відступили, співзасновник ДНК Дмитро Тіщенко спільно з командою вирішив, що це місце має наповнювати сум’ян вірою в те, що все буде окей.
Спочатку в «Дворику» влаштували генеральне прибирання, а потім — заасфальтували територію й встановили сцену. У 2022-му тут організували кілька концертів, дискусію та зустріч змінотворців. Також відбувалися театральні вистави. Відвідувачі заходів казали, що події в «Дворику на Кузнечній» «мотивують їх вилізти зі своєї бульбашки».
Нині тут триває «Сезон, що обіймає». Щочетверга проходять Соборні вечори, а щосуботи для гостей готують сніданки. Щоб бути в курсі усіх подій ДНК, підписуйтеся на сторінку в інстаграмі.
Адреса: вулиця Кузнечна, 2
«Артдвір на Воскресенській»
«Артдвір на Воскресенській» — це місце чистої мистецької імпровізації. Тут є стільчик, що стоїть на стіні, різнокольорові шпаківні, піраміда зі стрічками бажань. У дворі ви побачите, як мурали та різні артоб’єкти сусідують із кондиціонерами, дротами й трубами для опалення.
Тут діє музей, у якому можна торкатися експонатів (про нього ми розкажемо нижче), а також мистецька галерея BureauArt. Вона розташована у дальньому куті «Артдвору». Сам експозиційний простір невеликий, лише 25 квадратних метрів, проте це не заважає галеристам залучати відомих митців. Нові експозиції в галереї з’являються кожні чотири тижні. BureauArt також має кав’ярню, де подають чай, каву, лимонад, вино.
Адреса: вулиця Воскресенська, 6а
Приватний музей «Причал Одіссея» та галерея Kos Tur
Ця локація відкрилася в Сумах у травні 2022 року, одразу після того, як місто звільнили від блокади. Музей розташований в історичній будівлі кінця 19 століття, в Артдворі. Головна особливість цього місця — засновник «Причалу Одіссея» Сергій Гуцан дозволяє чіпати експонати руками. В музеї п’ять кімнат: «Хаос», «Система», «Кураж», «Еволюція» й «Світлиця». В них зберігаються експонати від часів Трої до сьогодення.
Поряд із музеєм також діє галерея Kos Tur. Її відкрили Сергій Гуцан і Роман Голуб влітку 2022 року. Приватну некомерційну ініціативу присвятили 75-річчю сумського художника і скульптора-кераміста Леонтія Костура. Митець відомий тим, що заснував напрям під назвою «костуризм».
Артпростір «Погріб»
Ця локація розташована під землею, на місці овочевого складу. Загальний вигляд приміщення дивує поєднаннями: високі арки зі старої цегли існують поряд із сучасною технікою й освітленням. Простір створили сумські активісти Олександр Бабич та Ігор Титаренко. Їм хотілося, щоб в Сумах з’явилося місце, що об’єднуватиме спільноти. Тож зараз тут збираються художники, поети, стендапери, фотографи й архітектори. Також у «Погребі» проходять виставки й концерти.
Івенти зазвичай анонсують на сторінці спільноти «Суми майбутнього» в Instagram.
Адреса: вулиця Воскресенська, 4
Де поїсти й випити кави?
Попри те, що Суми розташовані за 30 кілометрів від кордону з країною-агресоркою, в місті відкриваються нові ресторани й кав’ярні. У закладах можна скуштувати страви різних кухонь світу, спробувати пиво власного виробництва, насолодитися вишуканими десертами. Ділимося адресами й графіками роботи нових ресторанів і кав’ярень. Наприкінці цього блоку ви знайдете лінк на путівник закладами Сум. У ньому ми зібрали місця, де подають сніданки, готують ланчі, а також просувають культуру кави.
Кав’ярня Mereli
Заклад пропонує десерти від кондитерської «Сахар». У Mereli можна випити кави або чаю на місці, а можна взяти напої з собою. У кав’ярні радять спробувати еклери, моті й тарти. Тут роблять солодкі подарункові бокси та торти на замовлення.
Адреса: вулиця Козацький вал, 1
Графік роботи: щодня з 9:00 до 20:00
Ресторан «Шнобель»
Заклад відкрили в лютому 2024 року. В «Шнобелі» можна скуштувати салат із лососем й авокадо, український стейк на вугіллі, шоколадний фондан або чебурек. Також «Шнобель» випікає свій хліб, а бармени роблять коктейлі, «від яких не болить голова». Кожного дня з 9:00 до 12:00 в ресторані можна замовити сніданки.
Адреса: вулиця Харківська, 5
Графік роботи: щодня з 9:00 до 22:00
Локшична «Наминай»
Заклад відкрився у квітні 2024 року. Тут подають страви паназійської кухні, які зазвичай поєднують декілька смаків: солодке та солоне, кисле та гірке. В «Наминай» є різні види локшини та рису, а також рамен і кімчі.
Адреса: вулиця Нижньохолодногірська, 13/1
Графік роботи: з 11:00 до 21:00 щодня, окрім неділі
Паб SolodKava
Заклад відкрився у березні цього року. Тут варять крафтове пиво, готують страви європейської та паназійської кухні. Наприклад, в SolodKava можна спробувати баклажани та мідії фрі, гарячі пательні з різним наповненням, реберця й медальйони на грибній подушці. Також подають салати, бургери й піцу. Зранку кухарі готують легкі сніданки.
Адреса: проспект Перемоги, 81
Графік роботи: щодня з 10:00 до 21:00
Пекарня-кондитерська «Пан Пекар»
Заклад розташований у центральній частині міста. В «Пан Пекар» готують вісім різних сортів хліба на заквасці. Тут можна скуштувати круасани з малиною, шоколадом, фісташкою, карамеллю й сиром брі. Також є піца, пиріжки, вироби з листкового тіста, торти й тістечка.
Адреса: Покровська площа, 13
Графік роботи: з 8:00 до 20:00
Кафе Che's
Цей заклад відкрився ще до великої війни, проте ми вирішили додати його в добірку. Через російську агресію власникам кафе довелося змінити його концепцію. Довгий час в Сумах чимало уваги приділяли постаті російського письменника українського походження Антона Чехова. Тож його портрети було видно із кожного куточка кафе, яке тоді називалося Chekhoff's.
Нині заклад змінив назву на Che's. Працівники прибрали зображення Чехова й часто організовують збори для ЗСУ. В Che's можна скуштувати сендвічі, запечений камамбер, телятину з грилю, локшину з лисичками. Також в Che's продають настоянки їхнього виробництва, які можна взяти з собою.
Адреса: вулиця Козацький вал, 2/2
Кав'ярня Bottle&Cup
Одна з найулюбленіших кав’ярень нашої редакції. Окрім кави, чаю, лимонадів і десертів в Bottle&Cup готують окрошку з куркою або лососем, карбонару, сирники, шакшуку і ще безліч всього смачного.
Адреса: вулиця Кузнечна, 4
Графік роботи: з 9:00 до 20:00, кухня працює до 17:00
Як і обіцяли, додаємо наш путівник закладами Сум. З ним ви швидко оберете місце, де готують боули на сніданок чи стейк на вечерю, де варять крафтове пиво й змішують класичні коктейлі. У добірці знайдете також адреси й актуальні ціни.
Де купити сувеніри з сумським вайбом
В онлайн магазині Ц.Крамниця є чимало цікавих, смачних, красивих і корисних речей. В асортименті маємо й фірмові товари від Цукру, і продукцію місцевих виробників. У Ц.Крамниці можна придбати яскраві шкарпетки, футболку «Суми — моя фортеця», шопер «Несу сумську впевненість», худі Sumy. City that empowers. Також маємо брошки з вітражного скла, гердани, силянки й хустки. Своє замовлення можна забрати в нашому офісі одразу після оплати.
Адреса: вулиця Кузнечна, 2, другий поверх
Графік роботи: з понеділка по п'ятницю з 10:00 до 17:30
Обрати щось із Сумською атмосферою вам також допоможуть у «Крафтниці». У магазині можна купити продукцію місцевих виробників: шоколад, конопляні вироби, керамічний посуд, вироби з лаванди, мед та інші товари.
Адреса: Покровська площа, 15а, зупинка біля McDonald's
Графік роботи: з 10:00 до 18:00
Що почитати про Суми
Цукр — це онлайн-журнал, що розповідає про людей та речі, які роблять Суми місцем сили. Ми пишемо про місто з 2019 року. За цей час на сайті вийшло понад 1 000 текстів, які прочитали близько мільйона унікальних користувачів! Щоб познайомитися із Сумами ближче, пропонуємо вам почитати наші матеріали. Впевнені, що вони точно допоможуть відчути атмосферу міста над Пслом.
🏰 Як козаки фортецю в Сумах будували — у тексті йдеться про зведення оборонного бастіону навколо нашого міста, про його засновників і про те, чим займалися сум’яни понад 300 років тому.
🎸 «Це своєрідна терапія з психологом». Як музика зцілила військового Іллю Кошицького — розмова з сумським виконавцем про те, чому він пішов до армії, як адаптувався до цивільного життя після повернення та чим займається зараз. До кожного етапу життя Іллі авторка підібрала його пісні.
⛺ «Ми ті, хто з перших обрав європейську Україну». Як сумські студенти у 2004 році боролися проти об’єднання університетів — наша авторка Анна Шпурік досліджувала, як починався студентський спротив, чому молодь вирішила стрибати до Києва, а також розбиралася, як протести 2004-го року вплинули на те, що Україна обрала Європу.
🕌 Зі Стамбула до Сум: як сумська блогерка вирішила повернутися в рідне місто під час війни — цей матеріал розкаже вам про силу кохання й про те, чому люди повертаються в Суми під час війни.
✝️ «Царство Небесне боротьбою здобувається», — військовий капелан про загиблих воїнів, молитви в окопах і кросівки з Попасної — це інтерв’ю з військовим Капеланом Олегом Гаврилюком, який може проїхати 500 кілометрів за день, щоб привітати військових із Різдвом.
🗿 Експонати, яких можна торкатися, стіна поезії та образ Таньки, що збирає макулатуру. Чим цікавий артдвір на Воскресенській — текст про місце, де можна провести кілька годин поспіль в атмосфері історії та мистецтва.
🚲 Віз п’ять автоматів на велосипеді — історія Мазая, якого сумʼяни знають із відео на Соборній — матеріал про чоловіка, відео з яким стало важливим спогадом про оборону міта в перші дні великої війни.
😽 Я кішка Чері, що живе в центрі Сум — це історія про найпопулярнішу кицю, яка живе в кальянній «Димна хата», а працює в магазині «Алло».
Цукр — перше сумське медіа, яке фінансують самі читачі. Завдяки цьому ми пишемо тексти, знімаємо відео, робимо подкасти й організовуємо культурні події, що надихають. Сьогодні в нашому Клубі Цукру вже 700 учасників. Щоб підтримати Цукр разово чи на постійній основі, переходьте за лінком.
