«Крізь біль до щастя» — з такою думкою Ілля зараз пише музику. Свою першу пісню записав у гуртожитку «на колінці», а відомим став завдяки треку «Вітер віє над Дунаєм», що написав під час служби в ЗСУ. Цукр поговорив із сумським виконавцем Іллею Кошицьким і дізнався, чому він пішов до армії, як адаптувався до цивільного життя після повернення та чим займається зараз. До кожного етапу життя Іллі ми підібрали його пісні, які ви можете послухати нижче.

Umru’ka чи Ілля

Іллі 27 років, він народився та жив у Сумах. У дитинстві ходив по хаті та співав «Червону руту», коли ще ніхто не міг розібрати його слів.

Коли був малим, ми з родиною їздили на дачу. Завжди в машині співали українські народні пісні. А потім у дев'ятому класі я купив першу гітару та почав сам навчатися грати. Тоді навіть виступав із каверами
Ілля Кошицький
музикант, доброволець

Вищу освіту він здобув у київському університеті імені Тараса Шевченка — вивчав арабську та французьку мови. Також був волонтером у Європейському молодіжному парламенті. Саме під час навчання у 2019 році почав писати музику.

Тоді Ілля поїхав до Мінська на молодіжний проєкт із симуляції роботи Європарламенту. Там познайомився з новими людьми, здебільшого з митцями, які й надихнули.

— Ця поїздка була життєзмінним досвідом. Тоді мені трапилися потрібні люди, з якими я мав філософські розмови. Назад їхав автобусом на другому поверсі, дивлячись відео про те, що ми є не краплею в океані, а океаном у краплі. І це вилилося в першу пісню. Знайшов найдешевший аудіоінтерфейс і десь у гуртожитку на колінці записав перший трек. Тоді ще нічого не розумів у музиці, — згадує Ілля.

Після навчання хлопець повернувся до Сум. Свою першу музичну студію зібрав у 2020 році у квартирі батьків. А працювати в ній почав у 2021-му: записував треки та викладав дітям мови онлайн. Зі своїми піснями та каверами, крім України, виступав у Литві, Франції, Іспанії та Німеччині. Здебільшого брав участь у різних концертах у рамках Європейського молодіжного парламенту. Але також часто влаштовував вуличні виступи.

Перший псевдонім виконавця був Umru’ka (عمرك) — з арабської «твій вік, твоє покоління». Першочергово він хотів написати альбом, де кожна пісня відповідала б певному поколінню або віковій групі. Наголос падає на першу літеру псевдоніма. Але через співзвучання з іншими мовами, зокрема російською, та неправильний наголос він вирішив просто назватися своїм іменем.

«Хто, якщо не я?»

До 2022 року Ілля не думав воювати. Він займався музикою та викладав, мав план на випадок великої війни: придбати машину й виїхати з родиною глибше в Україну.

Але в перші дні повномасштабного вторгнення його ставлення змінилося: українці згуртувалися, суспільство романтизувало спротив. Він почав думати над тим, щоб вчинити як патріот — піти в сумську тероборону.

— 27 лютого подзвонив друг і сказав, що теробороні потрібна допомога. Там ми робили коктейлі Молотова. Через це нас називали барменами. Тоді я почав романтизувати війну, через що хотілося автомата взяти, — каже Ілля.

Офіційно в тероборону його з другом не брали, оскільки вони не служили до цього. 14 березня хлопці почали ходити до військкомату. Спочатку їх постійно відправляли додому, але вже за місяць сказали збиратися на навчання. Каже, що там майже не мали фізичної підготовки, здебільшого була теорія.

Після місяця навчання бійців відправили на Донбас. 19 травня Ілля пішов на перше бойове завдання.

— Якщо чесно, не встигав обробляти в голові події, бо все швидко відбувалося. Я прийшов з думкою «хто, якщо не я?». Але коли потрапив на фронт, то зрозумів, що куля летить в обидва боки. Тоді романтичне сприйняття зникло, а страх залишився, — розказує доброволець.

Пісні, написані після загибелі побратимів

У зоні бойових дій Ілля теж записував музику на диктофон.

— У червні із завдання не повернувся побратим Сергій. Я його навіть не встиг запам’ятати. Єдине, що згадую — він був мовчазним. Тоді я почав писати пісню «Вітер віє над Дунаєм». Встановив на планшет застосунок Garage Band і почав робити аранжування, — розказує Ілля.

Дописав пісню після загибелі ще одного знайомого бійця, в якого були проблеми зі здоров’ям, але він все одно пішов добровольцем.

— Коли ми їхали через місто Дніпро, звідки він був, до нього вийшла донька чи онука. Вона дуже плакала та била його кулаками, кричала, щоб він не їхав. У серпні я дізнався, що він не вийшов із коми. Я одразу згадав про цю дівчинку та дописав пісню, — каже Ілля.

За його словами, велика війна спонукала його швидше розвиватись у музиці: він відкрив музичну студію, почав записувати фіти з іншими виконавцями, його треки набирають багато прослуховувань. За часів великої війни попит на патріотичні пісні зріс.

— Перші дні сприймалися як кінець світу. Тоді музика була для мене найближчим. А коли пісня «Заповіт» залетіла, то начальник штабу жартував, що Путін — мій продюсер, — згадує боєць.

Ця пісня швидко набрала перегляди після публікації на YouTube й зараз має вже 10 тисяч. Звуки з пісні «Вітер віє над Дунаєм» у TikTok у перші місяці набрали понад п’ять мільйонів переглядів, а відео у Facebook — 459 тисяч.

Був не військовим, а захисником

Ілля служив у ЗСУ близько року. У січні 2023 року він звільнився в запас за 26 статтею закону «Про військовий обов’язок і військову службу» — мав серйозні проблеми з хребтом. Однак зараз список причин скоротили. А за новим законом про мобілізацію Ілля повинен буде знову пройти військово-лікарську комісію.

Буває, накриває — це одна з головних проблем у ветеранів. Тих, хто повернувся з фронту, дуже часто мучить, що вони недостатньо зробили. Але я не хочу, щоб мене сприймали насамперед як військового. Я йшов на фронт не для того, щоб бути військовим, а щоб бути захисником. Тому зараз концентруюся на музиці
Ілля Кошицький
музикант, доброволець

Іллі важко адаптуватися до цивільного життя. Він часто згадує про поранених і загиблих військових на фронті. Тим часом у тилу люди продовжують жити звичним життям.

— На службі всі військові стають як сім’я. У тебе немає свободи, але є підтримка. Там ти відчуваєш свою важливість. Після повернення додому зі мною перестали спілкуватися побратими, і я не розумів причин. Також перестали спілкуватися деякі близькі люди. І ти не розумієш, чи це відбувається, тому що ти був в їхніх очах героєм, а тепер незрозуміло хто, — говорить Ілля.

За його словами, окрім психологічного аспекту, складно було й матеріально. Багато військових, які повертаються до цивільного життя, втрачають фінансову стабільність і не розуміють, куди їм далі рухатися. Також після служби важко знайти роботу. Деяких не беруть через фізичне чи ментальне здоров’я, розказує Ілля.

Перші місяці після повернення Ілля майже не працював. Жив на заощадження та писав багато музики. Тоді він зареєстрував авторські права на «Вітер віє над Дунаєм» у громадській організації «Українська агенція з авторських та суміжних прав». Ця ГО співпрацює з Міжнародною конфедерацією товариств авторів і композиторів Cisac, яка відповідає, зокрема, за авторські права The Weeknd. Організація заплатила Іллі за використання його музики, тому він вирішив вкласти кошти в нову музичну студію.

Синтезатор, звуки TikTok і штатив для кліпів

Ілля вміє грати на акустичній та електричній гітарах, синтезаторі, глюкофоні, баяні, флейті та ксилофоні. Але в студії свої треки здебільшого пише, використовуючи гітару та синтезатор. За основу бере ці інструменти, а потім під час аранжування накладає різні звукові шари. Тоді може додавати барабан-машину, а також нарізки з відео в TikTok.

— Можу брати, наприклад, крики дітей. Слухач одразу цього може не почути, але це класно доповнює атмосферу. Наприклад, у кавері «Сосни» на задньому плані, коли йдеться про кохання як дитячу гру, є звуки дітей, які грають на майданчику. Я або сам записую це, або з інтернету беру, — розказує музикант.

Він сам пише пісні, записує треки, робить аранжування, зводить їх, поширює, рекламує та знімає кліпи. А рідні та знайомі допомагають лише натхненням. Зокрема батьки підтримують. Також є друзі-музиканти, з якими можна порадитися щодо аранжування та сенсового наповнення треків.

У його студії на одній зі стін є карта візуалізації — ватман із купою різних написів. Це ідеї проєктів, які приходять у голову Іллі. Зазвичай там назви нових пісень, або кавери, які він хоче записати. З початку 2024 року тут було близько 50 проєктів. У результаті з них вийде десь три-чотири, каже музикант.

Пісню Ілля зазвичай починає записувати з тексту приспіву: пише все, що є в голові. Потім починає на синтезаторі награвати музику.

Із всесвітньо відомих артистів музикант найбільше рівняється на Charlie Puth та Ed Sheeran. Також в українську музику йому хочеться принести щось із французької естради: Stromae, Gims, Jeremy Frérot та Orlesan.

На початку лютого 2022 року Ілля мав записати пісню разом із гуртом «Воплі Відоплясова» в межах конкурсу Фонду української музики. Однією з головних ідей проєкту було відсторонення від шаблонів російської музики та створення свого контенту. Зараз Ілля не планує співпрацювати з ВВ, але хоче записати трек із сином Олега Скрипки Устимом.

У майбутньому він би хотів записувати не лише свої пісні, але й інших виконавців, або навіть продюсувати їх. Але в Сумах немає великого попиту на це, каже хлопець. Також для нього важливо, щоб був метч з артистом — спільний потік ідей. Зараз він більше розглядає пропозиції для колаборацій, аніж для продюсування.

Не однією музикою

Після повернення до цивільного життя Ілля почав знову проводити уроки англійської, арабської та французької. Але зараз працює з дорослими, оскільки, за його словами, більшість дітей не мають мотивації.

Оскільки до війни він викладав багатьом іноземцям, то в перші дні вторгнення дехто з них фінансово допомагав Іллі.

— Був канадець, який написав, що йому не потрібні уроки французької, але він хоче підтримати мене. Тому він платив мені за заняття, хоча я їх і не проводив. Також цей чоловік організував мені інтерв’ю з канадським і французьким журналістами, — розказує Ілля.

У 2024 році він відкрив онлайн-школу із вивчення французької мови. Для цього хлопець створив інтерактивну платформу з різними вправами, кросвордами та перевіркою домашніх завдань. Зараз там працює двоє викладачів. Влітку хлопець планує запустити прогрів — проводити мовні вечори, кінозустрічі, розмовні клуби й івенти з тімбілдингу та соціалізації. А у вересні хоче відкрити школу в Сумах, де будуть викладати мови офлайн. Приміщення майбутньої школи зараз ремонтують.

Онлайн у школі Іллі викладають арабську та англійську, але основна мова — французька, оскільки школа має назву Il y a Français (Ілля Франсе). Французькою Il y a — це як англійською there is, there are.

Сумська та українська аудиторії

Ілля любить Суми за камерну обстановку: тут багато знайомих людей і немає метушні. Його слухають і тут, і, зокрема, в Німеччині. Ілля пояснює це тим, що біженці почали на протестах вмикати пісню «Вітер віє над Дунаєм». Але, на його думку, українська аудиторія більш відкрита до нового.

В Україні дуже нішева музика. Якщо брати наших популярних артистів, то, наприклад, «Казка» дуже фольклорна, а «Онука» використовує непрості аранжування та цікаві ідеї з пошуку саунддизайну. У нас люди люблять щось незвичайне
Ілля Кошицький
музикант, доброволець

У Сумах він бачить простір для розвитку свого музичного потенціалу, особливо зараз. Він каже, що в нашому місті музика розвивається завдяки «Дворику на Кузнечній», «Погребу» та «Коморі», де складаються ком’юніті.

Чого не вистачає музиці в Сумах і загалом в Україні — це колаборацій між собою, каже Ілля. На його думку, іноземні артисти більше відкриті до співпраці з українцями, ніж самі українці. Наприклад, Ed Sheeran записав трек із «Антитілами», а Snoop Dogg — із Тіною Кароль.

— Кавер на Stromae я записав ще в перші дні війни. В останні дні в зоні бойових дій на Донеччині я вирішив написати йому. Але знайшов тільки номер його магазину одягу. Я написав їм і вони погодилися, щоб я записав та опублікував кавер. З українськими артистами це набагато важче, — згадує виконавець.

Крізь біль до щастя

Коли Ілля повернувся до цивільного життя, саме музика допомагала йому адаптуватися. І фраза «крізь біль до щастя» стала своєрідним девізом виконавця під час створення музики.

— Після повернення в Суми я не розумів, чого хочу. Втратив себе. Єдине, що розумів — що хочу продовжувати займатися музикою. Але музика вже зовсім не така, яку я створював у зоні бойових дій та яку створював до війни, — каже виконавець.

Біль у піснях Іллі — про пошук себе. Він створює музику, де ділиться своїми проблемами та досвідом.

— У нас в українців не заведено розповідати про свої проблеми. А я хочу через пісні показувати, що люди не самі з такими проблемами, що з усього є вихід. І тому зазвичай я пишу пісні на сумні теми, — розказує музикант.

Ілля переконаний, що музика його зцілює від болю через втрату людей і себе. Для нього вона — це своєрідна терапія з психологом. Кожна нова пісня, яку він пише, допомагає йому краще розібратися в собі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Вас може зацiкавити

🤸‍♂️ Фітнес-проєкт Formation відкрив власну студію
Абонементи коштують від 600 до 2400 гривень
🗣 Як не поїхати дахом від новин: у «Хабі на Кузнечній» поговорять про медіаграмотність
Вхід коштує від 1 до 150 гривень
🕌 Зі Стамбула до Сум: як сумська блогерка вирішила повернутися в рідне місто під час війни
Перше, що зробили в Сумах — купили котлети по-київськи у «Сільпо»
🪖 Третя штурмова бригада проведе зустрічі в Сумах
Бригада їде у всеукраїнських інфотур
🎭 «Сумські глядачі готові до експериментів»: актори театру імені Щепкіна покажуть виставу у Дворику на Кузнечній
Квиток коштує 200 гривень
📹 Цукр відновлює «Подкаст про Суми»: дивіться перший випуск нового сезону
Поговорили про дитинство в Сумах і Донецьку

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: