Українська організація людей з інвалідністю Fight For Right за час повномасштабної війни Росії проти України допомогла понад 7000 людям. Головна діяльність громадської організації – евакуація людей з інвалідністю та їхніх домашніх улюбленців з гарячих точок і прикордонних областей, зокрема і з Сумщини. Нижче розповідаємо про роботу організації та як отримати допомогу людям, що її потребують.
5 країн, 7 міст, 4 потяги
Найдовша евакуація, виконана Fight For Right, почалась у Миколаєві, а завершилася в Буенос-Айресі (Аргентина). Її подолав Геннадій Новоселов, нечуючий чоловік з Миколаєва. Щоб опинитись у фінальній точці, йому довелося змінити 5 країн, 7 міст, 4 потяги, 1 літак, 1 автобус, 3 центри для біженців. Це тривало 17 днів і понад 20 тисяч кілометрів.
Найстаршій жінці, яку FFR вивезли в межах медичної евакуації, виповнилося 98 років, а наймолодшій – 3 роки
Крім евакуації, організація надає й іншу життєво необхідну допомогу: шукають медикаменти та асистивні технології тим, хто не може виїхати, надають юридичні консультації, психологічну підтримку та гуманітарну допомогу. Ще один формат FFR – це проєкт «Тепло», який запустили в Сумській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Миколаївській, Чернігівській, Запорізькій та Херсонській областях.
«Люди з інвалідністю в Україні самостійно борються за власний порятунок і рятують інших. Та є серед них ті, яким про себе подбати складно: люди зі складними видами інвалідності, одинокі ЛЗІ, літні люди. Особливо їм складно у холодні пори року», – розповідають про проєкт в організації.
Координаторка проєктів FFR з екстреного реагування Марина Текучова пояснює, що «Тепло» має на меті допомогти 5000 людям з інвалідністю, які залишилися зимувати в областях наближених до лінії фронту. Багато людей не хочуть евакуюватись, а через постійні обстріли в багатьох регіонах є проблеми з газом, водопостачанням та електрикою. «Звернувшись до нас, люди можуть отримати засоби обігріву: портативні газові плити, павербанки, конвектори, електроплити, термобілизну, спальні мішки (-20), електроковдри, термоси», – додає вона.
На сьогодні у межах цього проєкту 116 людей з інвалідністю в Сумах та області отримали допомогу. Ще близько 300 запитів на допомогу – в процесі оброблення. Марина говорить, що сумчани можуть отримати допомогу від FFR з евакуацією та засобами технічної реабілітації: крісла колісні, слухові апарати, милиці, тростини тощо. Також в організації є проєкт підтримки вагітних жінок та молодих мам з інвалідністю, а також родин з дітьми з інвалідністю до трьох років.
«Поважаємо вибір кожного та кожної»
Одна з проблем, з якою постійно зіштовхуються FFR – часто люди не хочуть чи бояться евакуюватися з небезпечних територій. «Ми поважаємо вибір кожного та кожної, і намагаємося створити мінімальні сприятливі умови для підтримки людей, які залишаються в прифронтових областях», – зазначають в організації.
Переважно люди відмовляються, бо хочуть залишитися вдома і вже звикли до постійних обстрілів: «Наприклад, був запит від чоловіка з Донецької області, з Костянтинівки, будинок якого зруйнувала російська ракета. Він відмовився від евакуації й попросив нас надати спальний мішок».
Марина також пригадує історію родини з Херсонщини, яка виховує дитину з інвалідністю: «Вони перебували під окупацією в селі Козацьке. Розповіли, що неодноразово їх з чоловіком били та грабували російські солдати, забрали телефони, в чоловіка забрали паспорт громадянина України. Сусіди здавали їх як людей з проукраїнською позицією, за що в них постійно були обшуки й не тільки.
Зрештою, їм вдалося виїхати власною автівкою. Виїжджали через Крим, адже це була лише одна дорога, їх сильно допитували та перевіряли російські окупанти
Проїхавши більш як 6000 кілометрів через Латвію, Литву, Чехію, вони заїхали через Польщу до рідної України, де знайшли прихисток у Первомайську, що на Миколаївщині. Там родина винаймає квартиру. Вони звернулися до нас із проханням дати павербанк та ліки для дитини».
Інша проблема – бракує дій міжнародних організацій та гуманітарних місій, які не включили людей з інвалідністю до своїх програм. Також FFR хотілося б, аби держава мала більші ресурси. Тетяна Герасимова наголошує: «Ми переконані, що держава має включитися більше і налагодити системний процес евакуації людей з інвалідністю».
Перша хвиля масової евакуації
FFR та інші громадські ініціативи готові до співпраці. Наприклад, кейс ефективної співпраці громади й держави стався на початку повномасштабного вторгнення на Сумщині. Марина Єжкун, регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини в Сумській області розповідає, що перша хвиля масової евакуації відбулася 8 березня, після першої російської ракети в місті. Це спричинило паніку, громадський транспорт перестав працювати, місто було зовсім не доступне, тож це стало ще одним із викликів для ЛЗІ.
«Люди, які жили далеко від місця збору, просто не могли дістатися. Також були проблеми з оповіщенням населення та з доступністю до інформації. Громадські організації зробили оповіщення різноманітними доступними форматами, ми навіть згадали про домашні телефони. Долучалися спільноти, які спілкувались із владою, вони знайшли транспорт для евакуації ЛЗІ, Крим СОС передавали паливо, словом, допомагали всі», – розповідає жінка.
У підсумку, за словами Марини, евакуація на Сумщині була на хорошому рівні саме завдяки колаборації правозахисних організацій, співпраці органів влади, органів місцевого самоврядування, приватних перевізників і громадських ініціатив. «Усе це дало гарний результат, бо ніяких планів евакуації заздалегідь створено не було. Саме співпраця, мережування – це той досвід, який нам треба переймати», – підсумовує жінка.
Як отримати допомогу
Озираючись назад, FFR самі вражені масштабом, який вдалося зробити за рік. Директорка організації Тетяна Герасимова згадує: «Ми змогли зібратись і побудувати план роботи з перших днів повномасштабного вторгнення і почали вивозити людей тоді, коли обстрілювали Київ, коли люди намагалися вибратися з Ірпеня і Бучі всіма можливими й неможливими способами. На сьогодні ми надали допомогу 7135 людям і неважливо, це була евакуація чи юридична консультація, абсолютна кожна історія є цінною для нашої команди».
Тетяна згадує евакуації, які координувала сама: «Наприклад, евакуації з лівого берега Києва. Я дивом знайшла водія, який погоджувався їхати у найгарячіші райони й ми вивозили з ним, напевно, 4-6 родин. Це були дуже віддалені райони лівого берега.
Одного разу потрібно було вивезти родину, яка мешкала в Бучі. Цей водій забирав їх на ірпінській трасі біля села. То був один з останніх днів, коли звідти ще можна було виїхати. У нас тоді не було налагодженого механізму чи організованих баз даних. Ми просто зберігали якусь інформацію в табличці й номери на телефоні. У мене досі деякі номери підписані «Буча двоє людей», «Пуща-Водиця дитина до Хмельницького». Я не можу видалити їх, бо, напевно, ще не усвідомила і не прожила до кінця те, що ми насправді робимо».
За цей рік організація жодного разу не зупиняла прийом заявок на допомогу. «У нас багато неймовірних історій порятунку, якими можна пишатися. Наприклад, жінка з міським голубом, якому кілька місяців робили документи, бо жінка не могла його залишити. Кілька десятків історій про те, як люди отримували необхідні для життя асистивні технології й завдяки цьому мали змогу евакуюватися. Насправді часто наша допомога є комплексною. Людину супроводжують на всьому шляху, допомагають від консультацій щодо оформлення документів до безпосередньо організації процесу евакуації», – пояснює Тетяна.
Якщо вам потрібна допомога, звертайтеся за номером гарячої лінії: 0800 306 633, або за електронною адресою: help@ffr.org.ua
Цей матеріал створено в межах проєкту за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем IFES Ukraine(IFES). Будь-які думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають погляди IFES.
