На початку березня 2019 року комісія підбила підсумки архітектурного конкурсу на визначення проєктної пропозиції з реконструкції Театральної площі. Цукр дізнався, чому виникла необхідність проводити такий конкурс і що далі буде з площею. Розібратися у цьому нам допоміг Андрій Кривцов, начальник управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.
Чому з Театральною площею потрібно щось робити?
Театральна площа будувалася за радянських часів, а ми зараз живемо у 21 сторіччі. Часи змінюються, змінюються люди, змінюється підхід і для того, щоб площа відповідала потребам сучасної людини, потрібно проводити її реконструкцію.
«Це не лише моя думка як начальника управління архітектури та містобудування, це бачення спільноти архітекторів. Театральна площа не може залишатися у такому стані – з нею потрібно щось робити. Архітектори проектують для того, щоб було комфортно жити. А Театральна площа, до того ж, один з об’єктів, які знаходяться в історичному центрі міста», – говорить Андрій Кривцов
Навіщо проводився конкурс
Проведення подібних конкурсів – загальноприйнята практика, і нарешті її розпочато і в Сумах. Такі архітектурні конкурси проводяться і в інших містах, особливо стосовно реконструкції визначних об’єктів, що знаходяться у центральних частинах міста. Це навіть закріплено на законодавчому рівні.
«Проведення конкурсу – найкраща ідея для того, щоб визначити найліпшу ідею. Бачення того, як площа виглядатиме у перспективі, має створюватися колегіально творчими людьми. Конкурс у цьому випадку – єдиний вихід»
Хто брав участь у конкурсі?
Відповідно до умов конкурсу, участь у ньому брали сертифіковані архітектори, колективи авторів під їх керівництвом або за їх безпосередньої участі. Це конкурс для фахівців з відповідною вищою освітою, які мають кваліфікаційні сертифікати відповідності.
Управління архітектури надало конкурсну документацію 12 потенційним учасникам. Свої роботи в установлений термін надіслали шість авторських колективів: три колективи з Сум, два – з Києва та один – з Харкова.
Хто став переможцем конкурсу?
Першого місця журі не віддало жодній з робіт. Друге місце, яке стане основою проекту, віддали авторському колективу сумчан, до складу якого увійшли Борис та Дар’я Бурячкови, Артур Сулейманов та Анна Петрова.
Їх проект передбачає багатоповерховий паркінг, враховує використання підземного простору під чашами фонтанів, площею понад 1000 кв. м, а також розміщення фонтанів із підсвіткою паралельно до фасаду театру.
Хто визначав переможців?
На підставі настанови про проведення архітектурних конкурсів, затвердженої ще у 1999 році, були прописані умови для проведення конкурсу на місцевому рівні. Склад журі так само прописувався згідно з цією настановою. Згідно з нею, журі складалося з фахівців-архітекторів. Серед них, шляхом таємного голосування, було обрано голову журі.
Відповідно до умов конкурсу, був визначений призовий фонд у розмірі 150 тис. грн: 70, 50 та 30 тис. грн за перше, друге та третє місця відповідно. Оскільки першого місця немає, то виплачено буде 50 тисяч гривень за друге місце та 30 – за третє.
Чому не було першого місця?
Так вирішив колегіальний орган. Першого місця не було, бо не усе в роботах-переможцях відповідало умовам конкурсу.
«На сайті міської ради є рішення виконавчого комітету, в якому прописані всі умови конкурсу та критерії, яким повинні відповідати конкурсні роботи. Оскільки учасники не виконали усіх умов, було вирішено не присуджувати першого місця нікому», – говорить Андрій Кривцов
Що буде далі?
Проект-переможець – не є робочим, ескізним проектом чи проектною документацією. Це лише концепція, бачення на перспективу...
Практика інших міст та міжнародна практика вказують на те, що спочатку необхідно визначитися з баченням, а з нього – вибрати моменти, які влаштовують і на думку професіоналів мають бути втілені в життя. Тоді складається завдання на проектування, залучаються кошти чи-то бюджетні, чи інвесторські, а вже потім розробляється проектна документація.
«Театральна площа є об’єктом благоустрою, і тому ми будемо співпрацювати з іншими структурними підрозділами, складати завдання на проектування, прописувати те, що було у цих концепціях», – підсумував Андрій Кривцов