У перші дні 2025-го частинка команди Цукру поїхала до Луцька знайомитися з командою місцевих змінотворців — ГО «Алгоритм Дій». Згодом запланували візит і до Полтави, аби познайомитися з командою і простором «Місто Хаб». У обох поїздках керівник медіа, Дмитро Тіщенко, презентував роботу Цукру в місцевих центрах розвитку підприємництва «Дія.Бізнес». Що шукала і з чим повернулася команда до Сум — читайте у підсумковому блозі після двох візитів.
Ми такі не одні
Безпекова ситуація в Сумах та області великою мірою викликає заклякання і неготовність діяти. Рефлекторне бажання вберегти себе та рідних абсолютно зрозуміле та не повинно засуджуватися. Проте вже четвертий рік повномасштабної війни ми намагаємося мріяти надовго вперед, аби мати мотивацію працювати вже сьогодні.
Плани та масштаби роботи команди Цукру у 2022 році зазнали відчутних змін. Проте, варто відзначити, вони швидше сприяли розвитку, аніж навпаки. Наша команда зросла, ми стали більш професійно розподіляти обов'язки й почали нову діяльність, яка в умовах COVID-пандемії була недоступною — організовували освітні, культурні події, принагідно збираючи на них кошти для підтримки війська.
Сьогодні Цукр — це інноваційне медіа, яке є драйвером потенціалу міста Суми. Ми не лише розповідаємо факти, але й занурюємося глибше, шукаємо рішення, надихаємо і діємо. Саме це стало причиною озирнутися довкола і побачити щось, окрім івано-франківського «Теплого міста» з його успішним Urban Space 100, рядом інших урбаністичних проєктів і, безумовно, вражаючим «Промприлад.Реновація».
Луцький соціально-відповідальний бізнес «на стероїдах»
Одразу після новорічних свят ми мали заплановану поїздку на Волинь. Примітно, що сумський «Цукр» і луцький «Алгоритм Дій» познайомилися на Закарпатті, під час форуму «Re:Open Zakarpattia», що лише доводить важливість таких нетворкінгів.
«Дія.Бізнес Луцьк», урбан візія міста, спільний із don't Take Fake проєкт «Модуль тимчасовості», модульне містечко RE: Ukraine Housing Lutsk із balbek bureau, інфраструктурні проєкти, чемпіонати та освітні події, врешті — відкрите коштом ста донорів соціальне кафе «misto.cafe». Це лише частина досягнень команди, яка офіційно зареєструвалася напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Сподіваюся, колеги з гумором сприймуть мою іронію про стероїди, бо з першого погляду, за три роки наробити стільки проєктів природним чином просто неможливо.
Чому ще цей досвід нас вразив? У першу чергу тим, що ініціатива створити організацію і змінювати Луцьк походить від групи підприємців, що щиро прагнуть жити в кращому місті. Це не номінальні дитячі майданчики заради майбутніх виборів. А стратегічні, неповоротні та справді масштабні зміни, які відображаються не лише наочно, але і в способі мислення людей, що стають учасниками цих змін.
«Ну ти подивися на економіку Луцька, це ж не Суми» — скажете ви, як і сказали мені кілька знайомих. Авжеж, жодної потреби порівнювати економічну та соціально-демографічну ситуацію в Сумах немає ніякого сенсу. Хіба щоб знайти причини нічого не робити, виправдати успіх інших міст випадковістю і далі сподіватися на диво.
Проте, ми з досвіду знаємо і ціннісно віримо в те, що вікна можливостей відчиняються дуже непередбачувано і зачинаються так само швидко. Аби проскочити у ці періоди зі своїми ідеями, намірами й амбіціями, потрібно бути готовим до цих моментів вже на вчора. Безпекова ситуація буде й далі змінюватися, ніхто не може гарантувати як саме. Будуть змінюватися очільники міста й області, депутати — так само ми не можемо знати коли саме це станеться.
Але на що ми точно можемо вплинути — це бути активними й готовими як суспільство озвучити свої запити, щоб вимагати політичної волі від сьогоднішніх чи майбутніх посадовців. Ми мусимо вирішувати питання якості громадського транспорту, послуг ЖКГ, латати дороги, але немає жодного сенсу це робити без уявлення яким ми бачимо місто Суми далі.
Хай як важко не було б зараз підприємцям — прильоти, відключення світла, логістичні виклики, відтік кадрів — саме бізнес має першим рухатися в напрямку змін. І це не про високі матерії чи соціальну відповідальність. Це про цілком прагматичний самозахист. Історія показує: громада, якій байдуже до власного простору, завжди програє. Місто без візії завжди програє.
І ось уже на четвертий рік повномасштабного вторгнення ми бачимо, як бізнеси, що не чекали «сприятливого моменту», а створювали його самі, мають значно вищу стійкість. Сила бізнесу не в тому, щоб пережити, а в тому, щоб забезпечити майбутнє. Майбутнє, у якому є не лише прибуток, а й простір для життя, в який хочеться інвестувати, повертатися і який не соромно буде лишити дітям.
Імпакт-інвестиції та 4 роки відновлення історичної будівлі — полтавський «Містохаб»
Пам'ятаєте, я говорив про знайомство з волинськими колегами на Закарпатті? Так ось, про полтавський кейс успіху нам нагадали, власне, у Луцьку. Виявилося, що з керівницею проєктів, Альоною Гончаренко, ми знайомі років 10 з активних постмайданних громадських процесів.
У Полтаві, як і в Луцьку, ми вже традиційно ділилися досвідом Цукру як драйвера розвитку міста Суми в центрі підтримки підприємців «Дія.Бізнес». Його заснувала вищезгадана Альона разом із командою, як і проєкт «Містохаб», яким вона керує на сьогодні.
«Містохаб» — це реальний приклад того, як рухатись уперед попри всі складнощі. Історична будівля 1880 року на Спаській, 10 стала домівкою для кав'ярні, крамнички «Містошоп» і івент-простору завдяки спільним зусиллям 143 індивідуальних імпакт-інвесторів, що вклали по $1 000 і 12 полтавських компаній, які інвестували по $5 000 відповідно.
Збір коштів почався ще в серпні 2021-го, але з початком повномасштабного вторгнення зупинився — команда перемкнулася на міські фестивалі та допомогу ЗСУ, зібравши 14 мільйонів гривень. Лише в грудні 2023 року один з інвесторів запропонував повернутися до проєкту. За рік додатково зібрали 130 тисяч доларів до вже наявних 50 тисяч і відновили будівлю.
Важливо, що це не звичайний бізнес: 80% прибутку, як і в луцькому misto.cafe та франківському Urban Space 100, спрямують на розвиток міста. Уже восени 2025-го оголосять перший розподіл коштів — полтавці пропонуватимуть ідеї для міста, а імпакт-інвестори голосуватимуть за найкращі.
Досвід Полтави важливий для Сум своєю невідворотністю. Навіть у прикордонні, навіть коли постійно чути тривоги, залишається головне — міста потребують розвитку сьогодні, а не колись «після». І якщо, на перший погляд, безпекова ситуація у Полтаві не така складна, як у Сумах, достатньо пригадати, що полтавці теж відчули на собі ракетні удари. Вони також живуть під загрозою відключень електроенергії та перебоїв з інтернетом. Але замість відтермінування важливого, вони зважилися рухатися далі.
Історії успіху Полтави, Луцька, Івано-Франківська — це не про географію, а про спільну амбіцію трансформувати свої міста. І якщо вже десь спрацювало, то перестає діяти магічне «у нас таке неможливо». І для прикордонних Сум це, можливо, єдиний шанс зупинити демографічне спустошення — створити місто, в яке хочеться повернутися після перемоги або просто зараз, аби наближати її своєю участю.