Партнерський проект
Цей матеріал створений нашою командою за підтримки ГО «Дамо Дітям Рухатись» та компанії KEENETHICS
Уроки у 3-Б починаються о 8 ранку. Щодня вони мають, окрім трьох-п’яти звичайних предметів, ще й корекційні заняття. У програмі 3-Б є ритміка, лікувальна фізкультура, соціально-побутове орієнтування та корекція розвитку. Це ті спеціальні предмети, які допомагають дітям з особливими потребами адаптуватися до освітнього середовища, пояснює їхня вчителька Олена Анцибор.
«Вони у мене особливі. Усі діти у цьому класі, окрім проблем з зором, мають супутні захворювання. Троє з них — з особливими потребами. Тому всі наші сили спрямовані не лише на те, щоб зберегти їхнє здоров'я, а й на те, щоб його покращити. За вимогами, у такому класі не може бути більше дванадцяти дітей. У нашому класі — шість учнів»
Рух заради здоров’я
Олена Анцибор працює у Сумському навчально-виховному комплексі №37 «Зірочка» з 2002 року — майже з дня заснування закладу. Зважаючи на її великий досвід, керівництво доручило цей клас саме їй.
«З 2014 року я працюю за авторською програмою Володимира Базарного. Його методика називається «Методика сенсорної свободи та психомоторного розкріпачення», і полягає у зміні динамічних поз. Тобто під час уроку діти не сидять на місці, а змінюють руховий режим»
Для цього у класі є парти-конторки Базарного, за якими учні можуть працювати стоячи, та спеціальні килимки, оснащені різними пристосуваннями для масажування стоп: у кого складніші рухові захворювання, килимки більш експресивні, у інших — просто з гудзиками.
На шість дітей у класі є дві конторки. Цього більше ніж достатньо, говорить Олена Анцибор: учні умовно поділені на дві групи за зростом, і під час уроку за потреби вони чергуються і працюють за конторками. Дітей навіть не потрібно контролювати. За три роки навчання вони звикли до такого формату роботи у класі і самостійно протягом уроку кожен з них два-три рази змінює динамічну позу.
Клас також оснащений офтальмотренажерами Базарного, з якими діти працюють на початку дня, сигнальними маячками (електроофтальмотренажерами) та зображеннями для зорової гімнастики, закріпленими на стелі.
Більше того, кожен ранок у класі починається з дихальної гімнастики. І якщо раніше вчителька мала контролювати цей процес, то зараз діти займаються нею вже самостійно. Підходять навіть на перервах і самі працюють за тренажерами.
Двоє дітей зняли корсети
Виготовили конторки батьки дітей попереднього класу, коли в школі почали впроваджувати здоров’язберігаючі технології. Технологія виготовлення конторок лише на перший погляд здається легкою, проте потрібно знати яким має бути нахил робочої поверхні, якими мають бути кути і т.д.
«Систему роботи за конторками ми запроваджували з батьками з попереднього класу. Саме вони навчалися робити килимки, виготовляли парти, а вчителі відпрацьовували техніку. Попередній клас починав працювати лише за партами. Але коли ми почали впроваджувати конторки, то, відповідно, запровадили і систему спостережень за здоров’ям учнів, щоб зрозуміти, яких результатів ми досяги»
За словами Олени Анцибор, багато дітей, які мали сколіотичну опору тіла, покращили своє здоров’я, а дві дитини, які ходили у корсеті, до 4 класу його зняли. Були діти, які мали плоскостопість, але завдяки тому, що працювали на килимках, теж мали значне поліпшення після їх використання. Покращилася також концентрація уваги.
«Взагалі змінилася навіть форма проведення уроку. Учні вільно рухаються по класу, можуть працювати і за партами, і за конторками, підходити один до одного... Спершу діти хвилюються через таке нововведення, бо не знали як поводитися, але нові правила поведінки, правила сидіння за партою і руховий режим їх згуртував і плавно перевів у освітнє середовище»
Дамо дітям рухатись
На сьогоднішній день в Україні активно почала працювати національна ініціатива «Дамо дітям рухатись!», яка покликана стимулювати зміни у освітньому середовищі і вирішити проблему малорухомості школярів, запобігаючи тим самим захворюванням опорно-рухового апарату, серцевим захворюванням та ожирінню.
Проте у Сумському НВК №37 впроваджувати систему навчання за конторками почали ще до цієї ініціативи та до Нової української школи (НУШ).
«У 2014 році у нас змінився державний стандарт. А так як у нас, у моєму та паралельному класі, були діти гіперактивні, ми почали запроваджувати сигнальні картки та забезпечувати їм рух під час занять. Якщо гіперактивну дитину посадити і заборонити рухатися, вона ніколи не буде навчатися і сприймати матеріал. Більше того, один такий учень у класі міг зірвати роботу й іншим дітям, і вчителю. Ми довго йшли до цього, підбирали різні методи, але зараз бачимо, що не прогадали і зараз НУШ також рекомендує ті самі принципи: щоб діти не сиділи під час занять, постійно рухалися, переміщувалися по класу, взаємодіяли»
Слово директорці
Людмила Юр'єва, директорка НВК №37 «Зірочка»
У такому вигляді як зараз наша установа працює з 2001 року. Навчально-виховний комплекс складається з двох підрозділів: шкільного та дошкільного. У шкільному підрозділі функціонує 11 класів та навчається 140 дітей. Усі діти мають порушення зору різного характеру. Ще 21 дитина, окрім цього, має статус дитини з інвалідністю. У дошкільному підрозділі — 6 груп, де виховується 118 дітей, також з порушенням зору.
Методика Базарного допомагає розвивати опорно-руховий апарат і вертикаль хребта і подолання плоскостопості, і подолання короткозорості, що дуже важливо саме для нашого закладу. Ми взяли лише елементи цієї системи, бо їх насправді дуже багато, але і їх ми використовуємо в комплексі.
У Сумах напевно більше немає закладів, де б застосовували цю методику. Ми ходимо на семінари, навчання, але нам більше ніде не показували цю методику.
Більше того, на сьогоднішній день ми, напевно, єдиний загальноосвітній заклад у Сумах, який не залучає батьківські пожертви. Ми живемо виключно за бюджетні кошти.
«Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора»
