22 липня 2025 року назвали чорним днем для української антикорупційної системи. Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, який фактично усуває незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Увечері того ж дня президент Володимир Зеленський підписав цей закон, попри масові протести по Україні та попередження міжнародних партнерів. Розповідаємо, як ухвалювали рішення, які ризики воно несе, та чим займалися НАБУ й САП на Сумщині.
Ухвалили зміни в турборежимі
Що саме змінює законопроєкт №12414? Генеральний прокурор отримує практично необмежені повноваження щодо антикорупційних органів. Згідно з офіційною заявою НАБУ і САП, тепер генпрокурор може:
- отримати матеріали будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обов'язкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- самостійно підписувати підозри топпосадовцям;
- вирішувати, чи може керівник САП керувати розслідуваннями САП.
— Фактично у разі ухвалення цього законопроєкту керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури, — пишуть антикорупційні органи у заяві.
За законопроєкт №12414 проголосували 263 народних депутати. Серед них — 185 від «Слуги народу», 15 — від «Батьківщини», 18 — від «Платформи за життя та мир» та представники інших фракцій.
Вісім депутатів із Сумщини також підтримали фактичну ліквідацію незалежності НАБУ й САП. Це Михайло Ананченко, Тетяна Скрипка, Микола Задорожній, Ігор Васильєв, Максим Гузенко, Антон Швачко й Олександр Качура від партії «Слуга народу» й Ігор Молоток від «За майбутнє». Про це свідчать дані поіменного голосування на сайті Верховної Ради.
Документ проходив усі етапи для ухвалення дуже швидко. Лабораторія законодавчих ініціатив у матеріалі для «УП» пише, що спершу законопроєкт №12414 мав лише полегшити пошук зниклих безвісти під час воєнного стану.
Власне повна його назва — «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану».
Проте пізно вночі 21 липня в документ додали правки, що, як кажуть фахівці, перетворили його на загрозу для ключових досягнень після Революції Гідності. За інформацією Лабораторії законодавчих ініціатив, засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності провели у турборежимі о 8:40 ранку 22 липня. Перед цим, лише о 8:23 нардеп Максим Павлюк отримав повноваження виконувача обов’язків Голови Комітету.
Більшість членів комітету дізналися про проведення зібрання й ухвалені під час нього рішення постфактум, повідомляє «Українська правда». Депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк описав хронологію голосування у залі Верховної Ради, яке провели згодом.
— О 13:37 голосують законопроєкт, о 13:38 ставлять голосування про «невідкладне підписання», а вже о 13:50 спікер встиг підписати й відправити закон до президента. Нібито за 12 хвилин документ підписали в секретаріаті правоохоронного Комітету, у голови секретаріату Комітету, у Голови Комітету (який був у відрядженні в цей день), у літредакторів та юристів Ради, роздрукували, перенесли на офіційний бланк, принесли на підпис Голові ВРУ й підписали, — обурюється депутат.
Експерти порівнюють такі методи з часами Віктора Януковича.
— Символічно, що проєкт закону внесли 16 січня – країна вдруге фактично повернеться до централізованої системи «ручного управління» прокуратурою часів правління Віктора Януковича, — пише Лабораторія законодавчих ініціатив.
Попри хвилю обурення в соцмережах, заклики громадських організацій та попередження міжнародних партнерів, Зеленський все ж підписав законопроєкт увечері 22 липня. Про це свідчить картка закону на сайті Верховної Ради, де з'явився статус «Повернуто з підписом від Президента України», пише «Радіо Свобода».
Як пояснив рішення Зеленський
Президент у вечірньому зверненні обґрунтовує рішення боротьбою з російським впливом в антикорупційних органах. Він зазначив, що говорив із керівником НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, Генеральним прокурором Русланом Кравченком та головою СБУ Василем Малюком.
— Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону, — стверджує Зеленський.
Президент також розкритикував роботу антикорупційних органів.
— Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном — в дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це ненормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками, — написав він.
Однак критики вбачають у цих аргументах спробу виправдати демонтаж антикорупційної системи. «Центр протидії корупції» пише, що, ймовірно, всі провадження щодо друзів президента та його оточення, на кшталт сім'ї Міндічів, просто будуть закриті.
Уже вдень 23 липня Зеленський написав про зустріч із керівниками правоохоронних та антикорупційних органів і генеральним прокурором. На обурення суспільства відповів, що «всі ми це чуємо», і пообіцяв за два тижні спільний план щодо того, які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання.
Нардеп Железняк відреагував на це порадою не вестися на «виправимо за два тижня» щодо НАБУ та САП. Він додав, що Верховна Рада піде на перерву тривалістю чотири тижні, до 20-х чисел серпня.
Міжнародні партнери б'ють на сполох
Міжнародна спільнота теж відреагувала на законопроєкт. В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про наслідки.
У листі на ім'я заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, який отримало видання «Європейської правди», керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР висловила «глибоку стурбованість щодо останніх подій».
— Якщо (питання, що виникло через ухвалення закону) залишиться невирішеним — це не тільки поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом, її зусилля щодо вступу до ОЕСР, але й підірве її авторитет серед міжнародних партнерів. Зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокову відбудову, — попереджає представниця організації.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос особисто зателефонувала віцепрем'єру Тарасу Качці й попередила про наслідки. За інформацією «Європейської правди», вона передала українському колезі, що ЄС розцінює ухвалення цього закону як відкат у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії, що були умовою кандидатського статусу України.
— Цей крок матиме серйозні наслідки для всього переговорного процесу щодо вступу України в ЄС. Вже зараз держави-члени висловлюють зауваження, що правильним кроком було не спішити з відкриттям першого кластера, — повідомила Кос.
Як пише «Європейська правда», через підписане рішення Україна, ймовірно, не уникне так званого decoupling — відокремлення Молдови у вступному процесі. Вступні переговори з Кишиневом триватимуть, а діалог з Україною лишиться замороженим.
Видання «Радіо Свобода» зібрало реакції іноземних політиків, які критикують ухвалений законопроєкт. Зокрема, наводять заяви дипломатів Німеччини, Чехії та Швеції.
— Обмеження незалежності українських антикорупційних органів ускладнює шлях України до ЄС. Я очікую від України послідовного продовження боротьби з корупцією, — заявив голова німецького МЗС Йоганн Вадефуль.
— Україна досягла важливого прогресу в боротьбі з корупцією протягом останнього десятиліття – критично важливо дотримуватися цього курсу. Швеція залишається сильним партнером України в здійсненні реформ, — додає шведське МЗС.
Понад 50 українських громадських організацій, бізнес-спільнот та аналітичних центрів підписали спільну заяву з вимогою скасувати закон. Серед підписантів — CEO Club Ukraine, Центр громадянських свобод, Центр економічної стратегії та десятки інших.
— Це створює підстави для згортання наявних здобутків євроінтеграції та надзвичайно збільшує фінансові ризики для країни, — попереджають у заяві.
Протести по Україні й на Сумщині
22 липня ввечері у містах України провели мітинги проти ухвалення закону. Найбільше людей зібралося біля Театру Франка у Києві. НАБУ відреагувало на підтримку заявою з подякою.
— Колектив НАБУ щиро вражений підтримкою, яку ми сьогодні побачили під час спонтанних заходів у багатьох містах країни. Ми вдячні кожному. Це для нас дуже важливо — і дуже відчутно, — написали в антикорупційному бюро.
Також пікети організували у Львові, Дніпрі та Одесі. Акцію проти змін до законодавства провели й в Сумах. У центрі міста люди стояли з плакатами «№12414 — це шлях до диктатури». У Лебедині на Сумщині молодь також вийшла на вулицю з протестом.
Ухвалення закону викликало гостру реакцію не лише на вулицях, а й серед громадських діячів та ветеранів. Масі Наєм, правозахисник і колишній військовослужбовець, який отримав важкі поранення, відреагував у соцмережах.
— Я не за це воював, щоб повернутись на багато років назад, коли проти корупції ми не могли нічого вдіяти. Прошу депутатів спитатися у своїх друзів і рідних на війні — чи вони за це голосували б. Чи вони за це воюють, — написав Масі Наєм.
Андрій Букін, сумський активіст і військовий, який пішов захищати Україну добровольцем у 2014 році, також висловив обурення. Він пише, що у 2022-му ухвалив рішення публічно не критикувати владу, проте зараз не міг змовчати.
— Специфіка українського суспільства полягає в тому, що дійсно не можна переходити «червоні лінії». Українське суспільство цього не пробачає. Ми не московити, нас можна знищити у концтаборах, стерти на війні, але точно не загнати в авторитарну країну без прав та свобод. Бо саме цінності є для нас життєвим орієнтиром, які відрізняють нас від московитів. Саме вони підіймали нас на боротьбу. Влада не має морального права робити подібні диверсії в тилу під час гарячої фази війни. Схаменіться — бо буде лихо, — написав Андрій Букін.
Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва назвала цей день зрадою постмайданної архітектури.
— Це демонтаж антикорупційної інфраструктури, створеної після Революції гідності руками громадянського суспільства, завдяки тиску міжнародних партнерів, на вимогу українців.
Редакція Цукру також засудила ухвалення законопроєкту.
— Корупція тут не абстракція — вона прямо впливає на якість життя сум'ян. Коли НАБУ і САП можуть працювати без тиску зверху — є шанс притягнути до відповідальності корупціонерів на всіх рівнях, — йдеться в нашій заяві.
Команда депутатки від партії «Голос» Інни Совсун за ніч з 22 на 23 липня підготувала законопроєкт, який скасовує всі ухвалені зміни, пише вона. Новий документ надіслали на підпис іншим депутатам і депутаткам. Проєкт закону має реєстраційний номер 170768 та картку документа 1947711. Совсун закликає громадян тегати депутатів та просити підписати документ.
Паралельно депутати готують конституційне подання до Конституційного Суду, пише нардеп Железняк. Він говорить, що під час схвалення були порушені статті Регламенту.
Увечері 23 липня у різних містах України також планують протестувати проти ухваленого законопроєкту. Видання «НЗЛ» опублікувало перелік із часом і місцем збору в населених пунктах. Люди збиратимуться на центральних площах, біля театрів, у парках та інших громадських місцях.
Що це означає для Сумщини
Для Сумської області незалежність антикорупційних органів важлива, бо саме НАБУ та САП разом із СБУ розслідували одну з найбільш резонансних справ останніх років — затримання тоді чинних міського голови Сум Олександра Лисенка та директора Департаменту інфраструктури Олександра Журби.
2 жовтня 2023 року СБУ спільно з НАБУ та САП затримали обох посадовців «під час отримання хабаря в розмірі 1,4 мільйона гривень — останньої частини загальної суми неправомірної вигоди у 2,13 мільйона гривень».
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, посадовці «обклали даниною» місцеву компанію, яка займалася вивезенням сміття. Фігуранти вимагали гроші за встановлення економічно обґрунтованого тарифу на побутові відходи та нестворення штучних перешкод у діяльності підприємства.
У листопаді 2023 року НАБУ оприлюднило відеозаписи розмов фігурантів справи. На кадрах видно, як посадовці обговорюють суми коштів та умови отримання хабаря просто на вулиці — на Воскресенській та площі Незалежності. У вересні 2024 року справу скерували до Вищого антикорупційного суду, де її розглядають досі.
НАБУ та САП розслідували на Сумщині й інші справи. У грудні 2024 року повідомили про підозру народному депутату у вимаганні 3,4 мільйона гривень за неперешкоджання відновленню на Сумщині. У березні 2024 року викрили двох депутатів Сумської обласної ради на хабарі у 100 тисяч доларів за махінації у медичній сфері.
Антикорупційні органи також працювали з корупцією в судовій системі області — затримали голову Господарського суду Сумської області на хабарі у 26,6 тисячі доларів та кількох інших суддів.
Нові зміни в законі створюють ризики для розслідування подібних справ. Генеральний прокурор зможе забирати провадження у НАБУ та САП і передавати їх іншим органам. Це означає, що справи проти високопосадовців можуть бути заблоковані через політичні чи особисті фактори.