Чи замислювалися ви, що за історії приховані за старими фотографіями, збереженими у потертих сімейних альбомах? Або ким були люди, чиї риси ви віддалено помічаєте, дивлячись у дзеркало? Трошки відхилити завісу таємниці можна досліджуючи свій родовід. Після початку повномасштабного вторгнення люди почали активно цікавитися своїм походженням: оцифровувати фотографії, записувати спогади про своїх родичів з далекого минулого.
Цукр поспілкувався з генеалогинею Оленою Приймач про те, як можна дослідити історію свого роду, з чого почати пошуки та які інструменти стануть у пригоді.
«Сам собі генеалог»
Олена Приймач — історикиня з Сум, яка почала займатися генеалогією як хобі. Вона веде історичний блог, пише дослідження на теми локальної історії, а також допомагає зберігати пам'ять про репресованих. Разом з єврейською громадою міста Суми працювала над проєктом «Остання адреса» з меморіальними табличками в пам’ять про розстріляних людей під час «великого терору» в СРСР.
Олена каже, що своїм родоводом цікавляться переважно люди старшого віку. Але коли їм доводиться для пошуків працювати за комп’ютером — у них виникають труднощі, бо часто мають мало досвіду у користуванні технікою. Тому в історикині виникла ідея розказати про особливості досліджень власного родоводу в домашніх умовах у циклі лекцій «Сам собі генеалог».
Свій родовід Олена Приймач досліджувала не глибоко. Її предки були родом з Полтавщини, а там є проблеми з генеалогічними документами: у місцевому архіві кілька разів траплялися пожежі, тому частина даних втрачена. Проте вона активно допомагає іншим шукати своє коріння. Часто за допомогою до неї звертаються іноземці, які хочуть знайти своїх рідних в Україні. Переважно це євреї з США або Західної Європи, чиї сім’ї в минулому розлучили через Голокост та репресії.
Олена переконана, що зараз досліджувати свій рід доволі просто і цим може займатися кожен. Для цього треба комп’ютер, інтернет та трошки запасів терпіння.
Назад у минуле або у пошуках втраченого діда
Почати пошуки варто з розмов. Бабусі, дідусі та прародичі можуть поділитися сімейними історіями, більше розказати про своїх батьків та їхніх предків. Краще це робити розглядаючи старі фотографії з сімейного фотоальбому. Також варто звернути увагу на звороти знімків: часто на них трапляються написи з датами, адресами або ж біографічними даними.
Олена радить записувати розмови з родичами на диктофон. Так ви не втратите інформацію, а також зможете вмикати голос дідуся або бабусі вже своїм дітям.
Далі можна вирушати в архів. Для пошуків треба знати прізвище, ім’я, по батькові, а також місце народження пращура. І якщо ви уявляєте роботу в архіві як нескінченний пошук в наповненому пилом та історією приміщенні, то в час цифрових технологій все значно доступніше. Практично всі генеалогічні документи Державного архіву Сумської області оцифрували, а проглянути їх можна за цим посиланням.
На сайті можна дослідити офіційні папери часів Російської імперії, Тимчасового уряду, УНР, радянської та німецької окупації. А також метричні книги, вирізки з газет та книги реєстрації актів цивільного стану. Якщо ви не можете знайти потрібний документ, але впевнені, що він там має бути, то можна написати запит до Державного архіву Сумської області. Проглянути шаблон листа можна на сайті за цим посиланням. Запити можна надіслати на електронну пошту archive_sm@arch.gov.ua, відправити на фізичну адресу або передати його особисто, завітавши до архіву на вулиці Садова, 49. За законом відповісти вам мають протягом місяця.
А ще за бажанням можна зробити запит і дослідити документи самостійно в читальній залі архіву. Однак, каже Олена, варто врахувати, що заклад не працює під час повітряної тривоги.
Народився, одружився, помер
Раніше у людей не було соціальних мереж, де можна було б показати свій сніданок або розказати про прочитану книжку. Натомість у їхньому житті фіксували лише три основні події: народження, одруження та смерть. Саме ці дані, пояснює генеалогиня, потрібно шукати в архівах. До цього списку можна додати правопорушення, у вчиненні яких могли звинуватити ваших предків.
Олена Приймач розповідає, що до захоплення влади більшовиками, всі важливі для людей події реєструвала церква. Тож якщо ви досліджуєте історію рідних, які народилися до 1918 року, то інформацію про народження, шлюб та смерть потрібно шукати у метричних книжках. Їх заповнював священник при храмі й записував дату хрещення дитини, вінчання і смерті.
Тому треба дізнатися, чи була в населених пунктах, де жили ваші предки церква, костел, кірха або синагога. Якщо ні, то можна знайти найближче місто або село, де вона могла бути. Ймовірно інформація про ваших родичів збереглася тут. Працювати з цими документами треба зважаючи на сучасний адміністративний поділ України. Адже, наприклад, частина колишніх населених пунктів Харківщини чи Полтавщини зараз входять до складу Сумської області.
А ось відомості про родичів, народжених після 1950 року, шукайте в ДРАЦСах. Доступ до них можливий лише за наявності документів, які підтверджують вашу спорідненість. Це може бути: ваш паспорт, свідоцтво про народження (ваше або батьків), а також свідоцтво про шлюб тих родичів, чию історію ви досліджуєте.
Цивільні акти ДРАЦСу мають зберігатися 75 років, після чого передаються до державних архівів. Оскільки ці дані захищені державою, родинні зв’язки треба доводити документами.
Спалені архіви, росіяни та інші підводні камені
Хоча багато документів Державного архіву Сумської області вже доступні онлайн для дослідження, цей процес не завжди буває легким. По-перше, каже генеалогиня, частина інформації все ще не оцифрована. Це може вплинути на оперативність пошуку, адже з такими даними можна працювати лише в архіві, коли немає повітряної тривоги. Або зачекати відповіді на інформаційний запит.
По-друге, в Україні є регіони, де багато даних втрачені, як, наприклад, у Полтаві. Також, якщо ваші предки не є корінними жителями Сумщини, то інформацію про них доведеться шукати в архівах інших областей, що також може значно затягнути весь процес.
Значні труднощі виникають при пошуку військових документів. Якщо ваші предки брали участь у російсько-фінській, Кримській, Першій чи Другій світовій війнах у складі Царської або Червоної армії, інформація про них переважно зберігається в Росії. Йдеться про архіви Міноборони в Подольську та військово-історичний архів у Москві, до яких в українців немає доступу з 2014 року. Хоча існують російські онлайн-архіви з такими даними, як «Подвиг народа» чи «Память народа», однак вони розташовані на російському домені.
Попри згадані складнощі, Олена переконана: на Сумщині цілком реально знайти інформацію про своїх родичів, які жили або народилися у 18-19 століттях. Найголовніша умова для цього — щоб ваші предки весь час мешкали в одному регіоні.
Інструменти генеалога
Окрім державних архівів генеалогиня рекомендує використовувати додаткові онлайн-ресурси, які допоможуть досліджувати родовід. Серед таких можуть бути генеалогічні групи у Facebook. Зокрема, спільнота UAGenealogy, яка налічує близько 30 тисяч учасників. У ній люди діляться своїм досвідом, питають порад, а також розповідають про цікаві знахідки, що можуть допомогти іншим генеалогам.
Ще одна група називається «Доступ до архівів». Її учасники — архівісти, історики, громадські активісти, журналісти та юристи. Вони розповідають, як отримати доступ до архівів радянського періоду та часів Третього Рейху. Також допомагають шукати дані про репресованих або зниклих безвісти людей під час існування цих тоталітарних режимів на території України.
На сайті FamilySearch є найбільша база українських та закордонних електронних архівів. Цей проєкт започаткували у 2000 роках, коли мормони їздили по світу та оцифровували документи. В Україні вони продовжують свою роботу навіть під час війни та постачають сучасне обладнання для оцифрування документів в обласні архіви. Щоб знайти на цьому сайті відомості пов’язані з вашим прародичем потрібно ввести його ім’я та прізвище, місце та рік народження — і система видасть вам всі наявні в їхній базі збіги. А ще тут можна побудувати своє генеалогічне дерево.
На сайті MyHeritage є не лише оцифровані документи та редактор генеалогічних дерев, але й можливість пройти платний ДНК-тест, що допоможе дослідити ваше етнічне походження на основі 2 114 географічних регіонів. Ще тут можна покращити якість старих фотографій та «оживити» їх в анімації за допомогою штучного інтелекту. Проте, щоб на повну користуватися функціоналом цього сайту треба оформити підписку.
Проєкт Geni зосереджений саме на побудові генеалогічних дерев. На цьому сайті можна спільно з родичами наповнювати дерева будь-якою інформацією, знаходити своїх предків у інших користувачів ресурсу та завантажувати фотографії пращурів.
Перевагою останніх трьох інструментів, каже Олена, є те, що ці дерева можна завантажити у відкритий доступ, завдяки чому інші користувачі зможуть побачити ваші дослідження.
