На Сумщині сортують лише 3% сміття, інші 97% — вивозять на полігон. Екологічна свідомість починається з маленьких вчинків, але особливу силу вона має тоді, коли ці вчинки стають спільними. Розповідаємо, як прості щоденні звички можуть змінювати Суми: прийти у кав’ярню зі своєю термочашкою й отримати знижку на улюблену каву, віддати старий одяг і дати йому друге життя замість звалища, віднести на сортувальний пункт пластикові пляшки й жерстяні банки. Кожен із нас може зробити місто трохи кращим уже сьогодні.
Цей текст ми створили за підтримки учасників спільноти нашого медіа — Клубу Цукру. Приєднуйтеся!
1. Сортувати сміття
Це екозвичка, з якої найпростіше почати. Утім, на неї є великий запит. Як зазначає експертка Тетяна Тимочко, в Україні наразі реально переробляють лише 6-7 % відходів і ми відстаємо від Європи на 15-20 років.

Серед сировини, яку можна почати сортувати, а не викидати в одне відро: папір, картон, скло, пластикові пляшки, упаковки з-під мийних засобів чи косметики, кришечки, жерстяні банки з-під напоїв і консерв. Усе це приймають і перероблюють у Сумах. Зробити перші кроки у сортуванні стає простіше — у місті діє застосунок Recycle, який співпрацює з ОСББ, офісами й школами. Водій збирає та відвозить сировину, а кошти отримані за неї потім надходять на рахунки цих організацій. Тож сортування стає не лише звичкою, а й способом підтримати свій будинок чи школу.
Про те, як почати сортувати сміття, Цукр розповів у покроковому гайді.
Актуальні кейси
- Сортувальна станція ГО «Україна без сміття» приймає посортований пластик і чистий одяг чи взуття, що не підлягає носінню. Відправити все це можна поштою, але за умови оплати послуги утилізації та доставки.
- У Вишгороді на Київщині створили ефективну систему сортування завдяки співпраці влади, бізнесу й активістів. Проєкт профінансували виробники упаковки, а ГО «ЧИСТО.Вишгород» займалася екоосвітою і роботою з населенням. За два роки понад 70% містян почали сортувати, а діти проходять інтерактивні екоуроки.
- Тестовий місцевий план управління відходами розроблений Дмитром Лазаренком, кандидатом технічних наук, доцентом кафедри екології та природозахисних технологій Сумського державного університету. Цей документ допомагає зрозуміти, скільки й куди зникає наше сміття, спланувати зміни та побачити реальний результат. Якщо громада діє за цим планом, то місто стає чистішим, звалища зникають, а мешканці відчувають, що зміни працюють.
2. Менше пластику
Коли починаєш сортувати, швидко помічаєш: більшість відходів — це саме пластик. Пакети, упаковки, пляшки — те, що ми використовуємо лічені хвилини, а лежить у землі воно десятиліттями.
Приклад Ірландії показує, що навіть невелика зміна може дати відчутний результат: коли у 2007 році в країні підвищили екологічний збір на пластикові пакети, їхня кількість у смітті скоротилася в кілька разів.

Зменшити кількість пластику можемо вже зараз, якщо візьмемо за звичку:
- брати у магазин тканинний шопер;
- користуватися багаторазовими мішечками для овочів і фруктів;
- не брати пластикові соломинки чи кришечки до стаканчика;
- обирати тверді шампуні чи мило в паперовому пакуванні.
Актуальні кейси
- В Україні McDonald’s поступово відмовляється від пластикових приборів та замінює їх на вироби з дерева. Також у Києві почали працювати рефіл-станції, де можна наповнити свою тару мийними засобами. Ще один спосіб привернути увагу до потреби використовувати менше пластику й почати практикувати це — тематичні дні. Такий провели у Львові 2019 року: замість пластикових пакетів увесь день використовували тканинні торбинки.
3. Віддавати непотрібні речі
Коли ми розбираємо шафу, часто знаходимо те, що шкода викинути, але й не хочеться вже одягати. Це чудова нагода дати їм друге життя. Те, що для нас зайве, може стати потрібним для когось іншого.
Передати вже не потрібні, але у гарному стані, речі можна до діючих пунктів прийому речей у Сумах або викласти оголошення на сайті olx.com у розділ «Віддам безкоштовно» або «Допомога».


Актуальні кейси
- Онлайн-сервіс «Коштовності» — це екосервіс обміну, за допомогою якого вдалося прилаштувати понад мільйон речей. Тут можна безкоштовно зареєструватися і віддати зайве, а щоб взяти щось для себе, потрібно оформити підписку за 99 грн на місяць. Таким чином ви підтримуєте роботу й розвиток спільноти та зменшуєте кількість сміття, перетворюючи речі на справжні коштовності для нових власників.
- Бренд brabrabra приймає жіночу білизну на утилізацію двічі на рік будь-якого бренду або увесь рік їхньої марки. Можна віддати в студії або відправити поштою (оплачує відправник — 50 гривень), а за це отримати знижку на покупку їхньої продукції.
4. Свою термочашку — до кав’ярні
Кава «із собою» вже стала приємною рутиною дня, але за цією звичкою ховаються гори одноразових стаканчиків. Усередині кожного є тонкий шар пластику, який майже неможливо переробити. Альтернатива, якщо все ж хочеться випити напій не в закладі — брати власну термочашку й просити налити туди.

Актуальні кейси
- На АЗК Autotrans дають знижку 10 гривень, якщо наливати каву у свою чашку. В Сумській області такий пункт є у селі Бездрик (вул. Хімпромівського, 1).
- У Сумах дедалі більше кав’ярень підтримують формат bring your cup.
5. Ресайкл та апсайклінг речей
Буває, що речі вже не придатні до носіння чи дарування. Але це не означає, що їм кінець. Зі старих джинсів можна зробити шопер, із шкарпеток — килимок, а з пластикових кришечок — прикраси. Це і є ресайклінг (переробка) та апсайклінг (створення нового з уживаного). Філософія цих напрямів — використання матеріалів повторно, змінюючи їхнє призначення.


Актуальні кейси
- RECYCLE HUB — платформа речей з апсайкл-матеріалів.
- Ecoreactive виготовляє вироби з переробленого пластику.
- Recast Plastic створює меблі для укриттів із переробленого пластику.
6. Натуральні засоби для дому
Не обов’язково тримати вдома цілу колекцію побутової хімії, щоб підтримувати порядок. Сода, оцет, лимонна кислота чи господарське мило зможуть допомогти впоратися з побутовими забрудненнями. До того ж, це недорогий і безпечний спосіб підтримувати чистоту вдома. Так, вони не замінять професійні засоби повністю, але підсилять щоденне прибирання.

- Сода очищає раковину, піч чи плиту, допомагає зменшити неприємні запахи з холодильника або посуду.
- Оцет дезінфікує поверхні, повертає блиск кранам і склу, а ще допомагає освіжити пральну машину.
- Лимонна кислота розчиняє накип у чайниках і кавоварках, а також повертає блиск сріблу.
- Господарське мило підходить для прання делікатних речей або миття підлоги.
Актуальні кейси
- Бренд nO% green home створив лінійку натуральних мийних засобів, що базуються на яблучному оцті, соді та інших біорозкладних компонентах. Ідея виробників — зменшити «навантаження» на воду й ґрунт.
- Український виробник Green Max також пропонує натуральні засоби для дому.
7. Долучатися до екоініціатив
Коли вже маєш кілька екозвичок, хочеться зробити щось більше. І це є як втілити: вийти на толоку, висадити дерева, прибрати парк чи просто розповісти друзям про сортування. У Сумах подібні події стають доброю традицією.
Актуальні кейси
- Так, у жовтні 2025 року у Сумах відбувся «ЕкоКрос», який поєднав спорт і турботу про довкілля — учасники змагались, хто збере більше сміття під час маршруту. А навесні цього року Клуб Цукру організував толоку, під час якої разом із мешканцями прибирали набережну річки Псел.

