Грибний сезон на Сумщині почався ще влітку й триває досі. У Facebook-спільноті грибників області регулярно з'являються фото повних кошиків з маслюками, білими чи польськими грибами. Але чи можна їх збирати? Офіційно ходити до лісу заборонено ще з березня 2022 року, проте люди продовжують це робити. Розбираємося, які небезпеки можуть чекати на грибників, як мінімізувати ризики та на що звертати увагу новачкам.
Офіційна заборона та реальні ризики
Від березня 2022 року діє розпорядження голови Сумської ОВА про заборону відвідування лісів. Документ забороняє населенню ходити до лісу та заїжджати транспортними засобами й іншою технікою, крім військових підрозділів та спеціальних служб. Мета — запобігти пожежам чи зменшити їхні наслідки.
Олег Стрілка, речник ДСНС Сумщини, пояснює в коментарі Цукру, що зараз про актуальні обмеження на походи до лісу треба дізнаватися в місцевої влади. На кожній території діють окремі умови, які встановлюють спеціальні комісії.
Найбільш небезпечними Олег називає прикордонні ділянки, що постійно обстрілюють, та території, які були під окупацією. Проте вибухові предмети можуть бути й у віддалених від кордону районах. Над Сумською областю збивають сотні ворожих безпілотників, і частини цих дронів можуть потрапляти в лісові масиви.
— У деякі дні росіяни запускають на Україну по 800 «Шахедів». Велика частина залітає саме через Сумську область. Сили ППО їх збивають і вибухонебезпечні предмети падають будь-де. Тому сказати, що в Роменському районі безпечно, а в Сумському — небезпечно, ми не можемо, — пояснює речник ДСНС.
Крім уламків збитих дронів, у лісах можуть бути вибухонебезпечні предмети від дистанційного мінування, залишки боєприпасів тощо. Визначити на 100% «чисті» території майже неможливо. Олег Стрілка розповідає, що нещодавно в Тростянецькій громаді автомобіль електриків підірвався на ділянці, яку піротехніки перевіряли кілька разів.
— Так сталося, бо протитанкова міна була глибоко закопана в пластиковій капсулі. Лиш через деякий час земля її виштовхнула. Люди підірвалися, хоча до цього територія вважалася безпечною і нею неодноразово їздили, — розповідає про небезпеки Олег Стрілка.
У липні поліція Сумщини писала, що в Середино-Будській громаді жінка пішла збирати гриби у лісі поблизу кордону з Росією. Там вона підірвалася на вибухонебезпечному предметі. Жінка отримала травми та поранення, зокрема, почалася масивна кровотеча на правій руці. Поранену з лісу вивіз син, а поліціянти наклали турнікет і швидко доправили її до лікарні.
Речник ДСНС просить сум'ян бути обережними з будь-якими знахідками у лісі й повідомляти про підозрілі предмети.
— Якщо бачите будь-який предмет, який вам не належить — краще дзвоніть за номером 101 або 102, аби його оглянули професійні вибухотехніки поліції чи ДСНС. Вибухонебезпечні предмети також можуть бути приховані за мобільним телефоном, іграшкою чи пакунком, — пояснює Олег Стрілка.
Що збирають сумські грибники цьогоріч
Попри всі небезпеки, жителі Сумщини на власний ризик продовжують ходити до лісу збирати гриби. У Facebook діє спільнота грибників Сум і області з понад 30 тисячами учасників. Люди надсилають світлини своїх знахідок, просять допомогти визначити види грибів, діляться локаціями.
У групі є правила публікацій: треба вказувати дату і район збору, додавати фото з різних ракурсів та описувати умови росту. Щоб інші грибники допомогли визначити вид, коли ви не впевнені, бажано також вказати запах грибів і колір після розрізання.
На світлинах у спільноті грибників на початку вересня найчастіше трапляються маслюки. Також популярні білі гриби, польські, різноманітні сироїжки. Деякі учасники показують гливи, зібрані на стовбурах дерев із м'якою деревиною: вербах, тополях.
Гриби знаходять навіть у межах міста. У спільноті публікують знахідки з галявин Хіммістечка. Проте гриби на території населених пунктів зазвичай накопичують більше шкідливих речовин, тому їх не радять збирати.
Сум’янка Юлія Литвиненко — мікологиня, тобто науковиця, що досліджує гриби, а також завідувачка кафедри біології Сумського державного педагогічного університету. Новачкам вона радить спершу шукати трубчасті гриби — підосичники, підберезники, маслюки чи білі. Їх можна відрізнити за поверхнею під капелюшком, що схожа на дрібну губку.
Трубчасті мають менше отруйних двійників, ніж пластинчасті — серед яких є небезпечні мухомори та їстівні сироїжки чи лисички. Однак гриби з пластинами під капелюшком краще оминати, якщо не впевнені у своїх знаннях.
— Головна порада — не збирайте те, чого не знаєте. Хоча це правило часто не працює, бо після отруєнь люди стверджують, що були впевнені у виді гриба, — каже науковиця.
Юлія Литвиненко також говорить, що треба звертати увагу не лише на вид грибів, а й на їхній стан. Згадує випадок, коли родина отруїлася їстівною гливою, зібраною пізно восени після кількох заморозків та відлиг. Гриб кілька разів розморожувався і в ньому руйнувалися білки та накопичувалися токсини.
— Можна отруїтися й старими білими грибами, які вважають найбільш цінними для вживання. Також впливає індивідуальна чутливість організму — грибна їжа досить специфічна, — пояснює Юлія.
Дітям взагалі радять не їсти гриби через хітинову клітинну оболонку, яка погано перетравлюється. Дорослим треба відварювати зібрані плоди перед приготуванням протягом 15-20 хвилин, каже фахівчиня.
Юлія розповідає, що сезон грибів на Сумщині цьогоріч почався рано через прохолодне та дощове літо. Вже з липня люди масово збирали маслюки, білі й польські гриби. Восени почнуть активно рости опеньки, підберезовики, підосичники.
— Сезон грибів цьогоріч — гріх жалітися. Літо було досить дощовим, тому ті, хто полюбляють «тихе полювання», і знають свої території від липня збирали гриби. Нові врожаї традиційно треба очікувати після дощів, — розповідає мікологиня.
За її словами, Сумська область не має унікальних грибів. У регіоні — типові для континентальної України види. Багато з них мають грибниці, поєднані з коренями певних рослин. Тому підберезовики ростуть біля берези, польські гриби — у соснових лісах, а білі — поруч із дубами.
Поради для новачків та досвідчених грибників
З початку 2025 року на Сумщині зафіксували три випадки отруєння грибами, повідомляв обласний центр контролю та профілактики хвороб. За словами Юлії Литвиненко, часто отруєння викликає бліда поганка, яку плутають із зеленушками, сироїжками чи печерицями.
Востаннє отруїлася 64-річна жінка з Охтирки, яка зібрала те, що вважала їстівними підберезовиками. Імовірно, до її кошика потрапили отруйні гриби, які вона спершу вимочувала, потім понад тиждень тримала в холодильнику. Лиш після цього з’їла й мала типові симптоми отруєння — нудоту, блювання, діарею, слабкість.
Щоб надати першу допомогу людині, що отруїлася, треба промити шлунок і викликати швидку, пояснювали в центрі контролю та профілактики хвороб. Також фахівці радили, як збирати та їсти гриби безпечніше:
— не збирайте в посушливу погоду, бо гриби пересихають і накопичують більше токсинів;
— не беріть занадто молоді чи старі гриби, червиві, трухляві, бо їх легше переплутати з отруйними;
— після збирання ретельно посортуйте зібране, відкиньте гриби без ніжок, старі та інші, які викликають сумніви;
— не купуйте гриби на стихійних ринках;
— готуйте гриби протягом першої доби після збирання;
— не зберігайте готові грибні страви в холодильнику довго, бо вони швидко псуються.
В інтернеті є чимало народних порад, як визначити, чи гриб їстівний. Але часто це не підтверджені наукою міти. Юлія Литвиненко пояснює, що цибуля чи срібна ложка не допоможуть визначити отруйні плоди під час варіння. Також неправдива думка, нібито гриби, які надгризли слимаки, безпечні для людей, бо організми працюють по-різному.
Юлія, яка досліджує гриби вже понад 20 років, пояснює, що збирання плодових тіл шкодить грибним організмам та екосистемі загалом.
— Це зменшує популяції грибів, темпи поширення. Хоч я й мікологиня, втім масово їх не збираю для їжі. Мої наукові інтереси спершу більше стосувалися грибів, які викликають захворювання рослин, розвиваються на їхніх органах.
Якщо ж ви все ж вирішили збирати гриби, Юлія радить витягувати плоди прокручувальними рухами. Це допоможе точніше визначити тип гриба й менше шкодити екосистемі. Так можна побачити, наприклад, бульбоподібне розширення ніжки отруйної блідої поганки, яке ховається у ґрунті, пояснює науковиця.
Юлія нагадує, що безпечною альтернативою лісовим грибам є гриби з супермаркетів. Там продають гливи, печериці, шиїтаке та інші види, вирощені в контрольованих умовах.
— Якщо маєте проблеми зі шлунково-кишковим трактом, варто подумати, чи потрібно включати в раціон дикі гриби. Можливо, краще споживати ті, які культивуються, і сировина перевіряється на наявність важких металів. До того ж через небезпеки в лісах збирати гриби — це не життєва необхідність зараз, — вважає мікологиня.
