Цю email-розсилку учасники Клубу Цукру отримали влітку минулого року. Сьогодні привідкриваємо завісу і показуємо вам поради сумського сомельє Богдана Бабенка, де в місті спробувати українське вино та яке саме. Щоб отримувати такі ж корисні розсилки, а ще інсайди з роботи Цукру — долучайтеся до Клубу Цукру. Email-розсилка, до речі, лише один з бонусів для учасників.

На яких виробників звернути увагу

На перше місце, як би не було дивно, Богдан пропонує поставити вина «Шабо». Вони пропонують і демократичні ціни (від 130 до 500 гривень) і чи не найбільший вибір. Недооцінювати їх, говорить, не варто. У головному музеї вина у світі La Cité du Vin у Бордо цей український виробник представлений двома винами: білим Шардоне Гранд Резерв та червоним Каберне Гранд Резерв.

— У «Шабо» — класний асортимент. Вони, наприклад, почали виготовляти вино в амфорах-квеврі за кахетинською технологією. Це великі глиняні глечики, які закопують у землю і дозволяють подовжити процес ферментації. Такі вина мають більш насичений аромат і смак, зазвичай дещо терпкуватий. Картвельські аналоги вина, виготовленого у квеврі, коштуватимуть понад 1,5 тисячі гривень, тоді як своє ми можемо скуштувати за 500, — говорить Богдан.

Так само у «Шабо» можна знайти вина з європейських сортів винограду, які не поступатимуться за смаком умовним італійським. Звісно, за правильної температури подачі й у правильному посуді. А також — вина з автохтонних сортів винограду, як от Тельті-Курук.

— У цього виробника можна брати лінійку і вивчати: спочатку молоді, потім витримані в діжках, на них зазвичай пишуть «Резерв», вино з квеври й так далі, — радить Богдан.

Друге місце у його рейтингу — «Шато Чизай». Свого часу цей виробник пережив своєрідний занепад, але зараз повернувся з новими цікавими винами. Зокрема, унікальними ігристими, об’єднаними назвою «Карпатський Сект». Окрім особливої технології виготовлення, ці ігристі вина роблять ще й з особливих місцевих сортів винограду, як-то Черсегі, які ростуть в особливому кліматі Закарпатської області. До речі, Carpathian Sekt Chersegi також представляє Україну в La Cité du Vin.

Третє місце — «Колоніст». Особливо їхнє «Одеське чорне». Воно дійсно заслужило свою увагу і за якістю, і за смаком, і за прийнятною ціною. Четверте місце поділяють «Leleka» та «Бейкуш». Це вже вища цінова категорія, бо це менші виноробні й процес виробництва у них дорожчий.

Короткі поради для споживання

🔹 Читайте контретикетку і не бійтеся того, що там написано. Дуже добре, коли на етикетці зазначають сорти винограду, з яких вино зроблене: зазвичай першого у списку не менше 50%, другого — не менше 30%, третього і тих, що за ним, разом — 20%. Виноматеріал — це не порошок. Порошкового вина не існує. Діоксид сірки — це природний консервант. У ньому немає нічого страшного.

«З місцевих сортів винограду» — це значить, що у фермера не вистачає своєї сировини й він скуповує урожай в інших виробників у своєму регіоні. Якщо хочете дізнатися, що це за сорти — гугліть, що росте у тій місцевості, звідки ваше вино.

🔸 Акцизні марки на звичайне тихе вино в Україні скасували, тому не лякайтеся, якщо їх нема.

🔹 Посуд. Для білого вина зазвичай використовують бокали вужчі, для червоного — ширші, тюльпаноподібні, бо їм потрібно більше контакту з повітрям. Але бувають варіанти й універсальні.

— Як посуд впливає на смак, можете переконатися за допомогою експерименту: спробуйте одне й те ж вино з різного посуду. Ви відчуєте різний смак. І це не лише через взаємодію з повітрям. Це ще й через те, що смакові рецептори розташовані по всьому язику і коли ми п’ємо з вузького бокала, то вино потрапляє на одну його зону, а коли з широкого — заповнює всю ротову порожнину, — пояснює Богдан.

🔸 Температура. Виробник не даремно пише на етикетці температуру подачі вина. Саме при вказаній температурі воно набуває тих смакових якостей, які він хотів, щоб відчув споживач. Для більшості вин достатньо поставити пляшку на пару годин у звичайний домашній холодильник.

🔹 Дайте подихати, а винам кріпленим, тим, яким понад 5 років витримки — тим більше. Для них взагалі потрібен декантер, але можна не соромитися й просто перелити вино з пляшки у трилітрову банку.

Молодому вину теж дайте хвилин 15 постояти. Або, якщо не терпиться, спробуйте відразу як відкриєте, візьміть зошит і запишіть усі смаки та запахи, які відчули. А тоді спробуйте його після того, як воно постоїть, і порівняйте. Зазвичай, за 30 хвилин воно має вже інший спектр смаків і ароматів, стає м’якшим.

🔸 Проводьте паралелі. Беріть вино з однакового сорту винограду, скажімо, одне італійське і таке ж українське з однієї місцевості, з другої, третьої… І досліджуйте як ґрунти, кліматичні умови, наявність чи відсутність водойми поблизу вплинули на смак і аромат вина.

🔹 Підберіть правильні закуски. На багатьох пляшках вони зазначаються. Персональна рекомендація від Богдана: спробуйте Рислінг з козячим сиром. Навіть якщо ви не любите останній. Просто спробуйте.

🔸 Займайтеся самоосвітою. Знайдіть найприємнішого вам блогера на Youtube, і пийте вино разом із ним. Купуйте таку ж пляшку як у нього, відкорковуйте і намагайтеся почути ті смаки й аромати, про які говоритиме він.

🔹 Бережіть свої рецептори. Кидайте палити й обережніше ставтеся до гострої їжі.

Де купувати в Сумах

У розсилках ми можемо радити учасникам Клубу різні заклади, тому і в цій з Богданом вдали з себе таємних покупців і пішли шукати українське вино в центрі Сум.

📍 Villa del Vino на Петропавлівській з усього асортименту мали аж три пляшки українського виробництва, дві з яких — «Кагор» (вочевидь не куплений на Великдень). З нашого рейтингу виробників не було жодного.

📍 Супермаркет «Кошик» має непогану лінійку класичних вин і «Тельті Курук» з автохтонного сорту винограду. Усі в ціновому діапазоні до 200 гривень. Цікавіших вин, кріплених чи витриманих у квеврі, немає. Є кілька ще дешевших українських вин, але їхня якість зовсім сумнівна.

📍 Vin Santo на Покровській площі має стенд з українськими винами. Виробників небагато, проте представлені хороші варіанти, серед яких і згаданий «Колоніст» з «Одеським чорним», і Leleka, і не згаданий Willa Tinta, у якого теж є вина з автохтонних сортів винограду (Odessa Black, Irsai Oliver, Сухолиманський).

📍 Винний бар «Натюр» на Соборній має до п’яти різних українських виробників, але саме сюди треба йти за цікавими смаками. Тут поряд з «Колоністом» є і вина дуже маленьких виробників, і біодинамічні вина. Останні — це ще один окремий винний всесвіт, який годі описати одним реченням. Якщо коротко: виробники доглядають виноград за місячним календарем, а замість хімічних засобів захисту та стимуляторів росту, для лози застосовують якісь шаманські штуки. Але це так само сертифіковане вино і можна не боятися його пити.

— Ті винні бутики, до яких ми ходимо, формують пропозицію під запит самого споживача: що ми в них запитуємо, те вони й виставляють на вітрину. Тому треба приходити й просити, щоб привезли щось спеціально для вас. Я впевнений, що люди не запитують про українське не тому, що їм байдуже, а тому, що банально українського не знають, — припускає Богдан.

Тож давайте разом впливати на наших продавців, пізнавати й насолоджуватися українським вином. А ще давайте насолоджуватися спільнотою, яка вірить у розвиток Сум.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Приєднуйся до людей, які вірять в Суми
Хочу в Клуб!

Вас може зацiкавити

🔥 На кордоні з Сумщиною знищили два російські танки
Знищили за допомогою дронів
🚶‍♂️ Послухати джаз, зіграти у квіз або намалювати картину: куди сходити на вихідних
Івенти коштують до 500 гривень
📰 Постер сум’янина Антона Фірсіка надрукували в німецькому журналі Slanted
Журнал можна купити за 1140 гривень
🖼 Фотозони, виставки, майстер-класи: куди сходити на «Ночі музеїв 2024»
Івенти для дітей і дорослих
🚎 Тролейбус людських історій. Куди зранку їдуть сум’яни старшого віку
«Нам у Сумах добре, якби не война, взагалі прекрасно жилося б»
🎬 Сум’янин Дмитро Никифоров спродюсував фільм «Ми були рекрутами» про Третю штурмову
Третя штурмова сама запропонувала зняти фільм

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: