Минулого тижня люди почали поширювати в соцмережах пост про те, що росіяни «стирають Сумщину з лиця землі», та порівнювали ситуацію в регіоні з Авдіївкою та Бахмутом. У публікації «закликали кричати про Сумщину» в локальних та всеукраїнських медіа, бо ситуацію нібито замовчують. Наприкінці лютого росіяни дійсно стали активніше обстрілювати область, зокрема КАБами, а мешканці прикордонних громад вимушені евакуюватися. Цукр поговорив із фахівцем з цифрової безпеки та психологинею. Пояснюємо, чи дійсно про обстріли Сумщини не згадують та як публікації із закликами «кричати» впливають на емоційний стан людей.
«Чому про Сумщину мовчать»
Користувачі соцмереж поширювали публікації із закликами «кричіть про Сумщину», «врятуйте Сумщину», «не мовчіть», «на прикордонні справжнє пекло». Зокрема, такий пост опублікувала в Instagram сторінка hlukhiv_board. У ньому йшлося, що росіяни активно обстрілюють Сумську область різним озброєнням, «випалюють села», які стають схожими на Авдіївку та Бахмут.
Станом на 19 березня пост набрав 167 тисяч лайків і майже 3 тисячі коментарів, тоді як підписників каналу — 21,8 тисячі. Для порівняння публікація каналу hlukhiv_board про збір коштів для військових отримала лише 3,4 тисячі вподобань. Також користувачі соцмереж публікували власні сторіс, у яких писали, що про події в області всі мовчать і запитували «ви що нас здаєте?».
Можливо, це ІПСО?
Експерт із питань цифрової безпеки в Nadiyno.org Павло Бєлоусов говорить, що такі повідомлення маніпулятивні, бо мають емоційне забарвлення: узагальнення, червоні знаки оклику, великі літери та незрозумілі заклики.
— Як на мене, ці публікації можуть бути скоординовані — є умовний «центр», який запустив, та «сателіти», які поширили його. Також помітно, що пост має більше охоплення і підтримки, ніж інші публікації каналу. Це може свідчити про скоординовані дії, — пояснює експерт.
Павло додає, що пост можна трактувати і як ІПСО, тобто інформаційно-психологічну операцію росіян, і як бажання людей дійсно привернути увагу до Сумщини. У будь-якому випадку він деморалізує, викликає негативні емоції та не закликає до раціональних дій, додає експерт.
— До таких повідомлень треба ставитися завжди з підозрою, порівнювати інформацію з офіційних джерел з наративами публікації. Якщо пости емоційні, той, хто їх створив, хоче привернути вашу увагу. Можливо, завадити раціонально думати, а змусити одразу діяти. Тому, не варто моментально поширювати те, що бачите. Краще запитайте себе: «А що тут не так, кому це може бути вигідно?».
Як такі публікації впливають на людей
Кризова психологиня та травмотерапевтка Оксана Іванцова, пояснює, що повномасштабне вторгнення застало людей зненацька і травмувало їх, тому такі пости можуть викликати паніку і думки про замовчування, зраду.
— Перед початком повномасштабної війни офіційні джерела не повідомляли про загрозу, люди були «заколисані» й не готові. Зараз, коли обстріли Сумщини дійсно посилилися, люди відчувають те ж саме. Їм здається, що знову ситуацію замовчуватимуть, вони будуть не готові й постраждають. Тому й поширюють ці пости, аби попередити загрозу.
Втім, такі публікації не працюють як попередження, вони поширюють паніку та травмують, додає психологиня. Люди у важкому емоційному стані, побачивши пост, ухвалюватимуть нераціональні рішення, переживатимуть, це заважатиме їм жити.
Якщо ви вже прочитали публікацію і відчуваєте тривогу, варто звірити інформацію з правдивими фактами, радить психологиня. Наприклад, перевірити, чи дійсно про Сумщину ніхто не пише, чи ситуація настільки жахлива. Люди дуже бояться невідомого, тому починають фантазувати, уявляти страшні ситуації, додає Оксана Іванцова.
— Варто відстежувати свій стан, знижувати рівень емоційності чи напруги, наприклад, завдяки дихальним практикам. Також треба перевіряти інформацію та не забувати про інфогігієну — обмежити час перегляду новин на день, якщо сприймаєте їх надто емоційно, відписатися від підозрілих пабліків, — пояснює психологиня
Що можна робити, аби не просто мовчати
Замість того, щоб поширювати соціальними мережами тривожні заклики, краще конвертувати погані емоції в будь-яку дію, додає психологиня. Це можуть бути донати, волонтерство, поширення зборів для ЗСУ, донорство крові чи навіть прибирання будинку. Також важливо відпустити речі, які не можете контролювати, і звернути увагу на власний стан, дії, думки.
Донатити можна громадському фонду «Суми», фонду «Повернись живим», благодійному фонду Сергія Притули, «Армії SOS» та іншим перевіреним ініціативам. Також у цьому тексті можете прочитати, як іще допомогти ЗСУ в Сумах.
Фахівець із цифрової безпеки Павло Бєлоусов радить перед поширенням такого емоційного допису, перевіряти інформацію в ньому. Тому Цукр порахував згадки про ситуацію в Сумщині в Telegram всеукраїнських медіа. Зокрема «Бабель» публікував з кінця лютого сім новин про нашу область, а «Радіо Свобода» з початку березня — 13. Також з березня про Сумщину 11 разів писало Громадське, а Укрінформ з кінця січня — 17. Цукр, Суспільне Суми та Кодон медіа чи не щодня пишуть про ситуацію в нашому регіоні, а Сумська ОВА публікує інформацію про обстріли області.
