До великої війни Суми вважали столицею донорства. Чимало сум’ян мають звання «Почесного донора України» — вони здали кров від 40 разів, або плазму — від 60. Зараз люди все ще активно ходять на донації, кажуть представники ГО «Агенти крові». Вони дають поради тим, хто хоче здати кров, а донорка з Сум розповідає Цукру як і чому ділиться нею.
Цей текст ми створили разом із «Бережи себе» — платформою доказової інформації про здоров’я
Стала доноркою заради близьких
— Колись мені була необхідна кров, і її знайшли дуже швидко.Тоді я навіть не задумувалася, звідки саме вона береться, — згадує Марина Горьковська.
Тепер вона сама донорка крові. Як каже, стала нею заради своїх близьких, які потребують її довічно.
Марина пояснює, що її близькі перебувають в лікарнях й іноді діляться, що є перебої з постачанням крові. Сама вона працює інспекторкою поліції сектору зв’язків із громадськістю.
У травні 2024-го виповниться вісім років відтоді, як вона з колегами робить донації в донорському центрі «Biopharma Plasma». За словами Марини, селфі та пости з донорського центру дехто вважав піаром. Але вони з колегами вирішили: хай це буде й він, проте задля доброї справи.
— Ми робимо це добровільно, без примусу, як іноді вважають люди. Також періодично долучаємося до різноманітних акцій від донорського центру, — каже Марина.
«У донорському центрі зустрічають як рідних»
Марині приходять сповіщення від донорського центру, що її чекають на кроводачу. Потім донорка проходить медогляд у центрі крові, після чого її направляють до лікаря-терапевта. В кабінеті медика Марина розповідає про своє самопочуття, їй міряють тиск. Якщо всі показники в нормі — лікар дозволяє йти на донацію.
— У центрі нас уже зустрічають майже як рідних. Однак ми здаємо кров за усіма правилами, — розповідає донорка.
Марина додає, що за межами служби вона вразлива людина, тому під час донацій трохи нервує. А під час кроводачі вони з медпрацівниками сміються.
— Востаннє мене відсторонили від кроводачі через низький рівень гемоглобіну, як пояснила лікарка, — говорить Марина.
Рівень гемоглобіну відіграє важливу роль в процесі кроводачі. В жінок мінімальний його показник становить 125, у чоловіків — 135, пояснює комунікаційниця ГО «Агенти крові» Софія Телішевська, з посиланням на трансфузіологів, з якими співпрацює громадська організація. Якщо цей показник нижче норми, то лікар може відмовити у донації, щоб не зашкодити донору.
Перед донацією крові необхідно дотримуватися дієти й регулярно пити воду. За день до здачі потрібно виключити з раціону молочні продукти та жири тваринного походження, горішки, банани, яйця, твердий сир, а також потенційно алергенні продукти. Не менш важливо зменшити споживання кави й шоколаду, адже вони погіршують всмоктуваність заліза. Не варто вживати лікарські препарати, алкоголь.
— Також не можна пити газовані напої, вживати вітаміни та БАДи — вони можуть викликати алергічну реакцію у реципієнта, — додає Софія Телішевська.
Донорка Марина каже, що веде активний спосіб життя і правильно харчується: не їсть багато жирного та дотримується збалансованого раціону, тому такі обмеження для неї не є проблемою.
Тримати руку на пульсі здоров’я
Марина Горьковська каже, що донорство не шкодить її здоров‘ю, а навпаки — дозволяє його відстежувати і «тримати руку на пульсі». За її спостереженнями, на якість здоров‘я ще впливають стрес, тривожність і поганий сон.
— Кілька разів мене відсторонювали від донацій через погані медичні показники. Зараз намагаюся правильно харчуватися і гарно спати, попри постійні тривоги. Завдяки цьому планую повернутися до систематичного донорства, — говорить донорка.
Комунікаційниця ГО «Агенти крові» говорить, що центри пропагують добровільну та регулярну кроводачу, тому попереджають донорів про можливі ризики для здоров’я.
— Основа якісного донорства — це чесність, тому перед донацією людина має чесно розказати терапевту про стан свого здоров’я, — зауважує Софія Телішевська.
Жінкам після донації часто рекомендують впродовж двох тижнів вживати залізовмісні препарати, адже залізо потрібне для транспортування кисню у крові, створення гемоглобіну й регулювання роботи імунної системи. Без нього в організмі може початися кисневе голодування органів та тканин.
Втім, донорство крові також позитивно впливає на організм, розповідає представниця ГО «Агенти крові». У людей, що регулярно здають кров, знижується ризик утворення злоякісних пухлин та розвитку тромбозу, навіть збільшується тривалість життя.
— Регулярного донора постійно перевіряють на наявність інфекцій ВІЛ/СНІД, гепатиту В, гепатиту С та сифілісу. Це допомагає відстежувати свій стан здоров’я, — додає Софія.
Одноразовий донат — неефективний
Марина Горьковська каже, що процедура донорства змінилася. Раніше можна було здати кров для конкретної людини: взяти у медиків «корінець» про донацію та передати його безпосередньо отримувачу крові. Зараз можна лише вказати лікарню, до якої людина хоче відправити свою кров.
— Також раніше було більше різноманітних акцій для підтримки натхнення донорів. З війною вони змінили свій сенс, проте підтримка і мотивація досі присутні, — зазначає донорка.
Про те, що війна вплинула на донорський рух, говорить також Софія Телішевська.
— За рекомендаціями ВООЗ, для наповнення банків крові потрібно мати 33 регулярних донори на тисячу населення. Зараз із цим ситуація складніша, адже майже 6,5 мільйонів людей виїхали з України, а близько мільйона військовослужбовців захищають державу, тож не мають можливості регулярно здавати кров. Число потенційних донорів сильно зменшилося, — розповідає комунікаційниця.
Посилаючись на трансфузіологів, комунікаційниця ГО «Агенти крові» пояснює, що одноразова кроводача, що часто відбувається під час війни, — зовсім неефективна.
Вона каже, що неможливо за один раз закрити запит центру крові, адже вона потрібна завжди. Запаси заготовленої крові та компонентів потрібно регулярно поповнювати, бо вони мають свій термін придатності й швидко витрачаються. За словами комунікаційниці, це можливо тільки за умови регулярного донорства.
— Матеріалів для забору крові вистачає. Головне, щоб були охочі ділитися цією кров’ю, — говорить Софія.
Як підготуватися до донації
Донором крові може стати кожна повнолітня людина, яка не має тимчасових або абсолютних протипоказань до донації.
Готуючись до неї, експерти рекомендують їсти більше вуглеводів — це можуть бути каші: булгур, гречка, рис, вівсянка, перлова чи ячна. Або будь-які види пасти, окрім яєчної локшини. Ці продукти потрібно варити на воді без вершкового масла, але можна з цукром. Також дозволені овочі, фрукти й сухофрукти, наприклад, курага і трохи не копченого чорносливу.
Білок і жири теж важливі, тому перед донацією радять їсти нежирні сорти риби й м’яса, їх варто готувати на пару, відварювати чи запікати без маринадів та соусів. Для тих, хто не їсть м’ясо та рибу, джерелом білка можуть бути: сейтан, спельта, спіруліна, броколі, шпинат та спаржа.
Перед донацією крові експерти рекомендують виспатися, з’їсти легкий сніданок. За дві години до процедури не можна курити.
Софія Телішевська ділиться меню донора, яке розробили експерти ГО «Агенти крові» для тих, хто не знає, які страви приготувати перед кроводачею.
Також організація має бот для запису на донації та чати, в яких волонтери відповідають на всі питання. Приєднатися до «Агентів крові» можна в будь-якому місті України.
