«Антидепресанти — це для слабаків, вони зроблять тебе овочем, викличуть залежність», — ймовірно, ви хоча б раз чули схожі слова про ці ліки. Антидепресанти демонізували в Радянському Союзі, де психіатр був катом, а психотерапія — каральною. Через безліч упереджень та міфів дехто й досі боїться приймати ці медикаменти.
Цукр поспілкувався з лікарками-психіатринями Христиною Шалак й Тетяною Іорж і дізнався, чому антидепресанти — це не зло, кому вони потрібні та як зрозуміти, що ви потребуєте допомоги спеціаліста. Христина Шалак також є клінічною психологинею, викладачкою Українського католицького університету, громадською діячкою, авторкою книги «Нікого немає в лісі. Історії про людей, будівлі і психіатрію», яка є у списку найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН. Тетяна Іорж – психотерапевтка, психіатриня, членкиня Української спілки психотерапевтів, авторка блогу про психотерапію та співведуча гумористично-терапевтичного шоу «Хеві Ментал».
Що таке антидепресанти, як вони працюють та кому потрібні
Антидепресанти (АД) — препарати, які зазвичай призначає психіатр для лікування депресії, тривожних та панічних розладів. Покази до прийняття цих ліків широкі: наприклад, пацієнтам можуть виписати АД при обсесивно-компульсивному розладі (ОКР) чи посттравматичному стресовому розладі (ПТСР). Під час ОКР людину переслідують нав’язливі думки, які часто перетікають у виконання ритуальних дій заради зменшення тривоги та внутрішнього напруження. ПТСР — це порушення людської психіки, яке може розвинутися після травматичного досвіду. Цей розлад змушує постійно думати про певну травматичну подію, перепроживати її. Людина ніби весь час живе у стані бойової готовності, може відчувати недовіру до оточення.
Також антидепресанти застосовують не тільки в психіатрії, а й у соматичній медицині, яка займається лікуванням фізичних (тілесних) захворювань. Наприклад, для лікування синдрому подразненого кишківника чи алергічних висипів, якщо це не вдається вирішити іншими методами. Тобто під час цих станів у людини немає психіатричного діагнозу, але є багато тілесних проявів, спричинених тривожністю та стресом.
Антидепресанти регулюють концентрацію одного або декількох нейромедіаторів — хімічних речовин, які переносять, підсилюють, врівноважують сигнали між нейронами й іншими клітинами в організмі. Це як гормони, але в головному мозку. Таким чином, АД корегують механізми роботи мозку, порушені внаслідок депресії та інших захворювань. Наприклад, ці препарати підвищують рівень серотоніну та норадреналіну, внаслідок чого покращується настрій, пам'ять і концентрація уваги.
Треба розуміти, що антидепресанти не починають діяти одразу. Психіатриня та клінічна психологиня Христина Шалак підтверджує, що ефект від АД треба зачекати: в середньому це займає близько місяця. Натомість якщо припинити лікування швидше, ніж потрібно, то є більший ризик рецидиву захворювання.
Для того, щоб стабілізувати стан, вийти в ремісію, потрібне тривале лікування. Точні терміни залежать від конкретного випадку, наприклад, якщо це перший епізод депресії, то треба орієнтуватися хоча б на пів року з моменту покращення стану.
Де в Сумах надають психологічну підтримку й на яких онлайн-сервісах можна обрати для себе психолога, психотерапевта чи психіатра — Цукр розповідав у цьому матеріалі
Невже ці ліки такі демонічні?
Психіатриня й авторка блогу про психотерапію Тетяна Іорж вважає, що антидепресанти стали об’єктом стигми через недостатнє розуміння психіатрії в суспільстві, страх перед психічними розладами, міфи та упередження загалом навколо ліків, що впливають на роботу мозку. За її словами, чимало людей думає, що психічні проблеми можна «перетерпіти», тому призначення таких ліків нібито робить вас божевільними чи свідчить про слабкість.
На думку Христини Шалак, зараз антидепресанти демонізують набагато рідше, ніж раніше. Зокрема, через те, що стресу й тривог навколо стало більше. Разом з тим побільшало й досвіду лікування психічних розладів антидепресантами.
Вона додає, що цей міф має коріння з Радянського Союзу. Тоді пацієнтами психлікарень часто були здорові люди, які боролись проти влади. Їм примусово давали нейролептики в дуже високих дозуваннях, що провокувало погане самопочуття, сповільнення, сонливість.
Раніше справді не було ліків з малою кількістю побічних ефектів. Тоді медикаменти часто викликали побічні реакції. На основі цього розвинулися міфи про те, що ліки, особливо проти психічних розладів, можуть зробити людину недієздатною. Проте сучасні препарати не мають такого впливу: під час лікування можна ходити на роботу, водити авто та робити інші побутові справи, не відчуваючи ефекту «притуплення».
Антидепресанти не викликають залежності
«Це як наркотик, ти з них ніколи не злізеш», — один із найпопулярніших міфів навколо АД. Насправді ці препарати не викликають залежності, як це відбувається з наркотиками чи алкоголем. Вони не стимулюють потребу збільшувати дозування, щоб досягнути ефекту, не формують фізичної залежності.
Тетяна Іорж пояснює: якщо здорова людина вип’є антидепресант, наприклад, сертралін (відомий під брендом «Золофт»), то вона не відчує того терапевтичного ефекту, для якого ці ліки призначені людям з депресією або тривожними розладами. Це пов’язано з тим, що АД впливають на дисбаланс нейромедіаторів, якого у здорових людей немає.
Інколи лікування може бути дійсно пожиттєвим, але це ніяк не пов’язано з тим, що антидепресанти нібито викликають залежність. За словами лікарки Христини Шалак, є випадки, коли потрібно приймати медикаменти постійно. Препарати не викликають ейфорію, не роблять стан людини гіршим, ніж він був до приймання ліків. Іноді після закінчення курсу антидепресантів людина може почувати себе гірше, ніж було під час лікування. Як пояснює Христина, це не про залежність, а про те, що психічні розлади можуть повертатись і повторюватись.
Лікарка також наводить порівняння з ендокринологією. Наприклад, коли у людини є порушення функції щитоподібної залози, то їй пожиттєво треба приймати гормони. Якщо вона припинить це робити, стан погіршиться. Це свідчить про те, що організм не виробляє певні гормони в достатній кількості, а не про те, що вони викликають залежність.
Участь у Клубі Цукру — також психологічна підтримка. Спільнота, яка вірить у своє місто, додає сил кожному. Вступай до Клубу Цукру
Антидепресанти не роблять людину «овочем»
Чимало людей бояться стати нефункціональними через антидепресанти. У фільмах та соцмережах часто транслюють психіатричних пацієнтів тільки як загальмованих людей з порожнім поглядом, які ледь пересуваються. Через це в суспільстві й виникає багато упереджень щодо АД та людей, які їх п’ють.
Проте психіатриня Іорж стверджує, що ці медикаменти не «відключають» свідомість і не роблять людину нефункціональною. Навпаки, вони призначені для покращення психічного стану, зниження симптомів депресії та тривоги, що дозволяє бути більш продуктивним та соціально активним.
Так, антидепресанти теж можуть викликати сонливість. Є групи препаратів, які використовують для корекції сну, однак їх виписують тільки за наявності в пацієнта безсоння. Психіатриня Христина Шалак пояснює, що сонливість як побічний ефект може виникати на початку прийому й інших антидепресантів. Проте він проходить з часом, а якщо ні, то варто просто змінити препарат. Підбір ліків — індивідуальний процес, саме тому інколи на початку лікування можуть виникати певні побічні ефекти, які минають з часом.
Дехто помилково вважає, що АД — легкий шлях до щасливого життя, тому звинувачує людей, які їх приймають, в слабкості. За словами Христини Шалак, антидепресанти просто повертають людину до її звичного нормального стану, який був до депресії чи тривожного розладу. Якщо стається щось сумне, то людина сумує, якщо є якась небезпека — людина тривожиться. Тобто, якщо щось турбувало людину до прийому антидепресантів, то воно не зникне. Просто тепер це вже буде відбуватися на тлі психічного здоров'я, коли ці реакції є нормальними, а в людини немає постійного депресивного стану.
Окрім цього, антидепресанти не викликають відчуття зміненої особистості. Якщо препарат працює, то пацієнт з часом побачить, як симптоми хвороби повільно зникають. У людини виникне відчуття повернення до себе самої, до свого нормального стану. Психіатрія забирає симптоми, а не змінює особистість людини, каже лікарка.
Чого справді можна очікувати під час лікування
Є частина антидепресантів, які можуть викликати зниження сексуального бажання — лібідо. Вони можуть впливати на ерекцію в чоловіків, викликати аноргазмію в жінок. Це є зворотним побічним ефектом. Тобто, після лікування все повернеться в попередній стан. Проте, як стверджують психіатрині, це не обов'язково станеться саме у вас.
Не треба боятися довгого переліку побічних ефектів, бо це означає, що препарат добре досліджений. Як пояснює Христина Шалак, кожного разу, коли у когось із пацієнтів було щось не так, це занотовували. Тобто це один із можливих побічних ефектів, якого не потрібно очікувати в кожному випадку. А якщо в препарату такий перелік короткий, то він або недостатньо досліджений, або просто має ефект плацебо.
Інколи варто зачекати внормування побічних ефектів. А якщо ні, то тоді це можна корегувати. Психіатриня Тетяна Іорж запевняє, що існують різні типи антидепресантів, і лікар може обрати той, який мінімально впливатиме, наприклад, на лібідо. В багатьох пацієнтів навпаки підвищується сексуальне бажання під час приймання антидепресантів через покращення самопочуття.
За словами Христини Шалак, антидепресанти не мають шкодити людині. Пацієнт просто має відчувати, що його психічний стан покращується. Якщо є важкі побічні ефекти, то це означає, що лікар невдало підібрав препарат і його треба змінювати.
Основним результатом прийому антидепресантів психіатриня Тетяна Іорж називає покращення психічного стану та якості життя.
Тому не варто боятися можливих побічних ефектів, адже вони тимчасові, або їх можна мінімізувати. Варто пити ліки, дотримуючись рекомендацій лікаря.
Справжні та не дуже заборони: вагітність, спорт, косметологія та сік
Є твердження, нібито під час прийому антидепресантів не можна займатися спортом, проводити косметологічні процедури. Насправді це не зовсім так. Спорт під час лікування рекомендований та корисний, адже це позитивно впливає на психічний стан. За словами Тетяни Іорж, загальних заборон щодо проведення косметологічних процедур не існує, за винятком тих, які можуть взаємодіяти з ліками. Наприклад, фототерапія може вимагати обережності через можливу фоточутливість, викликану деякими препаратами.
Також є міф, мовби під час вагітності пити антидепресанти суворо заборонено. Насправді лікар попереджує про всі ризики й користь від прийому АД під час вагітності. Є лояльні препарати, які безпечно приймати, бо вони не несуть критичних ризиків для здоровʼя матері й плоду. Проте важливо все обговорювати з фахівцем та діяти згідно з його рекомендаціями. В деяких випадках користь від стабілізації психічного стану матері може переважувати потенційні ризики для плода.
Під час лікування не варто вживати алкоголь та наркотичні речовини. Окрім цього, не рекомендовано запивати деякі ліки грейпфрутовим соком. Як пояснює Тетяна, він блокує активність ферменту CYP3A4, внаслідок чого ліки не можуть бути розщеплені та виведені з організму належним чином. Це може призвести до збільшення концентрації препарату в крові.
Не можна раптово та самостійно припиняти лікування, вживати інші ліки без попередньої консультації з лікарем. Бажано не зловживати кофеїном, оскільки надмірна його кількість може підвищувати тривожність, викликати проблеми зі сном або загострювати побічні ефекти антидепресантів, такі як тремор та прискорене серцебиття.
Як під час хронічного стресу відпочивати й відновлюватися розповідали психологині з Клубу Цукру в ексклюзивній email-розсилці для спільноти.
Як зрозуміти, що вам потрібна психологічна допомога
Часто буває, що люди зволікають з візитом до лікаря, бо намагаються впоратись самостійно чи бояться стигматизації. Психіатриня Тетяна Іорж виокремила певні ознаки, за якими ви самостійно можете визначити, чи потребуєте допомоги психіатра або психотерапевта:
Хронічний стрес або тривога
Тривога або стрес протягом тривалого періоду впливають на здатність справлятися з повсякденними завданнями. Якщо звичайні методи зняття стресу — відпочинок або фізичні вправи не допомагають, то це сигнал для звернення за професійною допомогою.
Постійне відчуття суму або безнадії
Почуття смутку, безнадії або відсутності мотивації протягом двох тижнів і більше може бути ознакою депресії. Якщо ці відчуття стають постійними, а життя втрачає свою привабливість, то це яскравий сигнал, що вам необхідна професійна підтримка.
Проблеми зі сном
Безсоння, часті нічні пробудження або, навпаки, надмірна сонливість протягом тривалого періоду може свідчити про проблеми з психічним здоров'ям, такі як депресія чи тривожний розлад. Зміни в режимі сну можуть бути серйозним симптомом, який не варто ігнорувати.
Втрата інтересу до того, що раніше приносило задоволення
Якщо речі, які раніше вас цікавили та приносили радість (хобі, спілкування, робота), більше не здаються привабливими, то це може бути симптомом депресії або іншого розладу.
Соціальна ізоляція
Систематичне уникання контактів із близькими й бажання залишатися на самоті — це дзвіночок. Ізоляція від інших може погіршувати стан, тому важливо не відкладати звернення за допомогою.
Нав’язливі думки або румінації, суїцидальні думки
Якщо ви постійно прокручуєте ті самі негативні думки або занепокоєння, відчуваєте нав’язливі думки, що заважають вашому щоденному життю, то це може свідчити про тривожний розлад, обсесивно-компульсивний розлад або депресію.
Раніше діагностований психічний розлад
Якщо вам раніше діагностували психічний розлад, і ви відчуваєте погіршення стану чи повернення симптомів, важливо звернутися до фахівця для перегляду або корекції лікування.
Переживання важкої життєвої ситуації
Стресові життєві події, такі як втрата близької людини, розлучення, зміна роботи або переїзд, можуть викликати значний емоційний стрес. Якщо ви відчуваєте, що не можете справитися з цими ситуаціями самостійно, консультація з фахівцем може допомогти.
Проблеми з концентрацією або прийняттям рішень
Якщо вам важко зосередитися на побутових чи робочих завданнях, приймати рішення, пам’ятати про важливі речі, то це може бути симптомом депресії або тривожного розладу.
Зміни в апетиті або вазі
Різка втрата апетиту чи переїдання, значні коливання ваги можуть бути симптомами психічних розладів.
Фізичні симптоми без явних причин
Тривалий головний біль, проблеми з травленням, м’язова напруга або інші фізичні симптоми, які не мають фізіологічних причин і не проходять з часом, можуть бути проявами психосоматичних розладів. У таких випадках допомога психотерапевта або психіатра буде корисною.
Психіатриня Христина Шалак стверджує, що будь-який дискомфорт через ваш психологічний стан є приводом звернутись до фахівця, який вже вирішить, чи потребуєте ви лікування. Можна звертатися до психіатра, психотерапевта чи психолога. Вони підкажуть, який саме спеціаліст потрібен. Пам’ятайте, чим швидше ви звернетеся за допомогою, тим швидше підвищиться якість вашого життя.